Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,33 млн тонн мінеральних добрив за січень-вересень 2024 року, що на 15,3% нижче за аналогічний період 2023 року, зазначено в повідомленні холдингу в четвер.
Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” виробив 1,06 млн тонн мінеральних добрив, що на 13,11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а “Рівнеазот” – 304,9 тис. тонн, на 12,2% менше.
При цьому падіння виробництва відбулося за всіма основними видами азотних добрив.
Обсяги виробництва аміачної селітри знизилися на 16,09% – до 547,6 тис. тонн. Випуск КАС, який раніше демонстрував найвищу динаміку зростання, впав на 11,68% до 417,9 тис. тонн. Найбільше падіння обсягів українського виробництва відбулося за такими видами добрив, як карбамід – на 20,17% до 263 тис. тонн, ВАС – на 48,9%, до 18,9 тис. тонн. Також знизилося виробництво товарного аміаку на 11,4% – до 43 тис. тонн.
“Сьогодні ми виробляємо стільки, скільки ринок готовий споживати. Наші заводи у 2024 році були завантажені нерівномірно і досі не працюють на повну потужність. Однак зараз почався гарячий сезон, і виробничі потужності навантажуються більше. Попри зростання цін на газ, блекаути, зростання імпорту з дружніх до Росії країн, ми чітко виконуємо наші виробничі плани. Українські добрива для агропромислового комплексу виробляються відповідно до комерційних контрактів, жодної поставки цього року не було зірвано”, – зазначив директор із виробництва Ostchem Сергій Павлючук.
Він додав, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” продовжують удосконалювати виробничий процес і впроваджувати сучасні технологічні рішення з енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40%.
Як повідомлялося, Group DF International 12 квітня 2024 року спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали масштабну угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва “зеленого” аміаку та водню на основі поновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот” а також Сєверодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Черкаський «Азот»(Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – мільйон тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
24 жовтня 2024 року Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні д-р Арад Бенкьо провів у Києві урочистий дипломатичний прийом з нагоди головного Національного свята Австрії, яке відзначається 26 жовтня щорічно з 1965 року. Цього дня 1955 року парламент Австрії ухвалив Федеральний конституційний закон про постійний нейтралітет, який визначає політику Альпійської Республіки – не брати участі у війні, не допускати створення військових баз іноземних держав на своїй території та ніколи в майбутньому не вступати в будь-які військові союзи. Хоча Австрія є членом Євросоюзу, країна відмовилася від членства в НАТО.
З цієї нагоди у столичному готелі Hilton Kyiv зібралися численні гості – партнери та друзі Австрії, щоб разом відсвяткувати цей особливий день. Це представники закордонних дипломатичних представництв в Україні, представники управління державних органів, зокрема заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, представники австрійських компаній України, освітяни.
Захід урочисто розпочався з виконання гімнів Австрійської Республіки, України та Європейського Союзу.
З вітальним словом до гостей звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні д-р Арад Бенджо та заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
24 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Австрією.
24 січня 1992 року австрійське консульство в Києві було перетворено на Посольство. Австрія – єдина країна, яка не формалізувала дипломатичне визнання України, оскільки вважає, що факт членства України в ООН і низці міжнародних спеціалізованих організацій свідчить про визнання України з боку світового співтовариства в 1945 році.
В уряді єдності Південної Африки існують розбіжності, а Україна стала спусковим гачком у новій коаліції, яка не має зовнішньополітичної згуртованості.
Цього року Південна Африка пережила низку перших подій. Найважливіша з них – прихід до влади Уряду національної єдності (GNU). До його складу увійшли колись домінуючий Африканський національний конгрес (АНК), колишній опозиційний Демократичний альянс (ДА) і кілька менших партій. Ця коаліція є першою у своєму роді в сучасній Південній Африці.
