Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Китай у п’ятницю запустив автоматичний космічний корабель із майже двомісячною місією зі збору каміння і ґрунту зі зворотного боку Місяця, ставши першою країною, яка зробила таку амбітну спробу, повідомляє Reuters. Найбільша китайська ракета Long March-5 стартувала о 17:27 за пекінським часом (12:27 за Києвом) з космодрому Веньчан на південному острові Хайнань із зондом Chang’e-6 вагою понад 8 тонн.
Завдання “Чан’є-6″ – здійснити посадку в басейні Південний полюс – Ейткен на зворотному боці Місяця, який вічно повернутий у бік від Землі, після чого він витягне і поверне зразки.
Цей запуск став ще однією віхою в китайській програмі освоєння Місяця і космосу.
Для нас залишається загадкою, як Китай зміг розробити таку амбітну й успішну програму за такий короткий час”, – сказав П’єр-Ів Меслен, французький дослідник, який працює над одним із наукових завдань місії “Чан’е-6”.
У 2018 році “Чан’е-4” здійснив першу безпілотну посадку на зворотний бік Місяця. У 2020 році “Чан’є-5” уперше за 44 роки доставив місячні зразки, а “Чан’є-6” може зробити Китай першою країною, яка дістане зразки з “прихованого” боку Місяця.
Раніше повідомлялося про запуск супутника-ретранслятора Quequiao-2, призначеного для забезпечення зв’язку місячних апаратів Китаю з наземними станціями.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
“Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим фактором була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності”, – пояснив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
Водночас, як зазначив НБУ, стабільна робота морського коридору, сприятлива погода і збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання. Центробанк додав, що фіскальна політика залишалася м’якою і разом з ефектом значного нарощування бюджетних видатків наприкінці 2023 року суттєво підживлювала сукупний попит.
Раніше, наприкінці квітня, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 4,5%.
Як зазначає Нацбанк, помірні темпи зростання ВВП збережуться до кінця 2024 року. “Основними факторами зростання залишатимуться збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення зовнішнього попиту, а також подальше пристосування бізнесу та населення до умов значних загроз безпеці. Однак темпи економічного зростання сповільняться з огляду на наслідки війни та виснаження імпульсу зростання, спричиненого низькою базою 2022 року”, – вказав НБУ.
Він додав, що відновлення також стримуватимуть наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.
Згідно з оновленими прогнозами, у другому кварталі зростання ВВП прискориться до 3,7% (у січні Нацбанк очікував його на рівні 4,8%), після чого сповільниться до 1,3% (1,7%) у третьому кварталі і знову прискориться до 4,1% (2,0%) у четвертому.
Загалом на 2024 рік НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3% із 3,6% у січневому звіті, а на 2025-й – до 5,3% із 5,8%.
“Негативний внесок перегляду оцінок дефіциту е/е у зміну реального ВВП у 2024 році оцінено в 0,6 відсоткового пункту (в.п.), а у 2025 році – в 0,5 в.п. Натомість вплив на ВВП меншого врожаю зернових у 2024 році буде незначним завдяки переорієнтації с/г виробників на більш маржинальні культури, зокрема олійні”, – вказав центробанк.
Як зазначає регулятор, баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік погіршення темпів економічного зростання України та посилення цінового тиску.
Нацбанк в оновленому Інфляційному звіті збільшив кількість ключових ризиків прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%) до трьох: до ризику більш тривалого терміну та інтенсивності війни додалися ризик великих бюджетних потреб (кварталом раніше НБУ оцінював його ймовірність у 15-25%) і великих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури (кварталом раніше вплив цього ризику центробанк вважав помірним).
Водночас імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходжень міжнародної допомоги та продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС знижено з 25-50% до 15-25%, однак ступінь впливу останнього ризику збільшено зі слабкого до помірного.
Крім того, НБУ додав новий ризик – загострення ситуації в Червоному морі, проте оцінив його ймовірність у 15-25% і ступінь впливу як низьку, а також виключив позитивний для прогнозу ризик нарощування потужності морських шляхів експорту.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
У неділю, 5 травня, на більшій частині України буде сонячно і сухо, лише в північній частині, на Закарпатті та в Карпатах вдень місцями невеликий короткочасний дощ, гроза, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер північно-східний із переходом на південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 3-8° тепла (у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-3°); вдень 17-22° тепла, у західних областях до 25°.
У Києві 5 травня вночі без опадів, удень місцями невеликий дощ. Вітер північно-східний із переходом на південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень близько 20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 5 травня найвища температура вдень була 30,2° у 2018 р., найнижча вночі -0,7° у 1908 р.
У понеділок, 6 травня, в Україні, крім південної частини, місцями невеликі короткочасні дощі, подекуди грози, в окремих районах град.
Вітер південно-західний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, вдень місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі 10-15°, на півдні та сході країни 6-11°; вдень 20-25°.
У Києві в понеділок очікується місцями невеликий, короткочасний дощ, гроза. Вітер південно-західний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 12-14°; вдень 22-24°.
Національний банк України заявляє про впровадження найбільшого пакета пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни з метою поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння притоку нових інвестицій у країну.
“По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою”, – ідеться в прес-релізі НБУ ввечері в п’ятницю.
“По-четверте, пом’якшуються обмеження в частині погашення нових зовнішніх кредитів. По-п’яте, надано можливість погашати відсотки за “старими” зовнішніми кредитами. По-шосте, пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній”, – додав регулятор.
Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесено постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року №56 до так званої “військової” постанови №18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набуває чинності з 4 травня 2024 року, і тільки в частині репатріації нових дивідендів – з 13 травня 2024 року.
Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників і забезпечить їм можливість виходу на зарубіжні ринки, що зі свого боку сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.
Зазначається, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.
“Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – підкреслили в Нацбанку.
Крім того регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме притоку нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом і підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.
Щодо пом’якшень обмежень з обслуговування та повернення “нових” зовнішніх кредитів і погашення “старих”, то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином заборона на купівлю інвалюти для погашення “нових” кредитів діятиме для позик строком до одного року.
Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування “новими” кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.
“Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не тільки від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться в релізі.
Ба більше, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, які, відповідно до умов договору, підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. Однак у межах одного креддоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року відсоткових платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.
Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу або оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладення.
Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався тільки на лізинг або ж оренду транспортних засобів.
Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати і переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, однак для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн в еквіваленті.
На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
БИЗНЕС, ВАЛЮТА, діяльність, ІНВЕСТИЦІЇ, Національний банк України, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
