На полях Глобального саміту миру у Швейцарії президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Республіки Палау Сурангелом Віппсом-молодшим.
Як повідомляє Офіс президента, у присутності лідерів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та державний секретар Палау Густав Айтаро підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між державами.
Зустріч президентів стала першим контактом на найвищому рівні між Україною та тихоокеанською Палау.
Зеленський подякував Сурангелу Віппсу-молодшому за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України й запросив Палау долучитися до імплементації пункту Формули миру “Екологічна безпека”. “Дуже важливо, що ви знайшли можливість прибути на Саміт миру. Дякую за вашу чітку позицію. Питання, які обговорюються на Саміті, є важливими не тільки для Європи, а й для всього світу”, – сказав глава Української держави.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” в січні-травні цього року виготовили та відремонтували 606 одиниць гірничо-шахтного обладнання (ГШО), зокрема сім нових прохідницьких і очисних комбайнів.
“Машинобудівники забезпечили шахтарів також і 450 тисячами запчастин і комплектуючих”, – повідомляється в прес-релізі енергохолдингу в п’ятницю.
Як зазначили в компанії, такі обсяги необхідного виробленого обладнання дають змогу продовжувати закладати міцнішу опору для проходження тепловою генерацією наступного опалювального сезону.
“Розбір завалів і відновлювальні роботи на пошкоджених атаками теплоелектростанціях тривають у режимі 24/7. Кожен працює на своєму місці. На своїх місцях і шахтарі з машинобудівниками. Шахтарі – щоб витягувати достатні для надійної роботи теплоелектростанцій обсяги вугілля. І машинобудівники, які повинні переконатися, що у шахтарів завжди є все необхідне”, – зазначив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, 2023 року інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Інноваційні фармацевтичні компанії залишаються в топ-15 лідерів українського фармринку завдяки бюджетним закупівлям.
Згідно з презентацією аналітичної команії SMD, представленої під час спільного з юридичною компанією Arzinger семінару “Участь у бюджетних закупівлях приносить мультинаціональним фармкомпаніям хороші результати”.
Зокрема, бюджетні закупівлі становлять 68% продажів в Україні компанії Roche, 54% Boehringer і 46% Pfizer. При цьому серед вітчизняних фармкомпаній у бюджетних закупівлях лідирує “Юрія Фарм”, бюджетні закупівлі у якої становлять 68% загального обсягу продажів.
Водночас програма реімбурсації “Доступні ліки” забезпечує значний обсяг продажів таким компаніям як Київський вітамінний завод (КВЗ), Astra Zeneca, KRKA і TEVA.
Загалом за підсумками 2024 року лідерами фармринку за обсягом продажів залишалися “Фармак” із часткою 6,1%, “Дарниця” (4,6%) та “Юрія-Фарм” (4,1%).
Серед іноземних фармкомпаній лідерами залишалися “Санофі” і Teva, які за підсумками 2023 року займали по 2,7% ринку, а також AstraZeneca з часткою 2,1%.
В Україні в неділю, 16 червня, очікується погіршення погодних умов, повідомляє Укргідрометцентр.
“У більшості південних, центральних та Харківській областях сильні дощі, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с (I рівень небезпеки, жовтий)”, – зазначається в повідомленні.
Рентабельність основних видів сільгоспкультур із 2023 року стабільно покращується, але виробництво зернових досі не досягло беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною, 2024 року рентабельність олійних буде вищою, ніж прогнозувалося раніше, а виробництво зернових залишиться збитковим. Відповідний прогноз міститься в дослідженні Міністерства аграрної політики і продовольства та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
“Поліпшення рівня рентабельності порівняно з попереднім періодом пов’язане з відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дало змогу збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку, навіть незважаючи на зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, за останні шість місяців ціни на елеваторах зросли на 38% для зернових культур і на 14% для олійних порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшилися, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається досить високою. При цьому закупівельні ціни на українському ринку ще значно відстають від світових.
З початку 2024 року змінилася структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відігравала важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Але на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямку порівняно з глибоководними портами Одеси, нагадали експерти.
Тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі триває. Хоча восени 2023 року і було зафіксовано збільшення норм внесення добрив під озимі культури, навесні 2024 року норми внесення знову скоротилися – в середньому на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів і подорожчання їхньої вартості через зміни до Митного Кодексу та загальну ситуацію невизначеності в галузі у зв’язку з війною.
Аналітики звернули увагу, що великі виробники практично не знизили норми внесення добрив, в той час, як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%. Норми внесення засобів захисту рослин залишилися на тому ж рівні, адже зменшення використання ЗЗР може призвести до погіршення врожайності та якості зернових і олійних культур.
За результатами 2024 року Мінагрополітики та УКАБ прогнозують вищий рівень рентабельності рослинництва порівняно з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшнику очікується на рівні $45 за тонну (-$4/т у 2023 році), сої – на рівні $83/т ($69), ріпаку – на рівні $78/т ($5/т). Виробництво ж зернових залишиться збитковим.
“На результати галузі рослинництва цьогоріч найбільше впливатимуть такі фактори, як зменшення норми внесення добрив і, як наслідок, незначне зменшення врожайності, а також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме більш активному відновленню внутрішніх закупівельних цін”, – констатували аналітики.
ПАТ “Хмельницькобленерго” 14 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість 1 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 22 червня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “ВУСО”.
