Рада директорів групи компаній IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду під ТМ “Моршинська” та “Миргородська”, ухвалила рішення не нараховувати й не виплачувати дивіденди за 2022 рік, а всі доступні кошти вирішено спрямувати на благодійні цілі, повідомляють у прес-релізі холдингу в середу.
“Менеджмент і непідсанкційні акціонери компанії повністю поділяють справедливе прагнення держави до захисту економіки та країни. Саме тому ще на початку повномасштабного вторгнення було ухвалено рішення відмовитися від дивідендів у 2022 році та спрямувати всі доступні кошти на благодійність”, – зазначено в документі.
Згідно з пресрелізом, наразі 100% корпоративних прав акціонерів групи заарештовано і передано Національному агентству з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), внаслідок накладених санкцій на її акціонерів із російським громадянством. Водночас, за даними IDS Ukraine, понад 50% цінних паперів холдингу належать особам, санкції до яких не застосовували – громадянам Великої Британії, Грузії та України.
У пресрелізі зазначено, що IDS Ukraine за 2022 рік надала благодійної допомоги на понад 100 млн грн, зокрема, на потреби військових, поранених, переселенців і жителів деокупованих територій було передано води на суму понад 67 млн грн. Крім того, холдинг продовжує виплачувати заробітну плату для півтори сотні своїх мобілізованих співробітників, а також закуповує для них амуніцію та обладнання.
“Зі свого боку, непідсанкційні акціонери компанії, навіть незважаючи на те, що держава грубо порушує їхні права власності, вважають надання благодійної допомоги у 2023 році одним із пріоритетних напрямів роботи підприємств. Лише за січень 2023 року було передано 120 тис. л води до Херсону, а загальна кількість переданої продукції вже цього року становить близько 500 тис. л”, – підсумував виробник мінвод у пресрелізі.
Як повідомлялося, АРМА 10 лютого оголосило конкурс із відбору управителя для заарештованих активів компанії IDS Ukraine, що виробляє та реалізує мінеральну воду під ТМ “Моршинська”, “Миргородська” і Borjomi.
Раніше генеральний директор IDS Ukraine Марко Ткачук у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна” повідомив, що передача АРМА корпоративних прав компанії на загальну суму понад 10 млрд грн не вплине на господарську діяльність групи. Він також нагадав, що рішення про передання АРМА корпоративних прав акціонерів IDS із російським громадянством, які перебувають під санкціями, Шевченківський районний суд Києва ухвалив 9 і 11 листопада 2022 року.
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) 23 листопада минулого року повідомило про арешт корпоративних прав росіян-акціонерів IDS Ukraine з метою уникнення виведення ними з України активів семи підприємств із виробництва та реалізації питної води. За даними БЕБ, зазначені підприємства перебувають у їхній фактичній власності через підконтрольну офшорну компанію-нерезидента.
IDS Ukraine – українська група компаній, заснована 1996 року, найбільший національний виробник бутильованих вод. До складу холдингу входить Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”, “Миргородський завод мінеральних вод”, дистриб’юторська компанія “ІДС” і оператор доставки води “ІДС Аква Сервіс”.
ГК володіє торговими марками “Моршинська”, “Миргородська”, “Аляска” і “Аква Лайф”.
Новий приватизаційний аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту (МТП, Одеська обл.) призначено на 13 березня, Стартову ціну об’єкта знижено вдвічі – зі 187,57 млн грн до 93,78 млн грн, ідеться на сторінці об’єкта на сайті Фонду держмайна. Згідно з опублікованою інформацією, прийом пропозицій від покупців завершиться о 20:00 12 березня, а наступного дня о 12:30 буде проведено англійський аукціон із розміром мінімального кроку підвищення 937 тис. 871,2 грн.
Як повідомлялося, призначений на 3 березня перший аукціон із продажу порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся, ймовірна причина зриву аукціону – відсутність мінімум як двох заявок.
Раніше Фонд зазначав, що порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. Як вказував глава ФДМ Рустем Умеров, порт має великий потенціал для розвитку українського експорту і потребує інвестицій у розвиток.
За даними ФДМ, у 2019-2021 рр. чистий збиток Білгород-Дністровського МТП становив приблизно 23,5-28,5 млн грн, у січні-вересні 2022 року – 2,9 млн грн. Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за період 2019-дев’ять місяців 2022 року становив 80,8 млн грн, зокрема на експорт – 9,2 млн грн.
