Глобальне потепління загрожує вплинути на найважливішу систему течій в Атлантичному океані, що призведе до докорінних змін у кліматі Європи та Північної Америки, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на лист понад 40 кліматологів до Ради міністрів північних країн.
«Якщо Британія та Ірландія стануть як північна Норвегія, наслідки будуть колосальними. Наші дослідження показують, що ймовірність такого сценарію не мала. До цього легко не адаптуєшся», – заявив професор Петер Дітлевсен з Копенгагенського університету, один з авторів листа.
ЗМІ уточнюють, що йдеться про Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію. «Така зміна в циркуляції вод океану матиме руйнівний і незворотний вплив, особливо на країни Північної Європи, а й на інші частини світу», – зазначалося в листі.
Вчені припустили, що ризик змін у цій системі течій сильно недооцінюють, а точку неповернення можна пройти вже в наступні десятиліття. Метеослужба Великої Британії раніше зазначала, що цей процес призведе до зниження температур у Північній Півкулі, підніме рівень Атлантичного океану, скоротить обсяги опадів над Європою і Північною Америкою, вплине на сезон дощів у Південній Америці та Африці.
До Ради міністрів північних країн входять п’ять країн – Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія та Ісландія, а також Гренландія (Данія), Фарерські острови (Данія) і Аландські острови (Фінляндія).
За інформацією аналітиків EastFruit, оптові ціни на яблука сорту «Гала» в Україні, Молдові та Польщі перебувають на рекордних для цього часу рівнях для останніх років. Нагадаємо, що це найбільш популярний сорт яблука серед експортерів, а також дедалі популярніший сорт яблука серед споживачів, який дедалі успішніше конкурує з сортом «Голден Делішез».
Якщо зазвичай ціни на яблуко сорту «Гала» істотно відрізняються в цих трьох сусідніх країнах-експортерах, то цього сезону до середини жовтня ціни в Молдові, Польщі та Україні майже однакові, і коливаються в межах від $0,51 до $0,53 долара за кг за яблуко стандартної якості, придатне для продажу на свіжому ринку всередині країни.
Що ж стосується яблука преміальної експортної якості, то ціни на них значно вищі. «Маржа за «преміальність» яблука цього сезону в країнах Східної Європи вища, ніж зазвичай. Це пов’язано не лише із загальним зниженням пропозиції яблука, а й із проблемами щодо якості внаслідок абсолютно нетипових погодних умов під час вегетації яблука», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Читайте також: Ціни на яблука в Україні встановили нові рекорди
Менш ніж за місяць ціни на «Галу» в Україні зросли на 36%. У Молдові подорожчання яблука почалося пізніше, але за останні три тижні ціни зміцнилися відразу на 11%. У Польщі ціни на цей самий сорт зросли на 6% за два тижні, хоча до цього вони мали тенденцію до зниження з неймовірно високих рівнів, з яких розпочався сезон, і були значно вищими, ніж в Україні та Польщі.
За словами трейдерів, головною причиною зростання цін на яблуко є небажання виробників поспішати з їхньою реалізацією. Навіть в Україні, де щодня російські загарбники атакують цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики країни, фермери намагаються зберегти яблуко якомога довше, сподіваючись на ще вищі рівні цін.
Зазначимо, що зростання цін на яблуко в цей період року є нетиповим явищем для країн Східної Європи, оскільки пропозиція яблука зазвичай максимальна, і фермери поспішають розпродати ту частину продукції, яка не підлягає тривалому зберіганню. Тому, не можна виключати, що в зимово-весняний період, ціни на яблуко популярних сортів неприємно здивують споживачів.
Завершився підрахунок голосів на виборах президента Молдови – до другого туру виборів вийшли чинна президентка Майя Санду і колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло.
Як повідомила пресслужба ЦВК, у понеділок увечері завершився підрахунок голосів на виборах, які відбулися в неділю. Згідно з результатами після підрахунку 100% протоколів, Санду набрала 42,45%, а Стояногло – 25,98% голосів виборців. Далі йдуть: голова «Нашої партії» Ренато Усатий – 13,79%; колишній башкан Гагаузії – 5,38%; колишня прокурорка Вікторія Фуртуне – 4,45%; колишні прем’єр-міністри Василь Тарлєв та Іон Кіку – 3,19% і 2,06%. Решта п’ять кандидатів набрали менше одного відсотка голосів.
У виборах узяли участь 1 562 795 осіб, що становить 51,68% виборців, занесених до списків для голосування.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU,
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub,
Другий тур виборів відбудеться через два тижні, 3 листопада.
Наглядова рада НАСК «Оранта» (Київ) 18 жовтня призначила Юлію Козаченко заступником голови правління, а також обрала її членом правління компанії, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як зазначається, до цього 15 років Козаченко обіймала посаду заступника фінансового директора, головного бухгалтера СК «Альфа Україна», з березня 2023-го – фінансового директора НАСК «Оранта».
«НАСК «Оранта» є правонаступником «Укрдержстраху», заснованого 25 листопада 1921 року.
Основним бенефіціарієм компанії з правом голосу 99,99% є Олександр Ярославський.
7 листопада відбудеться 10-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) 2024 на тему «Сила виклику. Що формуватиме майбутнє України та світу?».
Вже втретє форум відбудеться в Києві в умовах воєнного стану. Його учасники обговорять теми війни в Україні в контексті глобального світу: захист економічних інтересів України у ЄС, можливості та виклики для людського капіталу, майбутнє енергетичної системи, український Defence Tech на світовому ринку технологій, відносини бізнесу з владою задля відновлення України.
