Американські та європейські чиновники намагаються виконати свою обіцянку щодо використання російських активів для допомоги Україні.
Довгоочікуваний план допомоги Україні у відновленні за рахунок російських грошей перебуває у підвішеному стані, оскільки Сполучені Штати та Європа намагаються домовитися про те, як надати кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, використовуючи заморожені активи російського центрального банку, дотримуючись при цьому своїх власних законів.
Складні переговори відображають виклики, що стоять перед країнами «Великої сімки», які намагаються розширити свої санкційні повноваження до нових меж, щоб покарати Росію і допомогти Україні.
Американські та європейські чиновники останніми тижнями докладають усіх зусиль, щоб отримати кредит до кінця року. Існує додаткова нагальна потреба завершити пакет до будь-яких потенційних змін у політичному ландшафті Сполучених Штатів, де підтримка України може похитнутися, якщо колишній президент Дональд Трамп переможе на президентських виборах у листопаді.
Але технічні перешкоди, пов’язані з отриманням такого кредиту, ускладнили ситуацію.
Посадовці «Групи 7» місяцями обговорювали, як використати 300 мільярдів доларів заморожених активів російського центрального банку для допомоги Україні. Після того, як європейські країни висловили застереження щодо законності прямого арешту активів, вони погодилися, що можна було б надати кредит у розмірі 50 мільярдів доларів за рахунок відсотків, які приносять ці активи.
Це рішення мало на меті забезпечити Україні великі вливання коштів без надання більшої прямої допомоги з бюджетів Сполучених Штатів та європейських країн. Це також дозволило західним союзникам скористатися активами Росії, не вдаючись до фактичного витрачання її грошей, що, на думку багатьох європейських високопосадовців, було б незаконним.
Але відмінності в правових системах Сполучених Штатів і Європи, які планують надати гроші авансом, ускладнили структурування кредиту.
Європейський Союз, де зберігається більша частина активів російського центрального банку, зобов’язаний продовжувати санкції, які заморозили російські активи, кожні шість місяців.
Через цей закон ЄС Адміністративно-бюджетне управління Білого дому визначило, що існує певний ризик, пов’язаний з наданням кредиту, і що, якщо ЄС не змінить своє санкційне законодавство, Конгрес повинен затвердити додаткове фінансування для України, щоб врахувати цей ризик. Але забезпечення додаткового фінансування для України є малоймовірним з логістичної та політичної точки зору, що залишає кредит у підвішеному стані.
«Вони думали, що велика, гарна, блискуча заява змусить бюрократів знайти вихід, і ось ми тут через три місяці», – сказав Чарльз Лічфілд, заступник директора Центру геоекономіки Атлантичної ради.
Чиновники ЄС неохоче змінюють своє санкційне законодавство на догоду Сполученим Штатам, оскільки для цього потрібна підтримка всіх 27 країн-членів. Європа могла б запропонувати всю суму кредиту, і деякі чиновники пропонували це зробити, але Сполучені Штати вважають, що важливо, щоб Група 7 діяла в унісон.
Останніми днями європейські чиновники обговорюють можливість продовження періоду перегляду санкцій до 12 або 36 місяців. Хоча це зменшило б витрати Сполучених Штатів на підтримку кредиту, Конгресу, швидше за все, все одно доведеться затверджувати нові гроші або перенаправляти існуючі через ризик того, що санкції можуть бути не продовжені.
«Як і американські чиновники, я розчарований тим, що європейці фактично взяли літню відпустку після того, як взяли на себе це зобов’язання, і лише цього місяця почали по-справжньому займатися цією темою», – сказав Філіп Зеліков, чиновник Державного департаменту в обох адміністраціях Буша і старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету. «А дехто створює нові перешкоди з причин, які не витримують особливої критики».
Пан Зеліков, який закликав Сполучені Штати використовувати активи Кремля для відновлення України, додав: «Росія розраховує на перемогу у війні на виснаження, в тому числі проти української економіки».
