13 серпня румунська державна компанія Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку другого енергоблоку АЕС Чернаводе через тривале зниження рівня води в Дунаї, внаслідок чого єдина атомна електростанція країни тимчасово залишається без діючих реакторів.
Офіційне повідомлення Nuclearelectrica було надіслано Бухарестській фондовій біржі 13 серпня. Компанія зазначає, що рішення ухвалено через «значне й тривале зниження рівня води в Дунаї» з урахуванням прогнозів Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA).
Процедура контрольованого зниження потужності другого блоку розпочалася вранці. Директор АЕС Ромео Ур’ян раніше повідомив, що близько полудня потужність має знизитися до нуля, після чого блок буде відключено від національної енергосистеми.
Перший блок Чернаводе було зупинено з тієї ж причини 28 липня. Тоді компанія «Nuclearelectrica» також пояснила це рішення безпрецедентно низьким рівнем води в Дунаї внаслідок сильної посухи.
Кожен із двох діючих реакторів типу CANDU має потужність близько 706 МВт. Разом вони за нормальних умов роботи забезпечують приблизно 20 % виробництва електроенергії Румунії.
Ситуація з водним режимом залишається вкрай складною. За даними INHGA станом на ранок 13 серпня, витрата Дунаю при вході до Румунії в районі Базіаша становила всього 1 350 тис. куб. м на секунду.
Середньобагаторічний показник для серпня становить близько 3,9 тис. куб. м/с. Таким чином, нинішній стік відповідає лише приблизно 35% звичайного серпневого рівня.
Найважливіше полягає в тому, що офіційний гідрологічний прогноз поки що не передбачає помітного відновлення.
Це означає, що навіть стабілізація рівня Дунаю на нинішніх позначках поки що не дає достатніх підстав для швидкого повернення атомних блоків до експлуатації.
Перед зупинкою другого блоку влада Румунії вжила незвичайних інженерних заходів для спрямування більшої кількості води в бік Чернаводе.
На одній із ділянок було проведено контрольовані вибухові роботи на скельній перешкоді, поглиблювалося русло, а чотири завантажені камінням баржі було спеціально затоплено для часткового перенаправлення води з рукава Бала в основне русло Дунаю.
Ці заходи тимчасово дали результат. Після затоплення барж рівень у районі Чернаводе виявився приблизно на 8 см вищим за розрахункову траєкторію, що дозволило додатково утримувати другий реактор у роботі ще кілька днів.
Однак у довгостроковій перспективі компенсувати відсутність води інженерними роботами не вдалося.
Для відновлення Чернаводе важливі не стільки локальні опади безпосередньо біля станції, скільки дощі на великій території верхнього та середнього басейну Дунаю, насамперед у Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині та далі вниз за течією.
Поточний десятиденний прогноз показує першу помітну зміну погоди у верхній частині басейну 18 серпня. У Відні 17 серпня прогнозуються грози, а 21 серпня — дощ. У Братиславі 17 серпня очікуються зливи, 18 серпня — локальні грози.
Однак далі вниз за течією ситуація менш сприятлива. Для Будапешта до 22 серпня істотних опадів поки що не прогнозується. У Белграді також очікується переважно суха та спекотна погода.
Безпосередньо в Чернаводі прогноз до 22 серпня практично повністю сухий, причому після 17 серпня температура знову може піднятися вище 30 градусів.
З поєднання гідрологічних та метеорологічних прогнозів випливає, що до 20 серпня істотного поліпшення очікувати не варто.
Оптимістичний сценарій — сильні опади пройдуть в Австрії та Словаччині 17–18 серпня, новий фронт настане близько 21 серпня, після чого рівень Дунаю почне помітно зростати. Тоді технічні передумови для підготовки запуску можуть з’явитися приблизно 23–26 серпня.
Базовий сценарій — опади виявляться помірними і лише зупинять подальше зниження рівня. Тоді перезапуск більш імовірний в останній тиждень серпня, приблизно 26–31 серпня.
Негативний сценарій — дощі будуть локальними, а спека в середній і нижній течії збережеться. Тоді обидва блоки можуть залишатися відключеними й на початку вересня.
Для компенсації втраченої генерації влада задіє кілька джерел.
Міністерство енергетики розраховує на зростання вітрової генерації: у найближчі дні середня потужність оцінюється приблизно в 525 МВт, а в окремі періоди може сягати 1,56 ГВт.
Крім того, до резерву введено вугільний енергоблок Rovinari 4 потужністю 330 МВт, а компанія Hidroelectrica має забезпечити щонайменше близько 300 МВт доступної додаткової потужності в межах наявних водних ресурсів. Також Румунія розпочала закупівлю електроенергії в України.
Загальна транскордонна пропускна здатність румунської енергосистеми для імпорту становить близько 4 ГВт. Влада розглядає, зокрема, постачання електроенергії з півдня Європи через Болгарію.
При цьому зупинка «Чернаводе» підвищує цінові ризики.
