Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році освоїла виробництво 20 нових видів продукції, зокрема на спільному підприємстві – комбінаті “Запоріжсталь»”, який випустив шість нових продуктів.
Згідно з пресрелізом групи в п’ятницю, в умовах російського повномасштабного вторгнення, яке триває в Україні вже майже три роки, “Метінвест” залишається економічною і промисловою опорою країни. Загалом за десятиліття війни групі вдалося налагодити випуск 422 видів нової продукції.
Цього року найбільше нових продуктів освоєно в сегменті сортового прокату (12), холоднокатаного (х/к) рулонного й листового прокату (чотири), гарячекатаного (г/к) рулонного й листового прокату (два), а також оцинкованого рулонного прокату й напівфабрикатів (по одному).
Основна частка нової продукції припала на комбінати “Каметсталь” і “Запоріжсталь”. Один новий продукт освоїв виробник оцинкованого прокату групи – завод “Юністіл”.
Усю нову сортову продукцію почали випускати на “Каметсталі”. Так, комбінат освоїв виробництво арматурного прокату для з/б конструкцій: двох нових типорозмірів і нового класу міцності за українським національним стандартом ДСТУ 3760, а також арматури за польськими нормами.
Крім того, налагоджено випуск шести видів катанки з різних марок сталі та різних розмірів за українським, міжнародним, європейським та американським стандартами. Продукція застосовується в будівництві, м/с і у виробництві металовиробів.
Крім того, освоєно виробництво г/к профілю для кріплення гірничих виробок типу СВП33 за українськими стандартами. Такі спеціальні взаємозамінні вироби використовують при виготовленні арочного кріплення для вітчизняних шахт ГМК. Також розпочато випуск круглого прокату зі сталі Ст3пс діаметром 27 мм за українськими стандартами, що використовується в будівництві та м/с.
У сегменті х/к рулону і листа лідерство в нових виробах посідає”Запоріжсталь”: комбінат налагодив випуск чотирьох продуктів. Зокрема, це рулон марки S250GD, виготовлений за українськими та євростандартами, який використовується для подальшого оцинкування і нанесення інших покриттів, а після цього – виготовлення легких сталевих тонкостінних конструкцій.
Також освоєно випуск сталепрокату марки S215G, придатного для виробництва незамкнених і зварних метпрофілів, листів, основних, допоміжних і декоративних конструкційних елементів. Випускається за стандартом Німеччини DIN 1623-2.
Крім того, нова продукція – рулон марки DC01 завтовшки 2,5 мм, що відповідає євростандартам EN 10130 і EN 10131. Сталь ідеальна для застосування в умовах, де важлива точність геометрії виробу і легкість формування за достатнього рівня механічної міцності.
Розпочато випуск різаного з х/к рулонів лист завтовшки 2,1-2,5 мм широкого марочного складу – це універсальний матеріал для виробництва різноманітних конструкційних елементів і технічних виробів, що піддаються холодному формуванню.
Уся х/к продукція призначена для будівельної галузі, машинобудування і сегмента металовиробів.
У сегменті г/к рулону і листа комбінат “Запоріжсталь” розпочав виробництво двох видів прокату – рулон і лист марок S355JR/ S355J2 завтовшки 2,75-2,79 мм за євростандартами, а також лист у новому розмірі 5,0х1500х6000 мм зі сталі 09Г2/09Г2С за українськими технічними нормами. Така продукція має попит у будівельній і машинобудівній галузях. Зокрема, перший з перерахованих продуктів використовується у виробництві електрозварювальних труб і профілів, другий – у виготовленні елементів конструкції вантажних і пасажирських залізничних вагонів.
У сегменті оцинкованого рулону і напівфабрикатів “Юністіл” освоїв випуск прокату марок S250GD-S280GD з рулонної сировини “Запоріжсталі” – ці марки сталі застосовуються в будівництві, а саме в конструкціях, що вимагають поєднання міцності та корозійної стійкості.
Зі свого боку “Каметсталь” налагодила випуск безперервнолитих квадратних заготовок, що відповідають підвищеним стандартам якості як за хімскладом матеріалу, так і за фізичною структурою після кристалізації. Такі напівфабрикати призначені для виготовлення сортового і фасонного прокату відповідального застосування.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Державний Ощадбанк (Київ) уклав кредитну угоду з міською радою Львова терміном на 5 років на суму 840 млн грн, з яких 718 млн грн підуть на завершення будівництва сміттєпереробного заводу.
Згідно з пресрелізом банку, решту коштів спрямують на реалізацію ще чотирьох проєктів: будівництво альтернативного мосту на вул. Ковча, облаштування двох центрів для ветеранів та реконструкцію системи живлення ТЦ “Північна” (ТЕЦ-2).
“Попри те, що частка Ощадбанку у фінансуванні муніципалітетів становить понад 60% ринку, ця кредитна угода – перша в нашій співпраці з Львівською міською радою під час повномасштабної війни. Ми як свідомий банк, що сповідує принципи ESG, раді взяти участь у реалізації такого важливого екологічного проєкту для одного з найєвропейських міст країни”, – наголосив заступник голови правління держбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон, слова якого наведені в пресрелізі в п’ятницю.
