АТ “Укрзалізниця” (УЗ) після дворічної паузи виставить лоти з металобрухтом у системі “Prozorro. Продажі” у середині травня, повідомив член правління компанії Євген Шрамко.
“Якщо все піде за планом, у середині травня ви побачите перші лоти (металобрухту – ІФ-У) в “Prozorro. Продажі”… Цілимось на 15 травня”, – сказав Шрамко на зустрічі з потенційними покупцями металобрухту у Києві у вівторок.
За його словами, на першому етапі “Укрзалізниця” планує продати близько 70 тис. тонн металобрухту.
Згідно презентації на зустрічі, загальний обсяг наявного брухту, доступного до реалізації складає 159,5 тис. тонн.
Раніше повідомлялось, що на початку квітня Кабінет міністрів дозволив АТ “Укрзалізниця” самостійно ухвалювати рішення про відчуження майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн грн, тож компанія зможе розпочати продаж металобрухту і щебеню.
Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що “Укрзалізниця” зможе, зокрема, продати понад 218,6 тис. тонн брухту чорних металів на 1,6 млрд грн, 3,8 тис. тонн брухту кольорових металів та сплавів на 233,4 млн грн.
У 2023 році “Укрзалізниця” провела понад 100 успішних електронних аукціонів з продажу брухту та 47 аукціонів – з оренди майнових активів. Лише від реалізації брухту чорних і кольорових металів компанія отримала понад 535 млн грн додаткових доходів.
У вересні 2023 року постановою уряду було скасовано порядок, яким відчуження майна “Укрзалізниці” здійснювалося за рішенням правління компанії. Продаж майна, зокрема брухту, та передача в оренду мали відбуватися лише за погодженням Кабміну. Однак нова постанова не визначала порядку погодження урядом таких рішень.
З метою вирішення цього питання компанія у грудні 2023 року ініціювала зміни до зазначеної постанови.
Ексголова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що залишки брухту на початок 2023 року становили 184 тис. тонн.
Компанія відновила проведення аукціонів з продажу брухту 2022 року й пропонувала реалізовувати частину брухту на експорт за цінами зовнішнього ринку. Компанія офіційно зверталась до уряду з пропозиціями щодо коригування порядку управління її майном, згідно з якими пропонувала дозволити продати частину брухту великим світовим виробникам продукції ГМК за прямими двосторонніми угодами без мита.
На додачу компанія подала список із майже 40 іноземних компаній, які могли б зацікавитися пропозицією.
Мережа франчайзингових закладів GastroFamily відкрила четвертий заклад сидрерії «Білий Налив» у Польщі, повідомив бренд у своєму Інстаграмі.
«Українська сидрерія «Білий Налив» розпочала роботу в польському місті Лодзь. Бар розташований на головній вулиці міста – Пйотрковській, також відомій як П’єтріна», – поінформувала мережа.
Згідно з повідомленням, заклад працює на умовах франшизи. Франчайзі Ельдар родом із Вінниці. Ще 2023 року разом із партнерами він відкрив перший «Білий Налив» у Європі, а 2025 року вирішив із дружиною відкрити власний бар у Лодзі.
Як і в інших закладів цього формату, у сидрерії в Лодзі в інтер’єрі багато неону і темного дерева. Незабаром з’явиться літня тераса. Щоп’ятниці та щосуботи тут влаштовуватимуть діджей-вечірки.
«Білий Налив» у Лодзі – вже четвертий заклад мережі в Польщі: бари також працюють у Варшаві, Вроцлаві та Гданську. У мережі обіцяють восени відкрити ще один заклад у Польщі.
Компанія GastroFamily об’єднує майже 65 закладів. Міжнародну франшизу GastroFamily запустила 2022 року, у межах якої доступні 15 брендів компанії: «Білий Налив», БПШ, Chicken Kyiv, Mushlya, Varenyky Now, Oxota na Ovets тощо.
Згідно з дослідженням української компанії з автоматизації ресторанів Poster POS, мережа франчайзингових закладів GastroFamily 2024 року відкрила 7 закладів в Україні та 2 у Польщі.
