Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
Саудівська Аравія зацікавлена в розвитку співпраці з Україною в аграрній галузі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, який перебуває з робочим візитом у цій країні у складі української урядової делегації.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на своєму сайті, представники української делегації провели зустріч із саудівськими підприємцями, на якій були присутні понад 80 представників різних сфер бізнесу, зацікавлених у співпраці з Україною.
“Подякував їм за підтримку нашої країни і за те, що попри все вірять у її майбутнє. Наприклад, Continental Farmers Group – компанія із саудівським капіталом, яка вже обробляє 200 тис. га української землі. Вони входять у топ-10 найбільших платників податків в аграрній галузі – минулоріч заплатили понад 1,6 млрд грн податків різних рівнів. І планують розширювати свої потужності. Зокрема, вирощувати зернові та картоплю в західних областях”, – розповів міністр.
Ще один приклад, за його словами, це саудівська компанія SALIC, яка інвестувала в один із найбільших українських агрохолдингів — МХП, придбавши 12,6% їхніх акцій. Зокрема, з генеральним директором SALIC міністр обговорив можливе розширення співпраці.
“Приємно, що саудівська сторона бачить перспективу розвитку в Україні. Обговорили з ними можливість співпраці у вирощуванні агрокультур, ветеринарії, виробництві кормів. Також бізнес виявив зацікавленість у спільному розвитку мʼясного скотарства та органічної продукції. Працюємо далі”, – резюмував міністр.
Україна станом на 14 лютого з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 27,275 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,585 тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 26,269 млн тонн, у тому числі в лютому – 2,393 млн тонн.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 11,464 млн тонн (у 2023/24 МР – 10,14 млн тонн), ячменю – 2,106 млн тонн (1,507 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 13,27 млн тонн (14,355 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 14 лютого оцінюється в 45,5 тис. тонн (у 2023/24 МР – 70,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42 тис. тонн (66,9 тис. тонн).
Страхова група “ТАС” (Київ) в січні 2025 року виплатила за укладеними договорами страхування 202,6 млн грн, що на 26,5% перевищує суму відшкодувань компанії за аналогічний місяць 2024 року.
Як повідомляється на сайті страховика, 27,63% всього обсягу виплат припало на КАСКО (56 млн грн.), що на 37% більше, ніж за січень попереднього року, на ОСАЦВ -31%, або 62,7 млн грн (+7,8%), на “Зелену карту” – 24,9%.
Частка ДМС у портфелі виплат компанії за підсумками грудня становила 15,9%, або 32,13 млн грн (+28,3%).
За іншими договорами страхування компанія виплатила 14,82 млн грн.
СД “ТАС” зареєстрована у 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
Криптовалюти дедалі активніше входять у світову фінансову систему, а країни Балканського регіону демонструють різноманітність підходів до їх регулювання.
Сербія
Статус: Офіційно визнані та регулюються.
Законодавство: Закон «Про цифрові активи» (2020).
Регулятори: Національний банк Сербії та Комісія з цінних паперів.
Податки:
Податок на приріст капіталу: 15%.
Прибутковий податок: 15%.
Штрафи: До 5 млн динарів ($46 400) або 20% річного доходу за діяльність без ліцензії.
Хорватія
Статус: Не визнані законним платіжним засобом, але використання не заборонено.
Регулювання: Спеціального закону немає, операції регулюються загальними нормами.
Податки: Доходи від криптовалют оподатковуються податком на капітал.
Статус: Регулюються законом (2020).
Регулятори: Управління фінансового нагляду та Національне агентство з інформаційного суспільства.
Податки:
Податок на приріст капіталу: 15%.
Корпоративний податок: 15%.
Санкції: Адміністративні штрафи та обмеження на діяльність.
Чорногорія
Статус: Спеціального законодавства немає, операції з криптовалютами не заборонені.
Попередження: Центральний банк відзначає ризики, пов’язані з криптовалютами.
Боснія і Герцеговина
Статус: Не є законним платіжним засобом, обмін на офіційну валюту неможливий.
Податки: Податок на дохід з операцій – 10%.
Регулювання: Законодавство відсутнє, але торгівля і купівля криптовалют дозволені.
Республіка Сербська (У складі Боснії і Герцеговини)
Статус: Криптовалюти легалізовані (поправки до закону про ринок цінних паперів, 2022).
Нагляд: Комісія з цінних паперів.
Податки: Прибутковий податок – 10%.
Північна Македонія
Статус: Не визнаються законним платіжним засобом.
Регулювання: Відсутнє, діяльність із криптовалютами не заборонена.
Косово
Статус: Не визнані законним платіжним засобом, спеціального законодавства немає.
Обмеження: Введено повну заборону на майнінг з 2022 року через енергетичну кризу.
Підходи до криптовалют на Балканах різняться:
Сербія та Албанія встановлюють чіткі законодавчі рамки, забезпечуючи легальність операцій.
Чорногорія та Північна Македонія не мають спеціального регулювання, але не забороняють використання.
Косово обмежує діяльність через енергетичну кризу.
Потенційним користувачам та інвесторам важливо вивчати місцеві закони та консультуватися з експертами для безпечної та законної роботи з криптовалютами в регіоні.
Джерело: https://t.me/relocationrs/434
Вибори в Україні мають відбутися не раніше, ніж через шість місяців після закінчення воєнного стану, заявив голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Укотре нагадаю, що по-перше вибори під час воєнного стану неможливі. А по-друге, в рамках Діалогу Жана Моне лідери всіх фракцій і груп уклали угоди, що вибори відбудуться не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення воєнного стану», – написав він у Телеграмі.
Він також рекомендує всім ще раз ознайомитися з текстом цього документу з ухваленими під час дев’ятого діалогу Моне (діалоги Жана Моне заради миру і демократії) висновками, який долучив під текстом заяви.
