Реєстрації в Україні нових і старих електромобілів 2022 року зросли в 1,5 раза порівняно з 2021 роком – до 13,318 тис. од., зокрема на частку нових припало 16,9% проти 14,2%, повідомила Федерація автопрому України (ФАУ) на основі даних МВС.
Згідно з інформацією на сайті Федерації, зокрема в грудні порівняно з тим самим місяцем-2021 ринок зріс на 68% – до 1559 од., що також на 9,6% перевищило показник листопада-2022.
“Обстріли, відключення електроенергії, криза – не обвалили ринок. Він показав черговий приріст. А в ТОП-10 сталося те, що здавалося неможливим ще кілька років тому – змінився лідер. І це не Tesla, яка наступала на п’яти Nissan – на перше місце вирвався Volkswagen, піднявшись за рік на чотири сходинки”, – зазначають у ФАУ.
За підсумками року VW зайняв 20,7% ринку електромобілів, наростивши продажі більш ніж уп’ятеро – до 2,754 тис. од. Лідер попереднього року Nissan із часткою 18,8% став другим, а продажі цієї марки зросли на 13% – до 2,509 тис. од. Tesla, яка посідала 2021 року друге місце, стала третьою з приростом продажів на чверть – до 2,089 тис. од. і часткою ринку 15,7%.
Четверте місце, як і роком раніше, у Renault – 6,5% ринку, а на п’яте місце вийшла Honda (+6 позицій) із часткою 5,7%, наростивши реєстрацію майже вп’ятеро – до 756 од.
Водночас Chevrolet, який посідав у 2021 році третю сходинку рейтингу, за підсумками 2022 року перемістився на 10-ту позицію зі зниженням реєстрацій удвічі – до 397 од.
Решта марок, що входять до десятки рейтингу з шостого по дев’яте місце (Hyundai, BMW, Mercedes-Benz, Audi), наростили реєстрації.
Водночас у рейтингу моделей перше місце з великим відривом продовжує утримувати Nissan Leaf (частка скоротилася до 17,8% з 24,6% роком раніше), а на друге місце вийшов VW id4 з часткою 10,7%. Tesla Model 3 втратила одну позицію в рейтингу і посіла 7,1% ринку. На четвертій і п’ятій позиціях розташувалися VW e-Golf і Renault Zoe.
Chevrolet Bolt EV, який у 2021 році входив до трійки лідерів, перемістився на дев’яту позицію з часткою ринку 2,6% (проти 8,9%).
У структурі реєстрацій електромобілів за роками випуску, згідно зі статистикою, минулого року найбільше зареєстровано автомобілів 2021 року випуску – 2642 од., далі йдуть реєстрації авто 2022 р.в. – 2268 од., 2019 р.в. – 1490 од., і 2020 р.в. – 1281 авто.
Як повідомлялося з посиланням на дані ФАУ, 2021 року реєстрації в Україні електромобілів збільшилися на 18,9% порівняно з 2020 роком – до 8541 од., зокрема на частку нових авто припало 14,2% проти 8,9% роком раніше.
Україна торік експортувала, за попередніми даними, сільгосппродукції щонайменше на $20 млрд, що приблизно наполовину менше, ніж 2021 року, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного телемарафону в середу.
Він також підкреслив, що це все одно дуже чимала сума, особливо з урахуванням агресії РФ та інших обставин, в умовах яких Україна виконувала зовнішні поставки.
Сольський зазначив, що 2021 року більша частина валютної виручки дісталася українському агросектору, тоді як 2022 року значну частину маржі з експорту сільськогосподарських культур дістали інфраструктурні та логістичні компанії, зокрема іноземні.
“Кораблі, які йдуть з українським зерном, страхові послуги і все інше, через воєнні ризики та умови, в яких ми живемо, значно подорожчали. Але це все одно стаття №1 за валютними надходженнями країни, і є великі шанси, що наступного року ситуація буде схожою”, – наголосив міністр у відеоінтерв’ю.
Як повідомлялося, за попередніми даними заступника міністра економіки – торговельного представника України Тараса Качки, Україна торік експортувала 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше за показники 2021 року.
Найбільше виручки отримано від експорту продукції АПК – кукурудзи на $5,94 млрд (+1% до 2021 року), соняшникової олії на $5,46 млрд (- 14,4%), пшениці – $2,6 млрд (-44,7%), ріпаку – $1,54 млрд (-8,6%), насіння соняшнику – $1,26 млрд (зростання в 33 рази), сої – $862 млн (+43%), м’яса птиці – $852 млн (+19%).
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-листопаді поточного року скоротили виробництво валового коксу 6%-ї вологості на 58,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,66 млн тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт, у листопаді вироблено 235 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 204 тис. тонн,
За його даними, за 11 місяців 2022 року виробництво металургійного коксу склало 3,14 млн тонн.
Наразі працюють “Південкокс”, “Каметсталь” (колишній ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпрококс”), “Запоріжкокс” і коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Гендиректор також повідомив, що за 11 місяців 2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 4,254 млн тонн вугільного концентрату (за 11 місяців 2021 року – 11,834 млн тонн), зокрема українського видобутку – 2,853 млн тонн, з РФ імпортовано (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 36,3 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 448,6 тис. тонн і Австралії – 187,3 тис. тонн. Зокрема в листопаді поставлено 308 тис. тонн концентрату, з них українського видобутку – 299 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Столичний ресторанний бізнес найбільше відчув на собі наслідки ворожих обстрілів та відключень електроенергії. Багато цікавих та унікальних закладів змушені були призупинити або взагалі припинити свою діяльність. Разом з тим надію на майбутнє дає відкриття нових локацій, зокрема розширення ресторанної мережі середземноморської кухні «Porto Maltese».
