Національний банк України (НБУ) надав ПрАТ «Страхова компанія “Грандвіс” (Чернігів) дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив план такого виходу, повідомив регулятор на сайті в п’ятницю.
«Після завершення процедури виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля «Грандвіс» зобов’язане звернутися до Національного банку із заявою про анулювання ліцензії на здійснення страхової діяльності», – сказано в публікації.
Уточнюється, що таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 14 серпня. Цьому передувало рішення акціонерів компанії про відхід з ринку на загальних зборах 9 серпня.
За даними регулятора, за перше півріччя 2024 року 86% страхового портфеля СК «Грандвіс» формувалося за рахунок платежів за договорами КАСКО, 8% – страхування відповідальності та 4% – страхування здоров’я.
Зазначається, що обсяг страхових премій компанії за січень-червень становив 1,24 млн грн, а сформовані страхові резерви – 574 тис. грн. НБУ підкреслив, що частка страховика за вищезазначеними преміями на ринку становить 0,01%. За шість місяців 2024 року СК «Грандвіс» виплатила страхові відшкодування в обсязі 179 тис. грн.
СК «Грандвіс» працює на страховому ринку з 1995 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Статутний капітал компанії – 14,3 млн грн.
Як повідомлялося, НБУ в листопаді 2023 року застосував до ПрАТ СК «Грандвіс» захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування.
Причиною ухвалення рішення стало невиконання страховиком рішення від 24 квітня 2023 року про порушення вимог ведення обліку та недотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу.
Самокатників, винних у ДТП, штрафують від 340 грн до 17 тисяч грн та позбавляють водійських прав
Щонайменше 130 справ через ДТП за участю електросамокатів розглядалося у судах за останні 5 років за даними пошуковика по судовому реєстру “Бабуся”. 34% з них потрапили на розгляд у 2023 році. За порушення самокатників можуть штрафувати від 340 грн до 17 000 грн та на рік позбавити водійського посвідчення.
111 адміністративних та 22 кримінальні справи через ДТП з електросамокатами знайдено в судовому реєстрі станом на липень 2024 року.
Найбільшу кількість ДТП за участю самокатників було зафіксовано торік: 36 адміністративних та 10 кримінальних справ. Втім, рік до року таких проваджень лише більшає: цьогоріч вже відкрито більше кримінальних справ, аніж за весь 2021 рік. Від початку поточного року у судах вже розглядалося щонайменше 16 адміністративних та 3 кримінальні справи за участю самокатників.
Найчастіші види ДТП, коли в дорожній пригоді винні власне водії самокатів, — це наїзд на пішохода або ж пошкодження майна. У таких справах кермувальники переважно відбуваються сплатою штрафу у розмірі від 340 до 850 грн.
Водночас більшає кількість випадків, коли водіїв самоката “ловлять” за кермом у нетверезому стані. Так, наприклад, торік водій орендованого самоката на тротуарі збив жінку. Під час перевірки у нього виявили 0,9 проміле алкоголю — це приблизно як після вживання 250 мл горілки. Порушника оштрафували на 17 тисяч грн та позбавили водійського посвідчення на рік.
Проте порушників не завжди можна повноцінно притягти до відповідальності: кермувальники можуть не мати водійського посвідчення та просто не знати ПДР. Так, наприклад, кур’єр на електросамокаті, який поспішав на замовлення з 0,33 проміле, у суді доводив, що був тверезий, а самокат не є транспортним засобом. Втім, ці аргументи не допомогли уникнути штрафу у 17 тисяч грн. Вилучити водійське посвідчення, як того вимагає закон, не змогли — у порушника його ніколи й не було.
Наша редакція поцікавилася, як бізнес з прокату самокатів реагує на таку статистику. У компаніях Bolt та Jet зазначили, що закон не вимагає від самокатників наявності водійського посвідчення, проте за правилами їх сервісів кермувальник має бути повнолітнім. Варто зазначити, що документального підтвердження віку сервіси не вимагають: користувачі мають ввести свою дату народження під час реєстрації.
В обох компаніях зазначили, що всі поїздки застраховані на випадок шкоди життя чи майна третіх осіб. Водночас у випадку, якщо у ДТП потрапив неповнолітній, який під час реєстрації накинув собі років (як у справі, коли підліток у Києві протаранив автівку), наслідки цієї автопригоди страховкою або ж не покриваються взагалі (Jet), або ж, в залежності від обставин, сервіс залишає за собою право на остаточне рішення (Bolt).
“Наразі дуже важливо саме на законодавчому рівні розробити чіткі та зрозумілі правила дорожнього руху для електросамокатів та відповідальність за їх порушення. Ми не відстежуємо загалом усі інциденти з електросамокатами, але слідкуємо за страховими випадками — цьогоріч це менше 0,001% від усіх поїздок” — коментує Антон Мілка, керівник напряму з розвитку шерінґових сервісів компанії Bolt в Україні.
Контекст
Нагадаємо, що у 2023 року водіїв самокатів на рівні закону визнали повноцінними учасниками дорожнього руху — проте спеціальні правила для них досі не затверджені. Кермувальники електросамокатів, моноколес тощо повинні рухатися якомога правіше проїзної частини, користуватися світловідбивними елементами та шоломами. Водночас їздити тротуарами та пішохідними доріжками такому транспорту заборонено
https://opendatabot.ua/analytics/scooters-dtp-2024
З початку 2024 року столична служба зайнятості виплатила роботодавцям Києва 13,2 млн грн компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану та ще 2,4 млн грн – на оплату праці працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа ВПО за направленням центрів зайнятості. Завдяки компенсаціям роботу в столиці отримали 750 внутрішньо переміщених осіб.
Наразі служба зайнятості реалізує дві програми надання компенсації витрат роботодавців на оплату праці за працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб:
1) компенсація витрат на оплату праці при працевлаштуванні ВПО під час дії воєнного стану
– у розмірі 8 тис. грн., максимальний термін – три місяці для ВПО, шість місяців – для ВПО з інвалідністю. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву на порталі Дія,
офлайн – звернувшись до центру зайнятості за місцем реєстрації діяльності.
2) компенсація витрат при працевлаштуванні зареєстрованих безробітних з-поміж ВПО за направленням центру зайнятості
– максимальний розмір – 16 тис. грн, загальна тривалість працевлаштування ВПО на період виплати – 12 місяців, максимальний термін виплат – 6 місяців. Отримати можна:
онлайн – подавши заяву через електронний кабінет роботодавця на сайті ДЦЗ,
офлайн – звернувшись безпосередньо до центру зайнятості.
«Відшкодування витрат на зарплату та соціальні внески знижує фінансовий тиск на компанії та створює для них мотивацію приймати на роботу внутрішньо переміщених осіб. Такі ініціативи не тільки допомагають інтегрувати цих людей у нові колективи, але й сприяють зменшенню безробіття та підвищенню соціальної стабільності», – зауважив директор Київського МЦЗ Дмитро Новицький.
У січні – липні 2024 року послугами Київської служби зайнятості скористались понад 3,1 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Українські підприємства в січні-липні збільшили імпорт олова та виробів на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.),
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
У 2023 році експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовується переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та в покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю). Інший відомий сплав – пьютер – використовується для виготовлення посуду.
Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Українські підприємства в січні-липні знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.).
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Експорт свинцю, Україна
