Страхова компанія “Юнівес” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала 1,223 млн грн чистих премій, що в 9,4 раза менше, ніж за аналогічний період 2022 року. Як повідомляється в проміжному звіті компанії, розміщеному в системі розкриття інформації НКЦПФР, її валові премії за цей період становили 144 тис. грн, тоді як за аналогічний період роком раніше 6,769 млн грн. У перестрахування було передано 2 тис. грн.
За три перших місяці компанія виплатила 1,011 млн грн, що в 3,1 раза менше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Адміністративні витрати компанії становили 833 тис. грн (-18,8%), витрати на збут 110 тис. грн.
Чистий прибуток скоротився в 4,8 раза – до 2,121 млн грн.
СК “Юнівес” працює на страховому ринку України з 2003 року. Входить до складу фінансової групи “Юнівес”. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. Має 17 ліцензій на обов’язкові та добровільні види страхування.
Статутний капітал компанії становить 50 млн грн.
Президент Чехії Петр Павел разом із президентом Словаччини Зузаною Чапутовою прибули з візитом до України.
“Із Зузаною Чапутовою ми обидва усвідомлюємо цінність свободи і справедливості. Важко бачити на власні очі, що українці платять за це найвищу ціну. Кров’ю і життями своїх громадян. У боротьбі з агресором він захищає те, що у нас є спільне. Ось чому ми будемо підтримувати їх”, – написав Павел у Twitter, продемонструвавши знімок із президентом Словаччини на тлі зруйнованої будівлі.
Зі свого боку чеське медіа Denikn повідомило, що президент Словаччини та її чеський колега Петр Павел прибули до Києва рано вранці.
Це перший візит глави чеської держави в Україну з 2013 року.
Павел і Чапутова зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, також відвідають звільнені від російської окупації міста біля столиці.
Запланована також зустріч із представниками кримських татар Мустафою Джемілієвим і Рефатом Чубаровим.
Чапутова також пізніше у Twitter повідомила про спільний візит до України.
“Наш перший спільний візит за кордон з Петром Павлом в Україну з посланням дружби, солідарності та підтримки. Словаччина, Чехія та Україна поділяють частини спільної історії – і ми також поділяємо наше спільне майбутнє”, – підкреслила вона.
Чеський телеканал ČT24 повідомив, що президенти Чехії та Словаччини відвідали Ірпінь, потім поїхали в Бородянку. Крім того, президент Чехії потім попрямував до Бучі.
Стартувала акція “Спіймай баригу – отримай кеш” від Єгора Левченка
Реальні виплати за торговців наркотиками та чіткий план боротьби з незаконним розповсюдженням – обіцяє бізнесмен Єгор Левченко. Саме він стоїть за гучною акцією “Спіймай баригу – отримай кеш“.
Акція стартує – першого травня вся система починає працювати.
Про те, кому платитиме гроші і як планує перемогти наркобізнес в Україні, Левченко розповів в інтерв’ю блогеру Стасу Домбровському.
Ні до політики, ні до влади жодного стосунку не має – заявив в інтерв’ю Єгор Левченко. Наразі він займається бізнесом за кордоном і маємо можливість фінансувати проєкти для України.
“Я не маю стосунку до політики чи влади як такої. Я, до речі, раніше розповідав про свій бізнес, він зосереджений суто в IT сфері. Це мережа компаній у різних країнах. Ми займаємося лідогенерацією – якщо простою мовою, залученням клієнтів для наших клієнтів. Залучаємо трафік на найрізноманітніші сайти, в основному – ставки і казино. Також ми займаємося арбітражем трафіку – для маленьких компаній з лідогенерації ми працюємо “фільтром” – перепродуємо для клієнтів згенерований ними трафік. Ну і так далі” – розповів Левченко у своєму першому розгорнутому інтерв’ю.
Кілька місяців, поки анонс акції “Злови баригу” гримів по всій країні, її ініціатор і головний спонсор залишався в тіні. Сьогодні Єгор Левченко заявляє – фінансувати її готовий стільки, скільки знадобиться. І доти, доки не збільшаться хоча б удвічі показники Департаменту боротьби з наркотиками.
“Не буду кривити душею, роблю це і для країни, і для себе. Мені набридло слухати, що я маю стосунок до сфери наркоторгівлі. Цією акцією я хочу показати, що готовий не просто спростувати цю маячню, а й викорінити цю чуму. І так, я готовий застосовувати такі радикальні та дороговартісні заходи – як акція “спіймай баригу” – розповів Левченко Стасу Домбровському. Бізнесмен запевняє – жодного ліміту коштів, які він готовий вкласти в акцію, немає. І тут же розкрив подробиці того, як працюватиме вся схема.