Від початку російського вторгнення на початку 2022 року Сполучені Штати надали Україні допомогу на суму близько 175 мільярдів доларів. Оскільки війна не демонструє жодних ознак згасання, Міжнародний валютний фонд очікує, що економіка України сповільниться у другій половині року, а інфляція зросте, оскільки атаки на енергетичну інфраструктуру тривають.
Цього місяця МВФ погодився надати Україні ще 1,1 мільярда доларів фінансової допомоги в рамках програми кредитування, яку він схвалив минулого року.
Високопоставлений представник адміністрації Байдена, який побажав залишитися невідомим, щоб розповісти про внутрішні дискусії, заявив, що Сполученим Штатам потрібні гарантії, які закріпили б зобов’язання лідерів «Групи 7», які домовилися, що суверенні активи Росії залишатимуться іммобілізованими до закінчення війни і до того часу, поки Росія не відшкодує Україні завдані нею збитки. Інший високопоставлений американський чиновник заявив, що необхідно терміново досягти угоди з Європою протягом наступних кількох тижнів, і зазначив, що розбіжності мають більше технічний, ніж ідеологічний характер.
Кредит було важко розробити через різноманітні ризики, пов’язані з ним. Наприклад, падіння відсоткових ставок може зменшити дохідність заморожених російських активів, більшість з яких знаходиться в Європі.
Американські урядовці розглядають різні сценарії для врахування цього ризику. Хоча близько 5 мільярдів доларів активів російського центрального банку знаходяться в США, адміністрація Байдена не готова заарештовувати ці кошти для забезпечення кредиту.
Прес-секретар Адміністративно-бюджетного управління заявила, що частина коштів, які Конгрес вже виділив на підтримку України, може бути використана для покриття потенційних витрат, пов’язаних з кредитом. Однак не зрозуміло, чи потребуватиме перенаправлення цих коштів на цю мету схвалення Конгресу.
Обговорення питання про виділення коштів відбувається в той час, коли бойові дії між Україною та Росією посилюються, а президент Байден стоїть на порозі того, щоб розчистити шлях для запуску західного озброєння великої дальності вглиб російської території.
Вибори в США в листопаді також впливають на долю України. На президентських дебатах минулого тижня пан Трамп не сказав, чи хоче він, щоб Україна перемогла у війні, і лише повторив, що працюватиме над швидким завершенням бойових дій.
«Йдеться про те, щоб зробити це до виборів», – сказав пан Лічфілд про кредит. «Тож 50 мільярдів доларів є, щоб замінити США, якщо це буде потрібно».
Німеччина надасть Україні додатково EUR100 млн як допомогу цієї зими, повідомляє Reuters із посиланням на міністра закордонних справ країни Анналену Бербок.
Під час візиту до Молдови у вівторок вона заявила, що РФ продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру і планує «зимову війну з метою зробити життя людей в Україні максимально жахливим».
Як повідомлялося, РФ 26 серпня 2024 року випустила по території України 127 ракет і 109 ударних безпілотних літальних апаратів. НЕК «Укренерго» визнало цю атаку на об’єкти енергетики наймасштабнішою з початку війни.
При цьому російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру фіксуються майже щодня.
Золото продовжує дорожчати і оновлювати рекорди за рахунок ослаблення курсу долара США, а також на очікуваннях значного зниження процентних ставок Федеральною резервною системою цього тижня. Виходячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зменшення Федрезервом одразу на 50 базисних пунктів (б.п.) оцінюється ринком у 67% порівняно з 25% місяць тому, за даними CME FedWatch.
Крім того, попит на золото, як на безпечний актив, посилився після другого замаху на кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа минулими вихідними, зазначає Trading Economics.
«Роз’єднаний світ, навантажений геополітичними ризиками і боргами, продовжить підтримувати ціни» на золото, зазначає глава відділу стратегій на сировинних ринках Saxo Bank Оле Хансен.
Аналітики Goldman Sachs підтвердили свій прогноз, згідно з яким дорогоцінний метал може подорожчати до $2700 за унцію на початку 2025 року завдяки зниженню ставок у США і підвищенню попиту на золото з боку ЦБ країн emerging market. Однак вони зазначили, що в разі, якщо ФРС підніме ставку всього на 25 б.п., ціни на дорогоцінний метал можуть продемонструвати короткостроковий відкат, повідомляє агентство Bloomberg.
