Рівень заробітної плати 2024 року планують підвищити 72% опитаних компаній, майже стільки ж компаній (74%) відчувають дефіцит кадрів, такі результати дослідження ринку праці України від Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Згідно з опублікованими даними, 39% мають намір збільшити зарплату на 11-15%, а 28% – на 6-10%, тоді як про плани підвищення її на 16-20% – повідомили 13%, а вище 21% – 2%.
Уточнюється також, що дефіцит кадрів істотно зріс з осіннього опитування, коли на нього скаржилися 55% респондентів, при цьому сьогодні зовсім не відчувають його лише 7% опитаних, тоді як 17% відчувають частково.
У межах опитування 79% респондентів повідомили про підвищення зарплати 2023 року, 46% – про збільшення функціоналу та наймання нових працівників, 36% – про збільшення бюджетів на розвиток, навчання та утримання персоналу.
Крім того, 27% поінформували про підвищення бонусів і преміальних виплат, 10% респондентів повідомили про скорочення персоналу.
Щодо 2024 року, то учасники дослідження зазначили, що в компаніях заплановано збільшення рівня заробітної плати (72% респондентів), збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%), збільшення кількості працівників (35%), а також вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32%).
54% учасників дослідження зазначили, що в їхніх компаніях є можливість працювати дистанційно, але не для всіх категорій працівників. 28% респондентів вказали, що дистанційна робота можлива для всіх працівників і лише 17% повідомили про неможливість працювати дистанційно.
«Відповідно, спостерігається поступова динаміка повернення працівників в офіси. Для порівняння, у січні 2023 року лише 4% компаній не мали можливості дистанційної роботи”, – констатують у ЄБА.
Також в асоціації додали, що 52% респондентів мають працівників за кордоном, але їхня частка не перевищує 5% від загального штату компанії, тоді як у 19% респондентів за кордоном перебувають 6-10% працівників.
Зазначається, що у 32% респондентів усі працівники компанії наразі проживають і працюють в Україні, що є вищим за показники попередніх періодів. Водночас, деякі компанії використовують формати тимчасових контрактів за кордоном, після завершення яких співробітники можуть повернутися в Україну.
Серед країн, де проживає найбільше співробітників компаній, було названо Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Велику Британію, Іспанію, Ізраїль, Нідерланди, Словенію, Австрію, Норвегію, Бельгію, США, Швейцарію, Канаду, Латвію, Італію, Люксембург.
Підкреслюється, що 41% респондентів не планує повертати працівників до офісу найближчим часом, 12% зазначили, що найближчим часом компанія планує повертати всіх працівників до офісу, і 20% респондентів повідомили, що компанія планує повертати не всі категорії працівників.
Відривати вакансії в компаніях мають намір 67% учасників дослідження, при цьому 48% респондентів не планує змінювати кількість працівників у 2024 році, 26% збільшать штат на ≥5%.
Також 7% зазначили, що кількість працівників збільшиться на 6-10% і 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців сфери управління персоналом (49% керівники департаменту, 24% менеджери середньої ланки, 26% топ-менеджмент, 3% молодший персонал), воно тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 рр.
Понад 60% учасників цього дослідження представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього бізнесу і 7% малого бізнесу.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 pln, період з 01.01.24 по 31.01.24)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Микола Сольський подав заяву про відставку з посади міністра аграрної політики та продовольства України, Верховна Рада розгляне її на одному з найближчих пленарних засідань, повідомив голова ВР Руслан Стефанчук.
“До Верховної Ради України надійшла заява від Миколи Сольського про відставку з посади міністра аграрної політики та продовольства України. Заява буде розглянута на одному з найближчих пленарних засідань”, – написав він на сторінці Фейсбук у четвер.
Міністерство аграрної політики та продовольства, зі свого боку, опублікувало коментар Сольського про подану до парламенту заяву.
“Так, я написав заяву про відставку з посади міністра. У такій ситуації я вважаю це правильним кроком. Вирішить Верховна Рада прийняти мою відставку – буду вдячний за таке рішення, вирішить, що я маю працювати далі, – продовжу працювати”, – пояснив він.
Як повідомлялося, 23 квітня НАБУ повідомило Сольському про підозру в заволодінні державною землею на 291 млн грн і спробі заволодіти землею ще на 190 млн грн.
