Як повномасштабна війна змінила топ-10 українських оптовиків?
Згідно з даними Індексу Опендатабота, майже половина з топ-10 найуспішніших українських оптовиків — це бізнеси, які займаються торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
До топ-10 Індексу в сфері оптової торгівлі потрапили компанії Окко, WOG, Вест Петрол Маркет (паливо) та ДТЕК Трейдінг, який здійснює торгівлю енергетичними продуктами. У переліку також наявні бізнеси, що продають тютюн (Тедіс Україна та Філіп Морріс сейлз енд дистриб’юшн). Лише дві компанії з переліку продають продукти: МХП (м’ясо) та Кернел Трейд (зерно). До Індексу також потрапили фармкомпанія Кернел Трейд та Метінвест-СМЦ. Разом ці бізнеси торік заробили 458,95 млрд грн.
Незмінним лідером оптової торгівлі другий рік поспіль є Кернел Трейд, яка входить до групи Кернел Андрія Веревського. У 2022 році дохід компанії склав 67,92 млрд грн — на 21% менше порівняно з 2021 (85,79 млрд грн).
З доходом у 67,29 млрд грн до 2 позиції рейтингу просунулася ОККО (Антонов Віталій Борисович, Універсальна інвестиційна група — УІГ). Заробітки компанії зросли в 1,6 разів за рік у 2022.
Топ-3 замикає тютюнова компанія Тедіс Україна Бориса Кауфмана. Торік компанія збільшила свій дохід на 7% та заробила 64,95 млрд грн. Варто зазначити, що водночас дохід ще однієї компанії Індексу, яка спеціалізуються на оптовій торгівлі тютюном — Філіп Морріс сейлз енд дістріб’юшн (українська філія міжнародного виробника тютюнової продукції Phillip Morris International) — скоротився на 15% у 2022.
Четверте місце Індексу посідає компанія МХП Юрія Косюка. Ця компанія спеціалізується на оптовій торгівлі м’ясом та м’ясними продуктами. Її дохід у 2022 році склав 46,73 млрд грн та майже не змінився порівняно з 2021 (46 млрд грн).
На п’ятому місці переліку опинилась компанія Оптіма Фарм Андрія Губського. У 2022 році доходи компанії зменшилися на 4% й склали 44,34 млрд грн.
Найбільший приріст доходу — в 1,8 рази за рік — отримала компанія ДТЕК Трейдінг Ріната Ахметова. Дохід цієї компанії у 36,68 млрд грн дозволив піднятися з 18 місця у рейтингу 2021 на 7 у рейтингу 2022.
А ось в іншої компанії Ахметова з топ-10 — Метінвест-СМЦ доходи скоротилися на 42% (2021 — 51,39 млрд грн, 2022 — 29,86 млрд грн). ,
Кого повномасштабна війна витіснила з топ-10 українських оптовиків?
Варто зазначити, що у 2022 топ-10 українських оптовиків зазнав суттєвих змін порівняно з 2021.
Торік з переліку вибули 2 компанії, які спеціалізуються на торгівлі енергетичними продуктами.
Йдеться про пов’язану з Коломойським компанію Юнайтед Енерджі, яка до початку повномасштабної війни була другою за заробітками в країні. Торік Юнайтед Енерджі отримала дохід у 3,6 рази менше порівняно з 2021 (17,24 млрд грн) та втратила 19 пунктів рейтингу.
Також до топу не потрапив Хім-Трейд (Дмитро Фірташ). Зменшивши в 1,4 рази свій дохід, компанія опустилася на 12 позицію у рейтингу.
Також з десятки вибули два бізнеси, що спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном:
Варто зазначити, що сукупний дохід компаній топ-10 оптової торгівлі у 2022 зменшився на 10% у порівнянні з топ-10 у 2021 року.
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних із державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційні списки та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
MHP, NIBULON, WOG, АДМ-Юкрейн, Вест Петрол Маркет, ДТЕК Трейдінг, Кернел Трейд, Метінвест-СМЦ, ОККО, Оптіма Фарм, Тедіс Україна, Філіп Морріс сейлз енд дистриб'юшн, Хім-Трейд
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за підтримки агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розробить техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проєкту “євроколії”, що з’єднає станцію Мостиська на кордоні з Польщею та Скнилів (селище в передмісті Львова), повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) в п’ятницю.
Відповідний меморандум підписали віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, посол США Бріджит Брінк, від УЗ – голова правління Євген Лященко та член правління В’ячеслав Єрьомін.
