Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський оголосив про посилення контролю та активізацію інспекцій на кордоні з Україною, повідомляє прес-служба відомства.
“Надмірний імпорт сільськогосподарської продукції з України, яка не відповідає вимогам ЄС до виробництва, загрожує конкурентоспроможності польського сільського господарства”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в соцмережі Х Міністерства сільського господарства та сільського розвитку Польщі в неділю.
Водночас заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що в неділю він проведе перевірку на прикордонному переході в ПП “Ягодин-Дорогуськ”, а в суботу він провів контроль на кордоні в Грубешуві.
“Сьогоднішній прикордонний контроль – це результат конкретних вказівок: нульова терпимість до будь-яких порушень. Я стоятиму на сторожі польських фермерів і виробництва польських продуктів харчування. Ні в кого не буде сумнівів у тому, що наш ринок добре захищений”, – цитує Колодзейчака польське радіо RMF24.
Корпорація “Біосфера”, найбільший в Україні виробник і дистриб’ютор товарів для дому та засобів гігієни, може придбати ТОВ “Сервіс Про” (Дніпро), яке у звіті за 2020 рік називало себе найбільшим дистриб’ютором товарів для дому та гігієни в Україні.
Як ідеться в повідомленні Антимонопольного комітету України на його сайті, він надав “Біосфері” дозвіл на купівлю понад 50% у капіталі ТОВ “Сервіс Про”.
Згідно з даними Opendatabot кінцевим бенефіціарним власником ТОВ зі статутним капіталом виступає Тетяна Короташ. Підприємство у 2022 році скоротило виручку на 33,9% – до 2 млрд 14,02 млн грн, а його чистий збиток становив 21,60 млн грн порівняно зі 103,87 млн грн чистого прибутку роком раніше. Активи ТОВ на кінець 2022 року становили 1,18 млрд грн.
У звіті за 2020 рік, коли виручка становила 2 млрд 712,20 млн грн і чистий прибуток 153,78 млн грн, “Сервіс Про” зазначало, що представляє три основні бізнес-напрямки: товари для дому – найбільший вибір товарів для прибирання в домі та поза його межами, для приготування їжі; товари особистої гігієни – вологі серветки, ватяна гігієнічна продукція, косметичні товари, засоби інтимної гігієни, паперову продукцію та декор; товари для професійного використання.
В асортиментному ряді підприємства налічувалося майже 1000 найменувань товарів, що реалізуються як на території України, так і експортуються в 30 країн світу.
“Наша амбіція – стати найбільшим у Європі виробником і дистриб’ютором товарів для дому та гігієни, а також у перспективі 5 років вийти на ринки Північної та Південної Америки”, – заявляло тоді “Сервіс Про”.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. Її продукція представлена на ринках 30 країн Європи та Азії. У продуктовому портфелі – понад 2 тис. найменувань під 13 торговими марками “Фрекен БОК”, Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO service, “ЛайКіт”, Bambik тощо.
Потужності корпорації представлені чотирма заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, відкритим виробництвом у Тернополі, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м.
Завод “КПД” у Дніпрі – найбільший виробничо-логістичний комплекс корпорації площею 34 тис. кв. м, випускає пакети для сміття і вологі серветки.
Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м. АБР
виробник і дистриб'ютор товарів для дому, Корпорація "Біосфера", ТОВ "Сервіс Про"
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Перелік офіційно визнаних професій в Україні поповнився на 42 позиції, з яких 29 – у сфері інформаційних технологій, повідомило Міністерство економіки в п’ятницю.
“Осучаснюємо перелік професій відповідно до вимог часу та потреб ринку праці. Найбільше змін у сфері ІТ-технологій, де з’явиться 29 нових професій, що відповідають реаліям і затребувані роботодавцями. Також нові професії тепер у медичній сфері, фінансовій”, – наводяться в повідомленні слова заступниці міністра Тетяни Бережної.
Вона також зазначила, що додалися професії, в яких виникла потреба у зв’язку з війною і подоланням її наслідків, зокрема, тепер є фахівці з розмінування, у медичній галузі – протезисти-ортезисти.
