Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року збільшив випуск прокату на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 636,7 тис. тонн із 615,3 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства в середу, виплавка сталі за зазначений період становила 748,4 тис. тонн (у січні-березні-2024 – 731тис. тонн), чавуну – 849,6 тис. тонн (785,4 тис. тонн).
У березні “Запоріжсталь” виробила 296,6 тис. тонн чавуну (у лютому – 265,4 тис. тонн), 270,1 тис. тонн сталі (235,3 тис. тонн) і відвантажила 226 тис. тонн прокату (195,7 тис. тонн).
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та Франція підписали сім угод в сфері медицини на загальну суму EUR51 млн, у тому числі на будівництво дитячого реабілітаційного центру у Вінниці та реконструкцію реабілітаційного відділення у Ладижині (партнер – Ginger International, сума фінансування – 15 млн євро).
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, угоди також передбачають забезпечення портативними рентгенівськими апаратами 75 медичних закладів в 5 областях: Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській (партнер – DMS Imaging, сума фінансування – 10,98 млн євро), забезпечення 58 лікарень по всій Україні новітніми технологіями реабілітації після ампутацій (партнер – Dessintey, сума фінансування – 8 млн євро).
Також укладені угоди на закупівлю 700 засобів механізованої серцево-легеневої реанімації (5,92 млн євро), розвиток телемедичних мереж в Одеській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Житомирській областях (партнер – C3Medical, сума фінансування – 4,35 млн євро), створення мережі автономних мікроклінік на базі реабілітаційних закладів у Києві, Львові та Полтаві (партнер – Schiller Medical, сума фінансування – 4,1 млн євро), а також на забезпечення 150 системами ультразвукової діагностики у медчних закладах усіх регіонів України (партнер – Sonoscanner, сума фінансування – 2,98 млн євро).
МОЗ зазначає, що із урахуванням підписаних сьогодні угод загалом Франція виділила на підтримку медичної сфери України 130 млн євро. Проєкти будуть профінансовані урядом Франції та реалізовані за посередництвом французьких медичних компаній.
Грантова угода між урядом Франції та України передбачає реалізацію ще 12 проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, розмінування та водопостачання на суму близько 149 млн євро.
Компанія “Централ Плейнс Груп” (CPG) (Львівська обл.), до структури якої входить сучасний крохмальний завод, розпочала сезон 2025 року, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“27 березня в компанії CPG стартував сезон посадки картоплі”, – зазначається у повідомлені.
У “Централ Плейнс Груп” уточнили, що 2025 року заплановано до посадки 1,3 тис. га чипсової, крохмальної, столової та насіннєвої картоплі.
CPG Group розпочала роботу у Львівській області 2006 року, і спочатку вирощувала картоплю на 100 га, а також зернові, ріпак і цукровий буряк. У 2021 році у Львівській області було введено в експлуатацію картоплесховище на 23 тис. тонн, у 2022 році почав працювати крохмальний завод біля Львова потужністю 10 тис. тонн на рік. Площі під картоплею у середньому становлять 1000 га.
Основними інвесторами CPG є група європейських картоплярів: Марк Лерд, Діармід Джонстон, Кейт Доусон, Річард Джанауей, Аластер Стюарт, Олег Дрін, Вінс Джіллінтем.
Сербія останніми роками активно надає громадянство іноземним громадянам, особливо з Росії, використовуючи процедуру натуралізації як виняток. Відповідно до Закону про громадянство Республіки Сербії, уряд може надати громадянство особам, якщо їхній прийом становить інтерес для держави.
За даними сербського видання Nedeljnik, у 2025 році щонайменше чотири російські олігархи отримали громадянство Сербії:
Олег Бойко – статки оцінюють у 1,5 мільярда доларів.
Сергій Ломакін – статки близько 1,2 мільярда доларів.
Євген Стршалковський і Юрій Кушнеров – точні суми не розголошуються, але, ймовірно, становлять кілька сотень мільйонів доларів.