Але не минуло й чотирьох місяців після її створення, як головні партнери по коаліції зіткнулися через Україну. Міністр внутрішніх справ Леон Шрайбер спровокував розбрат, коли підписав взаємну угоду з Києвом про безвізові поїздки для власників дипломатичних паспортів.
Політик з DA назвав Україну «цінним союзником і другом» і пояснив, що з нетерпінням чекає, коли президент Кирило Рамафоса поставить свій підпис. Те, що відбулося після цього, зробило очевидним, що Шрайбер діяв за власною ініціативою.
Прес-секретар Рамафоси, який очолює GNU і АНК, заявив: «Незрозуміло, як міністр може оголошувати про підписання міжнародної угоди без попереднього офіційного схвалення».
Ця заява Вінсента Магвенії викликала припущення про ще більш критичну реакцію президента за лаштунками.
Відомо, що два провідні партнери по коаліції мають різні погляди на зовнішню політику.
«Між АНК і ПДС немає єдності в питаннях зовнішньої політики, немає дискусій, і тому розбіжності будуть виходити назовні», – сказав DW політолог Даніель Сілке.
За його словами, обидві партії все ще ведуть боротьбу, щоб перевірити, наскільки вони можуть відрізнити себе одна від одної.
На думку Сілке, час оголошення про візову угоду з Україною підриває історичні зв’язки між АНК і Москвою, які існували ще до початку війни Росії в Україні.
Не було жодних сумнівів, що Рамафоса поїде до Росії на саміт БРІКС. Росія була «цінним союзником» Південної Африки, Рамафоса. Пізніше Шрайбер використає ці самі слова для позначення України.
У Рамафоси теплі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним. Це викликало різку критику з боку голови DA Джона Стенхаузена. За словами Стеенхайзена, DA не визнає авторитарний режим, особливо той, який бере участь у суперечливому військовому конфлікті, законним союзником.
Жоден міністр кабінету міністрів ПАР не супроводжував Рамафосу на саміті БРІКС у Казані.
В інтерв’ю Південноафриканській телерадіомовній корпорації (SABC) політолог Лесіба Теффо (Lesiba Teffo) не знайшла причин для занепокоєння з приводу висловлювань голови DA.
«Для мене це не є несподіванкою, DA ніколи не займала проросійську позицію в своїй історії, щоб прийняти Росію, партія в основному орієнтується на Захід, Сполучені Штати», – сказала Теффо.
DA вважається дружньою до бізнесу та активною у взаємодії із західними урядами. АНК, з іншого боку, підтримує тісніші відносини зі своїми партнерами в країнах БРІКС – Росією, Бразилією, Індією та Китаєм, а віднедавна – з Ефіопією, Єгиптом, Іраном та Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ).
АНК застосовує політику неприєднання відтоді, як прийшов до влади після десятиліть визвольного руху проти апартеїду.
На думку Теффо, АНК і ДД повинні проявити більше зрілості. «Вони просто повинні примиритися з тим, що їм доведеться працювати разом».
В принципі, АНК підтримує угоду з Україною – попередній міжпартійний уряд АНК навіть ініціював ці плани. Речник президента Вінсент Магвеня визнав, що переговори з Україною про безвізовий режим розпочалися ще у 2020 році, але через пандемію виникли затримки.
«Угода полегшить поїздки наших високопосадовців, які беруть участь у переговорах щодо мирної формули», – сказав він. Про швидке підписання угоди також було оголошено на сайті президента ще до того, як Шрайбер зробив цей крок публічним. Однак деякі домовленості з Україною все ще мали бути остаточно узгоджені до запланованого підписання. Україна хотіла отримати безвізовий режим для всіх своїх громадян.
Молеці Мбекі, голова Південноафриканського інституту міжнародних відносин (SAIIA) і брат колишнього президента Табо Мбекі, вважає розбіжності всередині GNU дещо перебільшеними.
В інтерв’ю телерадіокомпанії Newzroom Afrika Мбекі сказав, що міністри кабінету повинні дотримуватися існуючого протоколу спілкування і оголошувати рішення через офіційні урядові канали, незалежно від того, чи влаштовує це прокурора чи ні.
