ПАТ “Центренерго”, 78,3% акцій якого належить державі, отримало 4,6 млн чистого прибутку за 2025 рік на фоні збитковості попередніх років, повідомила компанія.
“23 млрд грн доходу, 4,64 млрд грн чистого прибутку, 22% рентабельність, 2,7 млрд грн сплачено податків та зборів, 2 млрд грн погашено боргів попередніх періодів, 2 млрд грн власних коштів витрачено на відновлення після обстрілів”, – йдеться в повідомленні компанії у Facebook у четвер.
Компанія також зазначила, що власний капітал із мінус 6 млрд грн збільшився до плюс 2 млрд грн, назвавши це виходом із дефолту.
“Це більше, ніж просто фінансовий результат. Ми довели, що державна компанія може бути ефективною і стати опорою для країни. Навіть під обстрілами приносимо користь країні і світло українцям”, – підкреслив генеральний директор “Центренерго” Євгеній Гаркавий.
У компанії звернули увагу, що протягом року вона зазнала понад 100 влучань під час обстрілів РФ.
Як повідомлялося, Фонд державного майна як власник 78,289% акцій ПАТ “Центренерго” пропонує направити на дивіденди за результатами діяльності товариства в 2025 році від 1,2 млрд грн до 3 млрд грн, що складає відповідно 30% та 75% його чистого прибутку. Збори призначені на 24 квітня.
У грудні 2025 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на той час голова наглядової ради “Центренерго” Андрій Гота зазначав, що 2025 рік компанія має завершити з фінансовим результатом, якого, за його словами, вдалося досягти вперше за десятки років, – приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Він додав, що починаючи з липня 2024 року, коли був призначений на посаду гендиректора Євгеній Гаркавий, “Центренерго” жодного місяця не було збитковим. Крім того, компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх періодів, в тому числі перед держшахтами та “Нафтогазом”, і припинила їх накопичувати. Водночас він зауважив, що “Укренерго” винне генкомпанії за роботу на балансуючому ринку 2,2 млрд грн.
2 квітня на зборах акціонерів “Центренерго” Фонд державного майна запропонував кандидатами у члени його наглядової ради-своїми представниками ексміністра економіки Богдана Данилишина та ексміністра довкілля Руслана Стрільця. Крім того, ФДМУ вніс пропозиції щодо трьох незалежних членів наглядової ради: ексзаступника глави Міненерго у 2021-2024рр Фаріда Сафарова, який також вже четвертий рік є головою наглядової ради АТ “Укртатнафта” та з 2025 – радником голови ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння”, Єлизавету Пушко-Цибуляк, яка з 2020 по 2023 рік була керівником Департаменту фінансів, а з 2024 по 2025 – членом Рахункової палати України, а також Бенуа Плеска, який з 2025 по теперішній час очолює наглядову раду ПрАТ “Українське дунайське пароплавство”, а в 2018-2023 був головою наглядової ради АТ “Укрпошта”.
Найбільша мережа АЗК України UKRNAFTA у 2026 році вдвічі збільшила обсяги закупівлі пального проти минулого року, щоб гарантувати аграріям стабільність на період посівної, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління компанії Богдан Кукура.
“У нас є перші поставки дизеля зі Штатів. Завданням від уряду було забезпечити (внутрішній ринок – ІФ-У), щоб не було дефіциту. Ми це виконуємо: враховуючи сезон і підвищену потребу, закупили пального вдвічі більше, ніж раніше. Дефіциту не буде. Ми повністю законтрактовані, і на квітень взагалі не вбачаємо жодних проблем”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, виконуючи запит уряду, UKRNAFTA вперше у своїй історії почала використовувати інструменти постімпортного кредитування. Перші партії американського пального придбані за рахунок кредитних ліній від державних Укргазбанку та Ощадбанку. Топменеджер зауважив, що цей механізм працює лише близько місяця, але вже довів ефективність у забезпеченні енергобезпеки.
Голова правління також пояснив, що в умовах волатильності ринку UKRNAFTA відмовилася від контрактів із фіксованою ціною, оскільки вони збиткові для постачальників через неможливість передбачити ризики. Наразі робота з клієнтами базується виключно на “формулі контракту” з прив’язкою до світових котирувань Platts або Argus.
Окремо Кукура прокоментував структуру продажів: частка роздрібних клієнтів (B2C) становить близько 50-70%, тоді як корпоративний сегмент (картки та талони B2B) займає 30-50%. При цьому він уточнив, що аграрії зазвичай купують пальне через дрібний гурт.
