Влада Аргентини офіційно поінформувала лідерів країн-учасниць БРІКС про рішення не вступати в це об’єднання, повідомила в п’ятницю аргентинська газета “Кларін” із посиланням на джерела в аргентинському уряді.
“В уряді надіслали листи з цією інформацією президентам кожної з країн БРІКС, щоб зробити офіційним ухвалене кілька тижнів тому рішення”, – пише видання.
Пізніше президент Аргентини Хав’єр Мілей в офіційних листах, надісланих лідерам країн-членів БРІКС, підтвердив відмову країни від вступу в об’єднання.
“Деякі рішення, ухвалені попереднім урядом, переглянуть. Серед них – створення спеціалізованого підрозділу для активної участі країни в БРІКС”, – йдеться в листі Мілея президенту Бразилії Луїсу Інасіу Лула да Сілві.
“На цьому етапі вступ Аргентини до БРІКС із 1 січня 2024 року як повноправного члена не видається доцільним”, – додав Мілей.
Мілей, який прийшов до влади раніше цього року, ще під час передвиборчої кампанії виступив проти приєднання Аргентини до БРІКС. Наприкінці листопада Діана Мондіно, якій на той момент належало обійняти посаду глави МЗС, заявила, що “Аргентина не вступить до БРІКС”, оскільки не може внести внесок для приєднання до Нового банку розвитку БРІКС.
Аргентину разом із Єгиптом, Ефіопією, Іраном, Саудівською Аравією та ОАЕ запросили приєднатися до цього об’єднання з 1 січня 2024 року.
Правоохоронці повідомили про підозру підприємцю, власнику одного з найбільших алкогольних холдингів України, Євгену Черняку, а також шістьом топменеджерам його компаній. Їх підозрюють у фінансуванні збройної агресії РФ, повідомила Служба безпеки України.
“Служба безпеки зібрала доказову базу на власника одного з найбільших алкогольних холдингів України Євгена Черняка, який підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ. За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором”, – ідеться в повідомленні СБУ в телеграм-каналі в п’ятницю ввечері.
Як повідомляється, протягом 2022 року тільки у вигляді сплати податків і зборів підконтрольні Черняку підприємства перерахували до бюджету РФ близько 6 млрд у гривневому еквіваленті. Слідство задокументувало, що підприємства фігуранта, розташовані на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу, закуповували в Росії промислові обсяги спирту та іншу супутню продукцію. Під час обшуків в офісних приміщеннях холдингу в Україні виявлено документи та інші речові докази незаконної діяльності на користь країни-агресора.
“На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили про підозру Черняку та ще 6 топменеджерам його компаній за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб)”, – інформує СБУ.
Як повідомляється, наразі вирішується питання про накладення арешту на їхнє приватне та корпоративне майно для передачі в управління АРМА. Розслідування проводили під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури.
За даними з відкритих джерел, Черняк, засновник бренду “Хортиця”, є головою наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits.
GLOBAL SPIRITS, SBU, Євген Черняк, Служба безпеки України, фінансуваннія збройної агресії РФ, Хортиця
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” перетворено на акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі, повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram. За його словами, ухвалені в п’ятницю урядові рішення передбачають створення АТ “Енергоатом”, затвердження його статуту та положень про наглядову раду і принципи її формування.
“Встановлено, що акціонерне товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов’язків ДП “НАЕК “Енергоатом” з дня державної реєстрації акціонерного товариства”, – уточнив Мельничук.
“Корпоратизація за найкращими міжнародними стандартами дасть змогу посилити якість управління, прозорість і підзвітність компанії. Це також відкриває нові можливості розвитку нашої атомної енергетики та партнерства з міжнародними компаніями”, – зазначає прем’єр України Денис Шмигаль.
Як повідомлялося, план перетворення “Енергоатому” на АТ, 100% акцій якого належать державі, затверджено урядовим розпорядженням № 571-р від 27 червня 2023 року. Процес має завершитися до березня 2024 року.
Початок проведення процедури конкурсу з обрання членів наглядової ради в НАЕК до 30 листопада 2023 року і перетворення ДП на АТ до 31 грудня 2023 року, зокрема, є умовою надання Україні додатково $100 млн допомоги у сфері енергетики.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт. ЗАЕС потужністю 6 ГВт перебуває в окупації РФ з 4 травня 2022 року.
