Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Open4Business.com.ua
На кінець 2025 року в Іспанії налічувалося 7 500 944 іноземців із дійсними документами на проживання, що на 4,5 % більше, ніж роком раніше. Такі дані опублікував Постійний імміграційний обсерваторій (OPI) при Міністерстві інклюзії, соціального забезпечення та міграції Іспанії.
З цього числа 3 804 191 особа мала реєстраційний сертифікат громадянина ЄС або ЄАВТ, 3 497 284 проживали в країні з дозволом на проживання в загальному міграційному режимі, ще 199 469 осіб перебували в Іспанії за карткою TIE в рамках угоди про Brexit для британців та членів їхніх сімей.
Серед власників реєстраційних сертифікатів ЄС та пов’язаних з ними документів найбільшими групами були громадяни Румунії — 1 136 518 осіб, Італії — 514 054 та Великої Британії — 382 474. Разом ці три національності становили 51% даної категорії іноземців з документами на проживання.
У сегменті іноземців з дозволом на проживання поза режимом ЄС найбільшими національними групами, за даними OPI, були громадяни Марокко, Колумбії та Аргентини. При цьому загальна кількість іноземців у цьому сегменті зросла на 9% за рік, або на 288 253 особи.
Окремо Іспанія оновила статистику щодо українців. За даними OPI, на 31 грудня 2025 року в країні проживали 338 576 громадян України з дійсними документами на проживання. Показник був опублікований у січні 2026 року в спеціальному звіті щодо українських громадян.
Таким чином, Іспанія зберігає один із найбільших у ЄС масивів іноземного населення з легальним статусом проживання, а українці залишаються однією з помітних національних груп у цій структурі.
Фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I SCSp (Люксембург) може придбати кіпрську компанію Banoran Holdings Limited, якій належать кілька українських компаній проекту з розподіленої енергетики Power One. Згідно з інформацією Антимонопольного комітету України на його сайті, відповідний дозвіл він надав фонду у четвер, 26 березня.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I під управлінням Dragon Capital та Amber Fund Management Limited оголосив про свій перший проєкт в Україні Power One на Конференції з відновлення України в Римі в липні 2025 року (URC2025).
Пізніше компанія Power One підписала кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 22,3 млн євро для будівництва 68 МВт децентралізованої генерації в Закарпатській області. Ця ініціатива також отримала грантове фінансування у розмірі 3 млн євро з EBRD Crisis Response Special Fund, який підтримується урядом Норвегії.
Проєкт передбачає встановлення трьох газопоршневих установок (36,8 ГВА) та трьох систем накопичення енергії (31,5 ГВА) на шести ділянках. Проєкти на трьох ділянках планувалося запустити в листопаді 2025 року, ще на трьох — у квітні 2026 року.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, наразі Banoran Holdings є власником чотирьох ТОВ: «Пауер 1», «Пауер 1 Центр», «Пауер 1 Львів» (усі три — Київ) та «Пауер Форест» (Житомир).
У свою чергу, власником Banoran Holdings є сімейний траст Томаша Фіали — засновника та голови інвестиційної компанії Dragon Capital.
Видача дозволу АМКУ Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I є етапом виконання попередніх домовленостей про передачу проєкту цьому фонду.
Крім того, повідомлялося, що операційним партнером Power One є компанія «Неджен» екс-голови НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького з його колегою Андрієм Немировським.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I має цільовий обсяг 350 млн євро. У січні цього року фонд оголосив про перше закриття на 200 млн євро, в якому взяли участь Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестбанк (ЄІБ), Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку, Swedfund та Impact Fund Denmark.
Керуючий директор, керівник інфраструктурного напрямку в Dragon Capital Євген Баранов на URC2025 у Римі в липні 2025 року повідомив, що Dragon Capital і Amber за останній рік сформували надійний портфель проєктів, які можуть поглинути навіть більше капіталу, ніж планує залучити фонд. У презентації фонду на URC2025 зазначалося, що його стратегія передбачає інвестиції в контрольні пакети акцій або спільне інвестування з однодумцями, із середнім розміром інвестиції від 20 млн євро до 50 млн євро.
У грудні Баранов уточнив, що в першу чергу йдеться про проекти в енергетиці, але також і про транспортну та цифрову інфраструктуру, оскільки війна створила «величезні дефіцити».
«Якщо ми говоримо про проєкти розміром від 30 млн євро до 50–70 млн євро, то це та точка, в якій ми почуваємося найкомфортніше. І з січня-лютого наступного року ми почнемо активніше інвестувати», — повідомив Баранов наприкінці минулого року.
Dragon Capital — одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних та приватних клієнтів. Компанія заснована у 2000 році в Києві. За словами Фіали, до портфеля інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. З 2015 по 2021 рік компанія інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій, у 2025 році інвестувала майже $100 млн і планує перевищити цей показник у 2026 році.
Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-лютому 2026 року зріс на 15,2% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,02 трлн юанів ($147,6 млрд), йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Зростання стало найсильнішим для цього періоду з 2018 року, зазначає Trading Economics.
Прибуток державних компаній за два місяці поточного року збільшився на 5,3%, приватних – підскочив на 37,2%.
Значне підвищення прибутку в січні-лютому було зафіксовано в сегменті виробництва комп’ютерів та комунікаційного обладнання (у 3 рази) і виробництва чорних металів (у 2,5 рази), а також у хімічній галузі (+35,9%).
За підсумками 2025 року прибуток великих промислових підприємств збільшився на 0,6%.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Україні лише за березень закрилися щонайменше шість книгарень, зокрема у Вінниці, Кропивницькому та Києві, повідомив видавець і генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов на своїй сторінці у Facebook.
Проаналізувавши оприлюднену інформацію та ситуацію на книжковому ринку, журналісти відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” звернулися по коментар до голови правління “Української видавничої асоціації” Артема Біденка.
“Ситуація на ринку складна: люди купують все менше, при цьому виробництво книжок дорожчає. Вже почали закриватися книгарні, як невеликі, так і великі. Для ритейлу книжки стають невигідними, бо вони займають місце і погано продаються”, – заявив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління “Української видавничої асоціації” Артем Біденко.
За словами Віктора Круглова, у Вінниці та Кропивницькому назавжди закрилися книжкові магазини, які відкрилися у 2023–2024 роках на хвилі ентузіазму та очікування державної підтримки.
Крім того, наступного тижня “Yakaboo” закриває свою єдину офлайн-точку у Головпоштампі на Хрещатику, а видавництво “АртБукс” через збитковість ліквідує свій фірмовий магазин книжок на Великій Васильківській.
Раніше “Книголенд” закрив книгарню в підземному торговому центрі на Майдані Незалежності, а також під питанням залишається існування книгарні на Русанівці у Києві.
Також, за інформацією Круглова, власниця книгарні “Моя книжкова полиця” повідомила про припинення роботи, а мережі “Рідіт” та “Сенс” відзвітували про мільйонні збитки за підсумками року.
За словами Біденка, у січні–березні середній чек у книгарнях скоротився майже вдвічі: якщо раніше покупці обирали 3–5 книжок, то зараз — 1–2.
На тлі падіння попиту видавці змушені застосовувати значні знижки, намагаючись повернути хоча б частину вкладених коштів, однак це не вирішує системної проблеми.
“Для ритейлу книжки стають економічно невигідними: вони займають площу, потребують певних умов зберігання, але при цьому продаються значно гірше”, — пояснив він.
За оцінкою експерта, наступним етапом може стати криза неплатежів у галузі, що спершу зачепить видавців, а згодом і друкарні.
“Це ознаки системної кризи на ринку, яку без державного втручання подолати неможливо”, — наголосив Біденко.
Він також зазначив, що однією з ключових причин подорожчання книжок є зростання собівартості виробництва.
“Сировина імпортується, логістика ускладнена, є дефіцит кадрів як у транспорті, так і в друкарнях. Усе це підвищує витрати, а відповідно і кінцеву ціну книжок”, — сказав він.
Окремим фактором тиску на ринок залишається піратство у сфері електронних і аудіокнижок.
“Близько 80% оцифрованого контенту є нелегальним. Через це неможливо об’єктивно оцінити реальний попит: ми не розуміємо, чи люди більше читають у цифровому форматі, чи просто менше купують книжки і менше читають взагалі”, — зазначив Біденко.
Він додав, що окремі сегменти, зокрема дитяча література, перебувають у кризі ще з початку повномасштабної війни.
Оцінюючи державну політику, Біденко заявив, що ринок наразі не бачить практичної реалізації задекларованої підтримки.
“Поки що це лише заяви. Реальних дій немає, хоча ми очікуємо, що ситуація зміниться. Якщо ці інструменти запрацюють, ринок зможе повернутися до довоєнного рівня і відновити розвиток. Без державної участі видавнича галузь, яка в більшості країн є дотаційною, не зможе стабільно функціонувати”, — підсумував він.
Текст: Ольга Левкун
https://interfax.com.ua/news/culture/1154870.html
КП «Вінницька транспортна компанія» 26 березня оголосила про намір укласти зі СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО) (трамваї, тролейбуси та спеціалізований вантажний транспорт).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 1,717 млн грн проти очікуваної вартості 2,380 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Місто» з пропозицією 2,270 млн грн, «Оранта» — 2,323 млн грн.
Переможцем аналогічного тендеру в березні минулого року стала СК «Місто».
