Українські аграрії станом на 7 липня намолотили 1,022 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів”, – цитує пресслужба заступника міністра Тараса Висоцького.
За інформацією міністерства, жнива ранніх зернових та зернобобових культур тривають у 15 областях. Зернові вже обмолочено на площі 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої, середня врожайність становить 40,7 ц/га.
Аграрії вже зібрали 719,4 тис. тонн ячменю, 264,6 тис. тонн пшениці та 35,1 тис. тонн гороху.
У Херсонській та Івано-Франківській областях розпочалося збирання ріпаку, якого намолочено 2,68 тис. тонн.
Найбільші обсяги зерна нового врожаю намолотили аграрії Одеської (389 тис. тонн) та Миколаївської (347,2 тис. тонн) областей.
За інформацією Мінекономіки, українські аграрії засіяли понад 20 млн га озимими та ярими зерновими й олійними культурами у 2026 році. Зокрема 5,88 млн га ярими зерновими та зернобобовими і 7 млн га технічними культурами.
Аграрії Одеською області першими в Україні розпочали жнива, зокрема, стартував збір озимого ячменю та гороху, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
“Перші результати жнив свідчать про добру врожайність. Це дає змогу з оптимізмом оцінювати перспективи цьогорічної збиральної кампанії”, – зазначив Кіпер.
За його даними, цьогоріч аграрії Одещини мають зібрати врожай зернових та зернобобових майже з 770 тис. га. Найбільшу частку посівів традиційно становить озима та яра пшениця – понад 522 тис. га. Ячмінь займає майже 176 тис. га, горох – близько 74,4 тис. га, ріпак – ще понад 175 тис. га.
Як повідомлялося, всього цього року озимими, яровими зерновими те зернобобовими культурами в Україні було засіяно близько 11,3 млн га, тоді як з олійними культурами загальні посіви становили понад 20 млн га.
Українські морські порти від початку 2026 року обробили 40 млн тонн вантажів, з яких понад 20 млн тонн – зернові, йдеться у повідомленні міністерства розвитку громад та територій у четвер.
“Попри постійні обстріли та безпекові ризики, морська галузь зберігає свою стійкість. Робота Українського морського коридору дозволяє забезпечувати стабільний експорт української продукції до десятків країн світу, підтримуючи як національну економіку, так і глобальні ланцюги постачання”, – цитуються у релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби.
У відомстві уточнили, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Водночас морська галузь зберігає стійкість. Робота Українського морського коридору дозволяє забезпечувати стабільний експорт української продукції до десятків країн світу та підтримувати глобальні ланцюги постачання”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось, порти України за квітень 2026 року перевалили на 35,8% більше вантажів, ніж за квітень 2025 року – 8,2 млн тонн.
За перший квартал 2026 року українські порти скоротили обсяг обробки вантажів на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 21,1 млн тонн.
У 2025 році вантажообіг морських портів України скоротився порівняно з 2024 роком на 15,9% – до 81,7 млн тонн, зазначав Кулеба. За його словами, основу вантажообігу сформувала аграрна продукція – 44,2 млн тонн, що на 26,3% менше за показник 2024 року, в той же час контейнерні перевезення зросли на 66,1% – до 215,75 тис.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році (липень-червень) з до 23,5 млн тонн з 23 млн тонн, очікуваних місяцем раніше, а також збільшило оцінку її експорту з 13 млн тонн до 14 млн тонн.
У червневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) аналітики USDA пояснили перегляд прогнозу для України сприятливими погодними умовами навесні.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, підвищення прогнозу для України стало одним із чинників збільшення прогнозу світового виробництва пшениці у 2026/27 МР з 819,1 млн тонн до 820,1 млн тонн. Світова торгівля пшеницею також була переглянута у бік зростання – з 211,7 млн тонн до 212,0 млн тонн.
Окрім того USDA підвищило прогноз урожаю ячменю в Україні у 2026/27 МР на 300 тис. тонн – з 5,5 млн тонн до 5,8 млн тонн, очікуваних місяцем раніше.
На ті самі 300 тис. тонн збільшена й оцінка експорту, яка разом з іншими зерновими окрім пшениці та кукурудзи наразі складає 2, 49 млн тонн.
Що стосується прогнозу щодо врожаю кукурудзи, то аналітики Міністерства сільського господарства США залишили його без змін на рівні 30 мільйонів тонн цього року порівняно з 30,9 мільйона тонн минулого року. Експорт кукурудзи з України очікується на рівні 23 млн тонн, як і місяцем раніше.
Як повідомлялося, у травневому звіті USDA вперше опублікувало прогноз для України на 2026/27 МР, оцінивши урожай пшениці у 23 млн тонн, її експорт – у 13 млн тонн, а виробництво та експорт кукурудзи – у 30 млн тонн та 23 млн тонн, відповідно.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, що лише на 1%, або на 0,64 млн тонн, менше, ніж минулого року. За попередніми оцінками Міністерства економіки, врожай ключових культур може скласти близько 22,4 млн тонн пшениці, близько 4,7 млн тонн ячменю та приблизно 31,6 млн тонн кукурудзи.
