За інформацією аналітиків EastFruit, сезон лохини в Україні в 2024 році виявився невдалим для виробників. Неймовірно ранній початок цвітіння плантацій лохини з наступними заморозками призвели до деякого скорочення врожайності та шкоди для якості в окремих регіонах країни, проте в цілому обсяг урожаю виявився вищим, ніж у 2023 році. І навіть, незважаючи на те, що аграрії мали безліч проблем зі збиранням, пропозиція ягоди на ринку зросла.
На тлі триваючої воєнної агресії проти України у фермерів була також величезна кількість проблем з маркетингом лохини. Однією з основних проблем є низька ємність внутрішнього ринку. Відповідно, внутрішні ціни на лохину багато в чому залежали від ефективності експорту, з чим також були певні проблеми. Адже лише невелика кількість виробників цієї ягоди можуть збирати достатній обсяг реалізації для прямого експорту.
В результаті, вже на початку сезону, ціни на лохину обвалилися до антирекордів, про що ми писали в цьому матеріалі. Нагадаємо, що у цьому матеріалі говоритимемо про ціни лише на лохину вищого гатунку, тобто. таку, яка може бути продана як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. І навіть на неї ціни, як бачимо на графіку нижче, теж були вкрай низькими.
Слід сказати, що в сезоні 2024 року ранній початок збирання привів також до раннього закінчення масового збирання лохини. Тому для більшості фермерів до середини серпня сезон уже закінчився, що дозволило цінам на лохину дещо відновитися і навіть перевищити рівні сезону 2022 року.
Читайте також: Сезон реалізації лохини в українських господарствах завершиться раніше звичайних термінів
Попри це, якщо взяти до уваги середні ціни протягом місяців, особливо за пікові два місяці, коли збирається до 90% врожаю, тобто. за липень та серпень, то ми бачимо, що середня ціна на лохину в Україні в 2024 році була найнижчою за всі роки.
Наочно падіння цін на лохину в Україні демонструє наступний графік
Як бачимо, середня оптова ціна за лохину вищого ґатунку в Україні за пікові місяці була на 39% нижчою за середню за шість попередніх сезонів (2018-2023 роки) і на 15% нижчою, ніж у не найвдалішому сезоні 2023 року. При цьому найбільш різке падіння ціни до середньої відзначалося саме в липні, коли забирається основна частина врожаю лохини в Україні.
«Щоб оцінити, наскільки суттєвим є зниження цін на лохину для фермерів, слід враховувати кілька додаткових факторів. Фактор №1 – це інфляція, яка була дуже значною навіть для долара США. Таким чином, щороку зниження ціни потрібно коригувати ще на 4-5 процентних пункти, щоб отримати реальну порівнянну цифру. Другий фактор – це зростання продуктивності плантацій у більшості виробників лохини в Україні, що дозволяє дещо підвищити ефективність виробництва та частково компенсувати втрати від зниження цін. Це відбувається тому, що більшість плантацій лохини в Україні лише вступають у повне плодоношення. Проте вже зараз очевидно, що подальше зниження цін на лохину зробить її вирощування для невеликих господарств, які не мають можливості виходу на зовнішні ринки безпосередньо, далеко не настільки прибутковим, як у 2018-2021 роках, а деяких навіть поставить під загрозу збитковості», – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
І хоча сезон лохини ще не можна вважати повністю завершеним, тому що технічно у певні сезони Україна продовжує активно експортувати та продавати на внутрішньому ринку ягоди у вересні і навіть, деякі обсяги у жовтні, у 2024 році ситуація така, що проміжні підсумки сезону будуть дуже близькими до остаточних.
Цього року ціни у вересні та жовтні цілком можуть виявитися досить високими, тому що, незважаючи на відновлення виробництва лохини в Перу, масові поставки ягоди з цієї країни підуть до Європи із запізненням до звичайних термінів. Тим не менш, виробництво лохини в Європі та конкуренція на цьому ринку з боку третіх країн, таких як Марокко, Грузія і навіть країн Африки продовжують зростати, що продовжуватиме тиснути на ціни.
