Запорізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” – “Запоріжсталь”, “Запоріжвогнетрив”, “Запоріжкокс” і Запорізький ливарно-механічний завод (ЗЛМЗ) – за підсумками січня-червня поточного року наростили перерахування до бюджетів усіх рівнів на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – сумарно майже 1,7 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом групи в середу, підприємства групи “Метінвест” також залишаються одними з найбільших платників податків в Запоріжжі. Податкові надходження до місцевих бюджетів за перше півріччя 2025 року склали понад 543 млн грн, що на 10% перевищує показник 6 міс-2024.
У структурі податків та зборів за цей період найбільшими за обсягом стали відрахування єдиного податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. І нагадується, що у квітні 2025 року “Метінвест” підвищив зарплати працівникам виробничих та сервісних підприємств, зокрема й у Запоріжжі до 20%. Також вагома доля відрахувань припадає на сплату екологічного та податку на землю, військового збору.
З урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2025 року сплатила 9,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $196,004 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року отримала чистий прибуток $55,490 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, доподатковий збиток за цей період становив $186,899 млн, тоді як у січні-червні-2024 був доподатковий прибуток – $75,671 млн.
Виручка у I півріччі-2025 знизилась на 17,5%, до $452,607 млн. При цьому EBITDA склала $3,890 млн порівняно з $79,043 млн на кінець червня-2024 і $69,310 млн на кінець 2024 року.
Залишок грошових коштів та еквівалентів на кінець червня-2025 становив $52,262 млн, на кінець червня-2024 – $115,131 млн, на кінець 2024 року – $105,919 млн.
У звіті констатується, що базовий показник EBITDA групи залишався позитивним на рівні близько $4 млн за перше півріччя 2025 року, незважаючи на збитки за цей період, хоча це значно нижче, ніж за аналогічний період 2024 року. Різке зниження головним чином зумовлене зниженням операційного прибутку внаслідок скоригованого нижчого плану виробництва після відмови у відшкодуванні ПДВ в Україні та нижчими реалізованими цінами, які не могли бути компенсовані наслідками зниження виробничих витрат C1 та подальших заходів щодо скорочення витрат, започаткованих групою протягом другого кварталу 2025 року.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що компанія розпочала рік на сильній основі, з найкращим квартальним виробництвом з часів повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Однак цей імпульс був значно обмежений у другому кварталі, оскільки група була змушена скоротити діяльність через рішення українських податкових органів призупинити повернення ПДВ дочірнім компаніям. Це відображається у 40% падінні виробництва у другому кварталі порівняно з першим кварталом.
“Ми швидко вжили заходів для зниження наших витрат. Наразі нам довелося скоротити робочий час або відправити приблизно 40% наших працівників у відпустку. Ми також впровадили програми для оптимізації швидкості розкриття, ремонту та технічного обслуговування, а також скоротили несуттєві витрати по всьому бізнесу. Ці дії були необхідними та пом’якшили серйозний негативний вплив призупинення відшкодування ПДВ. Нам вдалося максимально знизити наші витрати, щоб бути конкурентоспроможними в умовах низьких цін на залізну руду”, – констатував Дженовезе.
Він додав, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ferrexpo продовжує працювати та експортувати свою продукцію, незважаючи на величезні виклики, спричинені війною.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024 році отримала $50,03 млн чистого збитку, що на 41% менше за показник 2023 року ($84,753 млн). Виручка за 2024 рік становила $933,263 млн, тоді як у 2023-му вона була $651,795 млн (зростання на 43,2%). При цьому EBITDA склала $69,310 млн порівняно зі скорегованим за 2023 рік $98,871 млн. Залишок грошових коштів на кінець 2024 року становив $100,835 млн, на кінець 2023 року – $108,293 млн, 2022 року – $106,397 млн, на кінець 2021 року – $117 млн.
Ferrexpo завершило 2023 рік із чистим збитком $84,753 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком розміром $219,997 млн, що вчетверо нижче за прибуток за довоєнний 2021 рік ($870,993 млн). Виручка за 2023 рік становила $651,795 млн, тоді як у 2022-му вона була $1 млрд 248,490 млн (зниження на 47,8%). При цьому EBITDA знизилася на 83% – до $130,242 млн порівняно з $765,113 млн за 2022 рік.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Індустріальний парк “МаʼРижани” (Житомирська обл.) планує подвоїти потужності з переробки промислових конопель, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в Facebook.
Він зазначив, що станом на початок серпня 2025 року завод може переробляти 10 тис. тонн конопель на рік. Збільшення площ під посіви до 4 тис. га дозволить вийти на рівень 20 тис. тонн переробки сировини щороку. В сезоні-2025 у радіусі 20 км навколо парку розташовано понад 1600 га промислових посівів.
