Уряд Чехії шукає підтримки в інших країнах Європейського союзу для нової ініціативи щодо боєприпасів після реалізації подібної ініціативи в 2024 році, повідомляє німецьке видання N-TV.
“Це питання політичної волі, і якщо багато країн-членів ЄС знову приєднаються до нашої ініціативи, ми можемо багато чого досягти для України”, – сказав міністр закордонних справ Ян Ліпавський у інтерв’ю редакційній мережі Німеччини (RND).
“Наразі ми розглядаємо, як ми можемо профінансувати нову ініціативу боєприпасів, а потім побачимо, скільки патронів ми зможемо отримати за ці гроші”, – додав голова чеського зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, міністерка оборони Яна Чернохова повідомляла про другий проєкт із закупівлі боєприпасів для України під робочою назвою “Ініціатива-2025” ще у липні минулого року. Видання Deník N тоді повідомило, що в проєкті візьме участь п’ять компаній: Czechoslovak Group, STV Group, Omnipol з Ompo Holding, Colt CZ Group SE, власником якої є Česká zbrojovka, і збройова компанія DSS.
У рамках попередньої чеської ініціативи щодо боєприпасів Україну було забезпечено закупівлею приблизно пів мільйона одиниць артилерійських боєприпасів. Усього до ініціативи приєдналося 18 країн.
Гірничодобувний комбінат ТОВ “Межирічинський ГЗК” (Іршанськ, Житомирської обл.), що входить до титанового бізнесу Group DF, запустив роботу збагачувальної фабрики з виробництва ільменітового концентрату (TiO2).
Згідно з інформацією компанії, фабрику виведено на проєктну потужність – 20-25 тонн ільменітового концентрату/годину, або 12-15 тис. тонн на місяць.
“Команді вдалося повернути працездатність підприємства, збагачувальну фабрику перезапущено після простою. Ми відновили втрачені ринки збуту та ділові зв’язки з партнерами: вже укладені непогані контракти з європейськими партнерами, працюємо над їхнім виконанням. Окрім того, відновлюємо команду”, – зазначив директор Межиріченського ГЗК Дмитро Голік.
За його словами, запуск підприємства відкладався, зокрема, через кадрові проблеми, викликані мобілізацією працівників – сьогодні кожен восьмий співробітник Межиріченського ГЗК служить у лавах ЗСУ. Завдяки зусиллям фахівців підприємство знову стає міжнародним гравцем, відновило всі зруйновані логістичні зв’язки та ефективно працює, поступово збільшуючи обсяги виробництва. Від цього виграють не тільки партнери та бізнес, але й місцеві громади та національний бюджет. До того ж, це важливий крок до збільшення експорту країни та посилення всієї галузі”, – підкреслив Голік.
У пресрелізі пояснюється, що відновлення роботи збагачувальної фабрики відбулося завдяки значній підтримці місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. Запуск дозволив задіяти 100% персоналу та відновити попередній рівень зарплат.
На ГЗК працює близько 400 співробітників, з них 50 служать в ЗСУ. Межиріченський ГЗК залишається містоутворюючим для двох селищ Житомирської області – смт Іршанськ, Нова Борова та однойменні ОТГ.
У 2023 році Межиріченський ГЗК видобув лише 500 тис. тонн ільменітової руди та виробив 22,1 тис. тон ільменітового концентрату. За результатами роботи у 2024 році (січень-лютий) видобуток склав 520 тис. тон ільменітової руди. Виробничі потужності ГЗК здатні видобувати 4 млн тон ільменітової руди на рік та виготовляти 180 тис. тон ільменітового концентрату на рік.
Межиріченський ГЗК складається з двох комплексів – видобутку ільменітової руди/виготовлення чорнового концентрату та збагачувальної фабрики, яка виробляє ільменітовий концентрат. Підприємство виготовляє основну продукцію – двоокис титану (сульфатний ільменітовий концентрат), та працює винятково у сегменті хімічного титану, продукція якого не може використовуватись у військово-промисловій промисловості через свої хімічні властивості. Це сировина для виробництва пігментів, яка використовується в лакофарбовій промисловості, виробництві паперу, пластмас та будівельних матеріалів.
