Україна з початку 2023/24 маркетингового року і станом на 1 квітня експортувала 34,862 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 5,192 млн тонн відвантажено в березні, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у Telegram.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур від початку поточного сезону експортовано 18,765 млн тонн кукурудзи, 13,842 млн тонн пшениці, 1,962 млн тонн ячменю, 1 тис. тонн жита.
Сумарний експорт українського борошна з початку сезону станом на 1 квітня оцінюється в 79,3 тис. тонн, зокрема пшеничного – 75,1 тис. тонн.
Золото, що завершило торги минулого четверга на історичному максимумі, продовжує дорожчати в понеділок на очікуваннях, що Федеральна резервна система незабаром почне зниження процентних ставок, пише MarketWatch.
У п’ятницю біржі США і багатьох країн Європи були закриті у зв’язку з Великоднем.
Котирування червневих контрактів на дорогоцінний метал становили $2238,4 за унцію на закриття торгів на нью-йоркській біржі Comex у четвер. У понеділок вона піднялася на 1,7% – до $2276,9.
У березні золото додало в ціні 8,9%, а за підсумками всього першого кварталу подорожчало на 8%.
“Безпрецедентне ралі” було викликано більш м’якими, ніж очікувалося, даними про інфляцію в США, які посилили очікування того, що Федрезерв може почати зниження ставок уже в червні, вважає старший ринковий аналітик IG Серджіо Авіла.
Індекс споживчих цін (індекс PCE) у США в лютому підвищився на 0,3% відносно попереднього місяця, повідомило в п’ятницю міністерство торгівлі. Підйом виявився слабшим за очікування аналітиків, які прогнозували збереження темпів інфляції на січневому рівні в 0,4%.
Зростання індексу PCE Core, який не враховує вартість продуктів харчування та енергоресурсів, минулого місяця сповільнилося до 0,3% у щомісячному вираженні з 0,5% у січні. Динаміка збіглася з консенсус-прогнозом.
Ринки оцінюють імовірність зменшення базової ставки ФРС у червні приблизно в 70%, зазначив Авіла. При цьому очікується, що загалом протягом 2024 року її буде знижено на 75 базисних пунктів із нинішнього діапазону в 5,25-5,5% річних.
“Більш низькі відсоткові ставки створюють сприятливе середовище для золота, підвищуючи його привабливість як інвестиційного активу”, – додав експерт.
“Інвестори в золото наразі діють з переконанням, що ФРС вважатиме за краще знизити відсоткові ставки незалежно від того, досягне інфляція цільового рівня чи ні”, – вважає керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес. За його словами, попит також стимулюється тим фактом, що центральні банки країн, що розвиваються, збільшують запаси дорогоцінного металу.
Війна в Україні призвела до втрати своїх домівок понад 4 мільйонами людей через руйнування внаслідок ракетних атак та вимушене переселення з прифронтових та окупованих територій. На тлі цих викликів виникає гостра потреба в доступному, адаптивному та гнучкому житлі.
Саме цій проблемі кинув виклик European Design Upgrade 3.0 — міжнародний проєкт, спрямований на пошук та реалізацію ефективних рішень та технологій у розробці модульного житла для осіб, які втратили свої домівки. Метою проєкту є загальне переосмислення модульного будівництва для кризових територій та ситуацій — війн, стихійних лих та інших негараздів.
«Ключова ідея EDU 3.0 — обʼєднати архітекторів, інженерів, дизайнерів та інших зацікавлених сторін для створення нових та ефективних рішень у будівництві модульних будинків. Це важливе завдання і серйозний виклик, адже модульні будинки є ключем до вирішення проблеми тимчасового доступного житла в Україні для усіх, хто постраждав від війни», — коментує Юрій Пивоваров, президент фонду K.Fund, що займається реалізацією проєкту.
Програма EDU 3.0 була розроблена спільно із провідними експертами з Естонії, України та Фінляндії та будується на принципах людиноцентричного дизайн-мислення. Зокрема, на відкритті проєкту експерти поділились, що у модульному житлі цей підхід має враховувати комфорт, функціональність, енергоефективність та сталість, аби відповідати потребам та досвіду людей, які втратили свої домівки. «Наша головна задача — змінювати ставлення людей в Україні до цього типу житла, доносити, що модульне будівництво — це якість, естетика та енергоефективність в тому числі», — додає Ольга Батова, менторка проєкту EDU 3.0.
Проєкт також зосереджений на вирішенні нагальних проблем, з якими стикаються українські та світові модульні поселення. Фіналістка EDU 2.0 і спікерка цьогорічного проєкту Катерина Ткачук розповіла про найголовніші з них:
1. Брак особистого і спільного простору, а також кімнат, спеціально обладнаних для готування їжі та гігієни.
2. Ігнорування важливих для безпечного та комфортного життя факторів, таких як недотримання правил пожежної безпеки або постійна сирість та пліснява.
3. Відсутність гнучкості та адаптивності, що також є важливим фактором для підлаштування для людей з інвалідністю.