Експерти австралійського банку ANZ також очікують підвищення цін до $2700 за унцію в найближчому майбутньому.
Котирування жовтневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex становлять зараз $2588,7 за унцію, що на $3,5 (на 0,1%) вище рівня на закриття попередньої сесії. З початку поточного року дорогоцінний метал подорожчав більш ніж на чверть.
Динаміка імпорту товарів товарів у січні-червні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Open4Business.com.ua
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-серпні 2024 року становив майже 5 млрд 112 млн грн, що на 3,4% більше, ніж за той самий період 2023 року, свідчить статистика асоціації «Укрпапір». Як повідомлялося, комбінат перейшов до позитивної динаміки обсягу виробництва за підсумками першого кварталу, тоді як у січні-лютому відзначалося незначне зниження цього показника.
Згідно зі статистикою «УкрПапір», наданою агентству «Інтерфакс-Україна», у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті незначно знизилося – до 147,8 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився майже на 8% – до 102,4 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 7,7% – до 84 тис. тонн, коробкового на 8% – до 18,4 тис. тонн.
Виробництво паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшилося на 6,4% – до 30,9 тис. тонн, а випуск туалетного паперу в рулонах зріс на 6,3% – до 175,3 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні – за вісім місяців 2024 року основні підприємства галузі випустили загалом 422,4 млн рулончиків, що на 7,2% більше за показник аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-серпень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3% до того ж періоду 2023 року – до 390,5 тис. тонн, картонних ящиків – на 17%, до 384,3 млн кв. м.
Київський КБК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
За інформацією комбінату, з 2022 року австрійський власник Pulp Mill Holding GMBH вклав у проєкти модернізації виробництва майже EUR15 млн, а за весь період – понад EUR 360 млн.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
ГК «Прометей» ухвалила рішення про закриття трьох із 28 елеваторів, а також скорочення штату працівників, який наразі налічує понад 1200 осіб, повідомляється на сайті компанії.
«На третьому році війна досягла і групи компаній Prometey. Перші два роки ми працювали за рахунок ресурсів довоєнного періоду, проте довго так тривати не могло. Проблеми почалися з початком повномасштабного вторгнення. Ми втратили сім елеваторів, 2 тис. га землі опинилися в окупації. Звичайно, бізнес сильно постраждав. Ми розуміємо, що так, як було, вже не буде. Але робили і робимо все можливе, щоб налагодити роботу компанії», – цитує прес-служба керівника департаменту розвитку бізнесу компанії Олену Зінов’єву.
У «Прометеї» зазначили, що підтримка вітчизняного агросектору тривала лише на початку повномасштабного вторгнення. З плином часу банківські кредитні програми для компанії почали скорочувати, внаслідок чого інвестиції в сільське господарське господарство довелося скоротити.
«Суттєвий тиск на бізнес чинить податкова служба. Блокування податкових накладних, неповернення ПДВ і необґрунтовані штрафи стали буденністю для компаній агрохолдингу Prometey. Наразі два підприємства холдингу змушені відстоювати свої права в судах через неправомірні дії податкових органів», – додається в повідомленні.
У компанії сподівалися на гарний врожай 2024 року, проте літо в Україні було найспекотнішим за останні 100 років. За словами головного агронома компанії Іллі Троїцького, урожай багатьох культур через це суттєво постраждав. Хоча пшеницю вдалося зібрати за сприятливих погодних умов, врожаї сої, сочевиці та соняшнику, що займали близько 7 тис. га, були вкрай низькими через посушливе літо.
«Попри складні умови агрохолдинг Prometey продовжує боротьбу за своє виживання. Однак якщо ситуація найближчим часом не зміниться, компанії доведеться приймати радикальні рішення для збереження свого бізнесу», – резюмується в повідомленні.
Джерело: https://prometey.org.ua/post/prometey-borotba-za-biznes-pid-cas-vijni/