“В наших стратегічних планах – вийти на довоєнні виробничі потужності, але все залежатиме від глобальної цінової кон’юнктури. Європейська економіка відновлюється і тому ми очікуємо зростання обсягів споживання ільменітового концентрату. Зараз з’являються позитивні сигнали для глобальних гравців, після закінчення війни світовий ринок в 2025-2026 році буде ще швидше виходити з рецесії, швидше рости. Це безумовно позитивно вплине на наш бізнес”, – наголосив директор.
Раніше пресслужба Group DF повідомляла, що вимушена зупинка та майже річний простій фабрики в 2023-2024 роках були пов’язані з незаконним рішенням Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) №178 від 27 березня 2023 року. Тоді Держгеонадр ухвалила наказ про зупинку дії спеціального дозволу, посилаючись на новий закон про надрокористування. Згодом адвокатам Group DF вдалось оскаржити це рішення та довести його незаконність.
16 листопада 2023 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2023 року Держгеонадр поновило ліцензію. Перезапуск фабрики став можливим після поновлення спеціального дозволу на користування надрами №2694 (наказу Держгеонадр від 16 листопада 2023 року №591).
У 2022 році обсяги місцевих податків та сплаченої ренти за користування надрами становили понад 185 млн грн. У 2023 році через вимушений простій цей показник зменшився до 85 млн грн, а персонал був переведений на 2/3 від попереднього рівня оплати праці. В 2024 році підприємство сплатило 78 млн грн податків різних рівнів.
В результаті цілої низки незаконних рішень та простою підприємства, збитки, нанесені державі, у компанії оцінюють не менше ніж 126 млн грн.
Group DF в 2017-2019 роках інвестувала у збагачувальну фабрику на Межиріченському ГЗК понад $7 млн, а сама фабрика була введена в експлуатацію на початку 2019 року.
Бізнес-напрям видобутку титанового бізнесу Group DF охоплює два діючих ГЗК – Межирічинський ГЗК і “Валки-Ільменіт” (обидва – Житомирська обл.) і два ГЗК, які будують, – Стремигородський ГЗК (Житомирська обл.) і Мотронівський ГЗК (Дніпропетровська обл.). Максимальна проектна потужність Межиріченського ГЗК – 180 тис. тон ільменітового концентрату за рік, “Валки-Ільменіт” – 65 тис. тон.
ВИРОБНИЦТВО, збагачувальна фабрика, ільменітовий концентрат, МГЗК
Мережа АЗК Parallel поповнилась новим автозаправним комплексом на Обухівському шосе неподалік Києва.
“На АЗК представлені всі види якісного пального від європейських виробників, що відповідають найвищим стандартам якості. Для зручності водіїв на комплексі доступні всі сучасні сервіси”, – повідомляється у пресрелізі компанії.
Як наголосили у мережі, попри виклики, пов’язані з повномасштабною війною, тимчасовою окупацією частини територій та руйнуваннями інфраструктури внаслідок обстрілів, компанія “Параллель” продовжує відновлювати та розвивати свою мережу в рамках довгострокової стратегії компанії.
Компанія, зокрема, планує розширювати мережу як за рахунок відкриття нових АЗК, так і через збільшення кількості партнерських комплексів, що працюють під брендом Parallel.
“Через російську агресію ми втратили близько 80% наших АЗК, проте ми відновлюємо та розвиваємо мережу, адже працюючий бізнес – це сплачені податки та підтримка економіки країни”, – зазначив власник та генеральний директор “Параллель” Олександр Дубінін.
До війни мережа під торговою маркою Parallel нараховувала 132 автозаправні станції. Внаслідок повномасштабного вторгнення компанія втратила або зупинила роботу більшої частини об’єктів.
