Китайський юань подешевшав до мінімуму за два роки в парі з доларом США і, ймовірно, продовжить послаблюватися на тлі пом’якшення грошово-кредитної політики Народним банком КНР (НБК, Центробанк країни), який намагається підтримати економіку, що слабшає.
Курс юаня на 14:20 КВ у вівторок складає 6,8469/$1 порівняно з 6,8489/$1 на закриття попередньої сесії. У ході торгів він опускався до 6,8661/$1, що, за даними FactSet, є мінімум із серпня 2020 року. Курс офшорного юаня (торгується в Гонконгу) опускався нижче за 6,88 юаня/$1.
З початку поточного року юань втратив близько 8% вартості по відношенню до долара, що обумовлено як загальним зміцненням американської валюти на тлі посилення політики Федеральною резервною системою (ФРС), так і сигналами ослаблення китайської економіки через карантинні обмеження, запроваджені владою країни для стримування. поширення коронавірусу, зазначає Dow Jones.
Минулого тижня НБК, прагнучи підштовхнути до зростання обсяги кредитування, знизив на 10 базисних пунктів (б.п.) ставку за кредитами терміном на рік, що видаються у рамках програми середньострокового кредитування (MLF), а також ставку за семиденними операціями зворотного РЕПО. Після цього найбільші комерційні банки країни також знизили ставки за кредитами, включаючи іпотечні.
Крім того, 19 серпня китайський ЦБ дав зрозуміти, що готовий допустити ослаблення юаня, вперше за 23 місяці встановивши довідковий курс нацвалюти вище рівня 6,8 юаня/$1. Ринковий курс юаня може відхилятися від довідкового лише на 2% у той чи інший бік протягом сесії. У вівторок довідковий курс становив 6,85 юаня/$1.
“Це має психологічні наслідки, оскільки позначка 6,8 юаня/$1 не перевищувалася довгий час, – зазначає аналітик State Street Global Markets Юйтін Шао. – Де тепер верхня межа курсу? Люди, як і раніше, намагаються це зрозуміти”.
Ослаблення юаня є сприятливим для китайських експортерів, однак є негативним фактором для іноземних інвесторів на ринку акцій та облігацій материкового Китаю, оскільки знижує вартість інвестицій. З початку поточного року інвестори вивели понад $82 млрд із ринку юаневих облігацій, що є рекордним відпливом коштів для цього класу активів.
Прибуток українських банків у січні-липні 2022 року скоротився у 10,8 раза – до 3,4 млрд грн, повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) у вівторок.
За даними регулятора, доходи банків за 7 місяців поточного року зросли на 26% проти показника за аналогічний період минулого року – до 189,082 млрд. грн. У тому числі, комісійний дохід зріс на 20,5% – до 112,374 млрд грн.
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 27,214 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 409 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-липень 2022 року зросли у 1,68 раза порівняно з цим показником 2021 року – до 185,675 млрд грн, у тому числі відрахування до резервів – у 12,3 раза, до 73,56 млрд грн . У той же час, комісійні витрати зросли на 1,87% – до 18,8 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки у 2021 році подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн у 2020 році.
Україна за результатами минулого року стала світовим лідером із нарощування парку аграрних безпілотних дронів-обприскувачів, обігнавши Бразилію, Аргентину та країни східної Азії, повідомляється на Facebook-сторінці українського інтегратора безпілотних рішень DroneUа.
За його даними, наприкінці 2021 року поля України обробляли близько 1,5 тис. дронів-обприскувачів, і їхня кількість продовжує зростати. Компанія прогнозує, що до закінчення агросезону 2022 року площа оброблених агродронами угідь зросте вдвічі – до 2 млн га з 1 млн га минулого року.
“Агродрони – це додатково зібраний урожай шляхом відсутності технологічних колій – до 4% при класичній наземній обробці та нульовому ушкодженні високорослих культур. Минулого року Україна виробляла додаткові 157 тис. тонн урожаю на 1 млн га оброблених дронами посівів. Це їжа для повноцінного добового раціону. щонайменше 160 тис. осіб в Африці”, – зазначається в повідомленні компанії.
Таким чином, зростання оброблених дронами-обприскувачами посівних площ удвічі забезпечить Україні до 300 тис. тонн додаткового врожаю цього сезону.
Крім того, застосування агродронів дозволяє на 1 млн. га оброблених угідь заощадити в середньому 5,5 млн. тонн палива, скоротити використання води приблизно на 200 тис. тонн, а також знизити карбоновий слід на 14 тис. тонн.
“Агродрони змінюють модель ведення сільського господарства. Залучення технічних ресурсів відбуватиметься виключно через зовнішніх виконавців – сервісні компанії, які беруть на себе відповідальність за обслуговування техніки, навчання персоналу, якісне виконання технологічних операцій”, – наголосила DroneUA.
За даними на сайті DroneUA, компанія є найбільшим імпортером та дистриб’ютором дронів на ринку України та Східної Європи, представляє технологічні рішення від брендів XAG, EcoFlow, Pix4D, Parrot, Chasing, DroneDeploy, AgroCares та ін. У структурі групи компаній працюють власні інженерні, виробничі та сервісні підрозділи, відкритий центр обробки даних.
Представлені DroneUA технологічні рішення використовуються більш ніж на 4 млн. га посівних площ України.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .
Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.
“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.
За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.
“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.
За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).
Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).
Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Попит на блоки з автоклавного газобетону в серпні знизився до 20-25% від довоєнного показника, водночас ціна на продукцію зросла на 20%, повідомив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону (ВААГ) Олег Сиротін.
“Станом на “зараз і тут” ситуація в галузі досить критична. За оцінками ВААГ, попит оцінюється у 20-25% від довоєнного стану. В основному за рахунок завершення будівництва багатоквартирних будинків у Західній і Центральній Україні. Приватних забудовників, які до війни становили більшу частину споживання блоків, та нових будівельних майданчиків багатоповерхівок наразі дуже мало”, – розповів Сиротін агентству “Інтерфакс-Україна”.
Зокрема, прогнозний попит на газобетон на початку 2022 року становив 4,5-4,7 млн куб. м, що відповідає показнику минулого року. Однак через російську агресію проти України, а також з урахуванням наближення осінньо-зимового сезону попит на продукцію в річному обсязі становитиме не більше ніж 1,2-1,5 млн куб. м, вважає Сиротін.
На ринку також спостерігається зростання цін на блоки з автоклавного газобетону – на середину серпня ціна зросла на 20% порівняно з початком року і становить у середньому 2,8 тис. грн/куб. м. До цього призвело подорожчання енергоносіїв та основної сировини: вапна – на 78%, алюмінієвої пасти – на 41%, гіпсу – на 40%. Водночас більшість виробництв із видобутку вапна розташовані на тимчасово окупованих територіях України або в зоні активних бойових дій.
“Це підвищення не перевищує середній показник інфляції в країні, адже виробники газобетону в умовах низького попиту зацікавлені в стабільному збуті своєї продукції”, – пояснив Сиротін, зазначивши, що у вересні ціни знову зростуть через подальше збільшення вартості енергоносіїв і сировини.
Серед інших проблем галузі експерт відзначив і високу вартість пального, що спричинило суттєве зростання вартості логістики. Дорога доставка і висока собівартість української продукції призвели до скорочення експортних операцій практично до нуля.
За словами Сиротіна, нині працює лише частина заводів із виробництва автоклавного газобетону в Україні, і до того ж не на повну потужність, однак пропозиція все одно значно перевищує попит. У цій ситуації виробники змушені працювати на заповнення складів і час від часу припиняти роботу заводів для поповнення оборотних коштів.
“Поки що ці проблеми галузі не впливають на будівельний ринок з точки зору стабільності поставок газобетону та його якості. Але якщо ситуація на ринку ще погіршиться, то не виключена повна зупинка виробництв. Тривала зупинка – це втрата кваліфікованих кадрів та технологій. І коли для відбудови країни одночасно знадобляться великі обсяги газобетону, можуть виникнути певні проблеми в забезпеченні будівельного ринку газобетоном”, – зазначає виконавчий директор ВААГ.
Бюро економічної безпеки України співпрацюватиме з Каліфорнійським університетом у Берклі з питань методології аналізу великих масивів даних, економічного аналізу, макроекономічного прогнозування, виявлення ризиків, застосування на практиці великих наукових досягнень.
Каліфорнійський університет у Берклі за більшістю рейтингів є найкращим публічним університетом світу і єдиним публічним університетом, що входить до першої десятки найкращих навчальних закладів світу.
Звернення БЕБ про співпрацю у науково-прикладному розвитку аналітичного блоку Бюро було підтримане Каліфорнійським університетом.
Планується напрацювання спільного довгострокового проєкту.
Відбулася перша онлайн-зустріч співробітників БЕБ з Професором економічного факультету Каліфорнійського університету в Берклі Юрієм Городніченком.
На початку зустрічі Директор БЕБ Вадим Мельник зазначив, що актуальним аспектом в діяльності БЕБ є інституційне становлення, розвиток структури, набуття співробітниками нових компетенцій, напрацювання методик на випередження.
“Для представників головного аналітичного органу України, дуже важливо відчувати підтримку наших стратегічних партнерів, однодумців. І ще приємніше від того, що Берклі визначив саме нашого співвітчизника, основною контактною особою”, – підкреслив Вадим Мельник, – З боку Бюро ми гарантуємо прозорість, системність, орієнтованість на результат, якісне впровадження найкращих наукових рекомендацій.”
Особливо важливим є те, що значна частина досліджень професора Городніченка присвячена грошово-кредитній політиці, фіскальній політиці, оподаткуванню, економічному зростанню, ціноутворенню і бізнес-циклам.
Сторони домовилися про подальшу співпрацю та академічну підтримку, що є першим кроком у співпраці між БЕБ та академічною спільнотою.
Університет Каліфорнії, Берклі (англ. University of California, Berkeley) – вищий науковий та навчальний заклад США, заснований 1868 року. Розташований у Берклі — передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка налічує десять кампусів у Каліфорнії.
Академічні програми Берклі, яких налічується понад 300 вважаються одними з найкращих у світовій вищій освіті.
Професор Юрій Городніченко з 2007 року співпрацює з Національним бюро економічних досліджень (NBER) та Інститутом економіки праці США. З 2009 року – запрошений дослідник у Федеральному резервному банку Сан-Франциско. Консультант Європейського інвестиційного банку та Європейського центрального банку та є головою Міжнародної академічної ради Київської школи економіки (KSE).
https://esbu.gov.ua/news/beb-realizovuvatyme-spilnyi-proekt-z-odnym-z-naikrashchykh-universytetiv-svitu