Зазначається, що подальший розвиток ділянки колії шириною 1435 мм включатиме її сполучення з Ужгородом, Ковелем, Чернівцями, а на більш пізньому етапі – з Києвом і сходом України.
“Шлях використовуватиметься не тільки для вантажних, а й для пасажирських перевезень у напрямку країн ЄС”, – заявив Кубраков.
Він наголосив, що одним із важливих завдань для збільшення експортної спроможності є модернізація та заміна шляхів, у разі необхідності – побудова нових.
“Підписання Меморандуму з USAID матиме відчутний вплив на відновлення української економіки та сприятиме євроінтеграційним процесам загалом”, – сказав віцепрем’єр.
Раніше голова правління УЗ Євген Лященко повідомив агентству “Інтерфакс-Україна”, що проєктування будівництва євроколії від державного кордону з Польщею до Скниліва буде завершено до кінця поточного року. За його словами, реалізація цього проєкту дасть змогу організувати сполучення євроколією зі Львова до Кракова, Праги та Відня.
Як повідомлялося, будівництво євроколії на напрямку Мостиська-Скнилів планували розпочати ще 2020 року. Також уряд 2020 року вніс цей проєкт до списку пріоритетних інвестиційних проєктів до 2023 року.
Залізнична станція “Скнилів” розташована у Львові на відстані 5,5 км від вокзалу станції “Львів”, 3 км від аеропорту “Львів” та 1 км від автостанції.
USAID, Бріджит Брінк, В'ячеслав Єрьомін, Євген Лященко, Мінвідновлення, Олександр Кубраков, УЗ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
У зв’язку з впливом активного циклону в Україні, окрім західних та східних областей, очікуються складні погодні умови II (помаранчевого) рівня небезпеки, попереджає Укргідрометцентр.
“26-27 листопада 2023 року в Київській, Чернігівській, Черкаській, Одеській областях сильні снігопади, у Сумській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильні мокрий сніг та дощ, подекуди ожеледь; приріст снігового покриву в зазначених областях 20-30 см, подекуди 40-50 см; очікуються хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця”, – ідеться в повідомленні Укргідрометцентру в четвер.
Як повідомляється, у Харківській, Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій областях та Криму пройдуть значні дощі.
У північних, центральних, південних областях і Криму посилення вітру до 17-22 м/с, подекуди до 25 м/с, в Одеській і Миколаївській областях 25-30 м/с; у західних і східних областях пориви вітру 15-20 м/с.
На акваторії Чорного моря очікується посилення вітру до 25-30 м/с; висота хвиль 20-30 дм, вдень 26 листопада і вночі 27 листопада висота хвиль 30-50 дм.
“Складні погодні умови призведуть до ускладнення роботи комунальних та енергетичних підприємств у більшості областей країни, припинення роботи портів на узбережжі морів; порушення та припинення руху транспорту на дорогах Київської, Чернігівської, Сумської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей (II рівень загрози, помаранчевий)”, – наголошується в повідомленні українських синоптиків.
Кількість мікропозик та середня сума кредиту зростають квартал до кварталу
Українці активно продовжують користуватись мікрокредитами у 2023 році. За 9 місяців було оформлено 6 млн позик на загальну суму 29,1 млрд грн. Окрім зростання кількості мікрокредитів, зросла й середня сума кредиту та загальна заборгованість українців за ними.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані НБУ.
6 мільйонів нових кредитних договорів на загальну суму 29,1 мільярда гривень було оформлено в Україні з січня по вересень 2023 року. Це вже більше, аніж за весь 2022 рік, проте у 1,8 разів менше, ніж у 2021, коли українці взяли 10,8 млн мікропозик на суму 48,4 млрд грн.
У середньому, на місяць у третьому кварталі поточного року реєструвалося 715 тисяч нових мікропозик. У порівнянні зі спадом на початку повномасштабного вторгнення, цьогоріч кількість нових кредитів в МФО зросла. Але це все ще менше у 1,7 рази ніж відповідні середньомісячні показники 2021 року (1,23 млн).
У 2023 році кількість укладених договорів збільшується на 7% щокварталу.
Черговим антирекордом у третьому кварталі став середній розмір мікрокредиту — 4985 гривень. Це найбільша сума від початку повномасштабного вторгнення та майже на третину більше, аніж у відповідному періоді 2021 року.