Своєю чергою, на сайті Львівської міськради зазначено, що обсяг виконаних будівельних робіт на об’єкті наразі сягає 70%.
Згідно з релізом, після запуску комплекс із переробки побутових відходів зможе механіко-біологічним способом переробляти понад 250 тис. тонн сміття на рік. Передбачається, що такий обсяг має повністю задовольнити потреби міста в утилізації твердих побутових відходів.
Пресслужба Ощаду додала, що проєкт будівництва Львівського сміттєпереробного заводу реалізують також за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р). Площа ділянки сміттєпереробного заводу займає 9,66 га.
На сайті міськради Львова уточнюють, що 46,2 млн грн із загальної суми схваленого фінансування спрямують на будівництво альтернативного мосту на вулиці Омеляна Ковча, а решту 75,8 млн грн- на облаштування двох центрів для ветеранів і реконструкцію системи живлення ТЦ “Північна” (ТЕЦ-2).
За даними Національного банку України (НБУ), на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів Ощадбанк посідав 2-ге місце (340,77 млрд грн) серед 62 банків у країні. Фінустанова за 10 місяців цього року заробила 12,78 млрд грн чистого прибутку проти 14,58 млрд грн за аналогічний період минулого року.
У портах Великої Одеси і Дунаю з початку поточного тижня активізувався попит і підвищилися ціни на продовольчу пшеницю, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Підтримку закупівельним цінам на цю культуру надала активізація попиту імпортерів для термінового покриття позицій за раніше укладеними угодами, стримана пропозиція також підтримала ціни. Водночас підвищенню гривневих цін на пшеницю сприяв валютний фактор”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у портах Великої Одеси закупівельні ціни на продовольчу пшеницю підвищилися на $1-2 за тонну і станом на 26 грудня 2024 року озвучувалися в межах $208-215 за тонну на умовах CPT-порт. Водночас у портах Дунаю підвищення цін попиту становило в середньому $2 за тонну і фіксується в діапазоні $209-215 за тонну на умовах CPT-порт порівняно з кінцем минулого тижня.
Гривневі ціни (базис CPT-порт) підвищилися на 50-150 грн/тонна й озвучуються переважно в діапазоні 9,9-10,3 тис. грн/тонна.
“Мінімальні та наближені до них ціни мали переважно декларативний характер і були наближені до цін на фуражну пшеницю”, – резюмували в “АПК-Інформ”
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розглядає можливість надання фінансування в розмірі EUR400 млн для реалізації пілотного проєкту будівництва соціального житла в Україні, повідомила прес-служба Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
«Наразі тривають переговори про надання фінансування на EUR400 млн, яке складатиметься з гранту і кредиту на будівництво публічного житла. Це має бути житло в нормально забудованих частинах міста, з доступом до технічної та соціальної інфраструктури», – уточнив старший секторальний економіст ЄІБ Ґжеґож Ґайда, слова якого наведені в прес-релізі.
Він зазначив, що житло має будуватися з використанням найкращих європейських практик, відповідно до енергоефективних стандартів і за принципом build-back-better (будувати краще, ніж було).
Проєкт передбачає будівництво близько 6-6,5 тис. квартир. ЄІБ відбиратиме території для будівництва соцжитла з урахуванням потреб регіонів та їхньої зацікавленості у співпраці.
Поряд із цим обговорюються умови для оренди житла. Зокрема, пропонується виділяти соцжитло працевлаштованим українцям із зарплатою не нижчою за середню, а також надати місцевій владі можливість передавати 20-30% квартир для оренди особам, обраним за їхніми власними критеріями, з огляду на необхідних у регіоні професіоналів.
За словами експерта, проєкт також передбачає пошук можливостей для самостійного фінансування сектором соцжитла своєї операційної діяльності та обслуговування, щоб уникнути необхідності фінансування утримання житла державою.
Як вказує ІЕІ, на початку 2022 року в Україні налічувалося лише 3 тис. соціальних квартир, тоді як кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за підсумками року становила понад 5 млн осіб. За даними Міжнародної організації з міграції, на жовтень 2024 року в Україні близько 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб.
Україна станом на 27 грудня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-2024-го – червень-2025-го) експортувала 21,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,882 млн тонн відвантажено з початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 17,484 млн тонн, зокрема в грудні – 4,387 млн тонн.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 9,613 млн тонн (у 2023/24 МР – 7,255 млн тонн), ячменю – 1,968 млн тонн (991 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 9,351 млн тонн (9,097 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 27 грудня оцінюють у 37 тис. тонн (у 2023/24 МР – 57 тис. тонн), зокрема пшеничного – 33,9 тис. тонн (54,2 тис. тонн).
Україна за січень-листопад 2024 року збільшила імпорт олова та виробів із нього на 17,8%, до $2,850 млн. Експорт олова за цей період зріс майже вп’ятеро, до $389 тис., порівняно з $79 тис. за аналогічний період 2023 року. У листопаді імпорт олова становив $203 тис., експорт – $40 тис.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
