Частка імпортованих вогнезахисних матеріалів зменшилась з 80% у 2016 до 20% у 2024 р, повідомив керівник “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“.
Він нагадав, що компанія на старті роботи у 2015 році ставила за мету використати досвід американських будівельників, щоб створити доступний вітчизняний матеріал для вогнезахисту сталевих конструкцій. Першим продуктом компанії стала штукатурна суміш Ammokote GP-240. Далі компанія інвестувала в організацію власного цеху та складських приміщень, придбання необхідного обладнання, створення науково-дослідної лабораторії, а також розробку та випробування нових вогнезахисних матеріалів, яких наразі налічується понад 20 позицій
“Наявність в країні якісної вогнезахисної продукції Ammokote створила об’єктивні умови для позитивних змін у напрямку імпортозаміщення. З моменту виходу на ринок вогнезахисту України підприємства “Ковлар Груп” спостерігається стійка динаміка зменшення частки вогнезахисних матеріалів, що імпортуються в Україну, від 80% у 2016 році до 20% у 2024 році”, – повідомив Калафат.
Він підкреслив, що на шляху становлення компанія отримала підтримку та допомогу від київського бізнесу.
“Перші партії вогнезахисної штукатурки ми виробляли на базі НВП “Укрвермикуліт”, а вогнезахисні фарби – на обладнанні провідного українського виробника Kompozit. Наше підприємство також плідно співпрацює з інститутами НАН України з питань наукових досліджень з метою розробки нових інноваційних засобів вогнезахисту. На волонтерських засадах ми допомагаємо українським вченим в організації пілотних виробництв та впровадженні наукових результатів”, – розповів Калафат.
ТОВ “Ковлар Груп” засновано 2015 року, статутний фонд 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Згідно з даними опендатабот, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала 73 млн 726,4 тис. грн доходу; чистий прибуток 10 млн 228,6 тис грн.
Повний текст інтерв’ю з Константином Калафатом буде опубліковано на сайті “Інтерфакс-Україна”.
Українська drogerie-мережа EVA (ТОВ “Руш”) за підсумками 2024 року збільшила виручку на 28,6% – до 27 млрд грн, повідомила її пресслужба.
Згідно з повідомленням, частка власних торгових марок (ВТМ) у продажах компанії минулого року склала 36,1% проти 33,9% у 2023 році. Крім того, EVA запустила вісім нових ВТМ, їхня загальна кількість досягла 65. При цьому планується і надалі розвивати товарний портфель: у лютому 2025 року буде запущено ТМ Bingo (товари для тварин), далі – торгові марки в сегменті догляду за волоссям.
Крім того, минулого року 70,4% чеків у мережі були електронними.
Зазначається, що сервіс віртуального макіяжу VISUAL by EVA збільшив покриття на 25% (до 251 магазинів), а кількість сеансів зросла на 250% у порівнянні з 2023 роком.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На кінець 2024 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками трьох кварталів 2024 року дохід “Руш” склав 19,2 млрд грн, чистий прибуток – 1,2 млрд грн. У 2023 році дохід підприємства зріс на 33,7% до 21 млрд грн порівняно з 2022 роком, чистий прибуток – на 26%, до 2,2 млрд грн.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за три роки повномасштабної війни підтримала понад 200 тис. сільських родин і понад 15 тис. фермерів і агропідприємств, надаючи насіння, гранти, генератори, фінансову допомогу та інші критично необхідні ресурси, щоб вони могли зберегти виробництво, адаптуватися до нових реалій і продовжувати працювати попри всі виклики, повідомила ФАО.
“Україна – аграрна країна, але сьогодні фермери та сільські жителі змушені боротися не лише за врожаї, а й за власне виживання. Війна зруйнувала інфраструктуру, ускладнила доступ до добрив, техніки, ринків збуту. Майже 60% домогосподарств зазначають, що їхня головна потреба – відновлення засобів до існування”, – наголосила ФАО у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
ФАО повідомила, що має намір у 2025 році для відповіді на ці виклики підтримати 406,9 тис. людей, зокрема, надати фермерським родинам насіння, допомогти відновити системи зрошення та зерносховища, забезпечити худобу кормами та покрити нагальні продовольчі потреби. Для реалізації цієї підтримки ФАО потребує $53 млн.
“Агросектор України – це не лише питання продовольчої безпеки всередині країни, а й ключовий фактор глобальної стабільності. Але перш за все – це люди. Сільські родини, які щодня докладають зусиль, щоб забезпечити себе продовольством, піклуватися про худобу та зберегти свої господарства навіть у найскладніших умовах. Підтримуючи їх, ми не просто допомагаємо їм відновити засоби до існування – ми рятуємо життя та даємо можливість будувати майбутнє”, – резюмували в ФАО і запевнили, що продовжать працювати в Україні.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) у січні-жовтні 2024 року, млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua
Імпорт в Україну трансформаторі, котушок індуктивності та дроселів у січні 2025 року зріс майже у шість разів порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до $127,9 млн, свідчить статистика Державної митної служба (ДМС).
Згідно зі статистичними данними, переважно в січні поточного року ця продукція ввозилась з Китаю – на $116,07 млн (90,75% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $12,9 млн (59,7%). Тобто їх ввезення минулого місяця зросло майже в дев’ять разів.
Вони також ввозилися з Турції (на $4,5 млн) та США (на $1,75 млн).
У січні-2024 в переліку найбільших країн-імпортерів, крім Китаю, були Чехія ($1,9 млн) та Італія (майже $1 млн).
Разом з тим Україна у січні-2025 експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $2,05 мн проти $1,24 млн у січні-2024, переважно в Угорщину, Німеччину та Азербайджан.
За данними ДМС, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж вдвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 рази більше – на $400,48 млн.
Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні в січні 2025 року склали 13,8 тис. тонн, що на 13 тис. тонн менше (-49%) відносно грудня 2024 року і на 100 т менше (-1%) відносно січня 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Міністерства аграрної політики та продовольства.
У галузевій асоціації зауважили, що в січні 2025 року на підприємствах було вироблено 51% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 49%.
За попередніми даними Мінагрополітики, в січні 2025 року обсяги забою ВРХ на підприємствах склали 7,1 тис. тонн, що на 1 тис. т більше (+8%) ніж в грудні 2024 року і на 1 тис. тонн більше (+9%) ніж в січні 2024 року.
Натомість у господарствах населення обсяги забою ВРХ в січні 2025 року склали 6,7 тис. тонн, що на 14 тис. тонн менше (-67%) відносно грудня і на 1 тис. тонн менше (-9%) відносно січня 2024 року.
Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, але й свиней, овець, птахів у січні 2025 року склали 279,9 тис. тонн, що майже дорівнює минулорічному періоду (-0,1%).
За попередніми даними Мінагрополітики, у січні 2025 року найбільш суттєво обсяги реалізації живих тварин на забій збільшилися на сільгосппідприємствах у Закарпатській області (+200%), Запорізькій області (+100%), Харківській області (+63%), Рівненській області (+50%), Миколаївській області (+50%) відносно минулорічного періоду.
Найбільше реалізовано на забій тварин на сільгосппідприємствах у Вінницькій (51,9 тис. тонн), Черкаській (35,1 тис. тонн), Дніпропетровській (31,9 тис. тонн), Львівській (15,3 тис. тонн) і Київській (11,4 тис. тонн) областях.