Наразі її мережа експлуатує 32 автозаправних комплекси у Дніпропетровській, Одеській, Чернігівській, Київській і на підконтрольній Україні території Донецької та Запорізької областей.
“Параллель” регулярно входить до 10-ки найбільших українських імпортерів пального
Компанія Alterra Group інвестувала $8,5 млн у розширення з 8 до 20 тис. кв. м логістичного центру Joule (Київська обл., Святопетрівське), повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна“.
Як повідомив комерційний директор Alterra Group Геннадій Гриненко, розширення викликане зростаючим попитом на оренду приміщень об’єкта, вакантність перших черг нульова. Згідно з результатами опитування, підприємці все частіше шукають готові комерційні приміщення замість будівництва власних складів.
Резидентами перших черг Joule стали дев’ять бізнесів нової формації, компанії, які поєднують інновації, соціальну відповідальність та орієнтацію на сталий розвиток. Серед резидентів – фармацевтичний бізнес “Фармак”. Розширення об’єкта дозволить залучити більше таких резидентів, і створити щонайменше близько 50 нових робочих місць.
“Наш досвід доводить: чим більше прогресивних бізнесів на території комплексу, тим більше ідей, інновацій та колаборацій вони продукують. Наприклад, так сталось з нашим логістичним центром PORT, де резиденти активно співпрацюють між собою. Така екосистема не тільки економить час і гроші резидентів – вона створює бізнес-спільноту, де кожен посилює одне одного”, – вважає Гриненко.
Ще одна зміна у Joule – він став доступнішим для малого бізнесу. Раніше компанії могли орендувати чи придбати приміщення площею від 500 до 6 тис. кв. м. Зараз, мінімальна площа зменшилася до 200 кв. м.
“Це дає можливість отримати всю готову необхідну інфраструктуру, зокрема, доступ до автономного опалення та освітлення – навіть бізнесам, що тільки почали свій розвиток”, – пояснив Гриненко.
Alterra Group – українська компанія, що спеціалізується на девелопменті та управлінні комерційною нерухомістю “під ключ”. У портфелі компанії 43 об’єкти загальною площею 175 тис. кв. м. Серед них – складські та виробничі комплекси, бізнес-центри, торгові та торгово-розважальні центри.
Урочистий прийом, організований Посольством Індії в Україні на честь 75-ї річниці Дня Республіки, відбувся в столиці України Києві.
Захід зібрав представників української влади, дипломатичного корпусу, індійської діаспори та громадськості. Головним гостем заходу виступив заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
«26 січня 1950 року набула чинності Конституція Індії, що ознаменувало перехід нашої країни до суверенної, незалежної, демократичної, світської республіки. Ми пишаємося ідеалами справедливості, свободи, рівності та братерства», – заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Раві Шанкар.
У своїй промові дипломат наголосив на значенні Дня Республіки для індійського народу, підкресливши, що за 75 років Індія перетворилася на одну з найдинамічніших економік світу, яка готується стати третьою за розміром.
«Сміливі реформи, інвестиції в інфраструктуру та інновації, такі як квантові технології, штучний інтелект і космічні дослідження, роблять нашу країну ключовим гравцем у глобальних процесах. Також пріоритетним напрямком є галузь біотехнологій, зокрема проєкт Genome. Варто згадати і про останнє досягнення – стикування в космосі, яке вивело країну в четвірку світових лідерів у галузі», – зазначив посол.
Значну частину виступу Шанкар присвятив українсько-індійським відносинам. Він нагадав про історичний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Києва в серпні 2024 року, який став «знаковою віхою» для двостороннього співробітництва:
«Ми прагнемо перетворити наші відносини зі «Всеосяжного партнерства» на «Стратегічне партнерство». Особлива увага приділяється гуманітарній підтримці України. Зокрема, Індія передала мобільні шпиталі «BHISHM Cubes», які зараз допомагають оперативно лікувати поранених і рятувати дорогоцінні життя на передовій, а також ухвалила рішення профінансувати проєкт «Оновлення та модернізація хірургічного відділення Збаразької центральної лікарні на Тернопільщині вартістю $1,5 млн», – заявив посол.