Ресторан «Porto Maltese» розташований в центрі міста за адресою: бульвар Лесі Українки, 30 В.
Головна ідея закладу – створення атмосфери середземноморського містечка в діловому центрі столиці, що допомагає відволікти відвідувача від бурхливого життя міста та налаштувати на неспішний візит, занурення у атмосферу невеличкого європейського порту, з можливістю пірнути у морські глибини, зігрітися у теплій компанії близьких друзів, розділити смачну вечерю, насолодитися блакиттю хвиль і винирнути оновленим в очікуванні наступного візиту в порт.
Складне за формою приміщення ресторану одразу підказує мотив майбутнього дизайну – дві зали, як бухти портового міста, перетікають одна в одну, поєднані рибним базаром з свіжим виловом прямо під вітрилами рибалок, та завершені літньою терасою – виходом з порту в місто. І нема нічого кращого в традиціях Середземномор’я, ніж поєднання свіжої риби з родинною виноробнею.
Атмосферу порту створюють також білосніжні вітрила кораблів, стіна з зображенням страшного володаря морів, кита з «Історії тварин» Конрада фон Геснера, якого приборкали для охорони вишуканих скарбів нашого ресторану – колекції пляшок добірного вина, яке за легендою створюється на сусідніх пагорбах. Світильники медузи неспішно витають над баром на тлі борту іржавого судна, в очікуванні гостей.
Інтер’єр просочений глибокою морською блакиттю з яскравими білосніжними акцентами вітрилами та скатертинами.
На стелі, об’єднуючи обидва зали, плавними вигинами коливаються морські хвилі, грають промінчиками теплого, наче сонячного світла від множини лампочок, закручуються у вир, затягуючи відвідувача оглянути весь простір, дослідити обидва зали, а колони-троси – дбайливо штабельовані снасті, без яких життя порту не можливе, привертають увагу майстерністю свого виконання.
У меню ресторану представлені різноманітні види молюсків та риби: морський язик, барабулька, сонячник, крила ската, тюрбо та інші. Гості самостійно можуть обрати спосіб приготування: соте, суп, сиціліано, в пергаменті, на грилі, по-домашньому та в солі, а потім спостерігати за процесом приготування на відкритій кухні.
Так само, як свіжий салат, м’ясні страви, свіжоспечений хліб, домашні десерти та багатий вибір вин. На вас чекає унікальний кулінарний «маршрут» – від делікатесів з морепродуктів, через смачні страви сербської кухні до свіжих салатів, приготованих з особливою ретельністю.
Гості ресторану уже визначились із фаворитом меню — соте з морепродуктів.
До кожної позиції сомельє підбере винну пару, аби підкреслити витончений смак страви. У винотеці зібрані найкращі зразки вин світу.
Porto Maltese, Porto Maltese Restaurant, ВИНО, морська кухня, середземноморська кухня
У західних, північних і Вінницькій областях удень у четвер очікуються дощі, на північному сході – з мокрим снігом, місцями з налипанням мокрого снігу, слабка ожеледь, на дорогах ожеледиця, повідомляється в прес-релізі Українського гідрометцентру в середу.
Вітер південно-західний, західний, 7-12 м/с, вночі в західних областях, вдень пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 3° до 2° морозу, вдень 3-8° тепла, на заході та півдні країни до 10° тепла; у східних областях вночі 0-5° морозу, вдень 0-5° тепла. На високогір’ї Карпат сильний мокрий сніг, ожеледиця, пориви вітру 25 м/с, хуртовина, температура близько 0°.
У Києві 5 січня очікується дощ, уночі з мокрим снігом. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-20 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 5-7° тепла.
6 січня загалом по Україні очікується невеликий та помірний сніг, на дорогах ожеледиця. На півдні країни та на Закарпатті – переважно дощ. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вночі на заході країни, вдень в Україні місцями пориви 15-20 м/с.
Температура протягом доби в північних і більшості західних областей 0-5° морозу, на решті території 0-5° тепла, вдень на півдні та Закарпатті до 9° тепла. У Києві в п’ятницю вночі буде помірний, вдень невеликий сніг, на дорогах ожеледиця, вітер північно-західний, 7-12 м/с, удень пориви 15 м/с, температура вночі та вдень 0-2° морозу.
Ціни на нафту продовжують знижуватися в середу після падіння більш ніж на 4% за підсумками попередньої сесії.
Тиск на ринок чинять сумніви трейдерів щодо перспектив попиту на нафту в Китаї, де залишається висока захворюваність на COVID-19 після зняття основної частини карантинних обмежень.
“Ми вважаємо, що попит на сировинні товари в Китаї залишиться слабким у першому кварталі року, що розпочався, з огляду на триваючий спад у сфері нерухомості, нову хвилю захворюваності на COVID-19 і слабкий експортний попит”, – зазначає аналітик Capital Economics Керолайн Бейн.
Тим часом, побоювання нестачі енергоресурсів на світовому ринку в зимовий період, які підтримували ціни останніми місяцями, слабшають з огляду на м’якшу, ніж очікували, зимову погоду в США та Європі, зазначає агентство Bloomberg.
Вартість березневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кв. м. у середу становить $81,93 за барель, що на $0,17 (0,21%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подешевшали на $3,81 (4,4%), до $82,1 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зменшилася до цього часу на $0,27 (0,35%), до $76,66 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $3,33 (4,2%), до $76,93 за барель.
За підсумками 2022 року Brent подорожчала на 10,5%, WTI – на 6,7%.