Загальна прострочена кредиторська заборгованість становить 104,6 млн грн, зокрема 13,66 млн грн – заборгованість із зарплати. Станом на 1 грудня 2022 року борг перед Державною податковою службою становив 59,6 млн грн, зокрема податковий борг сягав 57,9 млн грн, пеня – 1,7 млн грн.
Умовами продажу порту передбачено погашення протягом півроку заборгованості із зарплати та перед бюджетом у сумі, що складеться на дату переходу права власності на об’єкт приватизації. Крім того, протягом такого самого строку (шість місяців) не допускається звільнення співробітників приватизованого підприємства з ініціативи покупця або уповноважених ним органів, крім випадків вчинення співробітником дій, передбачених п.п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст.ст. 40 і 41 Кодексу законів про працю.
З 1 квітня 2022 року Білгород-Дністровський морський порт використовується як логістичний центр для портів на Дунаї. Приймає вантажі на автомобілях і далі відправляє їх у вагонах. З травня того ж року підприємство почало відвантаження зернових, перевалку залізорудних окатишів і перевантаження металопродукції. За шість місяців роботи після відновлення роботи перевалка вантажів у МТП зросла в 100 разів порівняно з 2021 роком. Порт прийняв понад 10 тис. вантажних автомобілів і відвантажив залізницею 4 тис. вагонів, чим істотно полегшив навантаження на дорожню інфраструктуру країни до портів “Ізмаїл” і “Рені” (Одеська обл.). Усю продукцію було відправлено на експорт.
ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” засновано 1971 року, він спеціалізується на перевалці лісових вантажів, мінеральних добрив, залізорудних окатишів, металопродукції та зернових вантажів. Основним видом його діяльності, згідно зі статутом, є допоміжне обслуговування водного транспорту.
На балансі порту перебувають дев’ять суден портового флоту, 47 од. автомобільного і 4 од. залізничного транспорту, 18 портальних кранів і спеціальна техніка: 41 автонавантажувач, чотири екскаватори, три бульдозери, кран на пневмоході, компресор. Частину майна порту (28 од., у тому числі нерухоме майно, автотранспорт) передано в оренду з граничним терміном дії наявних договорів оренди до 6.09.2027 року. Порт має шість зареєстрованих земельних ділянки загальною площею 65,63 тис. га.
За рішенням Одеської митної служби, на території об’єктів порту створено тимчасову зону митного контролю.
Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царегородського гирла довжиною 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу – 3 м (паспортна – 3,4-4,5 м). Єдиний майновий комплекс розташований на території 64,4 га за адресами: Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, б-р Золотий берег, 93; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, вул. Приморська, 1.
Раніше ФДМ продав за 200 млн грн цілісний майновий комплекс Усть-Дунайського порту на електронному майданчику Prozorro. Під час торгів його ціна зросла втричі.
Медична мережа “Добробут” відкрила клініку в лівобережній частині Києва в будівлі, де раніше розташовувалася клініка “Борис”.
Як повідомив на своїй сторінці в мережі Фейсбук співвласник “Добробуту” Ігор Мазепа, площа 8-ми поверхової клініки після реконструкції склала 10 тис. кв. м.
“Ми планували це відкриття два роки, але спочатку covid-19, потім війна, внесли свої корективи в наші амбітні плани. Але, незважаючи ні на що, ми відкрили нову багатопрофільну лікарню “Добробут” на лівому березі Києва”, – написала Мазепа.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може виділити АТ “Укрзалізниця” (УЗ) кредит екстреної підтримки під суверенні гарантії на EUR200 млн.
Як ідеться в повідомленні банку на його сайті у вівторок, відповідний проєкт рада директорів банку планує розглянути на засіданні 10 травня 2023 року.
Згідно з інформацією, позика складається з EUR100 млн екстреного фінансування капітальних інвестицій УЗ і EUR100 млн підтримки структури капіталу.
Очікується, що 50% кредиту буде забезпечено гарантіями донорів G7/ЄС, задіяних в умовах, коли місцеві комерційні структури не можуть гарантувати механізми покриття ризиків.
Зазначається, що за допомогою позики УЗ зможе збільшити транскордонну пропускну спроможність з ЄС, усунувши вузькі місця в перетині кордону, а також відремонтувати відповідні ділянки залізничного полотна, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Отримавши фінансування, УЗ зможе не тільки відновити ключові залізничні коридори на кордоні з ЄС, а й закупити рухомий склад для забезпечення комплексних рішень щодо розширення пропускної спроможності залізничних коридорів з ЄС.
