Троє з чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні живуть у сім’ях опікунів/піклувальників, це понад 45 тисяч дітей, повідомляють на сайті Міністерства соціальної політики України в п’ятницю.
«Така форма сімейного виховання є найпоширенішою в Україні. Зазвичай її оформляють родичі або знайомі дитини. Між опікою та піклуванням різниця в тому, що опіку встановлюють над дітьми до 14 років, а піклування – від 14 до 18 років», – ідеться в повідомленні.
У Міністерстві наголошують, що якщо дитина залишається без батьківського піклування, не потрібно чекати на надання їй статусу сироти або позбавленої батьківського піклування, щоб прийняти її у свою сім’ю. «Родичі або знайомі можуть використати механізм тимчасового влаштування й одразу забрати дитину до себе. А потім оформляти статус на дитину та опіку», – зазначають у відомстві.
Під час повномасштабної війни процедуру встановлення опіки чи піклування спростили для родичів. «Під час воєнного стану родич або хрещений батько/мати, які хрестили дитину до того, як вона залишилася без батьків, разом із заявою подають: копію паспорта, документи з підтвердженням родинних зв’язків із дитиною, довідку від нарколога та психіатра, довідку про наявність/відсутність судимості», – розповіли у відомстві.
Також підкреслюється, що опіка не дорівнює усиновленню. «Усиновлення – це сім’я для дитини назавжди, а права усиновленої дитини дорівнюють правам біологічної», – вказується в повідомленні.
Як повідомляється на сторінці Державної служби у справах дітей у Facebook, усиновлення під час воєнного стану також можливе.
«Але, звісно, є винятки. Не можуть усиновити дитину, зокрема, ті, хто має проблеми зі здоров’ям (зокрема психічні), з алкогольною та наркотичною залежністю, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу), мають кримінальну історію. Повний список зазначений у ст. 212 Сімейного кодексу України. Наявність принаймні одного з факторів у дружини або чоловіка може стати причиною відмови в усиновленні», – ідеться в повідомленні.
Крім того, усиновлювач має бути старшим за 21 рік. Виняток можливий тільки для родича дитини.
«Насамперед ми маємо враховувати права та потреби дитини, яка може бути усиновлена. У нашій роботі принцип дитиноцентризму є основоположним. Саме тому службами у справах дітей на місцях здійснюється ретельна перевірка документів кандидатів в усиновлювачі, щоб переконатися, що їх може бути допущено до процесу усиновлення», – наголосив керівник Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський.
Повторний бій між боксерами Олександром Усиком (Україна) і Тайсоном Ф’юрі (Великобританія) відбудеться 21 грудня в Саудівській Аравії, підтвердив голова Головного управління у справах розваг Саудівської Аравії Туркі Аль-Аш-Шейх.
«Ф’юрі проти Усика. Повторно… 21-12-2024», – написав Аль-Аш-Шейх у п’ятницю в соцмережі Х.
Як повідомлялося, 19 травня Усик переміг Ф’юрі в першому в історії поєдинку за звання абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі в епоху чотирьох поясів. Усик захищав чемпіонські пояси WBA, WBO та IBF і відібрав титул WBC, який належав Ф’юрі.
Уже 21 травня промоутер Френк Воррен підтвердив, що Ф’юрі має намір провести реванш з Усиком після поразки в поєдинку за абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі.
Проти Ф’юрі Усик захищатиме новопридбаний пояс WBC, який належав британцеві з початку 2020 року. Титули WBA і WBO він відстоюватиме вже втретє після переходу в суперважку категорію.
Пояса IBF, отриманого Усиком у першому поєдинку з Ентоні Джошуа, українця зі свого боку позбавлять – той не встиг провести його своєчасний захист за вимогами організації. За вакантний титул змагатимуться хорват Філіп Хрговіч і британець Даніель Дюбуа.
Досі Усик лише одного разу проводив негайні реванші в професійному боксі – проти Ентоні Джошуа в суперважкій вазі. Перший поєдинок 2021 року завершився одноголосним рішенням суддів на користь українця, повторний бій 2022-го – роздільним.