«Почався рік із ресторану «Борсук» у Києві на Лук’янівці, якому за п’ять днів до відкриття вибуховою хвилею винесло вікна та пошкодило техніку. Вікна швидко замінили, пошкодження усунули і продовжили роботу. Потім відкрили шість барів «Білий Налив» в Україні (Біла Церква, Луцьк, Рівне, Ірпінь, два в Києві) і два в Польщі (Варшава, Гданськ)», – йдеться в дослідженні.
Як повідомила мережа сидрерій «Білий налив» у своєму Інстаграмі, 1 квітня 2025 року їй виповнилося сім років. За цей час сомельє закладів розлили «тонни сидру, обійняли тисячі гостей і створили сотні приводів для посмішок».
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті подав у відставку, як повідомляє видання Politika. Причини відставки не уточнюють, однак вона сталася на тлі триваючих напружених стосунків між Косово і Сербією.
Відносини між Сербією і Косово: історичний контекст
Косово, раніше автономна область у складі Сербії, в односторонньому порядку проголосило незалежність 17 лютого 2008 року. Сербія не визнала цю незалежність і продовжує вважати Косово своєю територією.
Конфлікт між етнічними албанцями і сербами в Косово загострився 1998 року, що призвело до збройного протистояння. У 1999 році після втручання НАТО і виведення югославських військ,
Косово перейшло під управління ООН. Відтоді регіон залишається предметом міжнародних переговорів і суперечок.
Біографія Альбіна Курті
Альбін Курті народився 24 березня 1975 року в Приштині. Він закінчив Університет Пріштіни за спеціальністю «комп’ютерні науки та телекомунікації». У 1997 році став віцепрезидентом студентської спілки та організатором мирних протестів проти сербської влади.
Під час конфлікту в Косово Курті був заарештований і засуджений до 15 років тюремного ув’язнення, але був звільнений 2001 року. У 2005 році заснував рух «Самовизначення» (Vetëvendosje), що виступає за повну незалежність Косова.
Уперше обійняв посаду прем’єр-міністра в лютому 2020 року, але його уряд було повалено через кілька місяців. У березні 2021 року знову став прем’єр-міністром і обіймав цю посаду до своєї відставки у квітні 2025 року.
Відставка Альбіна Курті може вплинути на подальший розвиток відносин між Косово і Сербією, а також на внутрішню політичну ситуацію в усьому регіоні.
Джерело: https://t.me/relocationrs/822
Експорт ріпаку з України у 2025-2026 маркетинговому році може скоротитись до мінімального показника з 2022-2023 МР та становитиме близько 2,7-2,8 млн тонн, що на 13% менше поточного сезону, повідомили в інформаційно-аналітичному агентстві “АПК-Інформ”.
Анілатики зауважили, що причиною подібного скорочення є очікуване зменшення виробництва олійної культури, а також на тлі можливого підвищення попиту з боку переробної галузі.
Виробництво ріпаку в Україні у 2025 році, за прогнозами експертів, може скоротитися до мінімуму з 2022 року через скорочення посівної площі озимої культури внаслідок дефіциту вологи восени 2024 року та через погану перезимівлю посівів у низці основних областей-виробників культури. Крім того, холодна погода, приморозки та сніг у першій декаді квітня можуть значно погіршити ситуацію.
За оцінкою “АПК-Інформ”, посівні площі під ріпаком становлять 1,34 млн га (-4%), тоді як площа збирання може не перевищити 1,17 млн га (-10%) і може бути ще меншою через несприятливі погодні умови. Прогноз виробництва олійної у 2025 році становить близько 3,35-3,4 млн тонн (-8%).
Що ж до розподілення ріпаку у новому сезоні, на думку аналітиків, ситуація буде значною мірою залежати від тарифної політики Китаю та США.
“Наразі ми спостерігаємо за погіршенням торговельних відносин між США та Китаєм, США та Канадою і між Китаєм та Канадою, що спричинить перерозподіл торговельних потоків каноли та продуктів переробки, а також може змінити плани аграріїв щодо сівби даної культури в основних регіонах”, – зазначили в агентстві.
