Світові ціни на продовольство в червні продовжили зниження, йдеться в черговому огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на продовольство минулого місяця становив 122,3 пункту, що на 1,4% нижче за показник травня і на 23,4% нижче максимального рівня березня 2022 року.
Індекс цін на зерно в червні порівняно з травнем знизився на 2,1% і на 23,9% – у річному вираженні. Зниження пов’язане з падінням світових цін на всі основні зернові. Найбільше подешевшало фуражне зерно – на 3,4%.
Індекс цін на рослинні олії порівняно з травнем знизився на 2,4% і досяг найнижчого рівня з листопада 2020 року. “Триваюче зниження значення цього індексу зумовлено падінням світових цін на пальмову та соняшникову олії на тлі деякого зростання котирувань соєвої та ріпакової олій”, – пояснюється в огляді.
Індекс цін на молочну продукцію за місяць знизився на 0,8%, у річному вираженні – на 22,2%. “Зафіксоване в червні зниження пов’язане з падінням міжнародних цін на сир, зумовленим наявністю значної експортної пропозиції, передусім у Західній Європі, на тлі сезонного збільшення виробництва молока та деякого зниження роздрібних продажів”, – йдеться в огляді.
Індекс цін на м’ясо в червні практично не змінився, у річному вираженні – знизився на 6,4%. “Зростання міжнародних котирувань на м’ясо птиці та свинину в червні було практично повністю нівельоване зниженням котирувань на яловичину та баранину, – пояснили експерти. – Міжнародні ціни на м’ясо птиці продовжили зростання, що пояснюється високим імпортним попитом з боку Східної Азії. Своєю чергою, зростання цін на свинину пов’язане зі збереженням обмеженої пропозиції в провідних регіонах-виробниках, насамперед у Євросоюзі”.
Індекс цін на цукор у червні виявився на 3,2% нижчим за травневе значення і є його першим зниженням після безперервного чотиримісячного зростання. У річному вираженні міжнародні котирування все ще вищі на 29,7%. “Зафіксоване в червні зниження міжнародних цін на цукор зумовлене, головним чином, гарним урожаєм цукрової тростини в Бразилії та зниженим імпортним попитом у світі, особливо з боку Китаю – другого за обсягом імпортера цукру в світі”, – йдеться в огляді.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Понад 216 тис. працівників технологічної сфери у світі втратили робочі місця з початку 2023 року, показує дослідження порталу Layoffs.fyi.
При цьому кількість звільнених зросла більш ніж у вісім разів із середини січня, зазначає MarketWatch.
Дані свідчать про те, що кількість скорочень у техсекторі за підсумками 2023 року значно перевищить показник за минулий рік. Так, з початку цього року 837 техкомпаній скоротили 216,328 тис. осіб. За підсумками минулого року 1,024 тис. компаній звільнили 154,34 тис. співробітників, повідомляє Layoffs.fyi.
Зокрема минулого тижня Niantic Inc., творець популярної гри Pokemon Go, анонсував звільнення 230 співробітників, а наприкінці червня про скорочення 150 робочих місць оголосила трейдингова платформа Robinhood Markets.
До числа техкомпаній, які оголосили про звільнення цього року, входять американські Amazon.com Inc., Electronic Arts, Roku Inc., Palantir Technologies, Twilio Inc., DocuSign Inc., Salesforce Inc., Zoom Video Communications, eBay, Dell Technologies, PayPal Holdings, International Business Machines, Intel Corp., Microsoft Corp., Alphabet Inc., а також німецька SAP і шведська Spotify Technology.
Президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Словаччини.
“Наступна – Словаччина. Важливі зустрічі в Братиславі з президентом Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Людовітом Одором, головою Національної Ради Борисом Колларом”, – написав він у п’ятницю в Телеграм-каналі.
“Разом із нашим надійним сусідом говоримо про конкретну оборонну підтримку та євроатлантичну інтеграцію України, саміт НАТО та Формулу миру, двосторонню співпрацю, енергетичну безпеку”, – написав також Зеленський.
Виробництво зерна у світі 2023 року може стати рекордним і сягнути 2,819 млрд тонн, що на 1,1% вище за показник 2022 року, повідомляється в червневому огляді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Минулого місяця прогноз було підвищено на 5,9 млн тонн. “Коригування майже повністю зумовлене поліпшенням видів на врожай пшениці у світі. При цьому, незважаючи на те, що прогноз її збору підвищили на 0,9%, до 783,3 млн тонн, він все ще на 18,4 млн тонн нижчий за рекордний рівень 2022 року”, – йдеться в огляді.
Зокрема, підвищено оцінки збору в ЄС, Канаді, Казахстані та Туреччині. “Очікуваний приріст виробництва в цих країнах дав змогу з лишком компенсувати значне скорочення прогнозу щодо виробництва в Австралії, де незвично посушливі погодні умови призвели до зниження видів на врожай”, – йдеться в огляді.
