Мережа автозаправних комплексів UKRNAFTA продовжує розвивати мультиканальність клієнтських сервісів та нарощує показники.
«Наразі державна мережа входить в ТОП-3 мереж України за проливами, – зазначив виконувач обов’язків голови правління АТ «Укрнафта» Юрій Ткачук. – Триває модернізація: відкриваються сучасні мінімаркети, розширюється асортимент, оновлюється обладнання. Дякую команді UKRNAFTA за стабільний розвиток, що забезпечує найкращий сучасний досвід для наших клієнтів».
Непаливні продажі у першому півріччі 2025 зросли майже на 75% порівняно з аналогічним періодом 2024. По групам товарів: гарячі та холодні напої +100%, хотдоги +50%, омивачі власної марки UKRNAFTA +80%, оригінальний AdBlue +35%.
Картками та талонами UKRNAFTA вже користується більше ніж 8,3 тисячі клієнтів. Загалом з 2023 року, коли з’явилася власна B2B програма компанії, емітовано 170 тисяч карток, якими можна скористатися на 1503 АЗК, як наших, так і партнерських.
Розроблений та запущений наприкінці 2023 року застосунок UKRNAFTA зараз має 1,5 млн активних користувачів та знаходиться в топ PlayMarket та AppStore. Щоденно його встановлюють 3-4 тисячі людей.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Оцінка Kyivstar Group Ltd., якій належить найбільший мобільний український оператор зв’язку “Київстар”, від моменту укладання угоди зі SPAC компанією Cohen Circle та виходу на біржу зросла приблизно на 20%, або на $600-700 млн, й компанія має потенціал для її нарощення, вважає президента Kyivstar Group та “Київстару” Олександр Комаров.
“На моє глибоке переконання, це велика недооцінка нашого бізнесу. Тому що є два великих фактори. Перший – це оцінка компанії у країні під час війни, а війна закінчиться. Другий – на нас більше дивляться зараз, як на телекомоператора, а “Київстар” – це оператор цифрових сервісів з телеком-ліцензією”, – заявив Комаров журналістам 29 серпня, коли Nasdaq провело разом з “Київстар” та представниками керівництва України офіційну церемонію відкриття торгів.
За його словами, у другому кварталі 2025 року частка доходів від цифрових сервісів у Uklon, Helsi, бігдата, хмарні сервіси та “Київстар ТВ” вже перевищила 10% загального доходу компанії.
“Будь-який бізнес, який ми розвиваємо в цифровому середовищі, зростає, мінімум, на 50% рік до року. А деякі зростають на 100+, 200% рік до року”, – зазначив президент компанії.
Він уточнив, що наразі капіталізація “Київстару” складає близько $2,8 млрд, тоді як капіталізація материнської компанії VEON – біля $4,2 млрд.
Як повідомлялось, 15 серпня Kyivstar Group Ltd. після завершення всіх необхідних процедур зі SPAC компанією Cohen Circle оголосила про початок торгів та Nasdaq.
“Мені здається, що ці два тижні, які “Київстар” вже є частиною міжнародного ринку, продемонстрували, що навіть під час війни можливо розвиватися, можливо створювати нові сервіси, можливо створювати цінність для всіх стейкхолдерів, для клієнтів, для акціонерів, і таким чином збільшувати капіталізацію компаній”, – наголосив Комаров.
Він також навів дві незалежні оцінки: згідно першої за 12 місяців ціна однієї акції досягне $14, згідно другої – $19,8, тоді як на кінець дня п’ятниці, 29 серпня, вона становила $12,43.
За його словами, мультіплікатор “Київстар” (виручка/EBITDA) складає близько 4, що відповідає нижньому рівню оцінки східноєвропейських операторів.
“Тому я вважаю, що, зважаючи на поточну ситуацію, зважаючи на ті угоди, які були в Україні за останні декілька років в телеком-секторі, поточна ситуація виглядає досить оптимістична”, – підсумував Комаров.
Він також повідомив, що компанія створена нова розширена наглядова рада з 10 членів на чолі з СЕО VEON Кааном Терзіоглу.
Щодо офісу Kyivstar в Дубаї, який був відкритий у зв’язку із виходом компанії на біржу, президент уточнив, що в ньому працюватимуть близько 10 людей , які займатимуться, зокрема, юридичними питаннями.
На питання від журналістів, як буде проходити виплата дивідендів інвесторам, Комаров нагадав, що можлива їх виплата за 2023-2024 роки обмежена Нацбанком України сумою EUR1 млн в місяць, тому “Київстар” буде приймати рішення про виплату чи не виплату після зняття відповідних обмежень.
Комаров повідомив, що зараз на рахунку у компанії приблизно $400 млн, й ці гроші використовуються для інвестування.
“Я використаю цифру того року, але можу сказати, що цифра цього року буде суттєво більшою. Ми інвестували (2024 року) приблизно 26% від нашого доходу, а це більше $200 млн”.
Згідно із даними Nasdaq, в перший день торгів під тікером KYIV курс акцій знизився на 7,4% – до $11,52, що відповідало капіталізації $2,437 млрд.
Частка материнської VEON в “Київстар” після угоди об’єднання зі SPAC скоротилася зі 100% до 89,6%, тоді як угода забезпечила $178 млн надходжень, включаючи інвестиції інституційних партнерів Helikon і Clearline.