Група «Метінвест» у рамках ініціативи «Сталевий фронт» Ріната Ахметова створила для Міністерства оборони України, в координації з Медичними силами «Схід», перший у країні підземний госпіталь для надання первинної медичної допомоги та стабілізації стану воїнів після поранення на передовій, інвестувавши в нього понад 20 млн грн, ідеться в прес-релізі групи у вівторок.
Зі свого боку Міноборони в повідомленні на своєму сайті зазначило, що госпіталь став першим у рамках масштабного проєкту, який реалізує міністерство в координації з Медичними силами «Восток», а загалом він передбачає будівництво понад двох десятків підземних стабпунктів.
Уточнюється, що перший об’єкт розташований біля лінії фронту і призначений для надання медичної допомоги українським захисникам у максимально безпечних умовах. Госпіталь побудовано на базі шести збільшених сталевих бункерів-«криївок», розроблених «Метінвестом», кожен з яких має довжину 7,6 метра і діаметр 2,5 метра. Для забезпечення функціонування об’єкта встановлено системи вентиляції, водопостачання, водовідведення та альтернативні джерела живлення.
Під час встановлення підземного госпіталю вжито додаткових заходів безпеки, зокрема, він додатково обладнаний системами РЕБ високої потужності та альтернативними джерелами живлення.
«Такі підземні стабпункти є критично важливими для збереження життів наших військових… Це перший крок у рамках масштабного проєкту, що зміцнить нашу медичну інфраструктуру і дасть змогу ще ефективніше підтримувати захисників на передовій», – наголосив міністр оборони Рустем Умеров.
«Метінвест» уточнив, що укомплектованість госпіталю відповідає рівню польових госпіталів другого ешелону (Role/Echelon 2) відповідно до стандартів НАТО, а інвестиції включали витрати не тільки на будівництво госпіталю, але й комплектацію його обладнанням.
«Медичний госпіталь на глибині багатьох метрів під землею – найамбітніший і найскладніший проєкт, який нам доводилося реалізовувати від початку повномасштабного вторгнення в рамках ініціативи «Сталевий Фронт» Ахметова», – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Зазначається, що за оснащенням медобладнанням сталевий підземний госпіталь не поступається цивільним лікарням. Зокрема, «Метінвест» укомплектував госпіталь кисневими концентраторами, апаратом ШВЛ, кардіомоніторами, дефібриляторами, операційним обладнанням та освітленням, стерилізаторами, системами обігріву пацієнта, медичними меблями на загальну суму понад 7 млн грн.
«Цей підземний госпіталь – найкращий зі стабілізаційних пунктів. Він дасть змогу надавати медичну допомогу понад 100 пацієнтам на добу, рятуючи сотні життів наших героїв. Сподіваюся, що кількість таких об’єктів зростатиме», – зазначив в.о. командира Медичних сил “Восток” Роман Кузєв.
Новий навчальний заклад освітньої мережі KAN Development архітектурно-інженерний колегіум А+ (АІК+) відкрився в Києві в понеділок. Як повідомили на відкритті АІК+ представники компанії, колегіум розрахований на 680 учнів. Площа будівлі становить 13,1 тис. кв. м, загальна площа навчального центру – 3,30 га, з яких 4 тис. кв. м. – зона укриття. – зона укриття. Навчальний заклад розташований на території житлового кварталу «Файна Таун» у Києві.
У компанії пояснили, що зазначений проєкт – це концептуальний навчально-виховний комплекс, що об’єднує дитсадок, початкову, середню школу, профільний ліцей і позашкільні заняття за напрямами інженерії, ІТ та архітектури.
У KAN додали, що безпосередньо в колегіум вкладено $23 млн, а будівництво кожного шкільного укриття обійшлося майже в 65 млн грн.