“Зараз індустріальний парк “МаʼРижани” активно переконує фермерів Житомирщини перейти від нестабільних та політизованих поставок зернових у Євросоюз на довгострокові контракти з українським замовником по новій перспективній і традиційній для України культурі. Ну, а на конопляне волокно попит на світовому ринку зростає – це краща фінансова гарантія для господарств, які стануть партнерами індустріального парку”, – розповів Кисилевський.
Народний депутат висловив упевненість, що індустріальний парк має достатньо вільної площі для розміщення наступних етапів поглибленої переробки промислових конопель.
В індустріальному парку “Ма’Рижани” в травні 2025 року почало роботу найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. Компанія “Ма’Рижани Хемп Компані” відновила старий льонозавод і збудувала сучасне виробництво потужністю 14 тис. тонн на рік довгого волокна для потреб текстильної промисловості. Очікується, що супутні продукти переробки – коротке волокно та костриця знайдуть своє застосування у нетканих матеріалах (тепло- та шумоізоляція), папері, будівельних блоках, ДСП та біопластику.
Як повідомлялося, ІП “МаʼРижани” займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,78 трлн грн, це приблизно на 41% та 24% перевищує відповідні показники семи місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті у вівторок, за загальним фондом надходження зросли на 42% – до 1,47 трлн грн, тоді як видатки – на 20%, до 2,17 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за сім місяці цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 200,1 млрд грн проти 117,0 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 294,4 млрд грн (з7 міс. 2024 року – 262,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 183,1 млрд грн за відшкодування 101,5 млрд грн (153,3 млрд грн за відшкодування 83,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 160,5 млрд грн (153,0 млрд грн), акцизного податку – 159,6 млрд грн (109,7 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 60,8 млрд грн (64,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 30,1 млрд грн (27,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 22,0 млрд грн (28,0 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн за сім місяців 2024 року, хоча в липні як цього, так і минулого року ці гроші були відсутні.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-липні 2025 року зросли на 22,4% – до 369,4 млрд грн, у тому числі у липні – на 20,4%, до 54,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-липень 2025 року становили 998,0 млрд грн (за 7 міс.-2024 – 873,2 млрд грн), або 93,8% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 302,9 млрд грн (279,2 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 61,8 млрд грн – $853,8 млн та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 140,3 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $16,7 млрд або 695 млрд грн (594 млрд грн), у тому числі в рамках ERA – близько $12,1 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2025 року склали 370,5 млрд грн (259,1 млрд грн), або 96,7% плану, платежі з обслуговування – 198,5 млрд грн, або 72,6% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же минулого тижня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” за період з 28 липня по 3 серпня перевезла 625 тис. пасажирів, що на 4,4%, або 26 тис. більше, аніж за аналогічний період 2024 року, повідомив глава компанії Олександр Перцовський у першому випуску щотижневої оперативної статистики пасажирських перевезень.
“Для нас важливо бути максимально прозорими, щоби ви бачили, як саме реалізуються квитки на популярні напрямки, тож розпочинаємо нову традицію: регулярно щотижнево протягом цього пікового періоду ділитимемося детальною статистикою пасажирських перевезень”, – зазначив Перцовський на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на критику компанії за дефіцит квитків.
За його словами, збільшити перевезення за умови зменшенні кількості вагонів на 9 (3 – втрачено та 6 – стали повністю непридатними для експлуатації через свій граничний вік) вдалося за рахунок більш ефективного використання парку: у середньому один вагон перевозив 467 пасажирів проти 436 торік, тобто на 7,1% більше.
Перцовський також наголосив, що кількість пасажирів у дитячих групах цього року зросла на 51% – до 30,41 тис. осіб за звітний тиждень.
Окрім того УЗ через спецрезерв перевезла 10 тис. військових, що у 2,1 рази більше ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою компанії, найбільше запитів у застосунку фіксувалося на поїзд №95/96 Київ — Рахів: 143,1 тис. запитів та 5,7 тис. моніторингів за наявності 1,95 тис. місць; поїзд №81/82 Київ — Ясіня: 131 тис. запитів та 4,7 тис. моніторингів за наявності 2,81 тис. місць та поїзд №57/58 Київ — Ужгород: 112тис. запитів та 4,4 тис. моніторингів за наявності 1,25 тис. місць.
В цих потягах у вільних продаж поступає від 27% до 33,5% місць, тоді як від 6,5% до 11% йдуть на автовикуп, а решта на групові перевезення.
УЗ уточнила, що найбільший відсоток дитячих груп був у поїзді №95/96 Київ — Рахів – 62% місць у груповому бронюванні, далі — №81/82 Київ — Ужгород – 60% та №57/58 Київ — Ясіня – 59%.
У компанії зазначають, що з минулого року 95 вагонів підійшли до рубежу, за яким потребують дороговартісного ремонту, тоді як cтаном на 3 серпня курсувало в поїздах далекого слідування 1488 вагонів.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2024 року, повідомляв раніше генеральний директор компанії Олександр Перцовський у Facebook.