Як запевнив голова правління UKRNAFTA, завдяки стратегічним запасам і новій логістиці приводів для паніки немає. Компанія продовжує активно працювати з банками, створюючи “ефективні кейси для наповнення ринку”, тож український бізнес може бути впевнений у наявності пального на АЗС.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року UKRNAFTA збільшила обсяги реалізації пального в сегменті B2B до 391,6 млн л, що на 61,7% більше за показник попереднього року та майже у вісім разів перевищує результат 2023 року. Кількість активних корпоративних клієнтів за цей період зросла втричі – до 9,7 тис. компаній. За три роки компанія подвоїла середньодобову реалізацію пального на одну АЗК, а середній чек у магазинах мережі збільшився втричі – до 180 грн.
UKRNAFTA – одна з найбільших мереж АЗК в Україні, що об’єднує близько 700 об’єктів і входить у ТОП-3 за обсягами реалізації пального. До структури мережі інтегровано активи компаній “Глуско” (85 АЗК) та Shell (118 АЗК). Крім того, під брендом UKRNAFTA на умовах франчайзингу працює 21 комплекс компанії “Укргазвидобування” (U.Go).
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» має намір провести річні загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. Датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 27 квітня 2026 року.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено звіт наглядової ради за 2025 рік, звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та основні напрямки роботи на 2026 рік, затвердження підсумків діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку або покриття збитків, розгляд висновків аудиторського звіту, а також затвердження нової редакції статуту товариства. Окремо акціонерам запропоновано розглянути питання щодо узгодження значних угод, укладених у 2022–2025 роках.
Серед найпомітніших пунктів порядку денного — питання про залучення консорціумного кредиту на суму до 30 млрд грн під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності та безпеки держави. Також акціонерам запропоновано надати згоду на укладення контракту на продаж товарів для таких програм, договору про погашення заборгованості перед державою за гарантійними зобов’язаннями та наділити наглядову раду і керівництво товариства відповідними повноваженнями щодо визначення умов і підписання документів.
У проекті рішення щодо розподілу прибутку зазначено, що чистий підтверджений нерозподілений прибуток товариства за 2025 рік становить 1,408 млрд грн. З цієї суми 1,127 млрд грн пропонується спрямувати на виплату дивідендів із розрахунку 7,89 грн на одну просту іменну акцію, а 282,0 млн грн залишити нерозподіленими. За даними товариства, станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про збори, загальна кількість простих іменних акцій становить 142,8 млн штук, з них голосуючих — 141,85 млн.
ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» зареєстровано 14 липня 1995 року, зараз юридично знаходиться в Перечині Закарпатської області, його керівником вказано Віталія Загудаєва, а основний вид діяльності — виробництво металообробних верстатів. Розмір статутного капіталу становить 49,98 млн грн. Згідно з розкритою структурою власності на корпоративному сайті, кінцевим бенефіціаром товариства є Максим Єфімов з часткою 97,699%, тоді як решта розподілена між юридичними та фізичними особами з часткою кожного не більше 0,5422%.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
Муніципалітет Фаріні в італійському регіоні Емілія-Романья запустив програму продажу будинків за символічною ціною 1 євро, щоб стимулювати відновлення занедбаної нерухомості та оживити населений пункт. Як випливає з повідомлення комуни, йдеться про об’єкти, передані приватними власниками, які планується залучити до житлового, туристичного, комерційного та іншого використання. На офіційному сайті Фаріні також зазначено, що в комуні проживає 1 047 осіб.
Влада заявляє, що мета ініціативи — реновація занедбаних будівель, залучення нових мешканців та підвищення економічної привабливості території. Подати заявку можуть усі зацікавлені особи, навіть якщо вони не проживають у Фаріні, а також організації третього сектору, що працюють у місцевій громаді. Натомість покупці зобов’язані відремонтувати придбаний об’єкт і підтримувати його в належному стані.
На муніципальному сайті вже показано щонайменше один об’єкт у рамках вітрини будинків за 1 євро — кам’яний чотириповерховий житловий будинок у місцевості Valle di Cogno San Bassano. В описі зазначено, що будівля не підпадає під спеціальні обмеження і може бути відновлена не тільки як житло, але й для комерційної, туристичної або ремісничої діяльності.
Програма Фаріні привернула увагу ринку ще й тому, що подібні схеми зазвичай асоціюються з півднем Італії, тоді як у даному випадку йдеться про північну частину країни. Для невеликих муніципалітетів такі ініціативи залишаються одним із інструментів боротьби з депопуляцією, розширення туристичної бази та повернення до використання порожнього фонду.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
