Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” планує розпочати будівництво бізнес-центру (БЦ) NUVO на вул. Жилянській, 47 в Києві у 2026 році, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко в інтерв’ю LIGA.net.
“Плануємо виводити проєкт на ринок орієнтовно наступного року. Концепція вдосконалена, але залишилася тією ж – mixed-use офісні площі з частиною апартаментів, готель. Ми плануємо старт будівельних робіт у 2026 році”, – розказав Пилипенко.
Він зазначив, що компанія доопрацювала проєкт та збільшила свою частку з 50% до 100%, ставши єдиним замовником будівництва. Раніше у проєкті брала участь KDD Ukraine.
Як повідомлялося, у лютому 2023 року група “Ковальська” отримала дозвіл на будівництво бізнес-парку NUVO в центрі Києва. Раніше, 2020 року, група отримала дозвіл Антимонопольного комітету викупити землю площею 2 га на вул. Жилянській, 47 у столиці для будівництва бізнес-парку.
Компанія MVRDV займалася проєктуванням двох офісних корпусів класу “А” загальною площею 42 тис. кв. м і висотою 18 і 11 поверхів. Orange Architects спроєктували корпус площею 36 тис. кв. м, призначений для розміщення гнучких офісів, комерційних і культурних просторів на нижніх поверхах, готелю і житлових приміщень на верхніх. Проєкт комплексу також враховує лінію швидкісного трамвая на вул. Жилянській.
ПБГ “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Обсяги купівлі населенням України валюти у червні-2025 перевищили обсяги її продажу на $0,28 млрд у доларовому еквіваленті порівняно з $0,25 млрд у травні цього року та $0,97 млрд у червні торік.
Згідно із даними НБУ на його сайті, порівняно із травнем купівля готівкової валюти збільшилася на $11,6 млн – до $1 млрд 796,1 млн, тоді як продаж скоротився на $30,2 млн – до $1 млрд 474,2 млн.
Нацбанк уточнив, що безпосередньо готівкових доларів населення купило у червні на $56,5 млн менше, аніж у травні – $1 млрд 158,3 млн, а придбало на $41,9 млн менше – $1 млрд 114,7 млн.
Водночас купівля населенням готівкових євро зросла в доларовому еквіваленті у червні на $62,5 млн – до $577,2 млн, тоді як продаж – всього на $6,2 млн, до $301,2 млн.
Щодо безготівкової валюти, то у червні купівля її населенням зменшилася на $11,0 млн – до $307,5 млн, тоді як продаж підріс на $3,4 млн – до $347,3 млн, що збільшило позитивне сальдо на цьому ринку до $39,7 млн.
Щодо операцій клієнтів банків з безготівковою валютою, то у червні порівняно із травнем спостерігалося зниження як купівлі, так і продажу: купівля скоротилася на $181,9 млн – до $8 млрд 371,3 млн, тоді як продаж – на $244,8 млн, до $6 млрд 349,8 млн.
Операції між банками, порівняно із травнем, у червні зросли на $221,8 млн – до $6 млрд 255,2 млн.
Щодо червня 2024 року, то купівля безготівкової валюти клієнтами банків зросла на $175,6 млн, тоді як продаж скоротився на $411,2 млн. Водночас операції між банками зросли на $614,0 млн.
На готівковому валютному ринку у червні курс гривні суттєво не змінився порівняно із травнем, а офіційний курс гривні ослаб всього на 11 коп. – до 41,64 грн/$1. Червень характеризувався дуже близькими значеннями готівкового та безготівкового курсу, і в окремі дні долар на готівковому ринку коштував дешевше.
Водночас через падіння долара на світовому валютному ринку євро в червні в Україні знову суттєво подорожчав, наприклад, за офіційним курсом – на 1,98 грн, до 48,78 грн/EUR1.
Чисті валютні інтервенції Нацбанка в червні збільшилися до $2,961 млрд з $2,923 млрд у травні цього року, але це трохи менше $2,986 млрд у червні минулого.
Собівартість будівництва в Україні з початку повномасштабної війни зросла на 70%, повідомив голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва Андрій Озейчук у блозі для агентства Інтерфакс-Україна.
Лише у 2024 році вартість будматеріалів і послуг зросла на 24%, що значно вплинуло на структуру витрат у нових проєктах.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Український будівельний ринок у 2024 році зріс на 20% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши близько 200 млрд грн (4,6 млрд євро), повідомив директор компанії Rauta Андрій Озейчук в авторській колонці для агентства Інтерфакс-Україна.
За його словами, попит на нове житло збільшився на 7% завдяки державній програмі «єОселя», а найбільші інвестиції у секторі комерційної нерухомості були зосереджені у складські, виробничі та торгові об’єкти.
Сегмент реконструкції та захисту критичної інфраструктури склав близько 20% обсягу ринку.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану
Швейцарська Nestlé запустила першу виробничу лінію нової фабрики вермишелі в Смолигові (Торчинська селищна громада Луцького р-ну Волинської обл.), що є результатом оголошених 30 місяців тому інвестицій у розмірі CHF40 млн ($50 млн за поточним курсом), оголошених раніше, йдеться у релізі компанії у понеділок.
“Виробнича потужність першої лінії дозволить компанії виробити 5000 тонн вермішелі до кінця 2025 року з запланованим збільшенням обсягів виробництва з відкриттям додаткових ліній у наступні два роки”, – зазначається у релізі.
Nestlé вказує, що фабрика у Смолигові є четвертою фабрикою, відкритою за 30 років роботи компанії в Україні.
“З відкриттям нової фабрики компанія створила на Волині європейський хаб з виробництва харчових продуктів в Україні, поєднавши нову фабрику у Смолигові з вже працюючою у сусідньому Торчині”, – наголошується у повідомлені.
Згідно з ним, компанія розширює виробництво вермішелі, щоб задовольнити зростаючий попит на неї як в Європі, так і в Україні під брендами Maggi та “Мівіна”. Нова фабрика є експортно-орієнтованим підприємством: 75% продукції буде постачатися на ринки ЄС під брендом Maggi, що збільшить валютні надходження в Україну. В той же час 75% сировини для виробництва надходить від локальних постачальників в Україні, ключовими інгредієнтми є пшениця та соняшникова олія.
“Вигідне географічне розташування фабрики на заході України створює для Nestlé ідеальні умови для виробництва в Україні як для місцевого ринку, так і для експорту”, – наводяться у релізі слова генерального директора Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі.
Він додав, що фабрика є сучасним, цифровим та повністю автоматизованим виробництвом.
Голова Волинської ОВА Іван Рудницький нагадав, що в області вже працює фабрика з виробництва кетчупів та соусів під маркою “Торчин” та дистрибуційний центр Nestlé, а запуск нової фабрики створив ще понад 300 нових робочих місць, і їх кількість буде збільшена найближчим часом й загалом перевищить 1500 осіб у новоствореному виробничому хабі на Волині.
Nestlé – одна з найбільших компаній світу у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, представлена у 187 країнах. Пропонує широкий асортимент продуктів і послуг для родин і хатніх тварин. Має понад 2000 торговельних марок.
Nestlé розпочала діяльність в Україні 1994 року з відкриття представництва, 1998 року придбала контрольний пакет акцій ЗАТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч”, а з 2018 року володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві засновано ТОВ “Нестле Україна”, а наприкінці того року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства “Волиньхолдинг”.
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ “Мівіна”. У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), який є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé в більш ніж 40 країнах світу.
Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Наприкінці минулого року Дзанеллі повідомляв, що Nestlé в Україні у 2024р наростила обсяги виробництва на 7-8%, а у 2025р очікує зростання на 10%.
