Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 1,26 млн га, що на 72,2% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 173,9 тис. га (118,3 тис. га тижнем раніше), ячменем – 683,4 тис. га (543,2 тис. га), горохом – 147,7 тис. га (119,0 тис. га), вівсом – 117 тис. га (62,4 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 408,6 тис. га, тижнем раніше цей показник становив 375,4 тис. га і 262,2 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, лідирують за темпами сівби Київська область, яка посіяла 23 тис. га пшениці, 39,3 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 3,6 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,5 тис. га пшениці. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 13,7 тис. га пшениці, 15,9 тис. га ячменю. га ячменю, 2,6 тис. га гороху та 17,9 тис. га вівса; Вінницька області – 11,5 тис. га пшениці, 52,3 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса.
Аграрії Полтавщини завершили сівбу ранніх зернових і зернобобових культур. Вони відвели 6,5 тис. га під пшеницю, 73 тис. га ячмінь, 8,5 тис. га горох і 2,3 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 470,1 тис. га. У 9 областях сіють сою. Сільгоспвиробники 15 областей приступили до сівби кукурудзи, якої вже посіяно 120 тис. га.
Цукрові буряки посіяли на 157,6 тис. га. Найбільше площ цією культурою зайнято у Вінницькій області – 42 тис. га.
Аграрії Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Херсонської областей розпочали сівбу гречки та пшона.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
У неділю, 14 квітня, в Україні вночі без опадів, вдень у західних, увечері і в північних областях короткочасні дощі, місцями грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-західний, західний, 7-12 м/с, вдень у західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 7-12°, вдень 18-23°, у південній частині, на Закарпатті та Прикарпатті подекуди до 26°; у Карпатах вночі 3-8° тепла, вдень 10-15°.
У Києві в неділю без опадів, лише ввечері короткочасний дощ. Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі близько 10°, вдень 20-22°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 14 квітня найвища температура вдень була 25,4° у 1972 році, найнижча вночі -3,9° у 1928 році.
У понеділок, 15 квітня, в Україні короткочасні дощі, місцями грози, у південній частині без опадів.
Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с, у Карпатах, вдень і на сході країни місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 6-11°, вдень 15-20°, на Закарпатті 20-25°; у південній частині України вночі 9-14°, вдень 22-27°.
У понеділок у Києві короткочасний дощ. Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-10°; вдень 17-19°.
11 квітня 2024 року відбувся RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE, який об’єднав представників влади і будівельну спільноту для обговорення поточних викликів галузі та ефективної координації зусиль щодо відбудови України.
Форум відвідало понад 2 000 осіб, серед яких були представники громад, будівельного бізнесу, архітектори, студенти будівельних спеціальностей та інші гості.
– Перший блок обговорення був присвячений державній політиці відбудови України.
– Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, розповіла про поточні пріоритети відновлення громад та інфраструктури, інструменти і ресурси, які надаються громадам для їх участі у процесі відновлення. Окрему увагу пані Наталія приділила ефективній координації між різними відомствами та місцевими органами влади у процесі відбудови.
– “Якщо щось відбувається, то лише завдяки симбіозу держави та ринку. Дякую тим, хто підтримує нас в реалізації рішень, інколи підказуючи, що не буде працювати, і що потрібно удосконалити”, – зазначила пані Наталія.
– Валерія Іванова, Заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентства відновлення), розповіла про зони відповідальності Агентства відновлення: це великі інфраструктурні об’єкти, транспортна інфраструктура, логістика та контрольно-пропускні пункти перетину кордону, прифронтова інфраструктура, відновлення пошкоджених та зруйнованих міст і сіл, відновлення житла та соціальної інфраструктури. Наприклад, протягом 2022-2023 років було відремонтовано 330 мостів.
– “Уже впроваджено моніторинг і аналіз закупівель – ми верифікуємо з експертами тендерну документацію на відсутність дискримінаційних критеріїв. Також оцінюємо ефективність закупівель, аналізуємо кошториси, покращуємо підходи”, – зазначила Валерія Іванова.
– Олександр Новицький, Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), розповів, які є механізми забезпечення прозорості роботи ДІАМ, в якому напрямку вони розвиватимуться. Зокрема, він відзначив роль автоматизації процесів отримання дозвільної документації для прозорості. Так, за минулий рік збільшилася кількість звернень за об’єктами класом наслідків СС2 та СС3.
– “Для нас будівельник – це бізнесмен, який створює додану вартість. Ми стоїмо, як і від першого дня існування, чітко і впевнено на нульовій толерантності до корупції. Якщо ви не мали досвіду – зверніться, і перевірте”, – запевнив пан Олександр.
