Мобільний оператор ТОВ “Лайфсел” (lifecell) у липні-вересні 2022 року збільшив дохід на 9,8% – до 2 млрд 370,9 млн грн порівняно з 2 159,2 млн грн за аналогічний період 2021 року.
Згідно з повідомленням на сайті його материнської компанії Turkcell, чистий прибуток ТОВ “Лайфселл” за вказаний період “становив 381,6 млн грн, що в 2,2 рази, ніж було у липні-вересні 2020 року (173,8 млн грн). Показник EBITDA зріс на 15,8% – до 1 млрд 417,6 млн грн, маржа EBITDA становила 59,8% (за аналогічний період 2021 року цей показник становив 56,7%).
Активна тримісячна абонентська база lifecell у третьому кварталі скоротилася на 7,9% – до 8,2 млн абонентів. При цьому загальна кількість користувачів зросла на 2%, до 10,1 млн. абонентів.
Активний тримісячний ARPU компанії у третьому кварталі 2022 року зріс на 14,9% і склав 95,4 грн. порівняно з торішнім показником 83 грн.
Капітальні вкладення lifecell у липні-вересні 2022 року зменшилися на 10,4% – до 639,6 млн. грн. порівняно з 713,7 млн. грн. за аналогічний період 2021 року.
Згідно зі звітом, станом на 30 вересня 2022 року мережа та інше обладнання компанії в окупованих Росією регіонах України через бойові дії та території, підконтрольні Україні, яка не працює більше 92 днів, перебуває у несправному стані. “Станом на 30 вересня 2022 року сума знецінення, визнана у скороченій консолідованій фінансовій звітності, становить 231 472 турецькі ліри (458 тис. грн – ІФ)”, – наголошується в повідомленні Turkcell.
Як повідомлялося, lifecell за підсумками 2021 року отримав чистий прибуток у розмірі 610,9 млн грн, що в 4,24 раза менше, ніж у 2020 році, при цьому прибуток оператора в 2021 році зріс на 24,1% – до 8,483 млрд грн . Загальна кількість абонентів оператора на кінець 2021 року становила 10,1 млн.
lifecell – третій за величиною мобільний оператор в Україні. Компанія Turkcell (Туреччина) володіє 100% акцій ТОВ “Лайфсел”.
Попит на нерухомість у Великобританії впав на третину за п’ять тижнів після того, як колишній міністр фінансів країни Квазі Квартенг представив бюджетний план, свідчать дані дослідження Zoopla.
Нагадаємо, 23 вересня Квартенг представив план, який передбачав масштабне зниження податків, після чого в країні злетіли іпотечні ставки. У свою чергу стрибок іпотечних ставок, що став найбільшим потрясінням для первинних покупців нерухомості з кінця 1980-х років, призвів до падіння попиту на всіх британських ринках.
Майже одразу після оприлюднення бюджету Квартенг було відправлено у відставку. Трохи пізніше про звільнення з посади прем’єр-міністра оголосила Ліз Трасс.
Найбільш істотне падіння попиту було зафіксовано на південному сході Англії – на 40%.
Тим часом, середня вартість житла збільшилася на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому ціни, ймовірно, продовжать зростати протягом залишку року, зазначає Zoopla.
Компанія очікує, що іпотечні ставки опустяться до 4-5%, починаючи з наступного року, прогнозує, що подібні значення стануть нормою надалі.
Раніше цього місяця портал нерухомості Rightmove PLC повідомив, що ціни на нерухомість у Великобританії зросли на 0,9% у жовтні, досягнувши нового рекордного максимуму на рівні 371,158 тис. фунтів стерлінгів ($431,174 тис.), проте темпи зростання були повільнішими, ніж середній показник за п’ять років у щомісячному вираженні.
Влада Філіппін запустила для іноземних туристів електронну картку eARRIVAL Card, яка стане заміною декларації здоров’я в рамках ослаблення антиковидних обмежень, повідомляє газета Sunstar.
“Мінтуризму Філіппін (DOT) вітало введення урядом країни карти eARRIVAL Card, яка дозволить швидше і комфортніше в’їжджати в країну іноземним туристам. Карта стане заміною існуючої декларації One Health Pass (OHP) в рамках спрощення антиковидних обмежень у країні та залучення на Філіппіни більшої кількості гостей”, – пише видання.
Як зазначає газета, раніше мандрівники мали зареєструватися в програмі OHP за кілька днів до поїздки на Філіппіни та заповнити електронну медичну декларацію. У eARRIVAL Card видалені непотрібні поля для заповнення, щоб турист витрачав менше часу на анкету. Так, кількість питань для подорожуючих з метою туризму було скорочено вдвічі – з 20 до 10. Також було видалено питання про професію туриста та рівень його освіти.
Після надання інформації про поїздку, особисту інформацію, декларацію про стан здоров’я та відомостей про щеплення, на сайті eARRIVAL Card буде згенеровано унікальний QR-код. Його потрібно показати в аеропорту після прибуття на Філіппіни.
Крім того, мандрівникам не потрібно встановлювати мобільний додаток для реєстрації, оскільки eARRIVAL Card – це сайт, який відкривається у браузері. Також система позбавить туристів необхідності заповнювати паперові анкети тих, хто прибуває на Філіппіни.
Раніше в Мінтуризмі Філіппін обговорювалося питання поетапного послаблення антиковидних обмежень, зокрема вимог ПЛР-тестування та вакцинації від коронавірусу для тих, хто прибуває до країни.
За даними міністерства, з 1 січня по 17 жовтня Філіппіни відвідали 1,76 млн іноземних туристів, це більше ніж прогнозувала влада спочатку (1,7 млн).
Президент України Володимир Зеленський сказав, що питання його участі у саміті G-20 в Індонезії буде вирішено за кілька днів.
«Позиція моя особисто і позиція України була в тому, що якщо лідер Російської Федерації братиме участь у саміті, Україна не буде», – сказав він у четвер у Києві на прес-конференції після зустрічі з президентом Греції Катериною Сакелларопулу.
«Побачимо, як буде у майбутньому. Сьогодні я мав розмову з президентом Індонезії. Ми підтримуємо стосунки. У будь-якому разі ми були сьогодні запрошені. Подивимося. Декілька днів залишилося», – сказав Зеленський.
Саміт “великої двадцятки” пройде в Індонезії 15-16 листопада.
Компанія Microsoft надасть українській критичній інфраструктурі та іншим державно-важливим секторам технологічну допомогу у розмірі $100 млн до кінця 2023 року, повідомив віце-президент компанії Бред Сміт під час зустрічі з віце-прем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим у четвер.
“Завдяки технічній допомозі державні установи, критична інфраструктура та інші сектори в Україні продовжать безкоштовно використовувати цифрову інфраструктуру та працювати у хмарі Microsoft. Також компанія допоможе з кураторством та реалізацією цифрових секторів України, таких як кібер, судочинство, митниця, медицина та освіта”,- йдеться у повідомленні Мінцифри у Телеграм-каналі.
Федоров зазначив, що Microsoft стала однією з перших компаній, яка ще на початку березня призупинила нові продажі продуктів і послуг в Росії.
“За цей час Україна отримала понад $400 млн підтримки. Окрім безкоштовних сервісів, Microsoft підтримує Україну у сфері кібера, донатить на гуманітарну допомогу та співпрацює з українським урядом щодо документування військових злочинів російських загарбників”, – сказав віце-прем’єр.
Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
