При цьому, із року в рік кількість таких проваджень зменшується
З 2020 року в Україні було відкрито понад 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям або нападу на них. В результаті суддями було винесено 1,4 тис. вироків.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані ГПУ та власне дослідження пошуковика по судовому реєстру Бабуся.
За даними Генпрокуратури, за останні чотири роки в Україні було відкрито більш ніж 3,5 тис. кримінальних справ за фактами опору правоохоронцям, нанесення їм тілесних ушкоджень або посягання на їхнє життя. Відповідальність за дані злочини передбачена статтями 342, 345 та 348 Кримінального кодексу України.
З року в рік кількість таких проваджень поступово зменшувалася. Якщо в 2020 році їх було відкрито 1,2 тис., то в 2022-ому — лише 647 справ. Що стосується поточного року, станом на початок осені було порушено 564 справ за напад на правоохоронців.
Більше половини цих проваджень потрапляють на розгляд суддів — 2,2 тис. або 63% справ.
При цьому, за результатами судового розгляду було ухвалено 1,4 тис. вироків. Опендатабот під час аналізу вказаних категорій справ за допомогою пошуковика по судовому реєстру Бабуся підрахував, що 91% з них — обвинувальні.
Нагадаємо, 29 серпня 2023 року в місті Дніпро патрульний поліцейський застосував вогнепальну зброю до чоловіка, який здійснив напад на нього і його напарницю. За попередніми даними, це трапилося під час затримання жінки, яка перебувала в одній автівці з цим громадянином, порушила ПДР і не виконувала законні вимоги правоохоронців. За результатом інциденту чоловік помер на місці події, а обидва постраждалі патрульні пізніше потрапили до лікарні через отримання тілесних ушкоджень.
У відношенні патрульного, який використав пістолет, Державним бюро розслідувань було відкрито кримінальне провадження за фактами умисного вбивства (ч.1 ст. 115 ККУ) та перевищення службових повноважень (ст. 365 ККУ). У свою чергу, Нацполіція після даного інциденту розпочала слідство за фактом посягання на життя патрульних (ст. 348 ККУ).
63% справ щодо нападників на правоохоронців потрапляють до суду — Опендатабот
За дорученням уряду німецький оборонний концерн Rheinmetall AG поставить Україні ще 40 бойових машин піхоти Marder, повідомляють у прес-службі компанії.
“Уряд Німеччини доручив компанії Rheinmetall поставити Україні 40 бойових машин піхоти Marder. Замовлення було розміщене в серпні 2023 року й оцінюється у двозначну суму. Rheinmetall продовжує роботи над наявними машинами повним ходом, щоб нову партію машин Marder можна було поставити відповідно до контракту, починаючи з 2023 року”, – йдеться в тексті, розміщеному на сайті Rheinmetall.
Зазначається, що загальна кількість БМП Marder, які Rheinmetall поставить Україні, сягне 80.
У компанії нагадують, що перші 20 БМП, замовлених німецьким урядом для України, були запущені 21 березня 2023 року. Також у червні 2023 року було замовлено ще 20 БМП, які були нещодавно поставлені.
“Поставлені бойові машини піхоти являють собою капітально відремонтовані Marder 1A3, які компанія Rheinmetall раніше прийняла на озброєння бундесверу (Збройні сили Німеччини – ІФ-У). Уже навесні 2022 року компанія Rheinmetall власним коштом розпочала ремонт бойових машин піхоти, щоб вони були готові до негайного розгортання”, – ідеться в тексті повідомлення.
Наразі БМП Marder створюються на заводах Rheinmetall в Унтерлюсі та Касселі. На місяць може поставлятися до десяти таких машин.
Зазначається, що ця бойова машина є однією з найбільш перевірених систем озброєння подібного роду у світі.
Кількість вакансій на 01.07.2023 за даними порталу Work.ua
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-серпні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 85,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $77,287 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 21,7% – до $50,197 млн.
У серпні імпортовано міді на $9,975 млн, експортовано – на $6,273 млн.
Крім того, Україна за вісім місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 75,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,038 млн (у серпні – $2,599 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 17,8%, до $243,990 млн ($38,614 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 67,9% – до $722 тис. ($9 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 33,8%, до $1,633 млн ($208 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 10,1%, до $28,775 млн ($3,934 млн).
Експорт алюмінію і виробів з нього в січні-серпні поточного року знизився на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $63,289 млн (у серпні – $8,201 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 13,6% – до $9,866 млн ($0,876 млн), нікелю та виробів становив $201 тис. ($76 тис.), тоді як за 8 міс. 2022 року він був $1,339 млн.
Цинку за кордон поставлено за вісім місяців на $88 тис. (у серпні – $2 тис.) проти $1,302 млн у січні-серпні-2022. Експорт олова та виробів становив $53 тис. (у серпні $1 тис.) проти $396 тис. за 8 міс-2022.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України організовує форум в Києві на тему «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни».
| 12-13 вересня 2023
Онлайн / офлайн
Прем’єр-готель “Русь” м. Київ, вул. Госпітальна,4.
|
Форум має на меті зібрати понад 70 представників організацій людей з інвалідністю, активістів, які представляють інтереси людей з різними порушеннями, батьків, які виховують дітей з інвалідністю, людей старшого віку, цивільних та військових з різних областей України, які постраждали і набули інвалідності, щоб:
✔обговорити питання участі та внеску організацій осіб з інвалідністю в гуманітарне реагування за 1,5 роки повномасштабного вторгнення; ✔обмінятись досвідом та обговорити існуючі проблеми в гуманітарному реагуванні; ✔напрацювати спільні рекомендації включення питань інвалідності в План Гуманітарного реагування на 2024 рік. |
Форум є унікальною можливістю для представників громадських організацій людей з інвалідністю, міжнародних інституцій, Агенцій ООН, кластерів, державних установ та ЗМІ обговорити питання надання гуманітарної допомоги людям з інвалідністю та людям похилого віку у період воєнного стану.
Партнери
Програма заходу
| 13 вересня (онлайн / офлайн)
9:30 Реєстрація 10:00 – 10:15 Вітальне слово 10:15 – 12:00 Заключна дискусійна панель: “Пріоритети гуманітарного реагування 2024 рік: включення та внесок людей з інвалідністю” (підсумки тематичних дискусій). 12:00 Вільне спілкування. |
*Тематичні дискусії:
Національна Асамблея людей з інвалідністю України запрошує зацікавлені інституції до активної участі в Форумі – це відкрита платформа для спілкування у вирішенні конкретних проблем.
Кількість учасників в офлайн-заході обмежена.
Для медіа: для отримання акредитації та додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до
прес-служби Національної Асамблеї людей з інвалідністю України за телефоном: +380 66 292 14 39.
Стежити за апдейтами та за новинами НАІУ можна на сторінці у Facebook та на сайті організації.
| Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше. |
Захід організовується Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги, спрямованої на підвищення доступності політичного та суспільного життя, а також повного включення всіх громадян у демократичний процес. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належатимуть авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
Кількість вакансій на 01.08.2023 (тис од) за даними держцентру зайнятості
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