Він повідомив, що в цьому році назріло рішення і вже було підготовлено попередній проєкт постанови Кабінету Міністрів України, щоб повернути повноцінне ліцензування: “Ми вже на фінішній прямій, коли зможемо повернути нормальне ліцензування, але з врахуванням минулого досвіду. Для того, щоб створити зручний сервіс, який буде переважно автоматичним. А там, де автоматичний режим не спрацює з технічних причин, будуть наші співробітники, які завжди готові надати всю необхідну фахову допомогу”.
– Валерій Сушкевич, Голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, наголосив на важливості доступності простору для усіх українців. Він підкреслив, що враховуючи велику кількість воїнів, які зазнали поранень, питання доступності є гострим як ніколи.
– “Всі державні органи мають працювати над доступністю, щоб ті, хто захистили нас, могли жити в цивілізованій Україні”, – акцентував пан Валерій.
– Євген Мецгер, Голова правління Укрфінжитло, поінформував про поточний стан програми єОселі, її перспективи та досягнення. Так, у 2024 році ще 4 банки було акредитовано в програмі, 2 553 родини отримали своє житло, 70 українців купили приватні будинки за програмою.
– “Ми створюємо новий продукт – оренду з правом викупу. Робимо фокус на вимушено переміщених осіб”, – поділився пан Євген.
Також він представив нововведення програми єВідновлення, які перебувають у процесі набрання чинності: сертифікат як перший внесок за іпотекою, можливість купити краще і більше житло, зручна інтеграція програми в застосунку Дія.
– Лев Парцхаладзе, Президент КБУ, представив ініціативу КБУ щодо необхідності розробки типових проєктів об’єктів соціальної інфраструктури: “Ми повинні підготуватися. Проєкти, готові до реалізації дозволять відбудувати зруйноване швидше та якісніше”.
– Олександр Прокудін, Начальник Херсонської обласної військової адміністрації, в своєму відеозверненні представив статистику зруйнованих та пошкоджених об’єктів. Він розповів про інструменти та механізми відновлення. Окрему увагу пан Олександр приділив допомозі людям, які постраждали внаслідок російської агресії.
– Віталій Бойко та Андрій Гарбузюк, логісти бригади Буревій, представили можливість допомоги військовим – через збір FPV-дронів.
– “Та допомога, що є зараз – це допомога для підтримки, а не для Перемоги. Пропонуємо об’єднувати зусилля”, – зазначив про ініціативу “Крила архітекторів” пан Андрій.
– Ігор Гуда, Засновник Креатор-Буд, представив роль компанії у відбудові та відновленні, зокрема активну участь у забезпеченні житлом військових. Він зауважив, що сьогодні дієвим інструментом є малоповерхове будівництво, яке здійснюється швидко: процес зведення, підключення до програми єОселя та реалізація.
– Також в рамках RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE розглянули можливості підтримки громад та роль бізнес-асоціацій у процесах відбудов.
– Сергій Мамедов, Заступник Голови Ради директорів КБУ, Віце-президент Асоціації українських банків, Голова правління Глобус Банку, фінансовий експерт, який звернув увагу на те, що в другій половині 2023 року кредитні портфелі банків зросли на 35 млрд грн або на 16% від зростання ВВП.
– Анатолій Кінах, Президент УСПП, розповів про труднощі, з якими стикається бізнес сьогодні. Він зауважив, що найболючішим питанням є доступ до ресурсів у зв’язку з величезними масштабами руйнувань.
Також спікери обговорили труднощі, які виникають у бізнесу в умовах сьогодення та можливі шляхи їх подолання. Представники будівельного бізнесу розповіли, як змінився попит в умовах великої кількості руйнувань.
– Віктор Жинжер, Менеджер з маркетингу ВЮРТ-УКРАЇНА, зауважив, що почастішали проєкти посилення фундаментної частини після ракетного удару, нарощування існуючої монолітної плити за допомогою технології “постармування” (post-REBAR).
– Андрій Король, Комерційний директор Капарол Україна, представив досвід компанії у технічному підборі рішень, документальному оформленні та повному технічному супроводі нових об’єктів будівництва ключових гравців ринку України.
– Сергій Скорик, комерційний директор компанії Kvertus, проінформував про останні досягнення у захисті від дронів. Так, компанія здатна виготовляти тисячі пристроїв на місяць та має унікальний бойовий досвід протидії ворожим дронам.
