Український стрілець Сергій Куліш завоював срібну медаль у фіналі змагань зі стрільби з гвинтівки з трьох положень з відстані 50 м на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
Спортсмен набрав 461,3 бала.
У цих змаганнях перше місце дісталося Китаю, а третє – Індії.
Це друга медаль у скарбничці України на Олімпійських іграх 2024, після бронзової, яку виборола фехтувальниця Ольга Харлан.
Куліш – срібний призер Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро у стрільбі з пневматичної гвинтівки з відстані 10 м.
Структура золотовалютних резервів на 30.04.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Відень, 31 липня 2024 року – ICMPD поповнився ще одним членом: Ірландія стала 21-ю державою-членом, яка долучилася до роботи ICMPD з пошуку інноваційних рішень регіональних міграційних викликів. Ірландія приєдналася до МЦРМП останньою після Німеччини (2020 рік), Греції (2021 рік) та Нідерландів (2023 рік), які приєдналися до організації в останні роки.
“Глобальна міграція стає все більш складною та багатогранною. Ірландія не може пройти через це наодинці; ефективна міграційна політика не може бути розроблена або реалізована в ізоляції. Вступ Ірландії до Міжнародного центру з розробки міграційної політики дуже вітається і приносить багатий досвід, який стане безцінним ресурсом для ірландських політиків», – заявила міністр юстиції Ірландії Хелен МакЕнті Т.Д.
Ірландія та МЦРМП співпрацюють протягом останніх 20 років, реалізуючи низку дослідницьких проектів у сфері управління міграцією. Серед них, зокрема, дослідження нелегальної міграції, тенденцій і результатів політики регуляризації, а також аналіз реалізації різних політик (MIrreM); оцінка структури і практики Загальноєвропейської системи притулку (CEASEVAL); підготовка доказів на підтримку політики ЄС щодо додаткових шляхів прийому дорослих біженців на основі технічних і професійних навичок (REF-VET) та багато інших.
Крім того, Ірландія відіграє активну роль у діалогах з питань міграції, що підтримуються МЦРМП, таких як Будапештський та Празький процеси, а також у розробці посібника з інтеграції нещодавно прибулих мігрантів у регіоні (SPRING); політичних дослідженнях, обміні інформацією та розбудові потенціалу в рамках ініціативи «Медична країна походження» (MedCOI); а також у розробці методів і стратегій допомоги жертвам торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації дітей, особливо тих, що вчиняються з використанням онлайн каналів (HEROES).
“Ми раді вітати Ірландію як нашу нову державу-члена.
Держави-члени МЦРМП представляють групу країн, які мають велике значення та унікальну позицію у вирішенні питань, пов’язаних з міграцією; і Ірландія була активним учасником цих зусиль. Як держава-член, Ірландія і надалі зміцнюватиме стратегічний вимір нашої взаємодії з Європейським Союзом і за його межами», – заявив Генеральний директор МЦРМП Міхаель Шпінделеггер.
«Окрім того, що Ірландія є країною призначення для мігрантів, активна співпраця з МЦРМП та досвід країни у вирішенні різних міграційних питань посилить наші можливості для спільного та більш ефективного реагування на можливості та виклики, а також сприятиме вдосконаленню міграційних систем на регіональному рівні», – додав пан Шпінделеггер.
МЦРМП був заснований за ініціативою Австрії та Швейцарії у 1993 році, коли міграційна реальність в Європі була кардинально змінена політичними змінами у Східній Європі та балканськими конфліктами. Кількість країн-членів вперше зросла в 1990-х роках, коли до неї приєдналися Угорщина в 1995 році та Словенія в 1998 році. У 2001 році до них приєдналася Чехія, у 2003 році – Швеція, Польща та Болгарія, у 2004 році – Португалія та Хорватія, а у 2006 році – Словаччина.
Румунія і Сербія були наступними, хто приєднався в 2011 році, а потім Боснія і Герцеговина в 2012 році і Північна Македонія в 2015 році. Мальта і Туреччина приєдналися у 2018 році, Німеччина – у 2020 році, а Греція – у 2021 році.
Інвестиційно-банківська компанія Capital Times (Київ) переглянула свій макропрогноз на 2024-2025 рр., погіршивши очікування зростання економіки на 2,0 відсоткових пункти (в.п.) – до 3,1% та інфляції на 2,6 в.п. – до 9,0%.
«Ми припускаємо, що охолодження економіки призведе до від’ємного реального ВВП України в IV кв. 2024р і I кв. 2025р. Поліпшення прогнозу можливе за умови впровадження механізмів бюджетного стимулювання економіки, що було анонсовано представниками влади», – йдеться в прес-релізі компанії в середу.
