Ціни на нафту еталонних марок знижуються в п’ятницю після слабкого підвищення днем раніше.
Проте за підсумками всього поточного тижня вони додають понад 3% на тлі прогнозів стабільного попиту на паливо у світі, пише Trading Economics.
Котирування серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:52 кв знизилися на $0,39 (на 0,5%) і становили $82,36 за барель. У четвер ці контракти подорожчали на $0,15 (на 0,2%) – до $82,75 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці опустилася на $0,45 (на 0,6%) і становила $78,17 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,12 (на 0,2%) – до $78,62 за барель.
Раніше цього тижня міністерство енергетики США підвищило прогноз світового попиту на нафту в 2024 році на 140 тис. б/д – до 102,98 млн б/д. Таким чином, відомство очікує, що цього року зростання попиту становитиме майже 1,1 млн б/д, тоді як місяцем раніше очікувалося 920 тис. б/д.
ОПЕК, як і раніше, очікує підвищення світового попиту на нафту 2024 року на 2,25 млн барелів на добу, наступного року – на 1,85 млн б/д, йшлося в червневому звіті картелю.
Експерти Standard Chartered вважають, що попит на нафту у світі поточного року збільшиться на 1,68 млн барелів на добу, наступного року – на 1,41 млн б/д.
Українські підприємства в січні-травні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 32,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 102,366 тис. тонн із 77,452 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, у травні було експортовано 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 42,7% – до $32,872 млн з $23,028 млн.
Експорт металобрухту в січні-травні здійснювався в Польщу (85,33%), Грецію (10,61%) і Німеччину (3,92%).
У перші п’ять місяців року країна імпортувала 424 тонни металобрухту на $217 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (48,61% у грошовому виразі), Туреччини (32,87%) і Польщі (9,26%), тоді як у січні-травні-2023 було ввезено 344 тонни брухту на $138 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Державна компанія “Укрнафта”, друга-третя за обсягом видобутку газу в Україні, прийняла стратегічне рішення про будівництво газової генерації, і для цієї цілі вже почала залучати партнерів, повідомив директор ПАТ “Укрнафта” Сергій Корецький на Конференції з відновлення України в Берліні (URC2024).
“На першому етапі це буде близько 1 ГВт. На цей рік ми бачимо більш оптимістичний і більш реалістичний план побудувати щонайменше 100 МВт”, – сказав він під час круглого столу URC2024, присвяченого питанню якнайшвидшого відновлення енергогенерації в Україні.
Корецький повідомив, що “Укрнафта” з цією метою на полях URC2024 підписала меморандуми про взаєморозуміння з Siemens Energy і Deutsche Bank, щоб і отримати експертизу й розробити нові проєкти на основі парових і газових турбін для комбінованого виробництва тепла та електроенергії, і залучити фінансування на будівництво газової маневреної генерації.
Водночас директор “Укрнафти” зазначив, що для першого етапу в компанії більш ніж достатньо ліквідності на рахунках, і є величезна підтримка з боку українських банків, тоді як меморандуми з Siemens і Deutsche Bank націлені на наступні паралельні треки з виробництва електроенергії з газу.
Корецький нагадав, що “Укрнафта” є також найбільшим виробником нафти в Україні, і після того, як уряд взяв на себе управління компанією від менеджерів Ігоря Коломойського, компанія отримала $1 млрд EBITDA порівняно з чистими збитками в $0,5 млрд за останні 10 років.
Директор компанії додав, що нещодавно було обрано незалежну наглядову раду, і наразі “Укрнафта” перебуває на правильному шляху реалізації корпоративної стратегії, стратегії ESG, а також стратегії соціальної відповідальності.
Міжнародна мережа JYSK відкриває два магазини: новий в Одесі в ТЦ “Меркурій” (вул. Семена Палія, 99в) та оновлений у Полтаві в ТРЦ “Київ” (вул. Зіньківська, 6/1а), повідомили у пресслужбі ритейлера.
“Незважаючи на всі виклики, тривоги, а тут ще й перебої з електропостачанням, JYSK розширює мережу до 96 магазинів в Україні. Дякую за роботу команді обох магазинів!”, – коментує відкриття Country Director JYSK в Україні Євген Іваниця.
В оновленому магазині в Полтаві збільшили торговельну (з 900 до 1150 кв. м) та складську (з 225 до 309 кв. м) площі, оновили офісні приміщення та створили окрему кімнату для працівників.