“Проєкт дасть підтримку компанії в поточних критичних питаннях, розв’язання яких необхідне для поліпшення операцій і забезпечення зв’язків з ЄС, продовження надання життєво-важливого сервісу людям і бізнесу, які потребують надійної логістики ключових українських експортних товарів (включно з сільськогосподарською продукцією) і критично важливого імпорту”, – йдеться в описі проєкту на сайті ЄБРР.
Раніше рейтингове агентство Fitch повідомило, що на тлі негативних очікувань УЗ щодо грошових надходжень від операційної діяльності 2023 року компанія потребує фінансування, яке може надійти в розмірі EUR400 млн, з яких EUR199 млн – завдяки вже наявним кредитним лініям із ЄБРР та ЄІБ, а $200 млн – у процесі ухвалення.
Непогашений борг УЗ на кінець 2022 року становив 39,5 млрд грн проти 33,5 млрд грн 2021 року, із них на єврооблігації припадало 82,8% боргу, а на борг в інвалюті – 94,3%.
Наприкінці січня УЗ оформила угоду з власниками двох випусків єврооблігацій на $895 млн про відтермінування купонних виплат і погашення за ними на 24 місяці. Згідно з ними, нова дата погашень облігацій на $594,9 млн зі ставкою 8,25% – 9 липня 2026 року, а облігацій на $300 млн зі ставкою 7,87% – 15 липня 2028 року.
Унаслідок реструктуризації облігацій компанія отримала відтермінування у 2023-2025 рр.: на цей період припадає лише 4% від загальної суми боргу. Основні виплати тепер припадають на 2026 рік – 58% від поточного загального боргу (переважно євробонди на $595 млн) і після 2027 року – 32% (переважно євробонди на $300 млн 2028 року).
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) у середу розпочинає дискусії з представниками України про нову повноцінну програму підтримки, що передбачає фінансування з боку Фонду.
“Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України щодо потенційної програми, яку буде підтримувати МВФ”, – зазначено в заяві постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна.
Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко анонсував роботу місії МВФ з 8 по 15 березня у Варшаві.
“Там ми узгоджуватимемо і умови, і наповнення, і обсяги, і так далі. Наразі говорити конкретні деталі поки що зарано, тому що там є багато питань внутрішньої дискусії Фонду”, – сказав глава Мінфіну 1 березня.
“Думаю, знайдемо необхідні рішення, щоб, починаючи вже з квітня, у нас була повноцінна програма з Фондом”, – заявив Марченко.
За його словами, поки що йдеться про чотирирічну програму, завданням якої є провести необхідну корекцію політик, щоб Україна, яка сьогодні 50% бюджету витрачає на військові видатки, а інші 50% фінансують за рахунок допомоги партнерів, після війни вийшла на рівень “більш-менш” самозабезпечення.
“Фонд поки що не висуває непідйомних умов, які ми не можемо виконати. Йдеться про програмні, базові речі: забезпечення монетарної та фіскальної стабільності; зменшення рівня дефіциту бюджету та забезпечення прийнятного рівня навантаження на бюджет, а також хорошого держуправління і забезпечення найкращих корпоративних практик. І мова про програми антикорупційного характеру, які були традиційно частиною програм МВФ”, – пояснив очільник Мінфіну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вказував, що розмір програми може становити $15 млрд, з яких цього року Україна хотіла б отримати $5 млрд.
Як повідомлялося, Україна в умовах неготовності МВФ відразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила у Фонду чотиримісячну Моніторингову програму за участю ради директорів (PMB), яку Фонд схвалив 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої було зроблено заяву про досягнення домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо дострокового завершення цієї програми та переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Київ сподівається, що на зміну PMB вже на початку другого кварталу 2023 року прийде розрахована на кілька років програма розширеного фінансування EFF обсягом приблизно $15 млрд, яка може покрити розрив у покритті $38 млрд дефіциту держбюджету-2023, який наразі, за даними МВФ, складає близько $5-10 млрд.
Державна установа “Держгідрографія” 7 березня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За її інформацією, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 89,4 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером 15 березня
“Держгідрографія” – правонаступник Центрального, Керченського, Миколаївського, Одеського та Севастопольського державних гідрографічних підприємств; науково-дослідного центру “Укрморкартографія”. Є науково-виробничим комплексом, заснованим на державній власності, входить до сфери управління Мінінфраструктури України.
