Державний Укрексімбанк (Київ) надав EUR3,2 млн кредиту ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КСЗ) для придбання частки в регіональній пивоварні ПрАТ “Хмельпиво”.
“Придбання частки в ПрАТ “Хмельпиво” стане логічним етапом у диверсифікації бізнесу та оптимізації виробничих ланцюгів”, – зазначили у банку.
В фінустанові наголосили, що фінансування спрямоване на підтримку українського виробника склотари у розширенні бізнесу та виході на ринок пивоваріння. Угода також сприятиме зміцненню вертикальної інтеграції між виробництвом пакувальної тари та готової харчової продукції.
За даними НБУ, станом на квітень 2025 року Укрексімбанк займав третє місце за розміром загальних активів серед 60 діючих банків із показником 311,8 млрд грн. Чистий прибуток банку за підсумками першого кварталу 2025 року зріс на 26% – до 2,4 млрд грн.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України 22 травня надав КЗС дозвіл на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”. Згідно із даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк. Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.
“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.
Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.
“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.
Державний Ощадбанк з початку 2025 року для реалізації енергопроєктів уклав кредитні угоди з підприємствами великого корпоративного бізнесу на EUR87 млн, що майже удвічі більше, ніж за весь минулий рік, йдеться у пресрелізі банку у п’ятницю.
“Якщо у 2024 році 70% профінансованих нами проєктів становила газопоршнева генерація, то у 2025 році 50% проєктів – це установки зберігання енергії, а 40% — вітрогенерація”, – повідомив директор департаменту розвитку і підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин на форумі Energy Club “Енергосистема імені споживача” днями у Києві.
За його словами, стабілізація роботи енергосистеми, зміна ціни на газ та обсяги його запасів стимулювали бізнес переорієнтуватись на технології, які виглядають більш цікавими у довгостроковій перспективі.
Ощадбанк оцінює свою частку на ринку енергокредитів в Україні у 30% згідно зі статистикою НБУ, за якою з 1 червня 2024 року по 25 травня 2025 року банками було надано кредитів та відкрито лімітів для реалізації енергетичних проєктів на суму 18,2 млрд грн, або понад 705 МВт потужностей генерації.
“Ощадбанк також продовжує зберігати лідерські позиції у фінансуванні підприємств власне енергетичної галузі. За підсумками чотирьох місяців 2025 року частка Ощадбанку становить 32%”, – наголошує державна фінансова установа.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував аптечну мережу ТОВ “Мед-Сервіс Днепр” (Дніпро) на 101 тис. грн за невчасне подання інформації у встановлений строк щодо засобів для лікування гострого риніту.
Як повідомляє АМКУ, відповідне рішення прийнято 12 червня.
Під час розгляду справи, розпочатої за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку лікарських засобів, які можуть використовуватися для лікування гострого риніту, комітет надіслав до аптеки вимогу про надання інформації щодо взаємозамінності лікарських засобів у 10-денний строк, проте “Мед-Сервіс Днепр”, надав відповідь із затримкою у сім днів.
Під час встановлення розміру штрафу АМКУ врахував пом’якшуючі обставини та відсутність умислу в діях аптечної мережі.
ТОВ “Мед-Сервіс ДНЕПР”, код ЄДРПОУ 41606497, зареєстровано 2017 році. 90% компаній належить ТОВ “Мед-Сервіс Групп”.
Кінцевим бенефіціаром виступає Олег Токарев.
Ціни на нафту різко підвищуються вранці в п’ятницю на новинах про удари Ізраїлю по Ірану.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:11 кч підвищується на $5,8 (8,36%), до $75,16 за барель. У четвер ці контракти подешевшали на $0,41 (0,59%), до $69,36 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зростають у ціні на $5,91 (8,69%), до $73,95 за барель. За підсумками сесії четверга вартість цих контрактів зменшилася на $0,11 (0,16%), до $68,04 за барель.
Ізраїльські ВПС у четвер завдали десятки ударів по ядерних і ракетних об’єктах в Ірані, повідомляє портал Axios.
“Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про запровадження надзвичайного стану в усій країні й заявив: “Після превентивного удару Держави Ізраїль по Ірану в найближчому майбутньому очікується ракетна атака й атака безпілотників проти Держави Ізраїль і її цивільного населення”, – ідеться в повідомленні порталу.
Представник Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомив журналістам, що операція зі знищення ядерного потенціалу Ірану і потенціалу в галузі балістичних ракет триватиме кілька днів.
Чиновник пояснив, що останніми тижнями “з’явилися ознаки” того, що Іран прагне створити ядерну бомбу.
“Зараз ми перебуваємо в стратегічно вигідному становищі та близькі до точки неповернення, і в нас не було іншого вибору, крім як вжити заходів”, – сказав він.
Перспектива розширення конфлікту на Близькому Сході загрожує руху суден в Ормузькій протоці – ключовому шляху для близько 20% глобальних поставок нафти, пише Trading Economics.
Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз світового виробництва пшениці та кукурудзи в 2025-2026 маркетинговому році, для України прогноз врожаю не змінено.
Згідно з прогнозом на сайті американського відомства, урожай пшениці в Україні оцінюється в 23 млн тонн, експорт – 16,5 млн тонн, кінцеві запаси – 1,49 млн тонн. Урожай кукурудзи очікується на рівні 30,5 млн тонн, експорт – 24 млн тонн, кінцеві запаси – 0,6 млн тонн.
При цьому, світове виробництво пшениці в 2025/2026 МР складе 808,5 млн тонн (+0,07 млн тонн до минулого сезону), експорт – 214,33 млн тонн (+1,34 млн тонн), кінцеві запаси – 262,76 млн тонн (-2,97 млн тонн).
Аналітики USDA прогнозують світове виробництво кукурудзи в 2025/2026 МР на рівні 1 265,98 млн тонн (+1 млн тонн до попереднього сезону), світовий експорт – 195,81 млн тонн (+0,01 млн тонн), кінцеві запаси – 275,24 млн тонн (-2,6 млн тонн).
АТ “Укрзалізниця” із 16 червня планує змінити середні швидкості перевезення у зерновозах, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” (УЗ) Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку.
Він зауважив, що для вагонів-зерновозів філії “Центр транспортної логістики” АТ “Укрзалізниця” на внутрішніх та імпортних перевезеннях швидкість для вагонної відправки становитиме 111 км/доба, а для маршрутних поїздів — 258 км/доба; на експортних перевезеннях через сухопутні переходи – 144 км/добу і 217 км/доба відповідно; на експортних перевезеннях у бік припортових станцій — 189 км/доба і 323 км/доба відповідно.
Ткачов додав, що зазначені швидкості перевезень враховуватимуться винятково при розрахунку вартості використання вагонів АТ “Укрзалізниця”.
