Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,03% під час торгів, ширший WSJ Dollar Index – 0,24%.
Трейдери чекають публікації протоколу грудневого засідання Федеральної резервної системи (ФРС), розраховуючи побачити в ньому сигнали того, що американський ЦБ готовий пом’якшити плани подальшого підвищення базової процентної ставки на тлі ослаблення глобальної економічної активності, зазначає Market Watch.
У грудні Федрезерв підняв ставку на 50 базисних пунктів (б.п.) – до 4,25-4,5% річних, тоді як на попередніх чотирьох засіданнях збільшував її на 75 б.п. При цьому голова ФРС Джером Пауелл заявив, що американський ЦБ підвищуватиме ставку доти, доки не досягне цілей щодо інфляції.
“Хоча Федрезерв планує утримувати ставку на високому рівні довше, ніж очікувалося раніше, ринки продовжують чинити опір, як і раніше, розраховуючи на пом’якшення політики, – йдеться в огляді експертів High-Frequency Economics Рубіли Фарукі та Джона Сільвії. – Ми не чекаємо від ФРС переходу до зниження ставки цього року”.
Протокол грудневого засідання ФРС буде опубліковано в середу о 21:00 кв.
За даними на 8:05 кв у середу пара євро/долар торгується на рівні $1,0573 порівняно з $1,0550 на закриття попередньої сесії. Курс фунта до долара становить $1,1986 проти $1,1967 напередодні.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася до 130,8 ієни порівняно зі 131,01 ієни за підсумками попередніх торгів.
Курс долара до юаня знизився під час торгів до 6,8919 юаня проти 6,9151 юаня напередодні.
Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, заборонивши участь у ньому автомобільним перевізникам, які пропонують автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів (ТЗ).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграмі у вівторок, відповідне рішення затверджено на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, за його словами, внесені зміни визначають повноваження територіальних громад у проведенні ними конкурсів у межах їхніх територіальних громад і передбачають введення маршрутних ТЗ, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Головний центр спеціального контролю о 15.28 за київським часом зареєстрував землетрус на території Закарпатської області в районі м. Іршава, на глибині 6 км магнітудою 3,8 (за шкалою Ріхтера), повідомляють на офіційній сторінці центру у фейсбук у вівторок.
Згідно з повідомленням, землетрус такого рівня відчувається всередині будівлі багатьма людьми, просто неба – небагатьма. Люди прокидаються, але ніхто не лякається. Коливання схожі зі струсом, утвореним важко навантаженим автомобілем. Тремтіння вікон, дверей, посуду. Скрип підлог і стін. Починається тремтіння меблів. Висячі предмети легко розхитуються. В автомобілях, що стоять на місці, поштовх помітний.
На території Закарпатської області найпотужніші землетруси зареєстровано 23 січня 2020 року та 27 жовтня 2021 року з магнітудами 3,0 і 3,1 відповідно.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у середу, 4 січня, має намір провести телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленський і президентом РФ Володимиром Путіним.
Як повідомляє турецьке агентство Anadolu з посиланням на прес-секретаря Ердогана Ібрагіма Калина, “президент Туреччини Ердоган проведе телефонну розмову з російським і українським колегами в середу”.
Рецесія торкнеться третини світової економіки у 2023 році, прогнозує директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.
Цей рік буде більш жорстким для світової економіки, ніж той, який ми залишили позаду, попередила вона.
“Чому? Тому що три великі економіки – США, ЄС і Китай – сповільнюються одночасно, – сказала глава МВФ в інтерв’ю, яке транслювалося в неділю на каналі CBS. – Ми очікуємо, що одна третина світової економіки буде в рецесії”.
Навіть у країнах, економіка яких не знижуватиметься, “сотні мільйонів людей відчуватимуть це як рецесію”, додала вона.
За словами Георгієвої, тоді як США може зрештою уникнути рецесії, ситуація видається більш похмурою в Європі, яка сильно постраждала від війни РФ проти України. “Половина Євросоюзу буде в рецесії”, – зазначила вона.
“Уперше за 40 років зростання економіки Китаю у 2022 році, ймовірно, буде на рівні або нижче глобального зростання, – сказала Георгієва. – До пандемії COVID-19 Китай забезпечував 35-40% світового підйому. Більше так не буде”.
На її думку, для азійських економік зараз “досить напружений” час.
“Коли я розмовляю з азійськими лідерами, всі вони починають із запитання: що буде з Китаєм? Чи повернеться Китай до більш високих темпів зростання?”, – сказала вона.
Георгієва очікує, що КНР поступово перейде до “більш високих економічних показників і завершить рік із кращими результатами”, ніж починає.
МВФ прогнозує, що світовий ВВП поточного року збільшиться на 2,7% після зростання на 3,2% за підсумками 2022 року.
В Україні за минулі два тижні 19-31 грудня укладено 5,39 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення, що в 1,9 раза більше за показники періоду, що передує йому, 5-19 грудня, водночас площа проданих земділянок зросла вдвічі – до 11,04 тис. га.
Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок, загалом за період із 1 липня 2021 року до 31 грудня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 142,94 тис. транзакцій на земділянки загальною площею 322,19 тис. га.
Згідно з даними відомства, у період 19-31 грудня щоденно укладалося в середньому 385 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,79 тис. га/добу, тоді як 5-19 грудня ці показники становили відповідно 203 угоди на 0,39 тис. га/добу, а за 21 листопада-5 грудня – 214 угод на 0,42 тис. га/добу.
Зазначений показник все ще істотно нижчий за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щоденно укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область з показником 39,47 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 28,95 тис. га, Полтавська – 26,34 тис. га, Кіровоградська – 26,12 тис. га і Херсонська – 21,03 тис. га області.
Уточнюється, що за зазначені два тижні найбільше землі сільгосппризначення продано в Дніпропетровській області (1,25 тис. га), а також у Хмельницькій (1,19 тис. га), Вінницькій (1,07 тис. га), Полтавській (1,05 тис. га) і Кіровоградській (805 га) областях.
За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 41,98 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 77,69 тис. га. Найбільше за час війни земділянок продано в Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.
При цьому до 31 грудня 2022 року середня ціна 1 га сільгоспземлі зросла на 11% порівняно з 15 грудня – до 52,46 тис. грн/га з 47,28 тис. грн/га.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
