На засіданні фракції «Слуга народу» за участю президента України Володимира Зеленського було погоджено дев’ять кандидатур нових міністрів, на посаду глави МЗС пропонується кандидатура першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
«Відбулося засідання фракції… На порядку денному – кадрове оновлення… До нас приєднався президент Володимир Зеленський. За результатами засідання фракції напрацювали загальну картину кадрових ротацій для посилення держави: МЗС – Андрій Сибіга», – написав керівник фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в Телеграмі в середу.
За словами Арахамії, на посаду віцепрем’єра, міністра з питань регіональної політики пропонується кандидатура заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби. «Він очолить міністерство в тому вигляді, як воно працює зараз. Згодом, як і було задумано, воно буде розділене за напрямками інфраструктури та регіональної політики», – розповів Арахамія. Він також повідомив, що на посаду віцепрем’єра з євроінтеграції – міністра юстиції пропонується кандидатура Ольги Стефанішиної.
На посаду міністра у справах ветеранів запропонують призначити заступника міністра оборони Наталю Калмикову, міністром культури та інформаційної політики – заступника глави Офісу президента Миколу Точицького.
На посаду міністра молоді та спорту мають намір призначити тимчасового виконувача обов’язків міністра Матвія Бідного.
Також, за інформацією Арахамії, на посаду міністра екології пропонують кандидатуру заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук.
Мінстратегпром може очолити гендиректор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін.
За словами глави фракції «Слуга народу», Олександр Камишин переходить в Офіс президента, де продовжить займатися питанням озброєння та інфраструктури. Окрім цього до Офісу президента переходить Ірина Верещук, яка працюватиме профільним заступником керівника ОП.
«Обговорили створення нової інституції в уряді з робочою назвою «Міністерство повернення українців». Проводимо обговорення кандидатів, які могли б його очолити», – написав Арахамія.
Державне підприємство «Сетам» оголосило про скасування тендеру на закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) і добровільного страхування автотранспорту. Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, тендер було оголошено 27 серпня, очікувана вартість закупівлі послуг становить 133,1 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 4 вересня.
Як повідомлялося, за аналогічним тендером роком раніше ДП «Сетам» відібрало СК «Країна» для ОСЦПВ і СК «Ультра Альянс» для КАСКО.
Українські банки станом на середу випустили 288 тис. карток, на які нараховуватимуть компенсацію за державною програмою «Національний кешбек», повідомила віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
«За два дні наші банки-партнери (держпрограми «Національного кешбеку») – це, по суті, всі найбільші банки в нашій державі, випустили сумарно 288 тисяч карток», – сказала вона в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в середу.
За словами Свириденко, до держпрограми приєдналися вже понад 600 виробників, які зареєстрували в системі 63 тисячі товарів.
«На момент запуску програми дев’ять торговельних мереж уже нарахували кешбек, ще десь близько 40 у процесі приєднання», – зазначила перший віцепрем’єр.
Вона нагадала, що програма кешбеку стартувала 2 вересня в режимі бета-тестування, яке орієнтовно триватиме близько місяця.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України на засіданні 20-го серпня затвердив порядок надання «Національного кешбеку», згідно з яким українці зможуть отримати компенсацію 10% вартості куплених ними товарів. Максимальний обсяг кешбеку – 3 тис. грн/місяць, кошти можна витратити на медичні та комунальні послуги, спорт, кіно, квитки на поїзд, задонувати ЗСУ або купити військові облігації.
З початку 2024 року лікарські засоби виробництва Індії становили 8,3% загального обсягу ввезених в Україну ліків.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Державній службі з лікарських засобів і контролю за наркотиками (Держлікслужба), від початку 2024 року на держконтроль якості від 65 індійських фармвиробників надійшли 3213 серії (32824807 упаковок), що становить 8,3% від загального обсягу ввезених в Україну лікарських засобів.
При цьому протягом 2022-2023 років на держконтроль якості лікарських засобів виробництва Індії надійшло 10924 серії лікарських засобів, зокрема 4715 у 2022 році та 6209 у 2023-му, що становить 54705914 та 51309132 упаковок відповідно.
Крім того, у Держлікслужбі з посиланням на дані держреєстру лікарських засобів повідомили, що від початку 2024 року індійські фармвиробники зареєстрували в Україні трохи більше ніж 100 препаратів (без урахування активних фармацевтичних інгредієнтів, АФІ – ІФ-У), наразі в Україні зареєстровано 1999 лікарських засобів виробництва Індії, у 2023 році в Україні було зареєстровано 1895 індійських препаратів, 2022 року – 1709, 2021 року – 1472, 2020 року – 1165.
Таким чином, динаміка реєстрації індійських лікарських засобів в Україні за останні п’ять років сповільнюється: якщо кількість зареєстрованих ліків виробництва Індії 2021 року була на 26,2% більшою, ніж роком раніше, то за підсумками 2023 року – лише на 10,9%.
Страхова компанія «ІНГО» (Київ) запустила новий страховий продукт, спеціально розроблений для захисту дітей від нещасних випадків, включно з покриттям наслідків військових дій.
Як повідомляється в інформації страховика, поліс доступний для дітей від 1 до 17 років. Покриває ризики травм, інвалідності та навіть фатальних випадків, з можливістю отримання страхової суми від 100 тис. грн.
Поліс діє на території всього світу, за винятком зон активних бойових дій і прикордонних територій з країною-агресором. Батьки можуть обирати, коли страхування буде актуальним: цілодобово, під час навчання у школі чи дитячому садочку або під час занять спортом і тренувань.
АТ «Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
Світові центробанки в липні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 37,1 тонни.
Найбільшими покупцями були Польща (14,3 тонни), Узбекистан (9,6 тонни) та Індія (5,4 тонни). Також збільшили запаси Йорданія (4,3 тонни), Туреччина (3,8 тонни), Катар (2,3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Єгипет і Мальта (по 0,1 тонни).
Продавали золото Казахстан (3,9 тонни) і Монголія (0,7 тонни).
«Центральні банки зберігають прихильність накопиченню золота в останні місяці. Хоча загальний рівень попиту злегка охолов, оскільки ціна на золото продовжувала зростати до нових максимумів, він, тим не менш, залишався позитивним», – зазначає в огляді аналітик WGC Крішан Гопол.