Клієнти ПриватБанку (Київ) у першому півріччі 2024 року здійснили платежі за допомогою банківської картки або його мобільного застосунку на загальну суму 451 млрд грн, що на 27,3% перевищує показник першого півріччя 2025 року.
Згідно зі статистикою держбанку, опублікованою в четвер, кількість покупок за цей час зросла до 1,6 млн із 1,3 млн, таким чином середня вартість однієї покупки збільшилася з 269 грн до 282 грн, або на 4,7%.
Зазначається, що найпопулярнішою статтею витрат за цей час виявилася купівля продуктів харчування: частка оплат у продуктових магазинах і супермаркетах у загальному обсязі безготівкових оплат становила 44%, що на 1,5% відсоткових пункти менше, ніж у першому півріччі 2023 року.
Друге місце за часткою карткових витрат посідає купівля ліків і товарів для здоров’я – 6,6%, третє – оплата в закладах громадського харчування – 6,4%.
Першу п’ятірку закривають витрати на одяг і взуття, а також паливо – 4,5% і 4,2% від обсягів безготівкових оплат українців відповідно.
Крім вищезазначених товарів українці часто оплачували купівлю товарів для дому – 4%, електроніки та побутової техніки – 3,8%. Витрати на транспорт і відпочинок становили 1,5% і 1,4% відповідно.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
За даними НБУ, на 1 червня цього року у Привату було 28,5 млн активних карток, тоді як загальна їхня кількість на ринку близько 53 млн.
Понад 65% від усіх продажів житла на первинному ринку здійснюється за допомогою програм розтермінування, близько 30% – придбання за повну вартість і від 5% за допомогою іпотеки – державної програми “єОселя” та спільних іпотечних програм банків і девелоперів.
Про це заявила Маріанна Бігунець, директорка з продажів Будівельної компанії GAZDA.
За даними експертки, до початку повномасштабного вторгнення співвідношення придбань житла за різних фінансових механізмів було таким: програми розтермінування складали до 35-40% від загальної кількості продажів, за повну вартість оселі зафіксовано понад 50% продажів, частка іпотеки складала 10-15%.
Вона вважає, що зростання частки придбань житла за програмами на виплат прямо пов’язана з кількома чинниками.
“На тлі економічної “непевності” та інфляційних процесів, які також зачіпають первинний ринок житла, адже за підсумками 2024 року порівняно з 2023 роком вартість житла може зрости на 30%, громадянин має змогу, по-перше, придбати житло за мінімального першого внеску (від 10% до 30% вартості квартири чи, приміром, таунхаусу) та з фіксацією ціни, що убереже його заощадження від знецінення. А по-друге, його щомісячні витрати на обслуговування розтермінування залежно від вартості житла та суми першого внеску не перевищать 36-55 тис. грн”, — аргументує фахівчиня.
Вона розповіла, що станом на серпень найбільш розповсюдженими є програми розтермінування терміном на 3 роки з початковим внеском від 10% до 30% з фіксацією ціни. Найчастіше за допомогою програм на виплат купують 1,2-кімнатні квартири площею від 40 м2 до 60 м 2 та смартквартири площею до 30 м2. При цьому поволі повертається тенденція до вкладання коштів на ранніх етапах будівництва, коли ціна для покупця в середньому на 35% менша, ніж на стадії введення будинку в експлуатацію.
Маріанна Бігунець навела приклад програми безвідсоткового розтермінування за першого внеску 30% вартості оселі й терміном до 3 років. Так, за 2-кімнатну квартиру площею 60 м2 середньою вартістю від 2 млн до 3 млн грн покупець заплатить перший внесок у розмірі від 700 тис. до 1 млн грн, а щомісячні платежі можуть скласти від 36 тис. грн до 55 тис. грн.
Як твердить фахівчиня, наразі “найдорожчими” містами за рівнем цін на первинному ринку є Київ, Львів, Ужгород і Одеса. У цих містах середня вартість м2 залежно від стадії будівництва, класу об’єкта, площі квартири варіюється від 42 тис. грн до 47 тис. грн. Вона переконана, що саме рівень цін вимагає від забудовника шукати та впроваджувати механізми, які б, з одного боку дали змогу громадянам стати власниками нового житла, а з іншого — не зупиняти будівництво.
