Anton – Сторінка 27 – Ukraine open for business

НКМЗ відновлює виробництво і нарощує експорт до Європи та Азії

Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) у 2025 році планує збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції на 81,5% порівняно з 2024 роком – до 2,08 млрд грн.

Відповідні плани містяться в опублікованому в системі розкриття НКЦПФР фінансовому звіті підприємства за 2024 рік.

“Діяльність підприємства у 2025 році, з великим ступенем імовiрностi, буде обмежена. Виходячи з даних припущень на 2025 рік затверджені плани виробництва 12,7 тис т машин та устаткування для металургійної , добувної промисловості та будівництва, пiдiймального та вантажно-розвантажувального та запчастин”, – йдеться в матеріалах звіту.

НКМЗ зазначає, що в поточному році металургійне виробництво заводу планує, зокрема, виготовити 21,78 тис. т рідкої сталі, 120 т рідкого чавуну, 1,1 тис. т сталевого лиття і 100 т чавунного, 15,84 тис. т поковок.

“Формування проєктiв перспективного подальшого розвитку підприємства, формування заходів, спрямованих на успiшну роботу підприємства, створення нової техніки та НДР, проведення техпереозброєння та впровадження ресурсозберігаючих технологій буде розпочато після завершення воєнного часу в Україні”, – зазначає завод.

Водночас на 2025 рік заплановані заходи з проведення наглядового аудиту системи менеджменту якості фірмою ISOaccelerator, щодо підтвердження i подовження дії сертифікату відповідності стандарту ISO 9001:2015.

Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” поточного року полягає в збереженні й розширенні стратегічних сегментів ринку та нарощуванні присутності в країнах Східної, Центральної та Західної Європи, Середньої Азії.

За даними звіту, у 2024 роцi основними сегментом ринка збуту продукції ПрАТ “НКМЗ” були країни Азiї (54,4% обсягу продажів), Європи (24,9%), а також Україна (17,9%).

В загальному обсязі реалізації в грошовому вимірі 55,2% склали прокатні валки, 18,1% – металургійне та прокатне обладнання, 7.3% – гiрничо-рудне обладнання, інше обладнання – 19,4%.

Обсяг iнвестицiй в розвиток виробництва минулого року склав 28,15 млн грн.

Як повідомлялось, 2024 року чистий дохід НКМЗ зріс у 3,2 раза до попереднього року – 1 млрд 146 млн грн, зокрема на експорт в країни Європи та Азії поставлено продукції на 941,3 млн грн (82%). Чистий прибуток склав 36,33 млн грн (2023 року – збиток 856,93 млн грн).

При цьому у 2024 році до найбільших країн-імпортерів продукції НКМЗ поряд з Узбекистаном, Казахстаном (куди експорт скоротився за рік у 12,3 раза), та Індією (експорт зріс у 31 раз) додались Словаччина, Литва, Єгипет та Люксембург. Поставки по Україні зросли у 5,2 раза – до 204,6 млн грн.

НКМЗ, потужності якого вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, з жовтня 2023 року почав частково відновлювати роботу.

НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.

Довоєнного 2021 року чистій дохід підприємства перевищував 6 млрд грн.

На початок 2023 року середньооблікова чисельність його працівників перевищувала 7,2 тис. осіб, а на початок 2025 року становила 5,660 тис.

NKMZ, АЗІЯ, ВИРОБНИЦТВО, ЄВРОПА, ЭКСПОРТ

Близько 3 млн українців виїхали та не повернулись від початку повномасштабної

Як виїжджають та повертаються українці

Понад 16,4 млн перетинів кордону (загалом виїздів та повернень) зафіксувала Державна прикордонна служба за перше півріччя 2025 року. 85% перетинів кордону припадає на українців. 250 тисяч громадян, що перетнули кордон цьогоріч, не повернулись назад до України. Це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік.

16,47 млн перетинів державного кордону зафіксовано за 6 місяців 2025 року. Це на 4% більше, ніж за той самий період торік. Переважна більшість перетинів — 85%, або 14,08 млн — припадає на українців. Варто зауважити, що йдеться про офіційні перетини державного кордону — випадки “перепливання Тиси” або ж виїзду через тимчасово окуповані території достовірно відслідкувати неможливо.

7,17 млн громадян виїхали з України з січня по червень, а повернулись — 6,92 млн. Таким чином, цьогоріч країну покинуло на 250 тисяч осіб більше, ніж повернулося. Втім, це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік: тоді різниця складала 404 тисячі. Загалом від початку повномасштабної виїхало та не повернулось понад 3 мільйони громадян.

У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів. Найменше — у лютому (1,78 млн), найбільше — у червні (3,13 млн). Червень, липень та серпень традиційно є піковими місяцями: саме на цей період припадає третина всіх річних перетинів кордону.

https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025

Українці

“Метінвест” інвестував $170,5 млн у природоохоронні проєкти у 2024 році

Гірничо-металургійної група “Метінвест” у 2024 році збільшила витрати на природоохоронні проєкти на 2% більше, ніж у 2023 році, – до $170,5 млн.

Згідно з інформацією видання NV Бізнес з посиланням на пресслужбу групи, зокрема, капітальні інвестиції в рамках екологічних проєктів сягнули $39,8 млн, поточні витрати – $129,1 млн, інші – $1,5 млн.

Як зазначається, подальша інтеграція на ринки ЄС, де домінує “зелений порядок денний”, стимулює український бізнес інвестувати в зменшення шкідливих викидів та економію енергоресурсів попри війну.

