АТ “Укрнафта” спільно з фондом “Повернись живим” передали 40 кулеметів FN Minimi для 82 окремої десантно-штурмової бригади.
“Нині ця надійна та перевірена зброя допомагає бійцям виконувати особливі бойові завдання. На закупівлю компанія виділила 25,3 млн грн”, – повідомив директор “Укрнафти” Сергій Корецький у фейсбуці.
Він також уточнив, що “Укрнафта” тільки за 2023 рік виділила майже 1,3 млрд грн на закупівлю пікапів, бронетехніки, гранатометів, дронів та іншого необхідного захисникам обладнання.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС.
У березні 2024 р. компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Агрохолдинг ІМК у 2024 році інвестує $12 млн у вагони-зерновози, повідомив голова ради директорів Алекс Ліссітса в інтерв’ю німецькому радіо deutschlandfunk.de.
“Зараз справи (у ІМК – ІФ-У) йдуть набагато краще, особливо тому, що ми, нарешті, повернулися (на деокуповані території, де працює агрохолдинг – ІФ-У). Ми маємо можливість експортувати. Це величезна перевага для нас – експорт через західний кордон залізницею. Раніше це було дуже складно і дорого для нас. Тепер усе йде добре”, – сказав він.
За інформацією Ліссітси, нормалізація роботи ІМК після деокупації територій і відновлення експорту дали змогу агрохолдингу відновити інвестування в 2024 році.
“Тепер у нас є $12 млн інвестиції у вагони-зерновози (Pfeidewagen). Зараз у нас також запланована низка інших інвестицій. Тому зараз справи йдуть набагато краще, ніж два роки тому”, – повідомив голова ради директорів ІМК.
Коментуючи вихід у світ у Німеччині своєї книги “Моя дика нація. Україна на шляху до свободи”, Ліссітса пояснив, що наразі агрохолдинг співпрацює з урядом для визначення пріоритетів у відновленні економіки України в найближчі кілька років.
Він зазначив, що в межах реалізованої програми Ukraine Facility втілена тільки половина ухвалених рішень. Йдеться про необхідність використати можливість під час інтеграції України до Європейського Союзу перспектив у галузі сільського господарства.
“Є багато речей, які для нас трохи болючі. Наприклад, використання усіляких пестицидів, використання дронів, тощо, де українське сільське господарство вже мало чималу перевагу. Думаю, що для багатьох в Україні це (інтеграція – ІФ-У) буде болісно, але не більше того. Здійсненно. Адже ми цього хочемо”, – запевнив Ліссітса.
За його словами, “дикунство” України – це не хаос чи некерованість.
Це непохитна воля українського народу до свободи і самовизначення на шляху вступу в ЄС.
Говорячи про майбутній День незалежності, який втретє відзначатимуть під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Ліссітса уточнив, що в країні не буде урочистостей. Однак президент України Володимир Зеленський уже ініціював зустріч із фермерами наступного тижня, на якій буде розглянуто поточну ситуацію в агросекторі.
Відношення держборгу України до ВВП з 2009 по 2023 рік (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» надав другий грант ОТП Банку (Київ) у розмірі $2,76 млн для розширення доступу до фінансування мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП), повідомляється на сайті банку.
«За рахунок першого траншу вже було профінансовано понад 100 компаній. З урахуванням нового траншу на $2,76 млн загальна сума гранту зросте до $4 млн. Кошти спрямують на компенсацію частини процентної ставки для підприємств-позичальників», – ідеться на сайті.
Зазначено, що грантова програма передбачає кредитування бізнесу за відсотковою ставкою 9,9% річних у перший рік кредитного договору, а різницю з ринковою ставкою буде компенсовано за рахунок грантових коштів.
На другий рік і наступні клієнти зобов’язуються сплачувати відсотки за користування кредитними коштами за ставкою UIRD3m+5% річних.