Продовжує зростати й заборгованість за мікрокпозиками: +6% за квартал. Так, станом на кінець вересня борги українців перед МФО сягли 9,44 мільярда гривень. Навіть попри те, що українці активно гасили свої заборгованості протягом 2022 року й помітно скоротили суму загального боргу, вже цьогоріч він знову збільшився: на 1,4 мільярда гривень. Варто зазначити, що понад половина нових боргів — 757 млн грн — виникла в першому кварталі цього року.
Контекст
Нагадаємо, що 22 листопада Верховна Рада прийняла в цілому ініційований НБУ законопроект 9422 щодо відповідального кредитування та ефективного регулювання на ринку небанківських фінансових послуг.
Новий закон допоможе врегулювати ринок МФО: обмежить відсоткові ставки для кредитів та зменшить надмірне боргове навантаження на одного позичальника.
22 листопада гуманістичний рух UAnimals запустив благодійну онлайн-крамницю Animalism, покликану привернути увагу до проблем тварин під час війни та зібрати гроші на їх порятунок. Перша колекція крамниці «Червонокнижні» присвячена видам, які можуть зникнути через російську агресію та людську недбалість. 100% зібраних коштів будуть спрямовані на діяльність UAnimals по допомозі тваринам.
— Колекція «Червонокнижні» — це ще один спосіб нагадати, що через війну можуть не просто загинути багато окремих тварин, — можуть зникнути цілі види. Ми говоримо про це постійно, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Власне, для цього UAnimals також запустили міжнародну інформаційну кампанію #StopEcocideUkraine — аби інформувати про наслідки війни для тварин та природи загалом. Ці наслідки важко виміряти просто зараз, хоча б тому, що немає доступу до окупованих територій, але ці наслідки жахливі й будуть відчутні ще десятки років і далеко за межами України, — каже засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
Ознайомитись із колекцією «Червонокнижні» та зробити замовлення можна за посиланням https://animalism.shop. У крамниці Animalism by UAnimals зібрані якісні і зручні речі від локальних виробників. Наприклад, світшоти, футболки, свистунці, шарфи, пледи та інші речі із зображенням сипухи крапчастої, лелеки чорного, хохулі звичайної, рисі євразійської та інших рідкісних тварин.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує тварин від війни в Україні, підтримуючи притулки та волонтерів, розсилаючи для тварин корм та ліки, а також стерилізуючи та евакуюючи безпритульних тварин із прифронтових регіонів. Тисячі тварин, яким ми допомагаємо, — постраждали безпосередньо через війну та дії російської армії: мають поранення від уламків, потрапляють на міни тощо. UAnimals рятує тварин усіх видів — домашніх, свійських, диких — незалежно від їх розміру, кольору, породи й інших ознак. Організація керується переконанням, що важливе кожне життя.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло німецького виробника будівельних матеріалів Knauf до списку міжнародних спонсорів війни через продовження ведення діяльності на території РФ. “Лише за 2022 рік один із найбільших у світі виробників будматеріалів Knauf сплатить до бюджету країни-терориста РФ близько $117 млн. Крім того, німецька компанія активно сприяє мобілізації в Росії, відправляючи своїх працівників на війну проти України”, – ідеться в повідомленні НАЗК.
За його даними, Knauf є найбільшим німецьким інвестором у будівельний сектор РФ – там компанія представлена десятком дочірніх підприємств, а також має 20 заводів, шість навчальних і 29 ресурсних центрів у системі середньої профосвіти. Крім того, на території одного з виробництв Knauf у Татарстані організовано російське виробництво БПЛА Shahed-136, наголошується в повідомленні.
Як зазначає НАЗК, за даними німецьких ЗМІ, російські керівники заводу Knauf у підмосковному Красногорську погоджували з владою списки мобілізації.
Крім цього, керівництво Knauf тісно пов’язане дипломатичними відносинами з представниками політичного режиму РФ, вказує НАЗК. Так, співвласник компанії Ніколаус Вільгельм Кнауф 23 роки аж до березня 2022 року мав статус Почесного Консула РФ із представництвом у Нюрнберзі. Незважаючи на те, що Кнауф залишив цю посаду після початку повномасштабного вторгнення, компанія заявила про намір продовжувати роботу в РФ.
Knauf також бере участь у будівельних виставках у РФ, а також організувала власний фестиваль будівельних технологій російського виробництва.
“Фахівці з Knauf продовжують будувати міста країні-агресору. Це особливо цинічно контрастує з тисячами зруйнованих житлових будинків в Україні армією агресора, що фінансується зокрема з податків Knauf”, – зазначає НАЗК.
Knauf, НАЗК, Національне агентство з питань запобігання корупції