Відкритий в Одесі магазин став шостим JYSK у цьому місті. Його торговельна площа – 1078 кв. м, склад – 247 кв. м, а також офісне приміщення – 40 кв. м.
Обидва магазини представляють концепцію 3.0, яка передбачає краще точкове освітлення, більш сучасне оформлення і комфортніше для покупця зональне розташування товарів.
У компанії вже анонсували відкриття сьомого магазину в Одесі восени в ТЦ “Родос”. Також попередньо відомі міста-кандидати, де буде відкрито 100-й магазин. Попередньо це буде або Калуш або Кривий Ріг уже в серпні.
Наразі в Україні працюють 96 магазинів та інтернет-магазин jysk.ua. До кінця 2024 року планується досягти позначки в 100 магазинів.
Штат JYSK у країні налічує понад 800 співробітників.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group із понад 3,4 тис. магазинів у 48 країнах.
Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році становила EUR5,2 млрд.
Група компаній Vitagro залучить EUR110 млн додаткових інвестицій у розвиток свого біометанового заводу на Хмельниччині та збільшить його потужності на 5 млн куб. м на момент початку виробництва біометану, повідомив директор із розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro Сергій Савчук у межах Конференції з відновлення України в Берліні в середу.
“Ми розуміємо, що до 2030 року 35 млн куб. м біометану споживатиметься в ЄС. Саме тому ми інвестували EUR6 млн у нашу першу біометанову установку в Україні. Вчора спілкувався з нашими споживачами в Європі, які реалізують наш продукт до ЄС. Направив їм меморандум на додаткові інвестиції в наш біометановий завод”, – розповів він.
За інформацією Савчука, йдеться про інвестиції на рівні EUR110 млн, які дадуть змогу Vitagro збільшити виробництво біометану на 5 млн куб. м на рік.
Директор з розвитку та інвестицій Vitagro також повідомив, що група компаній від початку повномасштабної війни розпочала власним коштом п’ять проєктів. Наразі вже повністю завершено проєкти з виробництва добрив і завод з виробництва біоетанолу з кукурудзяних пелет.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка становила $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану буде використано гній, силос і солому з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
VITAGRO також планувала запуск ще двох таких заводів: “Зоря” в Рівненській області на 3 млн куб. м і 52 тис. тонн добрив з інвестиціями EUR7 млн і в колишньому Волочиському р-ні (зараз Хмельницький р-н) на 2,5 млн куб. м і 100 тис. тонн добрив з інвестиціями EUR6,8 млн.
Згідно з інформацією в держреєстрі, основним бенефіціаром VITAGRO є народний депутат Сергій Петрович Лабазюк, а гендиректором – Петро Петрович Лабазюк.
Україна вперше в межах гуманітарної продовольчої ініціативи президента України Grain from Ukraine відправить 2453,26 тонни соняшникової олії до п’яти держав Африки – Демократичної Республіки Конго, Мозамбіку, Джибуті, Мавританії, Палестини, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Ми виконуємо місію нашої країни, забезпечуємо продовольчу безпеку у світі. І розширюємо гуманітарні товари, як було оголошено президентом України Володимиром Зеленським під час другого саміту Grain from Ukraine. Ми постачаємо не лише зерно, а і кукурудзу, горох, а тепер вже і соняшникову олію. Ця олія буде відправлена контейнерами з портів Великої Одеси”, – зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич.
В.о. директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Маріанна Ворд повідомила, що в межах Grain from Ukraine буде відправлено понад 200 тис. тонн агропродукції. До ініціативи вже долучилися багато країн донорів, серед яких Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ісландія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція, Люксембург.
Дмитрасевич наголосив на великій ролі Всесвітньої продовольчої програми ООН у підтримці українців із прифронтових територій та внутрішньо переміщених осіб. За його інформацією, найближчим часом Україна передасть на перероблення Всесвітній продовольчій програмі зерно для виробництва макаронних виробів і хліба. Ці товари буде відправлені жителям прифронтових територій.
Відправлення гуманітарних вантажів у межах Grain from Ukraine здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
Як повідомлялося, загалом у межах ініціативи було відправлено 10 суден із понад 200 тис. тонн аграрної продукції до Сомалі, Ефіопії, Кенії, Ємену, Нігерії, Судану, Палестини, Ємену.
Ініціатива Grain from Ukraine була започаткована президентом України Володимиром Зеленським у партнерстві зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) задля мінімізації шкоди, яку завдала світовій продовольчій системі російська агресія та спроба блокади українських портів.