Даніель Сілке, політичний аналітик, вважає, що суперечки щодо України відображають загальне невдоволення всередині GNU. Але від альянсу очікують, що він проводитиме послідовну національну зовнішню політику.
АНК, схоже, роздратований тим, що те, що було національною політикою, зараз ставиться під сумнів ПДД.
«З точки зору коаліційної угоди, АНК очікував, що як більша партія, він і надалі визначатиме зовнішньополітичний курс ПАР, який, очевидно, є набагато більш дружнім до Росії, ніж політика DA», – сказав Сілке в інтерв’ю DW.
За словами Сілке, розбіжності з політичних питань всередині GNU, ймовірно, триватимуть і після закінчення медового місяця коаліції АНК-ДП, очолюваної АНК-ДП.
Південна Африка перебуває у глибокій економічній кризі з високим рівнем безробіття, зростанням цін, періодичними відключеннями електроенергії та занедбаною інфраструктурою. Погляди АНК і DA часто розходяться, коли обговорюються рішення.
«Зовнішня політика може створювати напруженість, але GNU не зазнає поразки через це», – сказав Сілке.
Джерело: https://www.dw.com/en/ukraine-throws-up-cracks-in-south-africas-unity-government/a-70648424
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” із 2022 року інвестував уже понад 1,9 млрд грн в енергонезалежність мережі та приступив до другої інвестиційної фази, в межах якої буде встановлено нові акумулятори на базових станціях і промислові генератори.
“Компанія “Київстар”, найбільший оператор електронних комунікацій України, продовжує посилювати інвестиції в забезпечення енергонезалежності. Від 2022 року, загальна сума інвестицій, спрямованих на підтримання безперебійної роботи мережі в умовах можливих відключень електроенергії, склала понад 1,9 млрд грн”, – ідеться в повідомленні пресслужби “Київстар” у середу.
На базових станціях “Київстар” станом на жовтень 2024 року встановлено 124 тис. нових літієвих акумуляторів. Роботу ключових об’єктів мережі підтримують 2390 генераторів. Понад 68% мережі оператора електронних комунікацій уже має чотиригодинне резервне живлення, ідеться в повідомленні пресслужби.
Для послуги “Домашній інтернет” встановлено близько 50 тис. джерел безперебійного живлення у 24 тис. багатоквартирних будинків у 92 містах.
“Також компанія планує провести повторне резервування фіксованого зв’язку потужними батареями і продовжує розгортання послуги за технологією GPON, а з 2025 року будуватиме мережу винятково за цією технологією”, – повідомили в пресслужбі “Київстар”.
Крім того, компанія розпочала другу фазу інвестицій, яка передбачає встановлення 113 тис. нових акумуляторів на базових станціях і 1427 промислових генераторів. Процес встановлення додаткового обладнання вже розпочався на технологічних майданчиках на всій території країни, уточнили в пресслужбі.
Мета “Київстару” – забезпечити 25% мережі можливістю роботи від генераторів і досягти шестигодинного резервування для всіх ключових об’єктів. Особливу увагу приділено критично важливим об’єктам, визначеним РНБО, які забезпечено генерувальними потужностями для підтримання зв’язку впродовж щонайменше трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів, зазначили в компанії.
Раніше президент “Київстар” Олександр Комаров повідомив, що в другому кварталі 2025 року компанія планує збільшити час автономної роботи до шести годин на 30% мережі. Він сказав, що в автономному режимі до чотирьох годин може працювати до 65% мережі.
Станом на червень 2024 року “Київстар” обслуговував понад 23 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів фіксованого інтернету “Домашній Інтернет”.
Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ.