Акція стартує вже першого травня. Учасники зможуть заробити і грати в так звану “рулетку”. Тисячу доларів отримає той, завдяки кому вдасться зловити закладчика або торговця, у якого поліція виявить наркотики “в особливо великих розмірах”. Що меншою виявиться вилучена вага, то меншими будуть виплати. Наступна сходинка – п’ятсот доларів і за ще дрібнішу вагу – двісті доларів. Таблицю того, що за законом вважається “великими” та “особливо великими” розмірами Левченко вже розмістив на сайті http://spiymaibarigu.com.ua
Гроші виплачуватимуть у гривнях, за курсом НБУ на момент затримання. Для цього будь-кому достатньо прийти в найближчий відділ поліції і написати заяву на закладчика або торговця, якого він виявив. Організаторам акції після цього потрібно надати копію заяви, відеозапис моменту її написання в поліції, витяг з ЄРДР про порушення кримінального провадження.
Щойно закладника візьмуть, розповідає Левченко, учасник одразу ж отримає гроші від Фонду.
Нажитися за допомогою фейків не вдасться, попередив бізнесмен. Штат юристів буде чітко перевіряти всю інформацію.
Окремі умови для тих, хто готовий здати лабораторію з виробництва наркотиків. Під прицілом організаторів “Спіймай баригу” – великі лабораторії, які виробляють від десяти і більше кілограм заборонених речовин. В інтерв’ю Домбровському меценат обіцяє десять тисяч доларів за лабораторію, яка виготовляє від десяти до тридцяти кілограмів наркотиків. За об’єми від тридцяти і вище кілограм – платитимуть двадцять п’ять тисяч доларів.
Брати участь в акції Єгор Левченко запросив і поліцейських. Неофіційно це зробити вони можуть через знайомих, каже Левченко. Але основної уваги він усе ж таки чекає від керівництва поліції та великих міст. Усі дії учасників та організаторів будуть виключно в рамках закону, заявив меценат. Працювати організатори акції “Злови баригу готові під цілодобовим наглядом правоохоронців.
При цьому, сам Левченко впевнений: його досвід та ідеї можуть насправді не тільки допомогти в боротьбі з поширенням небезпечних препаратів, а й насправді звести торгівлю до мінімуму. “Упевнений, що чиновники і керівництво Нацполіції, ДБН помітять нашу акцію і зрозуміють, що тут немає ніякого ні шахрайства, ні шахрайства. Хотілося б, щоб вони почали з нами співпрацювати. У мене є конкретні ідеї, якщо їх реалізувати в комплекс, з нашою акцією, з роботою поліції, то за досить короткий час можна було б якщо не викорінити повністю, то завдати серйозного удару і по торгівлі, і по виробництву. Це можливо, я знаю, як це зробити”.
Фондові індекси Азіатсько-Тихоокеанського регіону в основному зростають у п’ятницю, виняток становить південнокорейський індикатор.
Трейдери оцінюють статдані, а також підсумки засідання Банку Японії.
Японський ЦБ залишив незмінними основні параметри грошово-кредитної політики (ДКП) за підсумками дводенного засідання, що завершилося в п’ятницю, яке стало першим для нового глави ЦБ Кадзуо Уеди.
Короткострокову відсоткову ставку за депозитами комерційних банків у ЦБ збережено на рівні мінус 0,1% річних, цільову прибутковість десятирічних держоблігацій – близько нуля, йдеться в заяві японського Центробанку.
Банк Японії також зберіг діапазон, у межах якого може коливатися прибутковість десятирічних держпаперів – плюс/мінус 0,5%.
Водночас із тексту заяви ЦБ за підсумками засідання зникла фраза про його намір утримувати ставку на поточному рівні або нижче. Цю фразу Банк Японії повторював із жовтня 2019 року.
Водночас ЦБ повторив, що готовий зберігати стимулюючу політику доти, доки інфляція не стабілізується на 2%-ному цільовому рівні.
Крім того, Банк Японії оголосив про намір провести ревізію ДКП, підсумки якої будуть опубліковані через 12-18 місяців.
Статдані, опубліковані в п’ятницю, показали підвищення роздрібних продажів у країні за підсумками 13-го місяця поспіль, а також зростання промвиробництва і несподіваний стрибок безробіття.
Японський фондовий індекс Nikkei 225 додає 1% під час торгів. Папери Toyota Motor подорожчали на 1,3%, SoftBank Group – на 2,3%, Denso Corp. – на 4,3%, Daikin Industries – на 2,8%, Ana Holdings – на 2,2%.
Китайський фондовий індекс Shanghai Composite додає 0,7% під час торгів у п’ятницю, гонконгський Hang Seng – 0,6%.