– В рамках дискусійного обговорення “ВІДБУДОВА ГРОМАД: МОЖЛИВОСТІ, ПЛАНУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЇ”, громади представили власний досвід відбудови та роботи з міжнародними фондами для залучення коштів, основні потреби і пріоритети. Обговорили, з чого варто починати громадам, зокрема в межах розробки комплексного плану відновлення. Представники фондів та міжнародних організацій розповіли, які інструменти та механізми вони використовують для підтримки і відбудови громад, з чого розпочинають. Вони відзначили, що пошук коштів часто викликає труднощі – для виділення фінансування потрібно представити готовий проєкт, відповідно, необхідні фахівці, які можуть його розробити.
– Також експерти взяли участь у дискусійній панелі присвяченій технічному регулюванню та стандартам відбудови. Вони розглянули тренди та інновації, які є можливими і перспективними для використання у відбудові та корисними для громад.
– Артем Безуглий, Директор ДП “Національний інститут розвитку інфраструктури”, розповів як прискорити впровадження інновацій в будівництво. Важливим є використання активної комунікації; покращення нормативного регулювання – створення адекватної нормативної бази для впровадження інновацій (будівельні норми, гармонізація EN тощо), удосконалення системи ціноутворення в будівництві; науково-технічний супровід впровадження інновацій на етапі проєктування та виконання будівельних робіт.
– Під час обговорення сучасного девелопменту була представлена аналітика та реалії в умовах війни, зокрема актуальна статистика нерухомості. Так, темпи будівництва зменшилися, і це також впливає на терміни експлуатації, а географічний фокус змістився на західні регіони. Також зараз збільшується попит на складські приміщення, і девелопери поступово розширюються на цей ринок.
– Архітектори презентували власні кейси готові до реалізації та досвід втілення проєктів відновлення. Також Ольга Сидорчук, Голова Комітету КБУ з питань нормативної та законопроєктної діяльності, адвокат, юрист в сфері будівництва та нерухомості, керівник SEMPRA LAW, та Михайло Сапон, Головний архітектор Ірпеня, представили практичний кейс відбудови покроково – з моменту отримання містобудівних умов і до отримання дозволу на будівництво.
– Під час RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE було розіграно 4 сертифікати загальною сумою 1 мільйон гривень від Caparol Україна серед територіальних громад!
Тож, сертифікати по 250 тис. грн отримали:
– Бородянська громада
– Чорнобаївська громада
– Світловодська громада
– Кіптівська громада
Вдячні компанії Caparol Україна за підтримку громад!
Організатори форуму: Конфедерація будівельників України КБУ та Міжнародний виставковий оператор Premier Expo Ukraine
Генеральний партнер: Креатор-Буд
Стратегічні партнери: Caparol Україна, Würth – Ukraine, Kvertus
Фінансовий партнер: Глобус Банк
Логістичний партнер: EURO Forwarding
Лого партнери: Penetron Україна, Укрекспертиза Груп, Євробуд, Egis in Ukraine, ПБФ ГРУП
Галузеві партнери: Асоціація міст України, Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад, Асоціація малих міст України, Всеукраїнська асоціація громад, ГО “Клуб мерів”, Американська торговельна палата в Україні (American Chamber of Commerce in Ukraine), European Business Association, Асоціація фахівців з нерухомості (ріелторів) України (АФНУ), Український союз промисловців і підприємців, ICC Ukraine, Асоціація “Укрцемент”, Асоціація Інженерів-Консультантів України (AECU), Міждержавна гільдія інженерів-консультантів, CBRE Ukraine
Генеральний інформаційний партнер: Інтерфакс-Україна
Інформаційні партнери: Build Portal, ProfBuild, MIND, Property Times, ЛУН, RED Community, The Page, РБК-Україна, IRS, Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza (PUIG), ЧАС ПЕРШИХ, zagorodna.com, TRUE, Address Group, КиївВлада, Столична нерухомість, Україна Комунальна, ВГО “Жива планета”, Громадська Спілка ”Бізнес за партнерство”, Медіамережа “Вікно Відновлення”, Київський національний університет будівництва і архітектури, Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Open4business – інформаційний партнер
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) розпочав посівну кампанію ярих культур 2024 року, під яку відведе 38 тис. га, що на 35,7% більше порівняно з минулим роком, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
Згідно з повідомленням, аграрний підрозділ “Нібулона” вніс корективи в структуру посівних площ. Так, у сезоні 2024 року буде збільшено площі посіву кукурудзи та сої, а площі посівів соняшнику скоротять.
“Це пов’язано з ціновими очікуваннями товарних партій зерна цього року і прогнозуванням кращого економічного результату. Загалом придбано 3 000 посівних одиниць соняшнику, 22 000 – кукурудзи, заплановано придбання 40 тонн сої, закладено та підготовлено до посівної 500 тонн насіння сої власного виробництва”, – розповіли в “Нібулон”.
