Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір знову розглянути питання спрямування на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн із розрахунку 0,58 грн на одну акцію з нерозподіленого прибутку за частину 2022 року.
Таке питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 22 лютого поточного року, які проводяться дистанційно.
У проєкті рішення зазначено новий термін виплати дивідендів – до 14 серпня 2024 року.
Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Раніше позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ “ВО “Стальканат”, які відбулися 14 листопада 2023 року, спрямували на виплату дивідендів 60 млн 511 тис. 836,74 грн на виплату дивідендів із нерозподіленого прибутку за 2022 рік із розрахунку, що на одну акцію припадало 0,58 грн дивідендів. Термін виплати дивідендів було раніше визначено з 5 грудня 2023 року до 14 травня 2024 року.
Акціонери на зборах 22 лютого 2024 року також мають намір оновити склад наглядової ради. Крім того, збільшити суму раніше затверджених угод з придбання сировини для виробництва.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2024 фінансового року (ФР) переробив 811 тис. тонн насіння соняшнику, що на 24% більше порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку, коли діяльність компанії було підірвано перебоями в подачі електроенергії через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
“Два з восьми заводів агрохолдингу, які розташовані в Харківській області неподалік від кордону з Росією, залишаються недоступними для роботи”, – повідомляється у фінансовому звіті на сайті компанії в понеділок.
Згідно з повідомленням, продажі соняшникової олії в другому кварталі 2024 ФР зросли на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого ФР, і перевищили 388 тис. тонн. Високі обсяги переробки насіння соняшнику підтримуються завдяки різноманітним варіантам експортної логістики, включаючи глибоководні українські чорноморські порти. Водночас, реалізація бутильованої соняшникової олії склала 6% загального обсягу продажів.
Обсяги завантаження елеваторів “Кернела” в першому півріччі 2024 ФР зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,5 млн тонн, оскільки агрохолдингу вдалося завершити збиральну кампанію в підрозділі “Сільське господарство” у встановлені терміни, на відміну від відкладеної збиральної кампанії роком раніше.
За інформацією агрохолдингу, йому вдалося, використовуючи тимчасовий коридор комерційного судноплавства, створений ВМС України, наростити в жовтні-грудні 2023 року експортні обсяги перевалки через термінали в 11,2 раза – до 1 805 тис. тонн. Цей обсяг охоплює перевалку зерна, соняшникової олії та шроту, а також послуги з перевалки, надані третім особам (65 тис. тонн у другому кварталі 2024 ФР).
Цей показник, за даними “Кернел”, на 5% більший порівняно з аналогічним періодом минулого року, і пояснюється успіхами агрохолдингу, яких вдалося домогтися протягом 2023 фінансового року в рамках дії Чорноморської зернової ініціативи.
Проте, експортні термінали працювали нижче довоєнного рівня, адже вони постраждали від пошкоджень, завданих ракетними ударами Росії по портовій інфраструктурі “Кернела” влітку 2023 року.
Завдяки відновленню обсягів перевалки експортного терміналу, обсяг експорту зерна з України в другому кварталі 2024 ФР зріс у 8,4 раза порівняно з попереднім кварталом, сягнувши 1,705 тис. тонн, констатували в агрохолдингу.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн при зниженні виручки на 17% – до $564 млн.
Протягом 2023 року клієнти ОТП Банку придбали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 6,3 млрд грн в еквіваленті, що на 153% перевищує показник 2022 року.
Кількість угод склала 2064, на 115% більше, ніж у 2022.
«Мінімальний чек інвестицій у минулому році становив 8640 грн, максимальний – понад 109 млн грн в еквіваленті. У четвертому кварталі 2023 року ОТП Банк став першим і наразі єдиним банком, який надає своїм клієнтам доступ до унікального сервісу – можливості купувати ОВДП напряму на аукціонах Міністерства фінансів. Цю опцію реалізовано через мобільний застосунок OTP Bank UA, і щомісяця нею користується усе більше клієнтів. Якщо в жовтні ОВДП онлайн придбало 79,5% користувачів, то в грудні цей показник становив вже 93,3%», – розповіла product owner Private Banking ОТП Банку Валерія Овчарук.
За обсягами в 2023 році переважали доларові інвестиції в ОВДП – 5,3 млрд грн в еквіваленті (83% від загального залучення). Відповідно гривневі склали 825,4 млн грн (13%), в євро – 252,4 млн грн в еквіваленті (4%).
«Доларові облігації для клієнтів – це можливість надійно зберегти і примножити кошти, бо валютні ОВДП мають більший відсоток дохідності, якщо порівнювати їх з валютними банківськими депозитами. До того ж державні облігації не оподатковуються, як банківські вклади. А ще – це можливість підтримати економіку країни, адже клієнт, який купує ОВДП, дає позику державі, натомість отримує 100% зобов’язання від неї повернути кошти у встановлений термін з відсотками», – наголосила В.Овчарук.
Унаслідок обшуку в офісі інвестиційної компанії Concorde Capital без ухвали слідчого судді 18 січня було вилучено особисті телефони та комп’ютери працівників, а також приблизно десяток папок матеріалів, що не відносяться до часу та території, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, заявила пресслужба компанії.
“Тож діяльність самого офісу зараз паралізована, а це несе за собою неминучі збитки та втрату клієнтів. Крім того, неможливо уявити нормальну роботу інвестиційної компанії без керівника”, – повідомила керівник пресслужби Ганна Дьяконова агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Раніше цього дня директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексій Сухачов заявив, що процесуальні дії правоохоронців у справі глави і засновника Concorde Capital Ігоря Мазепи не призвели до блокування або обмеження бізнесу, компанія може виконувати свої зобов’язання в повному обсязі.
