ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, за підсумками 2023 року отримало чистий прибуток у розмірі 399,840 млн грн, який залишило нерозподіленим.
Згідно з протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ, що відбувся 30 квітня, копією якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, у зборах взяли участь обидва акціонери – Metinvest B. V. (Нідерланди), що володіє 57,2347% акцій підприємства, і МК “Запоріжсталь”, що володіє 42,7653% акцій.
Збори затвердили звіт наглядової ради за 2023 рік, визнавши її роботу задовільною. Акціонери також визнали роботу виконавчого органу товариства задовільною, взяли до відома результати аудиту та затвердили результати фінансово-господарської діяльності заводу за минулий рік, визначили порядок розподілу прибутку та попередньо надали згоду на укладення значних правочинів.
Крім того, внесли зміни та доповнення до трудового договору з виконавчим директором.
Згідно з протоколом інших загальних зборів акціонерів ПрАТ, що відбулися 13 червня поточного року, копією якого також володіє агентство, у зборах взяли участь обидва акціонери – Metinvest B. V. (Нідерланди) і МК “Запоріжсталь”.
Підприємство в січні-березні 2024 року отримало чистий прибуток у розмірі 289 млн 834,763 тис. грн, який було вирішено спрямувати на виплату дивідендів за 2024 рік. При цьому на одну просту акцію припадає майже 2,43 грн дивідендів.
Радою директорів товариства (протокол №3 від 14 червня 2024 року) ухвалено рішення щодо встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, порядку та строку їх виплати. Дата початку виплати дивідендів – 1 липня 2024 року, дата закінчення виплати дивідендів – 13 грудня 2024 року включно.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” за підсумками січня-вересня 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 163,576 млн грн, тоді як аналогічний період 2022 року завершив із чистим збитком 385,255 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2023 становив 3 млрд 131,849 млн грн.
Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 249,382 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 2 млрд 997,541 млн грн. Завод у 2020 році наростив чистий прибуток на 72,2% порівняно з попереднім роком – до166,436 млн грн.
Підприємство відвантажує продукцію на внутрішній ринок, у Європу, Туреччину, Канаду. Структура продажів хімічної продукції у 2022 році мала такий вигляд: 50,4% – внутрішній ринок, 49,6% – експортні поставки.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
Metinvest B. V. (Нідерланди) володіє 57,2347% акцій підприємства, “Запоріжсталь” – 42,7653%.
Статутний капітал компанії – 1,193 млн грн, номінал акції – 0,01 грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Збірна України успішно виступила на чемпіонаті Європи з водних видів спорту, що завершився в Белграді, наші спортсмени вибороли п’ять різних медалей, зокрема дві золотих, і посіли сьоме місце в неофіційному “медальному” заліку, повідомило “Суспільне.Спорт” у неділю.
На турнірі розіграли нагороди з чотирьох видів спорту: плавання, стрибки у воду, плавання на відкритій воді та артистичне плавання. За підсумками сьомого дня змагань національна збірна України поповнила свій залік двома золотими, однією срібною та двома бронзовими нагородами.
Загалом наші спортсмени вийшли до 14 фіналів змагань. Першу золоту медаль збірній приніс Олександр Желтяков, який уперше в кар’єрі переміг у 200-метрівці на спині. Також “золото” виборов Михайло Романчук на дистанції 800 метрів вільним стилем. В іншому фіналі на дистанції 1500 м він узяв “срібло”, поступившись лише турку Казею Тунджелі. Владислав Бухов на дистанції 50 метрів вільним стилем фінішував третім. Іншу “бронзу” заслужили Олександр Желтяков, Володимир Лісовець, Арсеній Ковальов та Ілля Линник в естафеті 4х100 метрів комплексом.
Євро-2024 з плавання, нагороди збірної України:
“Золото”: Олександр Желтяков (200 м, на спині), Михайло Романчук (800 м, вільний стиль)
“Срібло”: Михайло Романчук (1500 м, вільний стиль)
“Бронза”: Владислав Бухов (50 м, вільний стиль), Олександр Желтяков, Володимир Лісовець, Арсеній Ковальов, Ілля Линник (4х100 метрів, комплекс)
Євро-2024 – останній великий міжнародний турнір серед плавців перед літніми Олімпійськими іграми в Парижі. Олімпійські ліцензії мають чотири українці: Михайло Романчук, Владислав Бухов, Олександр Желтяков і Денис Кесіль.
Український Червоний Хрест удостоєний найвищої нагороди Японського Червоного Хреста за самовіддану роботу під час повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.
“Найвищу нагороду Японського Червоного Хреста отримав Український Червоний Хрест за самовіддану працю волонтерів і співробітників під час повномасштабної війни в Україні”, – повідомив український Червоний Хрест у Фейсбуці в неділю.
Нагороду вручили генеральному директору Українського Червоного Хреста Максиму Доценку під час зустрічі з президентом Японського Червоного Хреста Ацуші Сейке в Токіо.
Пізніше керівники Українського Червоного Хреста взяли участь у відкритій зустрічі, присвяченій гуманітарній ситуації в Україні, проблемам і викликам, з якими стикаються українці. Учасники заходу познайомилися з напрямками допомоги Українського Червоного Хреста в подоланні гуманітарної кризи в країні та довгостроковою перспективою підтримки України.
У відкритому семінарі взяли участь понад 200 осіб, зокрема, співробітники Японського Червоного Хреста, представники громадського сектору, уряду та державних агентств Японії.
