Аномально спекотна погода встановилася в багатьох азіатських країнах, зокрема в Індії та Китаї, повідомляють у середу місцеві ЗМІ.
Температурні рекорди для квітня встановлено цього тижня в Лаосі, де температура повітря піднялася до 42,7 градуса за Цельсієм, а також у Таїланді – до 45 градусів за Цельсієм, у М’янмі – до 44.
Напередодні прем’єр Таїланду Прают Чан-Оча висловив стурбованість “небезпечно високими температурами повітря в різних частинах Таїланду”. Він повідомив, що в районі Бангкока температура може сягнути 52,3 градуса за Цельсієм.
У Китаї одразу в кількох містах – Ченду, Чжецзян, Нанкін і Ханчжоу – зафіксували рекордно високу температуру повітря.
У низці регіонів Індії метеорологічна служба оголосила про підвищену небезпеку через спеку. У шести містах на півночі та сході Індії температура цього тижня піднімалася вище 44 градусів за Цельсієм, у столиці – вище 40. Очікується, що аномально спекотна погода триватиме до кінця цього тижня. У деяких штатах країни скасовано заняття в школах, повідомляють про 13 померлих від наслідків спекотної погоди.
У більшості регіонів Пакистану і Бангладеш протягом кількох днів повітря прогрівається вище 40 градусів за Цельсієм.
Результати минулорічного дослідження Гарвардського і Вашингтонського університетів свідчили, що сильна спека з небезпечними для людей температурами протягом цього століття, найімовірніше, наставатиме в 3-10 разів частіше, ніж зазвичай.
Порти “Чорноморськ” і “Південний” у рамках “зернової ініціативи” в понеділок відправили 150 тис. тонн агропродукції трьома суднами до країн Азії, повідомило Мінвідновлення в понеділок.
“Зокрема, балкер ASL Ileana з 54,6 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – вказало міністерство.
У відомстві повідомили, що Бангладеш залишається ключовим споживачем української пшениці: з початку роботи “зернової ініціативи” країна отримала понад 710 тис. тонн пшениці з України.
“Ці обсяги могли б бути вищими, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекцію суден у Туреччині”, – підкреслили в міністерстві.
За даними Мінвідновлення, за добу відбувається в середньому шість інспекцій як на вхід у порти, так і на вихід, або половина від затвердженого плану. У Босфорі своєї черги на інспекцію Спільного координаційного центру (СКЦ) очікують 94 судна.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
“Зернову угоду” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив на термін 120 днів із можливістю продовження.
В ООН 18 березня, коли дія ініціативи закінчувалася повторно, повідомили про її продовження. При цьому не уточнювали будь-яких термінів, проте турецька преса з посиланням на твердження української сторони повідомила, що йдеться “про продовження на 120 днів”, тоді як російська наполягає, що ініціативу продовжено лише на 60 днів.
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Кабінет міністрів України ухвалив збільшити гуманітарну допомогу країнам Африки та Азії на додаткові 21 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці, також змінено умови їхньої доставки з CIF (відправник оплачує страховку вантажу) на FOB (доставка товару до навантаження на борт судна).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Раніше, у листопаді, уряд ухвалив постанову №1313, яка схвалює виділення Міністерству внутрішніх справ України (МВС) для Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що входить до його складу, 900 млн грн для закупівлі в Україні та подальшого постачання до Республіки Судан, Республіки Ємен, Республіки Кенія та Федеративної Республіки Нігерія до 64 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці. Крім того, Україна зобов’язалася відправити щонайменше 125 тис. тонн пшениці та кукурудзи (якістю не нижче 3 класу).
Таким чином, з урахуванням ухваленої 23 грудня постанови, зазначені чотири країни отримають від України до 210 тис. тонн зерна.
Азіатські ринки акцій знижуються під час торгів у понеділок.
Негативний вплив на інвесторів справили протести проти політики “нульової терпимості” до COVID-19, що відбулися в Китаї, повідомляє MarketWatch.
Демонстрації проти обмежувальних заходів, запроваджених владою країни через коронавірусну інфекцію, відбулися в ніч на неділю в низці китайських міст, повідомляє AP. Зокрема, у Шанхаї на акцію протесту опівночі зібралися приблизно 300 осіб. Поліція застосувала газові балончики, щоб розсіяти натовп.
У п’ятницю Народний банк Китаю (НБК) оголосив про зниження з 5 грудня норми резервування для банків на 0,25 відсоткового пункту, що, як очікується, вивільнить ліквідність на загальну суму 500 млрд юанів ($70 млрд) у фінансовій системі.
Норматив резервних вимог для великих банків опуститься до 11%, що є мінімумом із середини 2007 року. У середньому в банківському секторі країни він становитиме 7,8%.
“Метою зниження норми резервування є підтримання достатнього обсягу ліквідності у фінансовій системі та надання підтримки реальній економіці”, – йшлося в заяві НБК.
Китайський індекс Shanghai Composite до 7:31 кск знизився на 1,4%. Гонконгський Hang Seng до цього часу опустився на 2,4%, при цьому раніше під час торгів падіння сягало 4%.
Найсуттєвіше зниження на Гонконгській фондовій біржі показують акції девелоперів Country Garden Holdings Co. (-5,8%) і Longfor Group Holdings Ltd. (-5%), страховиків Pung An Insurance (-5%) і China Life Insurance Co. (-3,9%), ритейлера JD.com Inc. (-4,7%), а також банків China Merchants Bank Co. (-4,3%) і Hang Seng Bank Ltd. (-4%).
Водночас зростають котирування паперів власника мережі ресторанів Haidilao International Holding Ltd. (+4,6%), пивоварних компаній China Resources Beer (Holdings) Co. (+2,1%) і Budweiser Brewing Co. APAC (+1,5%).
Значення японського Nikkei 225 до 7:26 кск зменшилося на 0,5%.
Лідерами падіння вартості серед компонентів індексу виступають акції медіакомпанії CyberAgent Inc. (-7,6%), виробників металів Nippon Steel Corp. (-3,5%), JFE Holdings (-2,8%) і Sumitomo Metal Mining Co. (-2,8%).
Крім того, знижується ціна паперів таких великих компаній, як SoftBank Group (-0,6%), Toyota Motor (-0,9%), Nintendo (-0,8%).
Значення південнокорейського індексу Kospi до 7:25 кск зменшилося на 1,1%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. знизилися на 1,6%, тоді як автовиробника Hyundai Motor зросли на 1,5%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 втратив за день 0,4%.
Котирування акцій найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto знизилися на 0,7% і 1,4% відповідно.
Роздрібні продажі в Австралії в жовтні несподівано скоротилися на 0,2% відносно попереднього місяця, згідно з попередніми даними. Це стало несподіванкою для аналітиків, які прогнозували в середньому підвищення на 0,5%, повідомляє Trading Economics.
Зниження показника було зафіксовано вперше з грудня 2021 року.
За 2 дні з портів Великої Одеси вийшли 9 суден зі 162 тис. тонн агропродукції для країн Африки, Азії та Європи, повідомляє Міністерство інфраструктури України.
“Зокрема, сьогодні відправлено балкер BOZBURUN – M із 40 тис. тонн пшениці для Ефіопії. Це вже восьме за рахунком судно, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН у рамках допомоги країнам Африки та Азії”, – йдеться в повідомленні в Telegram-каналі.
У портах Великої Одеси під обробкою 26 суден. На них завантажують 1 млн тонн української агропродукції.
З 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 475 суден, які експортували 11,2 млн тонн українського продовольства в країни Азії, Європи та Африки.