Згідно з умовами програми, отримати фінансування на таких умовах можуть мікро-, малі та середні підприємства з річним доходом до EUR50 млн і кількістю співробітників до 250 осіб, які належать до однієї з таких цільових груп: релокований або постраждалий від бойових дій бізнес, компанії критичних галузей економіки, компанії зі співвласницями-жінками.
Максимальна сума кредиту, на яку може розраховувати компанія або об’єднана група компаній, становить 20 млн грн, мінімальна – 1 млн грн.
«Грантова програма також поширюється на угоди факторингу, за якими клієнти банку можуть отримати до 90% вартості поставок у сумі від 2 млн грн до 20 млн грн. Для сільгоспвиробників діятимуть спеціальні умови, якщо вони використають кошти, отримані в рамках грантової програми, на закупівлю продукції у партнерів «ОТП Агро Фабрики»», – ідеться в прес-релізі.
Пресслужба нагадала, що протягом першого етапу програми, який стартував у 2023 році, було надано фінансування понад 100 українським підприємствам.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 липня 2024 року ОТП Банк посідав 11-те місце (114,55 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,71 млрд грн.
Німеччина спільно з країнами G7 надасть Україні кредит у 50 мільярдів євро, заявив канцлер ФРН Олаф Шольц у понеділок.
“Німеччина є і залишається найсильнішим прихильником України в Європі. І ми продовжуємо нашу підтримку: кредит у 50 мільярдів євро, який ми запускаємо з G7. Це дозволить Україні масово закуповувати зброю. Вона може ґрунтуватися на цьому”, – написав федеральний канцлер у соціальній мережі Х.
Як повідомлялося раніше, лідери країн G7 схвалили угоду про передання Україні $50 млрд заморожених активів РФ.
Україна посилюватиме свою дипломатичну присутність в азійському просторі, заявив президент України Володимир Зеленський
«Весь азійський простір і регіон Тихого океану зараз є одним із тих центрів подій, де вирішується, якими будуть наступні десятиліття. Україна має свій погляд на глобальний розвиток, і це має бути винятково мирний розвиток у межах системи світового порядку, заснованого на правилах», – сказав Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України “Військова дипломатія: стійкість, зброя, перемога” в понеділок.
Він зазначив, що Україна готова долучитися до відповідних процесів як донор безпеки та захисник міжнародного порядку. «Ми будемо посилювати нашу дипломатичну присутність в азійському просторі», – заявив президент України.
Зеленський також наголосив на важливості зміцнення зв’язків з Японією. «Японія. Ми досягли справжнього стратегічного партнерства і маємо зробити таку модель відносин зразковою», вказав президент.
Зеленський також окреслив інші напрямки міжнародних дипломатичних зусиль України. «Євроатлантика – кожен представник України має працювати для того, щоб зміцнювалося розуміння: НАТО буде повноцінним тільки з Україною у своєму складі», – сказав він.
За оцінкою Зеленського, переговорний процес з Євросоюзом «має бути саме таким динамічним, як це потрібно Україні».
Щодо Чорноморського регіону: «ми маємо працювати з усіма партнерами так, щоб це був регіон, вільний від російської військової загрози. Ви повинні зміцнювати такі наші ініціативи, як «Зерно з України», Кримська платформа, і двостороннє співробітництво в регіоні».
Також глава Української держави вказав на важливість міцного партнерства з країнами Африки, з тими, хто поважає міжнародне право. «Україні потрібна економічна взаємодія з Африкою, безпекова взаємодія, а також і пряма дипломатична робота, зокрема у форматі форуму Україна-Африка, який має відбутися».
Президент також відзначив хороші результати в роботі з такими країнами, як Чилі та Аргентина, з державами Карибського басейну. «Маємо збільшувати співпрацю, і завдання відповідних послів і працівників МЗС України – реалізувати нашу ініціативу проведення саміту Україна – Латинська Америка», – сказав президент.
