АТ “Слов’янські шпалери-КФТП” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у 2024 році випустило 16,39 млн умовних шматків шпалер, що на 1,4% більше, ніж у 2023 році.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками року фабрика втримала невеликий приріст їхнього випуску, темп якого протягом року поступово сповільнювався – у перші місяці приріст становив 18-20%.
Водночас у грошовому виразі обсяг виробництва фабрики за минулий рік незначно скоротився – до 1 млрд 246 млн грн.
У грудні підприємство випустило 1,02 млн умов. шматків шпалер – на 9,7% менше, ніж у грудні-2023, і на 22,4% менше, ніж у листопаді минулого року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер загалом в Україні за 2024 рік, оскільки Держстат перестав надавати їх.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТП” випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення), а також власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Як повідомлялося, у 2023 році “Слов’янські шпалери-КФТП” наростили випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн умов. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії суттєво знизилися обсяги продажу, особливо через роздрібні канали.
Україна станом на 15 січня від початку 2024-2025 маркетингового року (липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 23,616 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,388 млн тонн відвантажено в поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 20,563 млн тонн, зокрема в січні – 2,097 млн тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,326 млн тонн (у січні – 413 тис. тонн), ячменю – 2,008 млн тонн (9 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 10,868 млн тонн (959 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 15 січня оцінюється в 39,4 тис. тонн (у січні – 1,8 тис. тонн), зокрема пшеничного – 36,1 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) хоче схвалити додаткові поставки зброї Україні на три мільярди євро перед федеральними виборами, навіть якщо вони будуть фінансуватися за рахунок призупинення дії боргового гальма. Допомога можлива лише через окремі запозичення, «бо інакше грошей немає», – сказав він в інтерв’ю RTL.
Шольц вже виступав з такою пропозицією під час переговорів щодо бюджету на 2025 рік, коли коаліція була розбита. «Я б навіть зараз вирішив, що якщо всі приєднаються до рішення: ми додатково фінансуємо це за рахунок кредитів». Але тоді «декому доведеться перестрибнути через свою тінь», – сказала канцлер. Той, хто не хоче сказати, звідки повинні бути взяті кошти, яких бракує, повинен сказати. Шольц оцінив діру в ще не прийнятому бюджеті в 26 мільярдів євро до 2025 року.
В інтерв’ю «Вестфальським новинам» і «Вестфальському листу» Шольц уточнив, що навіть якщо припустити, що всі гроші не витрачаються протягом року, то, ймовірно, існує прогалина в покритті щонайменше 16 мільярдів євро. «Якщо ми хочемо прийняти рішення про виділення ще трьох мільярдів євро на двосторонню допомогу Україні у сфері озброєнь, це буде непокритий чек».
Голова СДПН і колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер виключає призупинення дії боргового гальма. Він хоче фінансувати допомогу Україні та «зеленим» через «позапланову емісію». Однак, згідно зі статтею 112 Основного закону, це можливо лише за певних умов. «Вона може бути надана лише у випадку непередбаченої і непідтвердженої потреби». Прикладом такої необхідності було надання миттєвої допомоги постраждалим від повені у 2013 році після сильних паводків у деяких частинах Німеччини.
Джерело: https://www.zeit.de/news/2025-01/15/scholz-will-ukraine-milliarden-nur-ueber-schulden-finanzieren
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2024 році збільшила випуск гофротари на 19,1% порівняно з 2023 роком – до 98,8 млн кв. м.
Як повідомлялося, протягом року фабрика практично зберігала аналогічний темп приросту виробництва – зокрема, за підсумками січня-листопада він становив 18,7%.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За минулий рік підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 2,6% – до 80,4 тис. тонн, а паперу – на 24%, до 0,95 тис. тонн.
Водночас у грудні вона знизила випуск гофроящиків на 14% до грудня-2023, але наростила на 10,6% до листопада-2024 – до 12,8 млн кв.м. Випуск паперу та картону скоротився відповідно на 6% і на 4,7% – до 7,3 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” за рік випустила продукції на 2 млрд 732,4 млн грн (+15,3%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за 2024 рік в Україні випуск картонних ящиків зріс на 12,3% до 2023 року – до 590,1 млн кв. м., паперу та картону на 3,1% – до 601 тис. тонн (зокрема, виробництво картону знизилося на 0,7% до 463,5 тис. т, паперу зросло на 18,2% – до 137,5 тис. т).
Понінківська фабрика (раніше – Понінковський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка торік (за даними “Укрпапір”) випустила 63,7 тис. тонн різного картону (на 3,4% менше) та 48,8 млн кв. м гофроящиків проти 17,4 млн кв.м роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
Незважаючи на тимчасову окупацію ворогом частини с/г земель, Україна 2024 року продемонструвала хороші результати в агросекторі та змогла повернути історичні шляхи агроекспорту, а тому пропонує Португальській Республіці посилити співробітництво, заявив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль на онлайн-зустрічі з міністром сільського господарства і рибальства Португалії Жузе Мануелем Фернандешем.
“У 2024 році 57% агроекспорту України припало на країни ЄС. Загалом, Україна експортувала сільгосппродукції на $24,6 млрд, зокрема на $211,6 млн – у Португалію”, – цитує міністра пресслужба Мінагрополітики.
Крім того, він наголосив, що минулого року Україна повернулася у свої історичні шляхи агроекспорту, адже 86% сільгосппродукції вивозиться через Одеські та Дунайські порти. За його словами, Україна активно працює над відкриттям нових ринків, зокрема країн Африки та Близького Сходу.
Коваль закликав португальського колегу разом боротися із незаконним продажем РФ українського зерна.
Міністр також подякував народу Португалії за послідовну підтримку України та президентської гуманітарної ініціативи Grain From Ukraine.
За інформацією щотижневого моніторингу проекту, тільки з початку поточного тижня морква на українському ринку подешевшала в середньому на 10%. Сьогодні виробники пропонують до продажу дані коренеплоди по 23-30 грн/кг ($ 0,54-0,71/кг) залежно від якості та обсягу партії. При цьому зазначимо, що йти на такі цінові коригування виробники змушені навіть в умовах обмеженої пропозиції якісної моркви на ринку.
За словами виробників, тиск на ціни чинить вельми стриманий попит на овочі середньої та низької якості. Оптові компанії та роздрібні мережі готові закуповувати зазначені коренеплоди тільки невеликими партіями, пояснюючи своє рішення вкрай низькими темпами реалізації в роздробі.
Проблеми з якістю овочів у поточному сезоні виробники пояснюють несприятливими погодними умовами в період вегетації та збирання врожаю. Починаючи з другого літнього місяця 2024 року, в Україні встановилася посушлива спекотна погода, яка не давала нормально розвиватися насадженням. Восени минулого року, через рясні опади під час збирання, фермери змушені були закладати на зберігання продукцію з високою вологістю.
При цьому, незважаючи на здешевлення моркви, на сьогоднішній день ці коренеплоди в Україні пропонуються до продажу в середньому в 2,2 раза дорожче, ніж у середині січня минулого року.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-nachala-deshevet-morkov/