Посівна, яка через погодні умови розпочинається раніше, ніж було заплановано, вже стартувала в чотирьох кластерах “Нібулону” і проводиться в Миколаївській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій та Житомирській областях. За сприятливих умов аграрії компанії розраховують закінчити посів уже до середини травня з розрахунку 2,0 тис. га посіву на добу.
Директор з агровиробництва “Нібулона” Олег Веселов зазначив, що наразі ризики для врожаю-2024 відсутні. Компанія розраховує на валовий збір ярих культур на рівні: кукурудза – 200 тис. тонн, соя – 15 тис. тонн, соняшник – 25 тис. тонн.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Обсяг кредитів, наданих українськими банками резидентам, у березні зріс одразу на 1,7%, або на 16,9 млрд грн – до 1 трлн 12,2 млн грн, що відповідає рівню кінця 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, приріст було забезпечено переважно гривневими кредитами, тоді як валютні кредити скоротилися, і лише девальвація гривні в березні дала їм змогу зробити свій внесок у зростання кредитного портфеля в гривневому еквіваленті.
Зокрема, у березні гривневі кредити юрособам збільшилися на 1,8%, або 9,14 млрд грн, тоді як в іноземній валюті скоротилися на 1,2%, або $75 млн – до $6,02 млрд (у гривні зросли на 1,4%, або 3,23 млрд грн).
Зростання гривневих кредитів населенню в березні становило 2,1%, або 4,8 млрд грн – до 223,48 млрд грн, тоді як в іноземній валюті вони зменшилися на 0,5%, або $2 млн – до $310 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами населенню знизилися лише на 0,1 відсотковий пункт (в.п.) – до 34,5%, тоді як для бізнесу вони залишилися на колишньому рівні – 16,6% річних.
Ставки за валютними позиками для фізосіб, після зниження на 2 в.п. у лютому, в березні знову підскочили на 1,9 в.п. – до 4,9% річних, тоді як для юросіб після паузи в лютому вони зросли на 0,1 п.п. – до 6,8% річних.
Як зазначив центробанк, ставки міжбанківських кредитів з лютого зросли на 0,1 п. п. – до 14,7%, тим часом за “овернайт”, після зниження на 0,1 п. п. у лютому, вони опустилися в березні ще на 0,2 п. п. – до 14,2% річних.
Щодо депозитів резидентів в українських банках, то після зниження в січні 2024 року на 2,1% і зростання в лютому на 1,2%, у березні вони додали ще 2,1%, або 49,9 млрд грн, і досягли 2 трлн 427,7 млрд грн.
За даними регулятора, такий результат був забезпечений переважно приростом депозитів бізнесу на 2,8%, або на 35,8 млрд грн – до 1 трлн 312,7 млн грн. Зокрема, гривневі депозити бізнесу зросли на 2,7%, або 23,9 млрд грн – до 926,0 млн грн, тоді як валютні збільшилися на 0,5%, або на $0,05 млрд – до $9,86 млрд. У лютому, як повідомлялося, гривневі депозити бізнесу зросли на 1,4%, тоді як валютні скоротилися на 1%.
Депозити населення в березні збільшилися на 1,3%, або 13,8 млрд грн. Зокрема, гривневі депозити після зростання на 2% у лютому в березні додали 0,5%, або 3,7 млрд грн – до 709,2 млрд грн. Валютні ж депозити після зниження на 0,5% у лютому в березні збільшилися лише на 0,1%, або $0,01 млрд – до $9,44 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для корпоративного сектору в березні знизилася на 0,2 відсоткових пункти (в.п.) – до 9,6%, тоді як для населення – на 0,1 в.п., до 11,3%.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб шостий місяць поспіль збереглася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб вона зросла на 0,1 п.п. – до 0,8% річних.
Як повідомлялося, з 15 березня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 15% до 14,5% річних, а за кредитами рефінансування та за тримісячними ДС – на 1,5 п.п., до 19,5% і 17,5% річних відповідно.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками березня 2024 року впала до 3,2% з 4,3% за підсумками лютого, 4,7% за підсумками січня і 5,1% – за підсумками грудня і листопада.
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі у 2023 році збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, окрім Китаю, повідомляють у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (World Stainless Association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі за минулий рік виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 6,2% до 2022 року – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Як повідомлялося, випуск нержавіючої сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2%, до 55,255 млн тонн. При цьому в Європі у 2022 році випуск скоротився на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