“В умовах зростання вартості житла програми розтермінування і ціна мають бути співмірні та під силу покупцеві. Саме тому ми констатуємо повільне повернення “довоєнної” тенденції — інвестування громадян на ранніх етапах будівництва, адже на таких стадіях ціна є найнижчою. Звісно, поки це розповсюджується переважно на безпечні та найбільш комфортні на життя регіони, такі як Львів, Чернівці, Ужгород, Київ тощо. Важливим є те, що ця тенденція можлива лише в об’єктах найбільш надійних компаній, які не лише не зупиняють будівництво, а ще об’єкти яких акредитовані державною іпотечною програмою “єОселя” та діють спеціальні кредитні програми з комерційними банками”, — зауважила вона.
Будівельна компанія GAZDA була створена у 2007 році. За цей час портфель компанії налічує 13 проєктів житлового будівництва: введено в експлуатацію понад 1500 квартир. Загальна площа зданої в експлуатацію нерухомості більш як 150 тис. м². Наразі триває будівництво 3 проєктів в м. Ужгород: ЖК ParkLand, ЖК Grand Hills та нова черга Котеджного містечка Sherwood. У GAZDA немає жодного об’єкта незавершеного будівництва.
Компанія спеціалізується на будівництві багатоквартирних середньоповерхових житлових будинків (5-9 поверхів), таунхаусів комфорт-класу, котеджних містечок комфорт- та преміумкласу. Площа квартир від 25 м² до 160 м². Площа таунхаусів – від 122 м² до 238 м².
За 2023 рік GAZDA здала в експлуатацію 22 тис. м². З них: ЖК ParkLand — 12 тис. м²; таунхауси “Джерельна” — 1 тис. м², КМ Sherwood — 9,8 тис. м².
GAZDA пропонує різноманітні варіанти квартир у своїх комплексах: з чорновим оздобленням та індивідуальною розводкою комунікацій, або з готовим ремонтом від забудовника. Окрім цього, компанія має власну студію дизайну MG Design Studio, яка виконує ремонт від забудовника та заощаджує ваш час та кошти. Близько 5% квартир пропонується з готовим дизайнерським ремонтом, включно з побутовою технікою, меблями та текстилем.
Компанія є учасником державної пільгової іпотечної програми “єОселя” (до участі в програмі акредитовано ЖК ParkLand та КМ Sherwood (наявна черга).
Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про санкції” щодо заборони використання програмних продуктів і доступу до електронних інформаційних ресурсів», де, зокрема, пропонується заборонити в Україні електронні сайти, розробниками яких є іноземні особи, до яких застосовано санкції, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Згідно з його повідомленням у телеграм-каналі, «законопроєктом пропонується внести зміни до ЗУ “Про санкції”, визначивши нові види секторальних санкцій, зокрема, заборону розповсюдження та використання на території України юридичними особами програмних продуктів, складові яких мають походженням іноземну державу, до якої застосовано санкції згідно з ЗУ “Про санкції”, або розробником чи суб’єктом авторського права яких є юридична (фізична) особа – резидент такої іноземної держави чи юридична особа, частка якої в статутному документі є іноземним, а також заборону використовувати електронні сайти.
Крім цього, пропонується заборонити використовувати програмні продукти від суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, або розробниками чи суб’єктом авторського права яких є іноземні юридичні чи фізичні особи, до яких застосовано санкції.
Також санкції можуть бути застосовані до програмних продуктів, створених з використанням вихідного або об’єктного коду програмних продуктів, їхніх складових, на які поширюються санкції; а також може бути заборонено доступ до електронних інформаційних ресурсів в Інтернеті (вебсторінки, вебсайти, інші вебресурси), електронних комунікаційних мереж, електронних комунікаційних систем, інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем.
Фінансування державного бюджету, % ВВП
Джерело: Open4Business.com.ua