Він підкреслив, що Індія підтримує всеосяжний, справедливий мир відповідно до міжнародного права.
Посол високо оцінив зростання інтересу українців до індійської культури, мови і традицій. Він подякував українським студентам, які вивчають хінді, і наголосив на важливості культурних обмінів. «Програма, підписана минулого року, відкриває нові можливості для академічних стипендій, міжнародних проєктів і збереження нашої спільної спадщини», – зазначив Шанкар.
На завершення заходу гості насолоджувалися традиційними індійськими стравами та музикою. Подія підкреслила минулі здобутки та оптимістичні перспективи співпраці Індії та України в найближчі десятиліття.
Індія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. 17 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Індією. День Республіки (англ. Republic Day) – національне свято Індії, що відзначає ухвалення Конституції Індії та перехід країни від статусу британського домініону до республіки 26 січня 1950 року.
Джерело: https://interfax.com.ua
Приватні медичні заклади готові до роботи в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) та пропонують перегляд підходів до формування деяких пакетів для ПМГ, які дозволять знизити собівартість медичних послуг та оптимізувати бюджетні витрати.
Про це учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) заявили на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Заступник гендиректора медичної лабораторії “Сінево” Микола Скавронський зазначив, що з початку війни лабораторія не припинила роботу, не зважаючи на те, що впродовж 2022 року “Сінево” втратила більше 30 відділень в різних регіонах.
“Досить прикро бачити, програми відновлення існують тільки для державної або комунальної медицини. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що приватна медицина так само страждала від війни. Але, на відміну від державної і комунальної, всі приватники відновлюються і продовжують працювати за власні чи кредитні кошти, а не за бюджетні і без допомоги”, – сказав він.
Коментуючи перший досвід співпраці “Сінево” з НСЗУ у 2024 році, Скавронський відзначив, що входження лабораторії у ПМГ “стало своєрідним прожектором, який підсвітив ситуацію з лабораторною галуззю в Україні в цілому”.
“Я можу стверджувати, що держава не знає і не розуміє реальної потреби лікарів і пацієнтів в лабораторній діагностиці. Зараз вважається, що лабораторної діагностики потрібно стільки, скільки її замовляють, а не стільки, скільки її потрібно. Співпраця “Сінево” з НСЗУ виявила факт, що в Україні існує просто гігантський нереалізований попит на лабораторну діагностику, тільки в березні минулого року, ми зробили майже 730 тисяч тестів для 72 тисяч людей, і ми бачили, що з цих людей, хто прийшов до нас по ПМГ, дві третини – це нові люди”, – сказав він.
Скавронський відзначив, що у базових цінах “Сінево” зробила тести на близько 528 млн грн, в розцінках вартість аналізів склала близько 200 млн грн, при цьому НСЗУ заплатила за них 44 млн грн.
“Ми просили НСЗУ виокремити лабораторний пакет, який буде прозорий і зрозумілий, де буде зрозуміло, які тести і, головне, які лікарі можуть їх призначати і в якій кількості. Бо виявилося, що не існує взагалі ніяких обмежень, лікарі призначали тести, які не повинні були бути призначеними. Не лабораторія повинна вирішувати, що робити, а що ні, повинна бути система, яка просто не дозволяє призначати щось неправильне”, – сказав він.
За словами Скавронського, одним з найзатребувашіних тестів за рахунок бюджету в 2024 році стали аналізи на вітамін “D”, яких лабораторія зробила близько 100 тис.
