Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
Як провести обмін криптовалюти Bitcoin (BTC) на стейблкоїни Tether USDT у мережі TRC-20 швидко та безпечно? Послуги електронних обмінних сервісів. Вибір найкращого виконавця для проведення вигідної угоди з конвертації активів.
За необхідності проведення обміну криптовалюти Біткоїн (BTC) на стейблкоїни Tether USDT у мережі TRC-20, багато людей намагаються провести процедуру через криптобіржі, майданчики p2p, ТГ-канали, приватних міняйл і електронні обмінники.
Співпраця з криптовалютними біржами хоч і є безпечною, але пов’язана з низкою незручностей. У багатьох користувачів виникають складнощі зі створенням ордера, угоди проводяться часто із затримками і не на вигідних умовах через високі комісії за операцію. Ще одним важливим мінусом криптобіржі, який відзначають клієнти, є необхідність обов’язкової реєстрації та верифікації, що забирає час і не дає змоги проводити конвертації анонімно.
Співпраця з p2p майданчиками може бути ризикованою і незручною, адже там свої послуги пропонують приватні особи, які можуть ставити невигідні умови. Працювати з приватними міняйлами і ТГ-каналами не варто й починати, оскільки велика ймовірність шахрайства через відсутність регуляції.
Найбільш зручним і привабливим варіантом проведення конвертації активів є електронні обмінники. Найпростіше їх вибрати на сайті bestchange.com/bitcoin-to-tether-trc20.html і провести обмін Bitcoin (BTC) на Tether TRC20 (USDT) на найкращих умовах. Моніторингова платформа BestChange розміщує тільки перевірені та надійні сервіси, які пройшли перевірку на прозорість надання послуг і гарантують безпечну співпрацю.
Про кожен ресурс є реальні відгуки, з якими можна легко ознайомитися перед укладенням угоди. Залишається тільки зосередити увагу на виборі найкращого обмінного сервісу.
Звертайте увагу при виборі обмінника на такі параметри:
Портал bestchange.com пропонує швидкий пошук надійних обмінних сервісів, серед яких ви можете з легкістю вибрати найкращу пропозицію. Після цього потрібно перейти на офіційний сайт ресурсу і приступити до укладення вигідної угоди.
Щоб провести обмін Bitcoin на стейблкоїни Tether USDT у мережі TRC-20, необхідно уважно вивчити правила співпраці з обмінним сервісом. Це дасть змогу краще розуміти специфіку проведення процедури й уникнути непередбачених проблем і непорозумінь.
Потім потрібно виконати кілька простих кроків:
Після внесення оплати найближчим часом на ваш гаманець буде перераховано відповідну кількість Tether TRC20 (USDT). У разі появи питань можна звернутися до співробітників служби техпідтримки та отримати кваліфіковану допомогу в будь-який час.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи «Метінвест», у рамках реалізації інвестиційної програми провів капітальний ремонт корпусу класифікації дробильної фабрики.
Згідно з прес-релізом, на проект «Метінвест» спрямував 2,4 млн грн.
При цьому наголошується, що на ЦГЗК продовжують системні ремонти обладнання для забезпечення безперебійного виробництва і щоб уникнути простоїв.
Пояснюється також, що обладнання корпусу класифікації – перевантажувальний вузол під час транспортування хвостів сухої магнітної сепарації. Серед обладнання – грохот і класифікатор, що відмиває бруд від хвостів. У результаті процесу фахівці отримують чистий щебінь, який використовують у будівництві автодоріг і залізничних колій.
Крім того уточнюється, що сходи, перехідні містки, майданчики цієї ділянки постійно перебувають під впливом агресивного середовища і взаємодіють з водою, тому оновлювати конструкції потрібно своєчасно.
Капремонт ділянки класифікації проводився чотири місяці. Серед ключових робіт – посилення несучих конструкцій колон і балок, заміна металоконструкцій майданчиків обслуговування обладнання (грохот, конвеєрів), а також металоконструкцій огорожі, зумпфа. Металоконструкції також отримали антикорозійний захист.
«Проведені роботи значно підвищили рівень безпеки для співробітників, мінімізувавши ризик травматизму, і забезпечили стабільність роботи обладнання класифікації», – наголосив начальник дробильної фабрики ЦГЗК Олександр Івашура.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату і окатишів.
ЦГЗК входить до групи «Метінвест», основними акціонерами якої є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76%).
Керуючою компанією групи «Метінвест» є ТОВ «Метінвест Холдинг».
Японія розглядає можливість відкриття ринків Азії для української аграрної продукції, зокрема для курячого м’яса, повідомив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на зустрічі з виконувачем обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким.
“Посол Мацуда Кунінорі повідомив, що японська сторона підтвердила участь своєї делегації на Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), яка відбудеться 11-12 червня 2024 року в Берліні. Японія організовує круглий стіл, присвячений українсько-японській співпраці в агросекторі”, – зазначила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
В.о. міністра, зі свого боку, подякував Японії за системну підтримку України та зазначив, що відкриття азійських ринків для українських агротоварів – важливий крок для розвитку двосторонніх відносин і бізнесу.
Україна в січні-травні 2024 року експортувала 589,86 тонни органічного меду, що перевищує минулорічні показники, повідомив портал OrganikInfo з посиланням на дані органу сертифікації «Органік Стандарт».
Згідно з повідомленням, останніми роками простежується динаміка зростання експорту органічного меду. Так, 2021 року за кордон було поставлено 269,33 тонни меду, 2022 року – 698,05 тонни, а 2023-го – 702,9 тонни.
«Органічний мед не входить до топ-10 експортованих з України продуктів, але Україна залишається одним із провідних експортерів меду, зокрема й органічного, а попит у світі тільки зростає», – зазначили аналітики органічного ринку.
Згідно з наведеними даними, за результатами 2022 року мед посідає 4-те місце за обсягами імпортованої в ЄС продукції та частку в 9,2% серед усього органічного імпорту.