Екологічні інвестиції в Україні зосереджено в кількох основних напрямах: зниження викидів парникових газів, оптимізація енергоспоживання, впровадження відновлюваної енергетики, модернізація обладнання та вдосконалення водоочищення. Ці ініціативи продиктовані потребою відповідати вимогам європейського законодавства, зокрема, таким системам, як MRV (моніторинг, звітність і верифікація), CBAM (механізм транскордонного вуглецевого коригування), ESRS (стандарти звітності сталого розвитку) та ETS (система торгівлі викидами). Для кожного підприємства, яке готове постачати свою продукцію до ЄС та інтегруватися до євроспільноти, ця термінологія трансформується у вигляді інвестицій в екологічні проєкти.

Зокрема, підприємства, які забруднюють повітря та споживають багато електрики і природного газу, змушені підходити до питань модернізації виробництва. Так, окремі підприємства “Метінвесту” оптимізують енергоспоживання та поступово переходять на альтернативні джерела енергії. Наприклад, на Північному та Центральному ГЗК здійснено часткове заміщення природного газу біопаливом (лушпиння соняшника), що вже сприяє зниженню викидів CO₂.

Група впроваджує системи адміністрування викидів CO₂, такі як MRV, CBAM, ESRS і ETS. Ці системи дають змогу не лише відповідати європейським стандартам, а й оптимізувати виробничі процеси, знижуючи витрати на пальне та енергію. Очікується, що виконання вимог цих систем не лише сприятиме зменшенню екологічного навантаження, а й забезпечить економічні переваги: скорочення витрат на енергоресурси, підвищення ефективності виробництва та можливість безперебійного експорту до ЄС.

Екологічні ініціативи дають підприємствам змогу не лише зменшувати вплив на довкілля, а й економити. Використання альтернативних джерел енергії, як біопаливо, скорочує витрати на енергоресурси, а системи моніторингу, такі як MRV чи ETS, надають інструменти для аналізу ефективності та прийняття управлінських рішень.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

METINVEST, природоохоронні проєкти

Укрексімбанк профінансував виробника соків “Еко-Сфера” на 135 млн грн

Державний Укрексімбанк (Київ) надав 135 млн грн кредиту компанії з виготовлення натуральних соків “Еко-Сфера” з Вінниччини, половину якого покриває держгарантія.

Як повідомляється на сайті банку, кредит оформлено у форматі траншевої кредитної лінії із застосуванням механізму державного ризик-шерингу – 50% ліміту забезпечено державною портфельною гарантією.

Залучені кошти буде використано для сезонного накопичення сировини, що дасть змогу компанії збільшити виробництво в піковий період і посилити ринкову присутність своїх брендів як у регіонах, так і на національному рівні.

За даними НБУ, станом на квітень 2025 року Укрексімбанк за розміром загальних активів посідав третє місце (311,8 млрд грн) серед 60 діючих банків.

Еко-Сфера, сок, УКРЕКСІМБАНК

NovaPay залучила 1,7 млрд грн від 5,9 тис. інвесторів через облігації

Облігації міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay, емітентом виступає ТОВ “НоваПей Кредит”) придбали 5,9 тис. українців на загальну суму 1,7 млрд грн, повідомила компанія у вівторок, яка 8 травня цього року звітувала про те, що станом на квітень таких інвесторів було більше 4,8 тис. інвесторів на суму понад 1,3 млрд грн.

Як зазначається в релізі NovaPay у вівторок , 80% придбань у застосунку — це інвестиції до 50 тис. грн.

На початку березня цього року компанія повідомила, що близько 4,3 тис. українців придбали її облігації на загальну суму близько 1,2 млрд грн, тоді як на початок року вона звітувала про понад 3 тис. клієнтів та 740 млн грн, а у середині жовтня 2024 року – про 2,6 тис. клієнтів та 600 млн грн.

Як повідомлялося, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще один серії “J”, всі по 100 млн грн. Цього року компанія також прийняла рішення про випуск ще двох серій – “K” та “L” загальним номіналом по 100 млн грн. Традиційно залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.

Цінні папери всіх серій, окрім “B” та “I”, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay, тоді як облігації серій “B” та “I” пропонуються для продажу інституційним клієнтам, виплата відсоткового доходу за ними здійснюється щокварталу.

Згідно з проспектами, облігації чотирьох останніх серій випущено на три роки. Номінальна процентна ставка за ними становить 17% річних, тоді як за трьома попередніми вона була на рівні 18%.

Згідно із проспектом емісії “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

NovaPay, ОБЛИГАЦИЯ

“Ліси України” уклали 800 угод на заготівлю деревини через Prozorro

ДП “Ліси України” у січні-червні 2025 року уклало через систему Prozorro понад 800 договорів на заготівлю 5 млн куб. м деревини вартістю 2,1 млрд грн, повідомила пресслужба підприємства в Telegram.

“Послуги з заготівлі займають найбільшу частку у закупівлях підприємства. Традиційно їх закупівля здійснювалася за прямими договорами. З минулого року “Ліси України” розпочало створення прозорого, відкритого та цивілізованого ринку лісозаготівлі”, – наголосили в держпідприємстві.

“Ліси України” нагадали, що низка підприємців, які не звикли працювати відкрито та не сприймали механізм публічних торгів, чинили спротив реформам, проте закупівлю вдалося перевести на Prozorro. Держпідприємство продемонструвало бізнесу переваги укладання угод саме через прозорі, конкурентні аукціони.

“Результат – тисячі робітників офіційно оформлені, підрядники сплачують податки до місцевих бюджетів. З’явилося більше можливостей для контролю дотримання безпеки умов праці. Мінімізовані можливості для маніпуляцій – всі укладені договори публікуються”, – підкреслили в “Лісах України” і додали, що формування ефективного та конкурентного ринку лісозаготівлі – це гарантія виконання зобов’язань підприємства перед деревообробниками щодо своєчасних поставок деревини.

Prozorro, деревина, Ліси України

Business news from Ukraine