“Я не думаю, що Україна наскільки багата держава, щоб за кошти платників податків в таких обсягах покривати аналізи на вітамін “D”. Але лікарі їх виписують. Чому лікарі їх виписують, це вже більше питання до лікарів і до фарми”, – наголосив він.
Скавронський також підкреслив, що імплементація розроблених лабораторією пропозицій дозволила “не тільки не збільшувати тариф, а навіть зменшувати його”.
“Ми готові були б як приватна лабораторія працювати з тарифами на 15% нижчими, але за умови чітких критеріїв. Останні роки ми чули, що гроші йдуть за пацієнтом, але впродовж минулого року, особливо першого кварталу, ми побачили, що гроші за пацієнтом не йдуть”, – зауважив він.
Зі свого боку, операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін нагадав, що “Лелека” є єдиним медичним центром в Україні, який має міжнародну акредитацію JCI, при цьому останнє його підтвердження клініка отримала наприкінці 2024 року.
“Буквально за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до нас приходив міністр охорони здоров’я зі своїм заступником і ми обговорювали, яким чином ці стандарти можна імплементувати для інших гравців ринку. Але зараз виглядає так, що держава пливе своїм кораблем, а ми на якихось човниках намагаємось наздогнати МОЗ і в чомусь його переконати”, – пояснив ситуацію він.
Зукін підкреслив, що “державі варто було б зрозуміти, що їй більше вигідно ставати закупівельником медичних послуг, а не їх постачальником і не інвестувати в основні фонди, оскільки приватники вже мають ці фонди”.
Він також висловив думку, що НСЗУ має укладати більш довгострокові контракти на участь у ПМГ.
“Наразі по певних пакетах ПМГ будуть укладатись трирічні контракти, це краще, ніж на один рік, але це ні про що, бо в Європі, у США мислять термінами по сім років, по 10, по 15”, – сказав він.
Зукін вважає, що “наразі реформа почала рухатись трохи у зворотній бік від поняття, що гроші йдуть за пацієнтами, хотілося б її повернути у правильне русло”.
Зі свого боку медична директорка медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що мережа є великим платником податків, має 3 тис. працівників, в тому числі 1300 лікарів. При цьому з “Добробуту” мобілізовані 131 працівник, яким клініка продовжує виплачувати зарплату.
“Ми визначені МОЗом критичною інфраструктурою. У 2024 році ми інвестували у свій розвиток майже 0,5 млрд грн, з яких велику частину ми витратили на нашу енергоефективність. Хочу зауважити, що інвестиції, які йдуть на енергоефективність державних і комунальних закладів, відбуваються не за їхній власний рахунок, а за рахунок держави або донорів чи спонсорів. А ми це робимо самостійно”, – сказала вона.
При цьому Машкевич підкреслила, що співпраця “Добробуту” з НСЗУ “достатньо цікава”. Зокрема, клініка була законтрактована на пакет допоміжних репродуктивних технологій, в рамках якого 300 пацієнтів завершили цикли лікування і майже 45% жінок уже мають підтверджений статус вагітності.
“Тариф на цю послугу для нас був за низьким, ми працювали в мінус, розуміючи, що ми таким чином підставляємо плече державі, фактично ми надали державі можливість користатися нашими потужностями для того, щоб надавати безоплатні медичні послуги. У нас були довгі раунди перемовин з НСЗУ, МОЗом, Мінфіном, вони нас почули і тариф таки збільшили. Цей тариф не покриває всіх наших витраг, тим не менш ми продовжуємо з цим працювати”, – сказала вона.
Коментуючи плани по роботі з НСЗУ Машкевич відзначила, що “Добробут” планує розширити свою участь у ПМГ-2025 і чекає рішення НСЗУ по контрактуванню на нові пакети.
При цьому Машкевич назвала позитивним рішенням можливість приватним закладам користуватися державним єдиним порталом медичних вакансій, який запустив МОЗ.
Пресконференція була організована агентством “Інтерфакс-Україна” та Асоціацією приватних медичних закладів.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