“На даний момент не було жодних дій, які б заблокували бізнес або обмежили діяльність інвестиційного фонду Concorde Capital, що дає змогу йому і надалі працювати, і надалі виконувати свої інвестиційні зобов’язання в повному обсязі”, – сказав директор ДБР на брифінгу в Києві.
Зі свого боку Дьяконова додала, що один із клієнтів призупинив угоду з надання кредиту на будівництво в проєкті SHELEST.
За її словами, Мазепа також мав низку запланованих зустрічей у Давосі щодо залучення інвестицій у ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, однак тепер реалізація проєкту з розширення підприємства під питанням.
Вона також повідомила, що адвокати Мазепи вже оскаржили ухвалу суду від 19 січня про взяття його під арешт з альтернативою застави в 349 млн грн, а також підтвердила, що у глави Concorde Capital згорів будинок на його малій батьківщині в Чернігівській області.
Як повідомлялося, 18 січня працівники ДБР спільно з Нацполіцією затримали Мазепу на українсько-польському кордоні за обвинуваченням в організації схеми протиправного заволодіння 2,4 га, на яких нібито розташовано гідротехнічні споруди критичної інфраструктури – Київської ГЕС, а наразі розташовано котеджне містечко преміум-класу Goodlife Park. Зазначалося, що в різних регіонах України затримали ще трьох осіб, зокрема брата Мазепи, а в офісі Concorde Capital та офісах деяких її співробітників було проведено обшуки.
За даними ДБР, наприкінці 2023 року у подібній справі про 7 га землі по сусідству було висунуто вісім підозр і заарештовано ще інших осіб. Згідно з базою судових рішень, ідеться про земельні ділянки, задіяні “у процесі реалізації будівельного проєкту елітного житла – клубного котеджного містечка преміум класу Riviera Village”, цей проєкт спочатку розвивав Фонд інвестицій в українську нерухомість Dragon Ukrainian Properties and Development (DUPD).
ДБР вказувало, що обвинуваченим загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ДП “Ліси України” виставило на додаткові торги, які відбудуться за принципом голландських аукціонів, понад 1 млн куб. м деревини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у Facebook. За його інформацією, цей обсяг деревини, що є рекордним, був накопичений за рахунок нереалізованої протягом четвертого кварталу 2023 року продукції.
“Невизначеність із кордонами плюс святковий період у країнах ЄС знизили попит на деревину. Багато переробників взяли паузу…. Попит поступово відновлюється, проте за деякими сегментами ринку ситуація продовжує залишатися складною”, – констатував гендиректор підприємства.
Болоховець повідомив, що через блокаду кордонів втрати філій ДП “Ліси України” протягом трьох місяців перевищили 1 млрд грн.
“Якби не вчасно проведена реформа, десятки лісгоспів уже в січні опинилися б на межі банкрутства. Лише завдяки дотаціям із центрального рівня, працівники всіх (!) наших філій вчасно отримують зарплати. У всіх філій є обігові кошти для здійснення діяльності, ніхто не зупинився”, – наголосив він.
Говорячи про плани ДП “Ліси України” на 2024 рік, Болоховець зазначив, що на тлі несприятливих оцінок перпектив ринку деревини як для переробників, так і для продавців сировини, підприємство має намір підтримувати ринок. Зменшення заготівель не планується. Навпаки, до обсягу торгів минулого року буде додано понад 1 млн куб. м деревини від закриття державної переробки.
“Ліси України” також продовжать працювати над скороченням витрат, збільшенням ефективності та виключенням корупції.
“Це означає обов’язкову оцінку та обґрунтування інвестицій, максимально відкриті та конкурентні закупівлі, ефективне використання техніки та інших ресурсів. Продаж збиткових активів, оптимізація адмінапарату. Зниження собівартості ресурсу завдяки будівництву нових лісових доріг. Остаточно викорінення такого явища, як підміна сортності деревини та інших проявів корупції”, – констатував гендиректор держпідприємства.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
ПАТ “Укрнафта” планує почати зведення 30 нових свердловин на заході та сході країни в 2024 році, повідомляється в прес-релізі компанії з посиланням на директора товариства Сергія Корецького в понеділок.
“На 2024 рік плануємо почати зведення 30 нових свердловин на Сході та Заході країни, частина з яких можуть стати перехідними через повну завантаженість власних верстатів і невелику ємність ринку буріння в Україні”, – зазначив CEO.
За його словами, “Укрнафта” при цьому не виключає можливості прискорити процеси завдяки співпраці з міжнародними та українськими партнерами.
“Дякую буровикам, геологам, інженерам і партнерам за те, що Україна може збільшувати видобуток ресурсу”, – доповнив Корецький.
Як повідомили в компанії, “Укрнафта” за підсумками 2023 року ввела в експлуатацію вісім нових свердловин на заході та сході України сукупним дебітом у 238 тонн нафти на добу. П’ять свердловин споруджено власними буровими верстатами, три – за допомогою підрядників, які виграли тендери в державній системі закупівель Prozorro.
“Було заплановано дев’ять нових свердловин, наприкінці 2023 року провели тендер на останню, проте потрібен час, щоб привезти обладнання на майданчик. Буріння розпочнеться найближчими днями”, – поінформували в ПАТ.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