Згідно з ним, прогнози зростання ВВП та інфляції на наступний рік також погіршено на 1,3 п.п. – до 2,9% і 7,0% відповідно.
Зазначається, що аналітики Capital Times фіксують ознаки сповільнення економіки і пов’язують їх із меншим потоком зовнішньої фінансової допомоги, а також внутрішніми мобілізаційними процесами. Серед інших причин було названо проблеми із забезпеченням електроенергією, посилення торгового і бюджетного дефіциту.
Оцінку номінального ВВП було знижено на цей рік на 2,2% – до $188,3 млрд, а на наступний – на 1,8%, до $205,7 млрд.
У компанії зазначили, що хоча інфляція досягла мінімальних значень у II кв. 2024 року, у червні було зафіксовано різке прискорення споживчої та промислової інфляції через підвищення цін на електроенергію.
«У довоєнні роки бізнес поступово перекладав витрати на комунальні платежі на споживача, однак у воєнний час ресурсу для покриття додаткових витрат у бізнесу недостатньо. Тому бізнес одразу закладає в ціни зростання собівартості», – пояснили аналітики.
Згідно з оновленим прогнозом, Capital Times погіршив очікування середнього офіційного курсу на цей рік до 40,5 грн/$1 з 39 грн/$1 у попередньому прогнозі, а на кінець року – до 42,5 грн/$1 з прогнозованих раніше 41 грн/$1. Також аналітики більш песимістично оцінюють можливу траєкторію гривні 2025 року: середньорічний офіційний курс прогнозується на рівні 43,7 грн/$1, а на кінець року – 45,2 грн/$1, тоді як раніше вони очікували середній курс 2025 року на рівні 42 грн/$1.
«Накопичення структурних проблем із фінансуванням бюджету та зменшенням фінансової підтримки від партнерів зумовлюють поступову девальвацію української гривні протягом 2024 року. Девальваційний тренд дуже сильний, і ми припускаємо слабкість гривні в II півріччі цього року», – йдеться в релізі.
Водночас аналітики поліпшили прогноз щодо золотовалютних резервів України на цей рік із $38 млрд до $41,5 млрд, погіршивши його на наступний рік із $42 млрд до $40 млрд.
Позитивним моментом оновленого макропрогнозу є поступове звуження від’ємного сальдо торгового балансу з $37,7 млрд торік до $36,8 млрд цьогоріч і $35,4 млрд наступного року.
Аналітики вважають, що узгодження плану реструктуризації зовнішнього боргу, домовленості з європейськими партнерами за програмою Ukraine Facility, реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans надання Україні $50 млрд, забезпеченого майбутніми доходами від заморожених активів РФ, а також всебічна підтримка МВФ – фактори, що дадуть змогу зменшити залежність України від допомоги США в наступні роки, нівелюючи ризики результатів виборів у Штатах.
«На фронті без суттєвих змін, незважаючи на відчутне перевищення сил ворога. У II півріччі припускаємо більше позитивних новин для України, зокрема, прогресу у звільненні територій. Однак базовим сценарієм завершення війни бачимо 2027-2028 рр.», – резюмували в Capital Times.
Capital Times, ВВП, Україна
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) розпочало реалізацію нового проєкту GROW з підтримки українських кредитних спілок, повідомляється на сайті USAID.
«На основі партнерства зі Всесвітньою радою кредитних спілок USAID розширить обсяги підтримки українських кредитних спілок, що дасть їм змогу надавати більше позик підприємствам і фізичним особам-підприємцям», – наголошується в повідомленні.
Ініціатива розпочинає свою діяльність цього місяця і триватиме наступні чотири роки. Початкове вкладення ресурсів становитиме $5 млн.
Проєкт GROW тісно співпрацюватиме з кредитними спілками в Україні щодо створення продуктів і партнерських відносин, які забезпечать максимальне охоплення українців послугами кредитних спілок і матимуть позитивний вплив на місцеві громади та місцеву економіку. Проєкт також розширить доступ до фінансування українців, які прагнуть започаткувати власну справу, та бізнесу, що бажає розширити свою діяльність, зокрема для мікро-, малих та середніх підприємств, кооперативів та агровиробників у сільських районах країни.
Крім того, проєкт сприятиме виконанню довгострокових пріоритетних завдань України у сфері подальшої інтеграції та вступу до Євросоюзу, зокрема щодо гармонізації регуляторної бази діяльності кредитних спілок з відповідними вимогами ЄС.
