Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за липень 2025 року підтримало 1,49 млрд грн експорту, застрахувавши вісім позик на суму 359,14 млн грн, виданих українськими банками підприємцям для виконання експортних контрактів.
Як повідомляється на сайті ЕКА, серед банків найбільшими партнерами агентства у цей період стали Укргазбанк (1,09 млрд грн підтриманого експорту та кредити на 49,62 млн грн), Банк Альянс профінансував експорт на 153,13 млн грн при сумі кредитних договорів 239,51 млн грн, Кредитвест банк – 146,93 млн грн експорту і 70 млн грн кредитів.
Послугами ЕКА у липні найбільше користувалися експортери Тернопільщини (1,03 млрд грн підтриманого експорту), Черкащини (156,69 млн грн), Миколаївщини (153,13 млн грн) та Одещини (88,25 млн грн). У Києві підтримка становила 41,87 млн грн, крім того, зафіксовано угоди у Рівненській, Дніпропетровській та Чернігівській областях.
Найбільші контракти за вказаний період укладено на поставку українських товарів до Австрії — 1,03 млрд грн, Литви — 235,18 млн грн, а також до Ізраїлю, Йорданії, США, Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Молдови та Грузії. Найпопулярнішими товарними експортними групами були виробництво олії та тваринних жирів (1,03 млрд грн), переробка та консервування фруктів і овочів (153,13 млн грн), оптова торгівля насінням і кормами для тварин (146,93 млн грн), виробництво ланцюгів і пружин (88,25 млн грн), фармацевтичних препаратів і матеріалів (41,87 млн грн).
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
Мережа банківських відділень в Україні у другому кварталі цього року стала меншою на 32 точки та на початок липня налічувала 4934 підрозділи, повідомив Національний банк України на сайті.
Згідно з його статистикою, з початку року скорочення склало 48 відділень, за рік – 113.
Більше всього відділень у другому кварталі скоротив Кристалбанк – шість, що зменшило його мережу до 40.
На п’ять відділень стало менше у Кристалбанку та Ощадбанку, але якщо в результаті мережа першого тепер налічує всього 35 точок, то Ощадбанк з 1147 відділеннями залишається лідером в Україні.
По чотири відділення закрили Укрексімбанк, Райффайзен Банк та ПУМБ, у мережах яких тепер відповідно 39, 321 та 219 відділень.
ПриватБанк та ТАСкомбанк за квітень-червень втратили по три відділення, що зменшило їх мережі відповідно до 1102 та 91 точки.
Щодо банків, які розширювали свою територіальну присутність, то тут лідером знову став Акордбанк: він з дев’ятьма новими відділеннями збільшив їх мережу до 162 точок.
Асвіо Банк відкрив два відділення та тепер має 51 точку, тоді як банк “Грант”, БІЗбанк та РВС Банк додали по одному відділенню.
Згідно з даними Нацбанку, на початку липня цього року лідерами за кількістю відділень на українському ринку з великим відривом були державні Ощадбанк (1147 відділень) та ПриватБанк (1102), за якими йшли Райффайзен Банк (321), ПУМБ (219) та Укрсиббанк (218 відділень).
Другу п’ятірку сформували державний Укргазбанк (211), А-Банк (198), Акордбанк (162), державний Сенс Банк (137) та Креді Агріколь Банк (125), тоді як ТАСкомбанк (91) відкривав другу десятку.
Контрольовані державою вісім банків мали мережу з 2655 відділень, що складає 53,8% від загальної їх вартості на середину цього року.
Кабінет міністрів вніс зміни до статуту НАЕК «Енергоатом», зокрема, збільшивши кількість членів її наглядової ради з п’яти до семи осіб, чотири з яких повинні бути незалежними. Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну №983 від 15 серпня 2025 року, оприлюдненою на Урядовому порталі.
Згідно з п. 74 зміненого статуту «Енергоатому», наглядова рада складається з семи членів, більшість з яких, а саме чотири, повинні бути незалежними, ще три члени повинні представляти державу.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, змінами доповнено повноваження загальних зборів акціонерів, а частина їх повноважень передана наглядовій раді.
Таким чином, з компетенції загальних зборів акціонерів, серед іншого, виключено прийняття рішення про призначення на посаду та звільнення з посади голови та членів правління відповідно до пропозицій наглядової ради. Згідно з п.12 зміненого статуту, обрання та припинення повноважень голови та членів правління є виключною компетенцією НС. Як і затвердження положення про правління, розгляд звіту правління та прийняття рішення за його результатами, затвердження фінансового плану товариства, а також його інвестиційного плану на середньострокову перспективу (три – п’ять років) і стратегічного плану розвитку.
