Україна посилюватиме свою дипломатичну присутність в азійському просторі, заявив президент України Володимир Зеленський
«Весь азійський простір і регіон Тихого океану зараз є одним із тих центрів подій, де вирішується, якими будуть наступні десятиліття. Україна має свій погляд на глобальний розвиток, і це має бути винятково мирний розвиток у межах системи світового порядку, заснованого на правилах», – сказав Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України “Військова дипломатія: стійкість, зброя, перемога” в понеділок.
Він зазначив, що Україна готова долучитися до відповідних процесів як донор безпеки та захисник міжнародного порядку. «Ми будемо посилювати нашу дипломатичну присутність в азійському просторі», – заявив президент України.
Зеленський також наголосив на важливості зміцнення зв’язків з Японією. «Японія. Ми досягли справжнього стратегічного партнерства і маємо зробити таку модель відносин зразковою», вказав президент.
Зеленський також окреслив інші напрямки міжнародних дипломатичних зусиль України. «Євроатлантика – кожен представник України має працювати для того, щоб зміцнювалося розуміння: НАТО буде повноцінним тільки з Україною у своєму складі», – сказав він.
За оцінкою Зеленського, переговорний процес з Євросоюзом «має бути саме таким динамічним, як це потрібно Україні».
Щодо Чорноморського регіону: «ми маємо працювати з усіма партнерами так, щоб це був регіон, вільний від російської військової загрози. Ви повинні зміцнювати такі наші ініціативи, як «Зерно з України», Кримська платформа, і двостороннє співробітництво в регіоні».
Також глава Української держави вказав на важливість міцного партнерства з країнами Африки, з тими, хто поважає міжнародне право. «Україні потрібна економічна взаємодія з Африкою, безпекова взаємодія, а також і пряма дипломатична робота, зокрема у форматі форуму Україна-Африка, який має відбутися».
Президент також відзначив хороші результати в роботі з такими країнами, як Чилі та Аргентина, з державами Карибського басейну. «Маємо збільшувати співпрацю, і завдання відповідних послів і працівників МЗС України – реалізувати нашу ініціативу проведення саміту Україна – Латинська Америка», – сказав президент.
Урочиста церемонія з нагоди святкування Дня АСЕАН, що об’єднала дипломатичні представництва країн Південно-Східної Азії, українських посадовців та гостей, відбулася у Індонезійському парку в Київському Національному ботанічному саду імені Гришка.
“АСЕАН починалася як організація з п’яти країн і поступово розширила свої ряди, включаючи В’єтнам, Лаос і Камбоджу. Сьогодні, завдяки нашій єдності, ми продовжуємо сприяти миру та стабільності в регіоні. Цінність гарних стосунків з сусідами відома ще з давніх часів… Хоча АСЕАН ще не досягла такої згуртованості, як Європейський Союз, ми вважаємо, що наша асоціація є оптимальною формою об’єднання для вирішення регіональних викликів”, – зазначив зазначив посол В’єтнаму в Україні Нгуєн Хонг Тхакь.
В свою чергу, посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммед Басалама зазначив, що АСЕАН за 57 років досягла значних успіхів у сприянні економічному зростанню, культурному обміну та політичній стабільності. “Наша єдність дозволяє нам долати виклики та використовувати можливості для покращення життя наших народів. У дусі гасла “Одне бачення, одна ідентичність, одна спільнота’ ми з нетерпінням чекаємо на поглиблення партнерства з Україною”, – додав дипломат.
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) була заснована 8 серпня 1967 року у Бангкоку п’ятьма країнами-засновниками: Індонезією, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром та Таїландом. Основною метою організації є сприяння економічному зростанню, культурному обміну, політичній стабільності та регіональному співробітництву.