Комунальне підприємство “Київпастранс” 22 грудня оголосило про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) категорії B1, B2,B3,F,C1,C2,Е для 305 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, СК “Європейський страховий альянс” запропонувала ціну, яка в 3,7 раза нижча за очікувану вартість закупівлі послуг страхування – 328,478 тис. грн проти 1,229 млн грн за умовами тендера.
У тендері також брали участь страхові компанії “Країна” з пропозицією 451,1 тис. грн, “Гардіан” – 457,2 тис. грн, “Саламандра” – 629,9 тис. грн.
ПрАТ “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Здійснює близько 30 видів добровільного та обов’язкового страхування, зокрема страхування майна, автомобілів, особисте страхування та страхування відповідальності.
Національний банк України (НБУ) у четвер, у передостанній день торгів, послабив офіційний курс гривні на 0,96%, або на 36 коп., – до нового мінімуму в 37,98 грн/$1. Згідно з правилами НБУ, цей курс діятиме в дні року, що залишилися – 29-31 грудня.
Довідкове значення курсу гривні, що встановлюється Нацбанком на 12:00, у четвер також знизилося на 1%, або на 39 коп., – до 37,9404 грн/$1.
За словами учасників ринку, торги в четвер проходили активно з самого ранку: за перші півтори години їхній обсяг становив близько $150 млн, а угоди ще до полудня укладалися за курсом 37,97-37,99 грн/$1 за наявності пропозицій за курсом від 38,03 грн/$1.
Згідно з розрахунками екс-начальника аналітичного відділу Сенс Банку Олексія Блінова, середній офіційний курс за підсумками 2023 року становив 36,57 грн/$1, що практично ідентично фіксованому курсу, який діяв 14 місяців до 3 жовтня цього року.
Експерт уточнив, що офіційний курс закриття року для євро – 42,21 грн/EUR1.
На готівковому ринку в четвер курс долара зріс навіть більше – приблизно на 45 коп., до 38,72 грн/$1.
Ослаблення гривні останніми тижнями Нацбанк пов’язує із сезонним зростанням попиту на валюту.
Як повідомлялося, чистий продаж Нацбанку в листопаді знизився до $2,46 млрд із $3,34 млрд у жовтні та $2,69 млрд у вересні. Однак скорочення зовнішнього фінансування до $2,04 млрд призвело до зменшення міжнародних резервів четвертий місяць поспіль – на 0,5%, або на $187,8 млн, – до $38 млрд 785,2 млн.
Компанія “Інтерпайп” повідомила, що наразі реалізує три інвестиційні проекти. Найбільший з них близько $40 млн – це будівництво нової ділянки термообробки труб. Ще два проекти впроваджуються в залізничному дивізіоні на заводі “Інтерпайп НТЗ” у Дніпрі.
Нікопольська компанія “Сентравіс” на перше півріччя 2024 року запланувала модернізацію трубопресової лінії, що дасть змогу скоротити відходи металу в процесі виробництва. Обсяг інвестицій у цей проєкт – близько $3,5 млн.
Перша віцепрем’єр-міністерка зауважила, що в день відвідин підприємств у Нікополі та Кривому Розі ці міста зазнали обстрілів з боку окупантів. Тому на цьому тлі інформація про сміливі інвестиційні плани підприємств Дніпропетровщини має особливо вражаючий вигляд.
За її словами, металургія завжди була фундаментальною галуззю української економіки. До повномасштабного вторгнення Росією в Україну вітчизняний ГМК створював близько 10% ВВП і приносив близько третини грошової виручки від усього товарного експорту. Ця галузь постійно була і залишається експортно-орієнтованою, за кордон постачалося понад 80% металопродукції.
“Найважливіше, що зараз може зробити уряд для української металургії – забезпечити безперешкодний експорт морем. У цьому напрямку в нас важливе досягнення. У вересні тимчасовим морським коридором пройшли перші судна з металом. А в листопаді ми зафіксували загальне зростання експорту морем на 70%. Експорт металу починає роботу. Це означає, що металурги і гірники матимуть роботу, а український бюджет отримуватиме додаткові податки. Наразі працюємо над повним розблокуванням морської логістики та запуском механізму страхування суден, який уже напрацьовано”, – резюмувала Свириденко, яку цитує пресслужба.