Виручка “Київстар” у квітні-червні зросла на 9,5% порівняно з квітнем-червнем 2023 року – до 9,425 млрд грн, а в доларах – на 0,4%, до $236 млн. EBITDA становила 5,585 млрд грн або $140 млн. Операційний прибуток (EBIT) у квітні-червні цього року становив 4,16 млрд грн, що на 10,5% краще за показник квітня-червня-2023 і майже вдвічі – за показник січня-березня-2024. Загальний операційний дохід від надання послуг мобільного зв’язку “Київстару” у другому кварталі зріс на 8,7% – до 8,77 млрд грн, зокрема від передавання даних – на 10,8%, до 5,18 млрд грн, тоді як дохід від послуг фіксованого зв’язку – на 16,4%, до 0,56 млрд грн.
Акціонер “Київстар” – міжнародна Група VEON, акції якої розміщені на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) і Euronext (Амстердам). У червні VEON повідомила про збільшення обсягу інвестицій в Україну з нинішніх $600 млн до $1 млрд протягом п’яти років.
Джерело: https://interfax.com.ua
Швидкість руху дорогами української столиці з 1 листопада обмежується до 50 км/год на всіх восьми ділянках, де у весняно-літній період було дозволено їздити зі швидкістю до 80 км/год, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації.
Йдеться про ділянки на Набережному шосе (від Поштової площі до Придніпровського шосе), Придніпровському шосе, Столичному шосе (до вул. Академіка Заболотного), просп.Бажана (від Південного мостового переходу до Харківської площі), просп. Шухевича (від Північного мосту до вул. Бальзака), просп. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту), вул. Набережно-Рибальській (від Гаванського мосту до вул. Електриків), автошляху Р-69 (від вул. Озерної до межі Києва, за винятком ділянки біля світлофорного об’єкта).
Загалом у місті буде демонтовано 105 дорожніх знаків, які дозволяли рухатися зі швидкістю до 80 км/год. Під час проведення робіт можливе короткочасне часткове обмеження руху на зазначених вулицях.
«Звертаємо увагу, що на вулицях, біля яких розташовані школи та дитячі садки з виходом на дорогу, швидкість обмежена до 30 км/год. Також обмеження швидкості діють на ділянках доріг, де проводяться ремонтні роботи», – підкреслили в КМДА.
Кількість магазинів опитаних українських ритейлерів у січні-вересні 2024 року зросла на 9,5%, або 1925 торговельних об’єктів, у лідерах Київська, Дніпропетровська та Львівська області, випливає з дослідження Асоціації ритейлерів України.
“Кількість магазинів, які працюють, за дев’ять місяців поточного року продовжує демонструвати позитивну динаміку. Так, за січень-вересень 2024 року було відкрито 1925 магазинів і закрито з різних причин 649. Відповідно, за цей період чистий приріст становив 1276 торговельних об’єктів. Нагадаємо, за перші шість місяців 2024 року додалося 837 магазинів”, – ідеться в повідомленні асоціації.
За її даними, найбільше магазинів зосереджено в Києві та області – 5266 торговельних об’єктів. Там же і найбільший приріст торговельних точок: за дев’ять місяців кількість магазинів, що працюють, зросла на 473 магазини, з урахуванням закритих – на 328.
Друге місце посідає Дніпропетровська область із 2075 магазинами, що працюють. Водночас в регіоні відновили або запустили роботу 180 торговельних точок і закрилося 64 магазини за звітний період.
На третьому місці за концентрацією роздрібної торгівлі – Львівська область, де налічується 1947 торговельних об’єктів. Також на 124 нових магазинів за дев’ять місяців припадає 56 закритих.
Згідно з дослідженням, до п’ятірки найбільш насичених магазинами регіонів входять також Одеська (1316 магазинів) і Харківська (1215) області. У цих регіонах у січні-вересні зафіксовано 98 і 97 нових активних торговельних точок відповідно, закрито – 41 і 77.
Як зазначає асоціація, у зазначених п’яти регіонах сконцентровано понад половину (54%) усіх магазинів, що працюють, опитаних ритейлерів (108 компаній).
