Заможні росіяни, які підпали під санкції США, можуть намагатися уникати їх за допомогою інвестицій в американський ринок комерційної нерухомості, попереджає підрозділ Мінфіну США з боротьби з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN). Регулятор закликав американські банки проявляти пильність, зазначивши, що складні схеми фінансування і непрозорі структури партнерств, які використовуються на цьому ринку, можуть допомагати в приховуванні коштів, пише газета The Wall Street Journal.
FinCEN є одержувачем звітів про підозрілу активність, які фінансові інститути повинні подавати в разі виявлення сигналів про потенційну незаконність тієї чи іншої угоди. Застереження для банків, опубліковане регулятором у середу, є черговою спробою американського Мінфіну запобігти обходу фінансових санкцій заможними громадянами РФ, зазначає WSJ. “Завдяки міжнародному тиску та економічним обмеженням, запровадженим понад 30 країнами світу щодо Росії, у російської еліти, яка опинилася під санкціями, залишається дедалі менше можливостей для переміщення та приховування незаконно нажитих коштів”, – заявив виконувач обов’язків глави FinCEN Хімамулі Дас. Регулятор позначив низку ознак і “тривожних дзвінків”, які мають насторожити банки. Так, росіяни, які перебувають під санкціями, можуть намагатися використовувати інвестиційні пули або офшорні фонди, щоб уникнути перевірок, попереджає він. Від банків зазвичай не потрібно встановлювати особи людей, які володіють у фондах часткою менше 25%. Таким чином, особи, які підпали під санкції, можуть знижувати свої частки, уникаючи перевірок, але зберігаючи при цьому контроль над фондом, вважає FinCEN.
Вони можуть використовувати підставні компанії та багаторівневі схеми, що включають безліч юридичних осіб або трастів, а також переводити активи іншим членам сім’ї або діловим партнерам, щоб приховати свою залученість, попереджає регулятор. Він зазначає, що особи, які опинилися під санкціями, можуть інвестувати не тільки в елітну і люксову нерухомість. У деяких випадках вони можуть шукати більш непомітні інвестиції, що забезпечують стабільний дохід, не привертаючи при цьому небажаної уваги. Використання таких стратегій ухилення від санкцій настільки ж імовірне в малих і середніх за розміром містах США, як і в мегаполісах, зазначає FinCEN. Минулого року регулятор випускав подібне застереження для банків, рекомендувавши їм звертати пильну увагу на угоди з предметами мистецтва, люксовими яхтами і коштовностями.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
Прибуток Райффайзен Банку (Київ) за підсумками 2022 року становив 1,5 млрд грн, що в 3 рази менше за показник 2021 року (4,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в середу.
Згідно з пресрелізом, операційний прибуток банку зріс майже в 2 рази – до 11,4 млрд грн.
Крім того, банк наростив відрахування в резерви на покриття викликаних війною ризиків на 9,5 млрд грн.
За інформацією банку, частка непрацюючих активів у його кредитному портфелі зросла до 14%, а недоотримані доходи від комісійних і відсоткових операцій, зокрема від скасування комісій і введення “кредитних клієнтів”, оцінюються в 400 млн грн.
Зазначається, що портфель пасивів фінустанови за рік зріс на 35% за рахунок коштів фізосіб і юросіб, що дало змогу наростити частку банку на ринку пасивів на 0,8 п.п. – до 7,8%.
Зазначається також, що загальний кредитний портфель банку зріс на 1% – до 71,39 млрд грн.
Водночас, за даними пресслужби, Райффайзен Банк сконцентрував зусилля на кредитуванні критичних для країни сфер економіки, а саме агросектору, логістики та роздрібної торгівлі, фармацевтики та постачання пального.
Банк 2022 року видав 10 млрд грн нових кредитів завдяки власним коштам і участі в держпрограмах, задекларував і перерахував 1,9 млрд грн податків і зборів.
Крім цього, за 2022 рік фінустанова в 4 рази збільшила обсяг ввезення готівкової інвалюти в країну і допомогла повернути в Україну понад 1,2 млрд грн готівки, яку українці обміняли за кордоном на місцеві валюти.
“У 2022 році Райф купив у своїх клієнтів на $2,5 млрд більше, ніж продав, що вчетверо більше, якщо порівнювати з 2021 роком. Більшу частину цієї валюти банк продавав на міжбанку, тим самим зменшуючи для НБУ потребу в продажах валюти із зовнішньовалютних резервів України”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з ним, 2022 року Райффайзен Банк інвестував у безперервну роботу 370 млн грн, забезпечивши генераторами 42% своєї мережі, або 120 відділень. Також фінустанова збільшила підтримку персоналу на 271 млн грн, зберігши зарплату 150 мобілізованим співробітникам, і спрямувала 220 млн грн власних коштів на гумдопомогу постраждалим від війни.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 72,9 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу, тоді як у листопаді – 68,1 тис. тонн, у січні-2022 – 68,7 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема, у грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Японії виділить 2023 року ще $170 млн на реалізацію проєктів екстреного відновлення, зокрема критичної інфраструктури, на додаток до вже виділених на початку року $95 млн, повідомляють на сайті Мінвідновлення.
“Беззаперечним пріоритетом на цьому етапі відновлення є відновлення критичної інфраструктури, необхідне для забезпечення базових потреб громадян. Це необхідний крок для повернення українців до своїх домівок і підтримки економічного розвитку в регіонах”, – наводяться в релізі слова віцепрем’єра – глави Мінвідновлення Олександра Кубракова.
Зазначається, що допомога передбачає надання японськими партнерами товарів і послуг, необхідних для відновлення. Україна отримає ці кошти в рамках грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA),
Кубраков подякував партнерам за підтримку, зазначивши, що вона вкрай цінна і необхідна. Віцепрем’єр висловив сподівання, що після війни вдасться швидко перейти до реалізації довгострокових інвестиційних проєктів.
Як повідомлялося, на початку січня уряд Японії виділив $95 млн на відновлення. Ці кошти спрямовані Програмі розвитку ООН (ПРООН) у рамках партнерської угоди.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року знизив відвантаження прокату на 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 73 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період знизилася на 72,7% – до 89,9 тис. тонн, чавуну – на 58,5%, до 166,4 тис. тонн.
У грудні-2022 меткомбінат виробив 142,1 тис. тонн чавуну, 70,8 тис. тонн сталі, відвантажено 56,7 тис. тонн прокату.
“Зниження рівня виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з дефіцитом сировини та логістичними проблемами, спричиненими повномасштабними військовими діями на території України. Крім того, через ракетні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, в національній енергосистемі утворився дефіцит потужності, унаслідок чого комбінат знизив виробництво, у такий спосіб скоротивши споживання покупної електроенергії”, – пояснюється у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизив випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