Станом на сьогодні KAN Development інвестував понад $100 млн у навчальні заклади.
АІК+ став 15-м навчальним закладом мережі А+, у якій у форматі повного дня навчаються 3 тис. дітей і викладають 700 педагогів.
Діяльність А+ розпочалася 2005 року з ініціативи Іванни Ніконової. До теперішнього часу освітня мережа А+ складається з трьох початкових шкіл, двох середніх, чотирьох дитсадків, трьох дитячих клубів, центру дистанційної освіти, спортивної та музичної шкіл і великого спектра позашкільних студій.
Міністерство аграрної політики та продовольства й учасники зернового ринку в доповненнях до меморандуму про взаєморозуміння зафіксували у 2024/2025 маркетинговому році граничний для експорту обсяг у 16,2 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита (меслин) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
«Метою підписання меморандуму та додатка до нього є забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованого, передбачуваного, гнучкого та стабільного режиму експорту зерна та сталого функціонування ринку зерна в Україні», – процитувала пресслужба слова виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Сторони також домовилися про щомісячний моніторинг обсягів експорту зерна та за необхідності коригування граничного обсягу експорту в січні 2025 року.
Як повідомлялося, Мінагрополітики та учасники зернового ринку в липні 2024 року підписали меморандум про взаєморозуміння на 2024/25 МР. Сторони домовилися співпрацювати щодо узгодження балансових характеристик зернового ринку України для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту зерна та надходження валютної виручки.
Туреччина офіційно подала заявку на вступ до БРІКС, пише Bloomberg з посиланням на свої джерела.
Видання пише, що таке рішення зумовлене тим, що країна хоче посилити свій глобальний вплив, а також налагодити нові зв’язки поза межами традиційних західних союзників.
BRICS – скорочення від Brazil, Russia, India, China, South Africa. Це об’єднання також називають аналогом G7 або G20 – клубом за інтересами країн, яких не влаштовує «домінування» Заходу. На початку цього року до Бразилії, Росії, Індії, Індії, КНР і Південної Африки приєдналися чотири нові члени – Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет. Саудівську Аравію запросили приєднатися, але поки вона не зробила цього.
Заявки на вступ до БРІКС подали Малайзія, Таїланд і Азербайджан. Наступний саміт БРІКС, на якому обговорюватимуть питання його розширення, відбудеться в Росії наприкінці жовтня 2024 року.
ПрАТ «Страхова компанія “Колоннейд Україна” 30 серпня 2024 року отримало від нового акціонера SCP Luxembourg S.А.R.L. повідомлення про придбання 27 серпня 2024 року значного пакета акцій, що перевищує граничне значення в 95% голосуючих акцій компанії.
Згідно з повідомленням страховика в системі розкриття інформації НКЦПФР, SCP Luxembourg належить 100% статутного капіталу СК «Колоннейд Україна».
У повідомленні зазначено, що датою відчуження акцій СК «Колоннейд Україна» попередніми акціонерами товариства – Colonnade Finance S.A R.L., Fairfax Financial (US) LLC і Fairfax Holdings Inc. – є 27 серпня 2024 року.
Як повідомлялося, Національний банк України 28 грудня 2023 року погодив SCP Luxembourg SARL пряме володіння 99,9833% ПрАТ «СК “Колоннейд Україна”.
ПрАТ «СК “Колоннейд Україна” (до 2016 року – ПрАТ СК “QBE Україна”) засновано в 1998 році як перший міжнародний страховик на українському ринку. У листопаді 2015 року компанія Colonnade Finance SARL (Люксембург) сконцентрувала 99,9833% статутного капіталу страховика.
Раніше Fаirfax Financial Holdings Limited уклав угоду з QBE Management (Ireland) Limited та її українським партнером про опосередковане придбання 100% української СК через компанії Colonnade Finance SARL (Люксембург), Fairfax Holdings Inc. (штат Коннектикут, США), Fairfax Financial (US) LLС (штат Делавер, США).