Натомість до повноважень загальних зборів акціонерів було включено, зокрема, подання на погодження Мінфіну пропозицій щодо окремих фінансових показників, обсягів виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, затвердження листа очікувань власника на підставі Політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою товариства, затвердження результатів оцінки діяльності наглядової ради.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів до грудня 2025 року планує завершити формування наглядових рад державних енергокомпаній у повному складі з дотриманням принципу більшості незалежних членів і хоче призначення керівників таких компаній на конкурсній основі. Про це йдеться в проекті Програми дій уряду, оприлюдненому 18 серпня.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) в оновленій після восьмого перегляду програмі розширеного фінансування EFF для України на початку липня наголосив на необхідності подальшого зміцнення корпоративного управління держпідприємствами в Україні, зокрема, негайного призначення голови ТОВ «Оператор газотранспортної системи» та завершення формування наглядової ради НАЕК «Енергоатом», що передбачає розширення її складу до семи членів.
До наглядової ради «Енергоатому» зараз входять її голова Ярек Неверович і заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов і Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.
Україна в січні-червні 2025 року наростила експорт молокопродуктів на 51,4% – до 327 тис. тонн проти 216 тис. тонн за аналогічний період 2024 року, а молоковмістних продуктів – на 35,8%, до 410 тис. тонн проти 302 тис. тонн, повідомили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевій асоціації зазначили, що частка молока, що надійшла у переробку та була вивезена з країни у вигляді молочної продукції, зростає.
За даними аналітиків, зростання було найбільш помітним у січні-червні: відношення обсягів експорту молочної та молоковмісної продукції (в еквіваленті молока) до обсягу молока, що надійшло у переробку, становило 22,7%, причому у другому кварталі відбулося зростання до 25,9% проти 19,3% – у першому кварталі.
Це означає, що якщо у першому кварталі на виробництво експортної молочної продукції йшла приблизно пʼята частина, то наприкінці півріччя – вже майже чверть молока, яке надходило на переробку, пояснили експерти.
“Молокопереробні заводи України нарощують закупівлю молока, повністю задовольняють потреби внутрішнього ринку та використовують всі доступні можливості для освоєння експортних ринків “, – запевнили в СМПУ.
Новий міський парк площею 3,5 га відкрили у Дарницькому районі Києва поруч із ТРЦ River Mall на Дніпровській набережній, проєкт реалізовано повністю коштом інвестора – ТРЦ River Mall, повідомили у пресслужбі ТРЦ.
“Ми віримо, що місто потребує не лише інфраструктури, а й сенсів. Тому River Mall інвестує не лише в торгові площі, а й у відкриті громадські простори”, — додали в адміністрації ТРЦ.
Архітектурну концепцію розробила Тетяна Сперанська у співпраці з архітекторами ТРЦ. Парк облаштовано як простір для дозвілля, подій та прогулянок на березі Дніпра.
Відразу після відкриття локація стала майданчиком для першого заходу — Етнофесту “Витоки”, організованого спільно з Zagoriy Foundation. Подія пройшла в межах культурного проєкту vytoky.com і включала традиційні обряди, виступи фольклорних колективів, майстер-класи з ремесел та інтерактиви для дітей. За даними організаторів, фестиваль відвідали тисячі жителям столиці.
Як повідомили у ТРЦ, наступна подія – осінній цикл Етнофесту під назвою “Жнива” відбудеться на території парку 23–24 серпня. У програмі — виступ Національного академічного хору імені Григорія Верьовки та гурту “ЩукаРиба”, майстер-класи з хлібопечення, лекторії, ярмарок виробників традиційного українського хліба, дитячі зони та ін.
ТРЦ River Mall загальною площею 140 тис. кв. м відкрився у столиці у 2019 році.
Агрохолдинг “Агрейн” почала посівну озимого ріпаку в Черкаській, Харківській і Житомирській областях, на сьогодні вже засіяно понад 1 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В агрохолдингу уточнили, що сівба в сезоні-2025 рання і розпочалася 2 серпня завдяки сприятливим вологим умовам у ґрунті. Використовується безвідвальний обробіток і прямий висів, що зберігає ґрунт.
“Ранній посів дозволить отримати дружні сходи, а зменшення площ – підтримує родючість ґрунтів у довгостроковій перспективі”, – висловили упевненість у компанії.
Водночас в “Агрейн” підкреслили, що порівняно з минулим роком посівна площа під озимий ріпак зменшена майже на 60% для оптимізації сівозміни.
“Зменшення площ дозволяє дотримуватись правильного чергування культур, зберігати родючість ґрунтів і повертати ріпак у ротацію в оптимальні терміни”, — пояснили в агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