Лідерами зростання як у материковому Китаї, так і в Гонконзі є акції технологічних компаній, що дорожчають завдяки сильним квартальним звітам американських IT-гігантів.
Ціна паперів Kunlun Tech злетіла майже на 20% під час торгів у Шеньчжені. Акції BlueFocus Intelligent подорожчали на 17%, Dawning Information Industry – на 5,2%, 360 Security Technology – на 4,8%.
У Гонконзі дорожчають акції BYD Electronic (+6,7%), Haier Smart Home (+5,9%), Semiconductor Manufacturing International (+2%), NetEase Inc. (SPB: NTES) (+3,2%).
Вартість паперів China Tourism Duty Free Corp. опустилася під час торгів на 0,15%. Чистий прибуток компанії в першому кварталі впав на 10%, оскільки її витрати зростали швидше, ніж виручка.
Австралійський S&P/ASX 200 додає 0,24%, південнокорейський KOSPI втрачає 0,02%.
Промвиробництво в Південній Кореї в березні впало на 7,6% порівняно з тим же місяцем минулого року. У лютому показник знизився на 8%.
Аграрна група “Агротон” наразі контролює майно і 5 тис. га земельного банку в Харківській області зі 110 тис. га в Харківській і Луганській областях, які раніше перебували в обробці, повідомила група на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з повідомленням, наразі “Агротон” займається розмінуванням сільськогосподарських угідь і готується до весняно-польових робіт.
Як зазначається, компанія не контролює майно та земельні ділянки в окупованій Луганській області, тому її працівники виїхали.
Керівництво агрохолдингу обіцяє надати акціонерам звітність за всіма вимогами після закінчення війни в Україні.
“Агротон” працює на ринку України з 1992 року і до повномасштабного російського військового вторгнення спеціалізувався на вирощуванні зернових та олійних культур, виробництві та реалізації продукції тваринництва. Земельний банк “Агротону” до війни становив близько 110 тис. га в Луганській і Харківській областях. Групі належать дві птахофабрики в Луганській області.
“Агротон” 2022 року інформував, що представники т. зв. “ЛНР” і ВАТ “Фірма “Агрокомплекс” ім. М.І. Ткачова” (РФ) 21 травня 2022 року “заарештували” всі активи його материнської компанії Agroton Public Limited у Луганській області. Керівництво групи звернулося до правоохоронних органів України із запитом дати правову оцінку і притягнути до відповідальності осіб, які брали участь у захопленні її власності.
За даними Луганської обласної військової адміністрації, російські окупанти за участю колаборантів – громадян України вкрали з елеваторів “Агротона” 20 тис. тонн зернових, а також зібрали з його полів і вивезли до РФ 200 тис. тонн урожаю 2022 року. Крім того, загарбники викрали в Росію 40 од. автомобільного транспорту.
Аптечні продажі в першому кварталі 2023 року становили 42,3 млрд грн у грошовому вираженні та 309,8 млн упаковок у натуральному, повідомили агентству в компанії “Бізнес кредит”.
Водночас, згідно з даними компанії, у четвертому кварталі 2022 року аптечні продажі становили 39,5 млрд грн або 308,7 млн упаковок.
Приріст продажів у грошовому вираженні аналітики компанії пояснюють, головним чином, зростанням середньозваженої роздрібної ціни – за три місяці товари в середньому подорожчали на 8,3 грн.
Лідерами товарообігу аптечних продажів у грошовому вимірі в першому кварталі були мінеральна вода (+17,3%). При цьому ціни в цій групі товарів зросли на 9,45%. Крім того, серед лідерів товарообігу БАДи (+13,6%), ціни на які зросли на 5,1%, попит на 8%.
У першому кварталі 2023 року в грошовому вимірі зріс сегмент лікувальної косметики (10,5%).
В інших товарних групах у першому кварталі товарообіг збільшувався повільніше за ринок, або взагалі знижувався.
Разом з тим, аналітики компанії прогнозують зростання товарообігу в аптечних продажах за рахунок інфляції, зростання цін і зміни структури споживання на тлі стагнації споживчого попиту.
Водночас, за даними компанії, за підсумками 2022 року роздрібні аптечні продажі впали на 9,7% у натуральному вимірі – до 1,2 млрд упаковок проти 1,417 млрд 2021 року.
У грошовому вираженні аптечні продажі 2022 року зросли на 13,4% і становили 143,2 млрд.
“Збільшення товарообігу в грошовому вимірі, перш за все, було зумовлено високим рівнем інфляції. У структурі аптечних продажів інфляція склала 18% на тлі зростання роздрібної ціни (25,6%). Власне зростання ціни і призвело до зростання товарообігу в грошовому вираженні на тлі падіння споживчого попиту”, – констатують у компанії.