У проєкті беруть участь фахівці у сфері дизайну, будівництва та архітектури, студенти та випускники профільних закладів вищої освіти, а також підприємці та представники громадськості. Зараз учасники на етапі відбору на хакатон розробки нових ідей, де у форматі групової роботи зможуть планувати та проєктувати свої рішення для модульного житла. Протягом хакатону, а також під час розробки власних проєктів учасники отримуватимуть постійну менторську підтримку, а згодом – оцінку та відбір найкращих проєктів для нагородження на церемонії нагородження. Автори кращих концепцій отримають додаткову підтримку та фінансування для реалізації свого проєкту.
Участь є безкоштовною. EDU 3.0 реалізується фондом K.Fund, Brand Manual, UrbanMill та Ultrahack. Проєкт фінансується Європейським Союзом в рамках програми Creative Europe. Медіапартнером проєкту є інформаційна агенція Інтерфакс-Україна.
Встигнути зареєструватись на хакатон, що триватиме з 11 по 13 квітня, а також дізнатись більше про проєкт можна за посиланням: https://edupgrade.design/
ПрАТ “Страхові гарантії України” (“СГУ”) у 2023 році зібрало 3,41 млн грн валових премій, що на 99,7% більше, ніж роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні “uaАА” за підсумками роботи за рік.
При цьому наголошується, що в аналізованому періоді страховик продовжив зберігати спеціалізацію страхування вантажів і багажу, на яку припало понад 95% отриманих за 2023 рік премій.
За 2023 рік компанія виплатила 3 тис. грн, тоді як роком раніше їх не проводила.
За 2023 рік власний капітал “СГУ” збільшився на 6,52% і склав 42,76 млн. грн., а його валові зобов’язання скоротилися на 26,63% до 14,18 млн. грн. Різноспрямований рух показників призвів до зростання співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями на 93,89 п.п. до 301,67%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії станом на 31 грудня 2023 р. зменшився на 5,41% до 47,68 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика за рахунок більших темпів зниження валових зобов’язань зріс на 75,48 п.п. до 336,35%.
За підсумками 2023 року “СГУ” було отримано чистий прибуток в обсязі 1,76 млн грн, що на 1,7 млн грн перевищило її чистий прибуток за 2022 рік. При цьому операційний збиток скоротився більш ніж удвічі – до 791 тис. грн.
ПрАТ “СГУ” зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.
ВАЛОВІ ПРЕМІЇ, Експерт-Рейтинг, кредитний рейтинг, рейтинг фінансової стійкості, СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ УКРАЇНИ
Кабінет міністрів України погодив створення двох нових індустріальних парків (ІП) – “Дністер” на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області та “Галіція” на території Калуша Івано-Франківської області.
Як повідомило Міністерство економіки, загальні інвестиції у два індустріальні парки на найближчі три роки мають становити понад 1,5 млрд грн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 березня повідомив про зарахування двох нових парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків, і про створення Державного офісу розвитку індустріальних парків.
Згідно з повідомленням Мінекономіки, концепція ІП “Дністер” передбачає створення 265 робочих місць у переробній промисловості на площі 17,2 га.
“Передбачається, що парк спеціалізуватиметься на виробництві паперу та паперових виробів, переробці рослинної продукції та іншій діяльності, сумісній із переліченими”, – пояснюється в повідомленні.
Своєю чергою, ІП “Галіція” буде розташований на площі 19,8 га і забезпечить створення до 1000 робочих місць.
Основними напрямками діяльності визначено виготовлення будівельних матеріалів.
На території парку буде створено виробництво будівельних матеріалів із глини, виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей, а також виготовлення виробів із бетону, гіпсу та цементу.
За інформацією Мінекономіки, інвестори планують розпочати виробництво машин і обладнання, запровадити переробку промислових і побутових відходів, займатися науково-технічною діяльністю, а також створити підприємства, що працюватимуть з альтернативною енергетикою та над збереженням енергії.
Як повідомлялося, держбюджетом-2024 року вперше передбачено виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.
Галіція, Дністер, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, Кабінет міністрів, УКРАЇНА
Міністерство фінансів України отримало $118 млн на безповоротній основі від Японії в рамках проєкту Світового банку “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine) і “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).
“Залучені кошти в рамках проєктів HEAL і HOPE допоможуть уряду надавати своїм громадянам належну допомогу, зокрема, розширювати спектр медичних послуг і доступ до них, а також забезпечувати подолання наслідків, спричинених збройною агресією Росії, відновлювати житлову інфраструктуру України”, – наводяться в релізі Мінфіну в понеділок слова міністра Сергія Марченка.
Уточнюється, що залучене грантове фінансування складається з $70 млн у рамках проєкту HEAL Ukraine, спрямованих на підтримку держбюджету, як відшкодування понесених витрат за Програмою медичних гарантій, і $48,2 млн – у рамках проєкту HOPE, кошти якого спрямовують на відшкодування витрат держбюджету, використаних на компенсаційні виплати власникам будинків на ремонт у багатоквартирних та приватних будинках, які потребують дрібного та середнього ремонтів.
Як повідомлялося, у березні Україна отримала рекордні $8,9 млрд міжнародної фінансової допомоги після всього $1,2 млрд сумарно за перші два місяці.
Через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви скоротилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,05 млрд, після того як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк прогнозував, що останні зовнішні надходження дозволять істотно відновити міжнародні резерви. У січні він знизив їхній прогноз на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
HEAL Ukraine, збереження життя, Міністерство фінансів України, охорони здоров'я, ЯПОНИЯ