“У найближчій перспективі ми готуємося до зими. Вона буде важкою. Сьогодні енергетична система України зазнає значних руйнувань через постійні ракетні атаки. Уже сьогодні українці страждають через відсутність електроенергії. Взимку навантаження на енергетичну систему збільшиться, адже населення, окрім електроенергії, необхідно буде забезпечити й теплом. А в довгостроковій перспективі наша робота буде зосереджена на психічній і фізичній реабілітації цивільного населення та ветеранів”, – розповів Доценко на брифінгу.
За словами заступника генерального директора Українського Червоного Хреста Іллі Клецковського, головне завдання нині – “не давати забути світові про війну в Україні, яка все ще триває, і допомогти якомога більшій кількості українців”.
НАГОРОДА, Український Червоний Хрест, Японський Червоний Хрест
Ухвалений парламентом законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального передбачає низку послаблень для крафтових продуктів.
Про це повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з економічного розвитку Іван Марчук.
“Уперше за понад 30 років нашої незалежності спільно структурували законодавство, покликане закласти максимально комфортні та уніфіковані принципи для розвитку Великої (малої) крафтової четвірки – малих виноробів, малих дистилерів, малих медоварів і малих пивоварів”, – написав він у Facebook.
Головними елементами “крафтової революції” Марчук назвав дозвіл для малих пивоварів виробляти 1 млн літрів і водночас мати декларацію замість обтяжливої та витратної атестації виробництва.
Для всіх виробників крафтової продукції були уніфіковані та перезакріплені правила щодо отримання ліцензії в електронному вигляді протягом 10 днів, звіту за обсягами виробництва та обігу продукції один раз на рік;
При цьому штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та обігу тощо зменшено в 10 разів.
“Звісно, немає межі вдосконаленню, ми й надалі продовжуватимемо покращувати законодавство для МАЛИХ. Вже є домовленість щодо опрацювання можливості для малих виноробів права виробляти напівігристі вина “петнати” в рамках “малої ліцензії” та інші корисні плюшки, про які – згодом”, – резюмував народний депутат.
Металургійні підприємства України в травні поточного року збільшили виробництво сталі до 738 тис. тонн, що на 26,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (583 тис. тонн) і на 3,2% більше за попередній місяць (квітень, коли було вироблено 715 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у травні зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня виглядає наступним чином: Китай (92,860 млн тонн, зростання на 2,7% до травня-2023), Індія (12,218 млн тонн, більше на 3,3%), Японія (7,168 млн тонн, менше на 6,3%), США (6,939 млн тонн, “мінус” 1,5%), РФ (6,320 млн тонн, “менше на 0,9%), Південна Корея (5,162 млн тонн, менше на 10,9%), Іран (3,253 млн тонн, зростання на 2,1%), Туреччина (3,213 млн тонн, більше на 11,6%), Німеччина (3,187 млн тонн, “мінус” 1,9%) і Бразилія (2,584 млн тонн, менше на 7,4%).
Сумарно в травні 2024 року виплавка сталі зросла на 1,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 165,107 млн тонн.
У січні-травні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (438,610 млн тонн, зниження на 1,4% до січня-травня-2023), Індія (61,926 млн тонн, більше на 7,7%), Японія (35,674 млн тонн, менше на 2,3%), США (33,374 млн тонн, менше на 2,4%), РФ (30,875 млн тонн, “мінус” 2,5%), Південна Корея (26,382 млн тонн, менше на 6,3%), Німеччина (16,173 млн тонн, більше на 3,7%), Туреччина (15,544 млн тонн, більше на 19,8%), Іран (14,035 млн тонн, більше на 9,1%) і Бразилія (13,560 млн тонн, більше на 0,6%).
Загалом за 5 міс.-2024 виплавка сталі знизилася на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 793,211 млн тонн.
Водночас Україна за 5 міс-2024 виробила 3,139 млн тонн сталі, що на 31,2% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 5 міс-2023 – 2,392 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-травня.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Завантаження українських готелів у травні 2024 року зросло в Києві та Буковелі, знизилося – у Львові та Одесі, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” керівник проєкту Hotel Matrix Ольга Міщенко.
“Завантаження українських готелів у першому кварталі 2024 року зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року в Києві до 39% (+86%), у Буковелі – до 46% (на 13%), знизилося у Львові до 49% (на 14%) та Одесі – до 23% (- 8%). У Києві спостерігається позитивний тренд за всіма показниками – середній тариф (ADR) зріс на 40% до 2689 грн, RevPAR (виручка на доступний номер на день) на 158% до 1041 грн”, – уточнила вона під час конференції Hospitality Connect.
Згідно з даними Hotel Matrix, середній тариф (ADR) за цей період зріс також у Буковелі – 4190 грн (+13%), у Львові – 2729 грн (+7,15%), знизився в Одесі – 2126 грн (-6%).
RevPAR (виручка на доступний номер на день) у травні -2024 у Буковелі становила 1941 грн (+30%), у Львові – 1338 грн (-8%), Одесі – 490 грн (-14%).
За даними Hotel Matrix, в Україні станом на червень 2024 року близько 4 тис. трьох-п’ятизіркових готелів загальним номерним фондом 110 тис. кімнат. Оціночний обсяг ринку станом на травень 2024 року за послуги проживання – 2 млрд 364,6 млн грн.
Hotel Matrix – вебпродукт готельної аналітики, над створенням якого працюють фахівці з Польщі та України. Запущений у травні 2020 року. На сьогодні до Hotel Matrix підключено понад 200 готелів в Україні, Польщі та Казахстані.