Рішення про надання громадянства ухвалив уряд Сербії під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. Формальною підставою для цього став «інтерес для Республіки Сербії», згідно зі статтею 19 Закону про громадянство. Однак конкретні причини та критерії, за якими ці особи отримали сербські паспорти, залишаються незрозумілими, особливо з огляду на відсутність інформації про їхні попередні ділові зв’язки із Сербією.
Поки що немає даних про те, чи планують нові сербські громадяни розвивати бізнес у країні. Однак експерти припускають, що надання громадянства може бути пов’язане з бажанням залучити інвестиції та капітал у Сербію. Останніми роками російські підприємці активно скуповували нерухомість у Белграді, Нові-Саді та на сербських курортах.
Статистика щодо громадянства і ВНЖ для росіян:
2022 рік: Із 84 іноземних громадян, які отримали сербське громадянство за рішенням уряду, майже дві третини були росіянами.
З лютого 2022 по грудень 2024 року: Російські громадяни подали 73 197 заяв на тимчасове проживання в Сербії, з яких схвалено понад 90%.
Лютий 2025 року: Кількість росіян, які фактично проживають у Сербії, оцінюють у 80 000-110 000 осіб.
Причини надання громадянства
Президент Сербії Александр Вучич раніше заявляв, що прискорене надання громадянства росіянам і українцям пов’язане з нестачею робочої сили в країні. Пріоритет віддається тим, хто відкриває компанії і створює робочі місця для сербських громадян. Однак у випадку з російськими мільярдерами незрозуміло, яким чином їхнє громадянство сприяє розвитку сербської економіки.
Таким чином, Сербія продовжує використовувати надання громадянства як інструмент для залучення інвестицій і ділових зв’язків. Однак відсутність прозорості в критеріях натуралізації викликає питання про реальні мотиви таких рішень. На тлі геополітичної ситуації інтерес російських бізнесменів до сербського паспорта, імовірно, пов’язаний не тільки з інвестиційними можливостями, а й з можливістю отримати новий юридичний статус у Європі.
Джерело: https://t.me/relocationrs/755
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) уклало дві угоди щодо постачі 32 тис. тонн рейок з Китаю в рамках відповідних тендерів.
Згідно з повідомленням “УЗ”, вона вперше з 2021 року провела успішну конкурентну закупівлю рейки через відкриті торги в системі Prozorro.
“У січні 2025-го укладено два договори на поставку 32 тис. тонн цієї критично необхідної продукції. Цих обсягів вистачить, щоб побудувати та відремонтувати близько 245 км колій”, – констатується в пресрелізі.
При цьому уточнюється, що згідно з контрактом ціна рейки становить $960 за тонну (без ПДВ), що суттєво дешевше за попередні договори.
“Наші фахівці побували на місці виробництва рейки в Китаї, де вже завершено прокат першої партії в 16 тис. тонн, і провели детальний огляд продукції та ознайомилися з процесом виробництва. Вже у квітні рейку буде відвантажено з порту, і за три місяці чекаємо її в Україні”, – йдеться в повідомленні.
Україна станом на 4 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 926 тис. га, що на 8,7% більше, ніж роком раніше, і розпочала сівбу соняшникуповідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 116,5 тис. га (79,8 тис. га тижнем раніше), ячменем – 551,8 тис. га (315,5 тис. га), горохом – 164,3 тис. га (102,9 тис. га), вівсом – 82,3 тис. га (50,7 тис. га).
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Одеська область, яка посіяла ярові культури на 92,3,1 тис. га, Тернопільська – 87,4 тис. га, Полтавська – 83,2 тис. га, Миколаївська – 73,6 тис. га, Вінницька – 72,6 тис. га.
Крім того, соняшником уже засіяно 33 тис. га, цукровими буряками – 64,8 тис. га, сої – 2,6 тис. га.
У міністерстві нагадали, що загалом у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту з боку переробних підприємств та експортерів.
Як повідомлялося, станом на 4 квітня 2024 року в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами було засіяно 852,1 тис. га. Гороху було посіяно 119,0 тис. га, ячменю 543,2 тис. га, пшениці 118,3 тис. га, вівса 62,4 тис. га.
