Нафтовий ринок відкрив тиждень зниженням на тлі посилення карантинних обмежень у Китаї, які посилили песимізм трейдерів щодо перспектив попиту на пальне.
Учасники ринку також оцінюють потенційні наслідки запровадження ліміту цін на російську нафту. У п’ятницю стало відомо, що країни G7 мають намір встановити стелю цін на нафту з РФ з 5 грудня, на нафтопродукти – з 5 лютого.
Вартість листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кв у понеділок складає $91,45 за барель, що на $1,39 (1,5%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подорожчали на $3,69 (4,1%), до $92,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $85,3 за барель, що на $1,49 (1,72%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. До закриття ринку у п’ятницю вартість цих контрактів збільшилася на $3,25 (3,9%), до $86,79 за барель.
За підсумками тижня вартість Brent опустилася на 0,2%, WTI – на 0,1%.
“Здається, очікування послаблення попиту на нафту виходять на перший план з огляду на побоювання рецесії у світі та затягування карантинних обмежень у Китаї”, – зазначає аналітик з нафтогазового сектору RHB Investment Bank Bhd. Шон Лім, слова якого наводить агентство Bloomberg.
В даний час локдаун діє в Ченду, де проживає 21 млн осіб, а також у деяких районах міста Гуйян і принаймні в одному університетському кампусі в Пекіні.
Управління контролю за іноземними активами міністерства фінансів США (OFAC) у п’ятницю опублікувало рекомендації для страхових та фінансових компаній щодо впровадження ініціативи цінової стелі для російської нафти. Зокрема, цим компаніям необхідно буде отримати свідчення того, що нафту було куплено за ціною, нижчою за певний рівень, перш ніж страхувати танкери.
Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Національний банк України (НБУ) 9 вересня 2022 року тимчасово зупинив ліцензії на провадження діяльності кредитних спілок “Ажіо”, “Заставний дім” та “Едельвейс”.
Згідно з повідомленням на сайті НБУ, причиною такого рішення стало ненадання інформації та копій документів на вимогу Нацбанку, що перешкоджає регулятору здійснювати належний нагляд за діяльністю кредитних спілок щодо оцінки їх фінансового стану, дотримання вимог платоспроможності та нормативів достатності капіталу, ліквідності, прибутковості, якості активів. та ризиковості операцій та інших показників та вимог, що обмежують ризики щодо операцій з фінансовими активами.
Вказані кредитні спілки зобов’язані усунути порушення до 16 вересня 2022 року.
Книжки передавали на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». Звідти видання відправляються по містах України та Європи.
За цей час вже передали майже 320 тисяч примірників книжок волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи, де зараз проживають біженці. Доставка літератури здійснюється вантажним транспортом волонтерів і волонтерських організацій.
Найбільше книжок передали у Львівську область — більше 25 тисяч. Також понад 125 тисяч книжок надійшли до Кропивницького, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Кам’янець-Подільського, Івано-Франківська, Ужгорода, Хмельницького.
Крім того, понад 190 тисяч примірників літератури відправили за кордон, а саме: 45 тисяч книжок до Польщі, майже 28 тисяч – в Австрію, більше 1 тисячі – в Румунію, 76 тисяч – у Словаччину, 4 тисячі – у Чехію, більше 1 тисячі – в Угорщину, 2 тисячі – в Албанію, біля 2 тисяч – у Хорватію, понад 2 тисяч – у Швейцарію, 2 тисячі – в Нідерланди, майже 5 тисяч – у Німеччину, майже 8 тисяч – у Велику Британію.
Ще 18 тисяч примірників книжок зараз прямують до Словаччини та Австрії.
Акцію започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики.
Мета акції — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.
Нагадаємо, що раніше у межах цієї акції передали 100 тисяч примірників літератури у різні країни Європи.
Як відомо, у межах проєкту «Книжки без кордонів» для дітей з України, які вимушено виїхали до інших країн, передали книжки до Польщі, Литви, Великої Британії та інших країн.
Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 5,29 млн. тонн зернових культур, серед яких 3,17 млн. тонн кукурудзи (60% загального обсягу поставок), 1,65 млн. тонн пшениці (31%) та 447 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 1,94 рази нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-9 вересня 2021 року експортовано 10,29 млн тонн).
При цьому, згідно з даними відомства, за з 31 серпня по 9 вересня на зовнішні ринки поставлено 1,33 млн. тонн зернових культур (147,8 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період, 26-31 серпня – 550 тис. тонн. зернових культур (110 тис. тонн щодобово), 19-26 серпня – 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), а 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96,2 тис. тонн щодобово) ). Таким чином, середньодобові темпи експорту за дев’ять днів зросли на третину в порівнянні з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 9 вересня 2022 року Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 447 тис. тонн ячменю (у 6,7 разів менше), 0,8 тис. тонн жита (у 18 разів менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 3,17 млн тонн, що у 2,37 разу перевищує показники 2021/2022 МР.
Усього за період 31 серпня-9 вересня на зовнішні ринки поставлено 680 тис. тонн кукурудзи, 510 тис. тонн пшениці, 137 тис. тонн ячменю, 0,3 тис. тонн жита та 3,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