“Київстар” обслуговує майже 23 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Портфель цифрових сервісів включає медичну платформу Helsi, платформу кіно та телебачення “Київстар ТБ”, та компанію лідера з райдхейлінгу та доставки – Uklon. “Київстар” також є постачальником рішень для корпоративних клієнтів, надаючи послуги з хмарних технологій, кіберзахисту та штучного інтелекту. Через підрозділ Kyivstar.Tech компанія розвиває напрям розробки ПЗ в Україні та є партнером для міжнародних технологічних компаній, таких як Starlink.
“Київстар” за перше півріччя 2025 року збільшив EBITDA на 32% – до $06 млн, тоді як його виручка зросла на 28% – до $539 млн.
62,2% українців вважають, що в країні спостерігається сильна нестача робочих рук. 25,4% опитаних вважають, що нестача є, але несильна. 6,3% не вважають, що проблема має місце. Ще 6,1% не визначились із відповіддю.
Такі дані соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою компанією «Active Group» 16 серпня 2025 року за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».
Середня заробітна плата штатних працівників у липні 2025 року склала 26 499 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, найвищий рівень середньої зарплати у минулому місяці зафіксовано у Києві – 40 546 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 19 202 грн.
Середня заробітна плата у липні 2025 року у сфері інформації та телекомунікацій склала 67 222 грн, фінансової та страхової діяльності – 55 994 грн, професійної, наукової та технічної діяльності – 34 068 грн, державному управлінні й обороні – 33 896 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – 31 424 грн, у промисловості – 29 063 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб – 26 612 грн, у сфері операцій з нерухомістю – 22 6987 грн, у будівництві – 22 775 грн
Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у липні 2025 року налічувала 5,368 млн осіб.
Фонд оплати праці усіх працівників у липні 2025 року складав 150,361 млрд грн, штатних – 142,233 млрд грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-червні 2025 року переробив 123 тис. тонн сої, що відповідає минулорічному показнику, йдеться у звіті агрохолдингу оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими даними, виручка сегменту в першому півріччі 2025 року знизилася на 6% у річному обчисленні до EUR55 млн, експорт забезпечив 91% (+5 в.п. у річному обчисленні) цієї виручки.
Валовий прибуток сегменту переробки сої знизився на 41% у річному обчисленні до EUR12 млн. Рентабельність валового прибутку становить до 21% у першому півріччі 2025 року проти 33% у першому півріччі 2024 року, що в “Астарті” пояснили підвищенням собівартості реалізованої продукції. EBITDA за перше півріччя 2025 року склала EUR7 млн (-58% у річному обчисленні), при цьому рентабельність EBITDA скоротилася з 28% до 13% у першому півріччі 2025 року.
Реалізація інвестиційного проєкту з будівництва заводу по виробництву соєвого протеїнового концентрату, за інформацією агрохолдингу, іде за графіком. Запуск виробництва заплановано на 2026 рік.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за І півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
“Основними факторами зростання, як і раніше, є розвиток фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості інтернет-користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку”, – йдеться у фінансовому звіті компанії в п’ятницю.
Згідно із ним, зменшення чистого прибутку спричинене додатковими витратами, пов’язаними з відтермінуванням виплат за єврооблігаціями на два роки, а також зростанням витрат на обслуговування боргу через підвищення процентної ставки у 1,5 рази відповідно до нових умов реструктуризації.
Як повідомлялося, у січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
“Vodafone Україна” зазначає, що показник OIBDA у першому півріччі 2025 року зріс на 12% порівняно з І півріччям 2024 року – до 7,17 млрд грн, а маржа OIBDA знизилася на 1,7 відсоткових пункти у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 53,1%.
Компанія наголосила, що у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн.
В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
Зазначається, що чистий борг компанії на середину цього року складав 13,65 млрд грн: 23,55 млрд грн валового боргу, з яких 12,43 млрд грн за євробондами, проти 9,9 млрд грн вільних грошових коштів, враховуючи й ОВДП.
Також “Vodafone Україна” зауважила, що у липні-серпні 2025 року виплатила дивіденди на загальну суму 97 млн грн.
Згідно зі звітом, за другий квартал 2025 року відбулося зменшення кількості клієнтів на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,4 млн, проте ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) збільшився на 18,5% – до 136 грн.
У Vodafone заявили, що вперше в Україні впровадили інноваційну технологію енергозбереження – Powerstar 2.0, засновану на штучному інтелекті, а також розпочали підключення мобільних базових станцій через пасивні оптичні мережі xPON (1/10 Gigabit/s Passive Optical Network), що має дозволити відносно швидко переходити на нові технології мобільного зв’язку – 5G, а в перспективі і 6G.
Крім того, розпочато модернізацію телеком інфраструктури оператора фіксованого зв’язку “Фрінет”, який входить до групи з серпня 2023 року: заміна FTTB мережі на GPON, що забезпечить клієнтам до 72 годин автономної роботи і надасть в 10 разів вищу швидкість інтернету.
Також зазначається, що з травня 2025 року “Vodafone Україна” отримала і почала використовувати радіочастоти 1940–1945/2130–2135 МГц, які раніше належали оператору “ТриМоб”, що дозволило підвищити ефективність використання спектру та зміцнити ємність мережі.
Згідно з фінзвітністю, у серпні 2025 року Група зобов’язалася взяти участь у спільному проекті, який передбачає будівництво нової системи підводних кабелів через Чорне море, що з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією. Система з’єднає Болгарію, Україну, Грузію та Туреччину, а її завершення очікується протягом п’яти років. Загальна вартість, яку понесе група, оцінюється в EUR65 млн.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