Міністр відкинув звинувачення і заявив, що “події, про які, за інформацією НАБУ, повідомлено про підозру мені, стосуються періоду 2017-2018 рр., тобто в той час, коли я був адвокатом і не був ні міністром аграрної політики і продовольства України, ні головою комітету Верховної Ради з аграрної та земельної політики”.
За його інформацією, обставини семирічної давнини стосуються спору між держпідприємствами та фізособами, зокрема військовими АТО, за землі, надані їм у володіння відповідно до закону.
Провідні аграрні асоціації 25 квітня звернулися до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про взяття Сольського на поруки, а також висловили довіру роботі Мінагрополітики.
ВАКС під час судового розгляду в четвер заслухав сторони обвинувачення і захисту. САП зажадав для чинного міністра затримання, а в разі ухвалення рішення про звільнення на поруки двох представників аграрних асоціацій – голови Всеукраїнської аграрної конфедерації Марії Дідух і заступника керівника Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука – заборонити Сольському спілкування з іншими підозрюваними, виїзд із Києва, зобов’язав носити електронний браслет і внести заставу 200 млн грн.
Згідно з трансляцією засідання, суд оголосив перерву і продовжить розгляд клопотання САП вранці в п’ятницю.
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 25 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг становить 157 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій – 3 травня
Серед українських інтернет-провайдерів «Домашній Інтернет» від Київстар має найбільшу гігабітну мережу. Лише за час повномасштабного вторгнення компанія інвестувала у розвиток Гігабіту понад 44 млн грн.
На початку 2024 року кількість абонентів, що користуються послугою фіксованого зв’язку від Київстар досягла 1,15 млн, а понад 70% із них мають можливість користуватися тарифними планами із гігабітною швидкістю.
Завдяки стрімкій модернізації гігабітного обладнання, абоненти послуги Домашній Інтернет від Київстар можуть збільшити швидкість зі стандартної до 100 Мбіт/с до 1 Гбіт/с. Зокрема, це стало можливим як у великих містах: Київ, Дніпро, Львів, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Тернопіль, так і містах районного значення: Біла Церква, Кам’янець-Подільський, Нетішин, Дрогобич, Мукачево, Нововолинськ, Бориспіль тощо.
«В умовах постійного зростання кількості гаджетів та користувачів в домівках українців, збільшення стандартної швидкості зі 100 Мбіт/с до 1 Гбіт/с – це гігієнічне покращення зручності доступу до мережі Інтернет. Саме тому нашим фокусом від 2021 року є модернізація нашого обладнання у різних містах України для якісного розвитку Гігабіту», – прокоментував Сергій Сухорук, керівник департаменту фіксованого зв’язку Київстар.
Абоненти можуть обрати тарифний план, що передбачає надання гігабітної швидкості, та замість стандартної до 100 Мбіт/с отримувати інтернет зі швидкістю до 1 Гбіт/с. Це дозволяє користувачам швидше завантажувати великі файли, підключати більше пристроїв, не жертвуючи швидкістю та дивитись відео на великих екранах у найкращій якості.
Перед тим як переходити на тариф із підтримкою гігабітної швидкості, користувачам слід переконатись, що їх роутер підтримує її. Якщо він не відповідає цьому параметру – слід його замінити.
Гігабітна швидкість від Київстар доступна у більшості тарифних планів послуги «Домашній Інтернет». Щоб її протестувати поточні абоненти можуть змінити тариф на той, що дозволяє користуватись швидкістю до 1 Гбіт/с, спробувати її за 50 грн/міс чи підключити відповідну Суперсилу. Нові користувачі фіксованого зв’язку від Київстар можуть скористатись послугою “Спробуй Гігабіт” та тестувати гігабітну швидкість без доплат протягом перших 3 місяців.
Детальніше про гігабітну швидкість від Київстар за посиланням.
Окрім цього, Київстар продовжує безоплатно підключати до інтернету укриття по всій країні. За час повномасштабного вторгнення було підключено 1490 укриттів, а розмір інвестицій в цю ініціативу сягнув понад 700 тис. грн. Також компанія безоплатно підключила інтернет в 1550 модульних будинках для переселенців і продовжить робити це за запитом на електронну адресу wifi@kyivstar.net
Довідка про Київстар:
Київстар найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на грудень 2023 року обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і в найближчі три роки планує інвестувати в цей напрямок 600 млн дол США. Компанія допомагає Україні долати виклики військового часу і за останні два роки виділила понад 1,8 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, на реалізацію соціальних проєктів. Акціонер Київстар – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 26 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією. Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