За даними Державної служби статистики України, урожай пшениці в Україні у 2025 році зріс на 3,6% до 23,34 млн тонн, урожай кукурудзи – на 14,6% до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% до 5,2 млн тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) підвищила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних 2026 року на 1 млн тонн – до 83,6 млн тонн, що на 11,6% більше за показник 2025 року (74,9 млн тонн) за рахунок збільшення врожайності кукурудзи та соняшника, повідомила пресслужба УЗА у понеділок.
“При такому врожаї експорт у новому сезоні 2026/2027 потенційно міг би сягнути 50,8 млн тонн (оцінка експорту поточного сезону – 42,3 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого буде можлива, якщо не погіршаться логістичні проблеми України через агресію росії та постійні бомбардування нею української транспортної інфраструктури та енергетики”, – зазначено у повідомленні.
За оцінкою УЗА, врожай пшениці в 2026 році може бути на рівні 22,8 млн тонн (в 2025 – 22,5 млн тонн), а її експорт в 2026/2027 маркетинговому році (МР) міг би сягнути 17 млн тонн порівняно із очікуваними 13,5 млн тонн у поточному сезоні.
Врожай ячменю в 2026 оцінюється УЗА на рівні 5,2 млн тонн (в 2025 – 4,9 млн тонн), а ймовірний експорт – близько 2,2 млн тонн проти 1,6 млн тонн в поточному сезоні.
За прогнозом УЗА, врожай кукурудзи в 2026 році складе 32,1 млн тонн (в 2025 – 31,1 млн тонн), а експорт міг би сягнути 27 млн тонн порівняно із 22 млн тонн у поточному сезоні.
“Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки поки що сприятливим погодним умовам”, – пояснила асоціація.
Врожай соняшнику в 2026 році УЗА очікує на рівні 13,3 млн тонн проти 11,1 млн тонн в 2025 році.
“Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 13,5 млн тонн. Експорт сягне не більше 50 тис. тонн”, – йдеться у повідомленні.
В 2026 році врожай ріпаку, за прогнозами УЗА, може сягнути 3,4 млн тонн порівняно і 3,2 млн тонн в 2025 році, при цьому експорт 2026/2027 МР може скласти лише 1,9 млн тонн.
Врожай сої в цьому році очікується на рівні 4,9 млн тонн, що менше 5 млн тонн минулого року, а потенційний експорт – 2,3 млн тонн проти 2,9 млн тонн в поточному сезоні.
Як повідомлялось, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт пшениці та кукурудзи з України в сезоні 2026/2027 років на рівні 13 млн тонн та 23 млн тонн відповідно, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, ніж у поточному сезоні.
При цьому в USDA очікують зниження врожаю пшениці до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року а кукурудзи – до 30 млн тонн з 30,9 млн тонн минулого року.
Насіннєва лінія “під ключ” для бобових і зернових культур продуктивністю 6 тонн на годину встановлена на одному з агропідприємств у Латвії, повідомила пресслужба української компанії-виробника ТОВ “Олис” (OLIS).
“Обладнання OLIS добре відоме на ринку країн Балтії: зокрема, у Латвії уже реалізовано кілька комплексних проєктів за нашої участі. Запуск цієї насіннєвої лінії є ще одним підтвердженням того, що технологічні рішення OLIS відповідають високим критеріям якості, які діють на ринку ЄС”, – прокоментував запуск в.о. генерального директора компанії Володимир Чеглатонєв.
Проєкт передбачав повний цикл робіт: інженерію, постачання обладнання, монтаж, автоматизацію, навчання персоналу та тестовий запуск. До складу лінії увійшло обладнання виробництва “Оліс”, зокрема зерноочисні сепаратори ПСО-100 з аспіраційною колонкою КАО-1,0, каменевідбірник ОМП-6, трієрні блоки та пневмосортувальні столи СПС-3,5.
Технологічне рішення розроблене для очищення та підготовки насіння пшениці, гороху та бобів. Якість підготовки насіннєвого матеріалу на новій лінії вже підтвердив профільний контролюючий орган Латвії.
У компанії підкреслили, що реалізація проєкту у форматі “під ключ” дозволила замовнику отримати цілісне рішення з узгодженими вузлами та скоротити терміни введення об’єкта в експлуатацію.
Як повідомлялося, “Олис” у березні 2022 року відновив роботу свого заводу на Одещині.
ТОВ “Олис” (Одеса) засноване у квітні 2005 року. Компанія випускає близько 200 найменувань обладнання для зернопереробної промисловості. Підприємство здатне виробляти зерноочисні комплекси, млини та крупоцехи від етапу розробки технології до введення об’єктів в експлуатацію. Додатковими напрямами діяльності є монтаж, ремонт і технічне обслуговування промислових машин, оптова торгівля устаткуванням. Продукція компанії експортується більш ніж до 25 країн світу.
За даними сервісу Opendatabot, дохід компанії у 2025 році зріс на 2,13% — до 238,95 млн грн порівняно з 233,97 млн грн у 2024 році. Чистий прибуток за минулий рік становив 2,69 млн грн проти 10,42 млн грн роком раніше. Активи товариства оцінюються у 216,52 млн грн, зобов’язання — 169,7 млн грн. Статутний капітал 60 000 грн. Засновниками та бенефіціарами компанії є Олег Васильєв (35%), Лариса Остапенко (35%) та Олександр Верещинський (30%).