Уточнюється, що до числа 29 запропонованих Міністерством цифрової трансформації нових професій увійшли, зокрема: адміністратор веб-ресурсів, аналітик мобільних застосунків, інженер зі штучного інтелекту, розробник штучного інтелекту, розробник архітектури програмного забезпечення (ІТ), розробник хмарної архітектури, фахівець із безпеки електронних комунікацій.
Зазначається, що дев’ять професій в ІТ-сфері приведені у відповідність із сучасними технологіями, зокрема, “аналітик комп’ютерного банку даних” змінено на “аналітик даних”, “аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення” – на “аналітик програмного забезпечення”, “інженер із програмного забезпечення комп’ютерів” – на “інженер із програмного забезпечення” тощо.
Одночасно з Класифікатора було вилучено дев’ять застарілих назв професій, наприклад, “програміст прикладний”, “програміст системний”, “інженер із застосування комп’ютерів”, “аналітик програмного забезпечення та мультимедіа”.
Крім того, внесено низку позицій, у яких виникла нагальна потреба останнім часом, зокрема: протезист-ортезист, оператор служби 112 (надання екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером за принципом “єдиного вікна”), черговий підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, інструктор з просторового орієнтування та мобільності, спеціаліст із розмінування, аудитор з видів діяльності, фінансовий аналітик, оператор установок дробометного очищення, а також майстер із монтажу, обслуговування, ремонту і налагодження, майстер з монтажу, обслуговування і налагодження, майстер із ремонту та налагодження.
На сьогодні в Класифікаторі професій зареєстровано 9 172 професійних назв робіт. Вони (професії, посади, заняття) систематизовані в професійні групи, залежно від характеру, складності виконуваних робіт, кваліфікації (рівня освіти, спеціалізації), за ієрархією Міжнародної стандартної класифікації занять (International Standard Classification of ).
Український та іноземний бізнес, готовий інвестувати понад EUR12 млн, отримає податкові пільги, регуляторні послаблення та підтримку на рівні реалізації проєкту, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Власне одне з ключових завдань в економічній сфері на цей рік – збільшення іноземних інвестицій в Україну. Для цього працюємо з партнерами. Для цього було запущено страхування військових ризиків. Постійно покращуємо умови для інвестиційних проєктів. Сьогодні ухвалимо постанову, що поліпшує механізм державної підтримки великих інвестиційних проєктів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, український та іноземний бізнес, який готовий інвестувати понад EUR12 млн і створювати нові робочі місця, отримає максимальну підтримку і спеціальні умови, зокрема, податкові пільги, регуляторні послаблення, і підтримку на рівні реалізації проєкту.
“Сьогоднішня постанова стосується нового підходу до підготовки техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Ми прибираємо і спрощуємо низку положень, включно з необхідністю економічного аналізу, переглядом соціальної оцінки проєктів, а також послаблюємо вимоги фінансової спроможності заявника”, – повідомив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що всі ці рішення переслідують єдину мету – запустити більше інвестиційних проєктів, які створять більше робочих місць і посилять громади та економіку.
Денис Шмигаль, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний бізнес, податкові пільги, український бізнес
В енергосистемі України в п’ятницю виник профіцит електроенергії – її надлишки було передано енергосистемі Польщі, повідомило Міністерство енергетики.
За його інформацією в прес-релізі в суботу, надлишки передавалися з 11.00 до 15.00 сумарною величиною постачання 1600 МВт-год.
Що стосується ситуації в енергосистемі на сьогоднішній день, то в короткострокові ремонти вийшли два блоки ТЕС і один блок ТЕЦ, водночас після закінчення аварійних робіт до мережі підключено блок і корпус теплоелектростанцій.
У резерві 6 одиниць теплової генерації, які будуть задіяні в разі потреби, зазначило Міненерго.
На поточну добу прогнозується імпорт електроенергії – 9979 МВт-год, що майже в 4 рази більше за показник п’ятниці. Також передбачається експорт до Молдови обсягом 810 МВт-год. Востаннє експорт здійснювався в перші дні січня.