На сьогодні АСЕАН налічує десять країн-членів, включаючи Бруней, Камбоджу, Лаос, М’янму, Таїланд та В’єтнам. Завдяки співпраці та інтеграції, організація продовжує розвиватися, виступаючи за мир та стабільність у регіоні.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1006177.html
ASEAN, АЗІЯ, Аріф Мухаммед Басалама, В'єтнам, Нгуєн Хонг Тхакь
Аномально спекотна погода встановилася в багатьох азіатських країнах, зокрема в Індії та Китаї, повідомляють у середу місцеві ЗМІ.
Температурні рекорди для квітня встановлено цього тижня в Лаосі, де температура повітря піднялася до 42,7 градуса за Цельсієм, а також у Таїланді – до 45 градусів за Цельсієм, у М’янмі – до 44.
Напередодні прем’єр Таїланду Прают Чан-Оча висловив стурбованість “небезпечно високими температурами повітря в різних частинах Таїланду”. Він повідомив, що в районі Бангкока температура може сягнути 52,3 градуса за Цельсієм.
У Китаї одразу в кількох містах – Ченду, Чжецзян, Нанкін і Ханчжоу – зафіксували рекордно високу температуру повітря.
У низці регіонів Індії метеорологічна служба оголосила про підвищену небезпеку через спеку. У шести містах на півночі та сході Індії температура цього тижня піднімалася вище 44 градусів за Цельсієм, у столиці – вище 40. Очікується, що аномально спекотна погода триватиме до кінця цього тижня. У деяких штатах країни скасовано заняття в школах, повідомляють про 13 померлих від наслідків спекотної погоди.
У більшості регіонів Пакистану і Бангладеш протягом кількох днів повітря прогрівається вище 40 градусів за Цельсієм.
Результати минулорічного дослідження Гарвардського і Вашингтонського університетів свідчили, що сильна спека з небезпечними для людей температурами протягом цього століття, найімовірніше, наставатиме в 3-10 разів частіше, ніж зазвичай.
Порти “Чорноморськ” і “Південний” у рамках “зернової ініціативи” в понеділок відправили 150 тис. тонн агропродукції трьома суднами до країн Азії, повідомило Мінвідновлення в понеділок.
“Зокрема, балкер ASL Ileana з 54,6 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – вказало міністерство.
У відомстві повідомили, що Бангладеш залишається ключовим споживачем української пшениці: з початку роботи “зернової ініціативи” країна отримала понад 710 тис. тонн пшениці з України.
“Ці обсяги могли б бути вищими, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекцію суден у Туреччині”, – підкреслили в міністерстві.
За даними Мінвідновлення, за добу відбувається в середньому шість інспекцій як на вхід у порти, так і на вихід, або половина від затвердженого плану. У Босфорі своєї черги на інспекцію Спільного координаційного центру (СКЦ) очікують 94 судна.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
“Зернову угоду” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив на термін 120 днів із можливістю продовження.
В ООН 18 березня, коли дія ініціативи закінчувалася повторно, повідомили про її продовження. При цьому не уточнювали будь-яких термінів, проте турецька преса з посиланням на твердження української сторони повідомила, що йдеться “про продовження на 120 днів”, тоді як російська наполягає, що ініціативу продовжено лише на 60 днів.
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Кабінет міністрів України ухвалив збільшити гуманітарну допомогу країнам Африки та Азії на додаткові 21 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці, також змінено умови їхньої доставки з CIF (відправник оплачує страховку вантажу) на FOB (доставка товару до навантаження на борт судна).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Раніше, у листопаді, уряд ухвалив постанову №1313, яка схвалює виділення Міністерству внутрішніх справ України (МВС) для Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що входить до його складу, 900 млн грн для закупівлі в Україні та подальшого постачання до Республіки Судан, Республіки Ємен, Республіки Кенія та Федеративної Республіки Нігерія до 64 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці. Крім того, Україна зобов’язалася відправити щонайменше 125 тис. тонн пшениці та кукурудзи (якістю не нижче 3 класу).
Таким чином, з урахуванням ухваленої 23 грудня постанови, зазначені чотири країни отримають від України до 210 тис. тонн зерна.