Кілька країн можуть спробувати замістити канадські олію та шрот на китайському ринку за рахунок збільшення виробництва ріпаку/каноли, але питання в термінах – продукція вже в дефіциті і збільшення поставок Китай потребує вже зараз, а не в новому сезоні.
Через торговельні війни у новому сезоні очікується підвищення попиту і на українську ріпакову олію та шрот з боку Китаю, що може сприяти збільшенню внутрішньої переробки, але вона буде залежати від співвідношення вартості сировини та олії на українському ринку. До того ж українським компаніям може бути складніше формувати запаси, оскільки аграрії не поспішають продавати сировину за форвардами.
“Торгівля може залишитися слабкою, доки не буде оцінено вплив приморозків та снігу на олійну в низці європейських країн і в Україні зокрема. Також важливо враховувати, що, якщо ситуація з тарифами до нового сезону не зміниться і всі мита для Канади залишаться в дії, канадська канола може збільшити присутність на європейському ринку, а, отже, “вікно” для української олійної, як і раніше, залишається обмеженим першою половиною сезону”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
16 травня у Києві відбудеться головна й уже традиційна вітчизняна подія у сфері якості та харчової безпечності – V Всеукраїнський з’їзд «Харчовий бізнес–2025: глобальні тренди та локальні рішення».
Імплементації європейського харчового законодавства до національного набирає обертів. 2025-й є і буде для харчового сектору роком значних правових новацій, особливо в питаннях експорту/імпорту, забезпечення простежуваності, держконтролю, лабораторних досліджень, цифровізації (TRACES NT і ePhyto) тощо. Харчова безпечність залишається одним з ключових пріоритетів, тож е-журнал «Управління якістю» вп’яте збирає фахівців для обговорення насущних тем галузі.
У фокусі панельних дискусій зокрема:
Серед спікерів Food business–25:
Як узяти участь?
Долучайтеся до фахового кола, забронювавши місце-квиток: ttps://events.techmedia.com.ua/foodbusiness25
Локація: Favor Park Hotel, Київ
Маєте круту продукцію чи послуги? Нехай про них дізнаються усі! Стати партнером.
Маєте запитання? Звертайтеся:
Open4business – інформаційний партнер
АТ “Концерн “Галнафтогаз” може спрямувати на дивіденди більшу частину чистого прибутку за 2024 рік у розмірі 1,424 млрд, а саме 1,26 млрд грн з тим, щоб 165,67 млн грн залишити нерозподіленим у розпорядженні товариства, зазначається у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Повідомляється, що ініціатива про розподіл чистого прибутку на зборах акціонерів, запланованих на 30 квітня 2025 року, належить зареєстрованому на Кіпрі акціонеру ГНГ РІТЕЙЛ ЛІМІТЕД (GNG RETAIL LIMITED Віталія Антонова), що є власником 99,22619% акцій товариства.
Ще один проєкт щодо розподілу чистого прибутку передбачає залишити його нерозподіленим у розпорядженні товариства.
Як повідомлялося, “Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК “ОККО”, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
У червні торік ЄБРР і “ОККО” на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду на EUR60 млн для будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу в Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Його планують побудувати за два роки, продукцію будуть продавати на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Нещодавно СЕО групи компаній OKKO Василь Даниляк повідомив, що її установка зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт, проєкт якої був завершений наприкінці 2024 року, може почати надавати НЕК “Укренерго” послуги з балансування енергосистеми наступного місяця.
Він також зазначив, що група диверсифікує свій бізнес, і в рамках диверсифікації розвиває, зокрема, низку проєктів у відновлюваній енергетиці.
За його словами, зараз триває активна підготовка до будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області, кредитування під яку виділила низка МФО: першу чергу ВЕС компанія планує завершити до кінця цього року, а на повну потужність вона запрацює в кінці першого кварталу наступного року. Окрім того, Даниляк зазначив, що у подальших планах – реалізувати більший проєкт у Волинському регіоні – ВЕС на 190 МВт, над яким компанія працює протягом останніх двох років. Його вартість він оцінив у EUR300 млн, тоді як ВЕС 147 МВт – у EUR240 млн. За його словами, компанія працює з різними фінустановами для залучення коштів під цей проєкт.