Цьогоріч Форум проходитиме на тлі президентських виборів у США, запланованих на 5 листопада. Результати виборів стануть однією з ключових тем для обговорення серед спікерів та учасників.
«Важливо, щоб бізнес, держава та суспільство працювали разом над створенням ефективних механізмів співпраці. Особливо зараз, коли до повномасштабного вторгнення в Україні додається ще й глобальна нестабільність. Ми перебуваємо на межі великих змін, і перед нами стоїть питання: як ми їх використаємо? Чи стануть ці виклики нездоланною перешкодою чи, навпаки, стимулом для пошуку нових рішень і руху вперед?» — зазначає Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Організатори очікують на понад 100 спікерів, які візьмуть участь у 16 панельних дискусіях.
Серед них:
Представники міжнародної спільноти
· В’ячеслав Домбровскіс, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014)
· Катаріна Матернова, Посол Європейського Союзу в Україні
· Майкл Макфол, професор політичних наук при Стенфордському університеті (онлайн)
· Джон Дентон, генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC)
· Кріспін Еллісон, старший партнер компанії Marsh McLennan
· Константінос Накіс, партнер і президент Chicago Atlantic Trident
· Ден Райс, Президент Aмерікан Юніверсіті Київ, колишній офіцер армії США
Лідери бізнес-спільноти
· Ольга Устинова, генеральна директорка Vodafone Україна
· Василь Хмельницький, Ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture
· Євген Осипов, CEO компанії Kernel
· Наталія Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM
· Галина Герега, співзасновниця групи компаній «Епіцентр»
· Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів компанії SoftServe
· Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management
До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору — представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.
Оновлення програми та анонсування спікерів можна відслідковувати на сайті.
Цьогоріч КМЕФ у партнерстві з Gen.Ukrainian спрямовує частину коштів від продажу квитків на психологічну реабілітацію дітей, які постраждали внаслідок війни. Кошти будуть використані для організації таборів Gen.Camp, де діти отримають професійну допомогу від кваліфікованих психологів і психотерапевтів. Окрім цього, охочі можуть зробити додаткові пожертви за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум — один з найбільших у Східній Європі міжнародних форумів, який об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Низка ідей, які обговорювалися на КМЕФ, згодом були втілені в життя, зокрема, на законодавчому рівні: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, енергосервісні контракти, мораторій на експорт лісу-кругляку, зниження ЄСВ. Ці інструменти дозволили залучити мільярди доларів інвестицій та збільшили ВВП України.
Реєстрація учасників на Київський міжнародний економічний форум за посиланням.
Титульні партнери: UFuture, Mastercard, Нова Пошта, AEQUO
Партнери: Biopharma, ІНТЕРПАЙП, ПУМБ, МХП, Епіцентр, ПриватБанк, ДТЕК, Lamel, Ajax Systems, Biosphere Corporation, Sense Bank, Kernel, Vodafone, OKKO, Метінвест
Програмні партнери: ACC (Американська торговельна палата в Україні), Центр соціальних змін і поведінкової економіки, GLOBSEC
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 media
Медіапартнери: New Voice, LIGA.net, РБК-Україна, Delo.ua, Інтерфакс-Україна, The Kyiv Independent, TAVR Media, Mind.ua, Kyiv Post
Залишити заявку на акредитацію ЗМІ: форма для акредитації.
Контактна особа з питань реєстрації учасників:
Олександра Барабаш
Тел.:+380 50 880 0010
Email: tickets@forumkyiv.org
Контактна особа з питань акредитації ЗМІ:
Богдана Мишковська
Тел.: +380 63 597 4806
Email: bogdana@sameandfriends.com
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер Форуму.
Більше половини банкрутів — українці від 25 до 45 років
651 справа про банкрутство людей наразі відкрита за даними Верховного суду України. Справ побільшало майже вдвічі за останні 4 місяці цього року. Найбільше банкрутів — в Києві та області й на Дніпропетровщині. 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років.
651 справу щодо людей-банкрутів відкрито в Україні цьогоріч. Від початку літа справ побільшало майже у 2 рази.
Наразі вже відкрито більше справ про банкрутство українців, аніж за весь минулий рік: тоді розглядалось 575 таких справ.
Найчастіше просять визнати себе неплатоспроможними люди віком від 25 до 45 років — це 64,1% банкрутів. Ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років.
51% банкрутів — жінки, ще 48% припадає на чоловіків.
Найбільше банкрутів у столиці: 95 справ або ж 15% від загальної кількості. Наслідує Київщина: 58 або 9%. Замикає топ Дніпропетровщина із 53 справами — це 8% від загальної кількості.
Арбітражний керуючий Денис Лихопьок вважає, що нинішня динаміка, скоріш за все, є “відкладеним попитом”, аніж стрімким зростанням, обумовленим якимось одним фактором.
«Варто розуміти, що на початку повномасштабної війни людям було не до того, аби розбиратися із боргами — в пріоритеті опинились питання виживання.
Водночас понад рік діяв мораторій на стягнення більшої частини боргів у виконавчих провадженнях. Вже після того, як цей мораторій було скасовано, приватні та державні виконавці нагадали боржникам про їх зобовʼязання. Це й могло стати тією рушійною силою, яка спонукала людей шукати рішення у погашенні боргів через процедуру неплатоспроможності.
До того ж, наразі в Україні вже напрацьовується позитивна судова практика в питаннях банкрутства громадян», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства.
Контекст
Верховна Рада дозволила громадянам ставати банкрутами ще у жовтні 2018 року. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 році. Відтоді людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
https://opendatabot.ua/analytics/people-bankrupts-2024-10