Прогноз зі збору фуражного зерна був “незначно знижений” до 1,512 млрд тонн. Але це все ще на 2,9% вище, ніж у 2022 році.
“Зниження обумовлено переглядом у бік зниження прогнозів щодо збору кукурудзи в країнах Східної Африки. При цьому поліпшення прогнозу щодо виробництва ячменю у світі значною мірою зумовлено коригуванням офіційних оцінок щодо Туреччини, де очікується вищий, ніж спочатку прогнозувалося, урожай. Однак воно не дало змоги повною мірою компенсувати скорочення обсягів виробництва кукурудзи”, – повідомляється в огляді.
Прогноз щодо виробництва рису “незначно скоригований у бік підвищення”, до 523,7 млн тонн за рахунок поліпшення видів на врожай у Бангладеш і в інших країнах, розташованих уздовж і на південь від екватора. Минулого року, згідно з переглянутими даними, урожай становив 517,6 млн тонн.
Після звільнення Київської області від російських окупантів поліція активно відновлює систему безпеки, проєкт “Безпечна Київщина” продовжує роботу, інформація з майже 2 тис. камер відеоспостереження допомагає оперативно розкривати тяжкі злочини і шукати безвісти зниклих, зазначає керівник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, говорячи про систему відеоспостереження в області та результати роботи проєкту безпеки та моніторингу “Безпечна Київщина”, Нєбитов нагадав, що проєкт “Безпечна Київщина” став єдиним інформаційним простором системи безпеки для українських громад, який забезпечує відеофіксацію транспортного та пішохідного трафіку.
Коментуючи інформацію про те, що проєкт може припинити роботу у зв’язку з припиненням поставок техніки китайських виробників, керівник главку наголосив: “Наразі камери встановлено, ми продовжуємо розвивати цю ініціативу, надалі система розвиватиметься навіть незважаючи на воєнний стан в Україні”. “Адже створення безпечного середовища – це одна з головних компонент забезпечення безпеки. Тобто, передумов для припинення роботи проєкту немає”, – зазначив він.
За словами керівника главку поліції, під час окупації області на початку війни ворог знищив майже 30% камер відеоспостереження, після деокупації районів почалося активне відновлення системи відеоспостереження.
Небітов повідомив, що останнім часом інтегровано 500 камер із функцією розпізнавання обличчя. “Наразі функціонує 1883 камери відеоспостереження, з них 480 мають властивість розпізнавання номерних знаків транспортних засобів і 905 оглядових камер. Завдяки цьому в нас є значне зниження злочинності та оперативне розкриття злочинів за гарячими слідами”, – наголосив він.
Тільки за останній місяць, за словами Небитова, інформація з камер відеоспостереження допомогла розкрити низку тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних на території області, знайти безвісти зниклих, зокрема неповнолітніх.
Повний текст інтерв’ю Небитова буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Українські борошномели та виробники круп почали освоювати й закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту, 2023 року вони можуть поставити на зовнішні ринки 150 тис. тонн борошна, повідомив голова правління об’єднання “Укрхарчопром”, директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У календарному 2021 році ми експортували 102 тис. т борошна, у 2022 році активний експорт розпочався з вересня і сягнув 80 тис. тонн. За п’ять місяців цього року вже експортовано 74 тис. тонн. З такою динамікою ми бачимо можливість до кінця року експортувати 150 тис. тонн борошна”, – сказав він під час дискусії про перспективи експорту під час війни, яку провів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
За його інформацією, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем з основних баз відвантаження в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна і круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок – Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Війна внесла суттєві корективи в географію збуту цієї продукції, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія і Туреччина, розповів Рибчинський.
До країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії, активно експортуються крупи. За минулий рік на зовнішні ринки було поставлено 68 тис. тонн круп, за п’ять місяців 2023-го – 38 тис. тонн.
Водночас Рибчинський наголосив на зміні способів відправки борошна і круп на експорт.
“Ми не користуємося “Чорноморською зерновою ініціативою” і Дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки в 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки”, – сказав експерт і додав, що основний експорт борошна і круп здійснюється автомобільним транспортом і тільки 15% залізницею.
За словами керівника галузевої асоціації, під час перетину західних кордонів експортери сьогодні відчувають проблеми. Незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією стоять у чергах по 2-3 тижні.
“Це призвело до втрати істотних контрактів із польськими та румунськими торговельними мережами, куди українські постачальники не змогли забезпечити своєчасну поставку продукції. Нині українським борошномелам доводиться працювати переважно з промисловими переробниками”, – пояснив Рибчинський.
Водночас він зазначив, що на українському ринку вже з’явилися польські макаронні вироби, вироблені з українського борошна.
