Німеччина на тлі спаду в промисловості та проблем в автомобільному секторі дійсно прискорює переорієнтацію частини виробничих потужностей на оборонну продукцію, однак мова йде не про повну відмову від автопрому, а про помітне посилення військово-промислового напрямку. Про це пише The Wall Street Journal, а окремі приклади такого переходу раніше підтверджували й інші міжнародні ЗМІ.
За даними WSJ, Берлін намагається використовувати простоюючі потужності, інженерні компетенції та робочу силу традиційної промисловості, насамперед автомобільної, для розширення випуску продукції оборонного призначення. Газета пов’язує цей розворот з промисловим спадом, зростанням оборонних витрат у Німеччині та Європі, а також із посиленням загроз безпеці на тлі війни РФ проти України та зниження впевненості Європи у довгострокових гарантіях США.
Частина цієї тенденції вже підтверджувалася на рівні конкретних компаній. Так, Reuters раніше повідомляло, що Rheinmetall мала намір перепрофілювати два своїх автомобільних заводи в Німеччині під переважно оборонне виробництво, зберігши лише частину цивільного випуску. Крім того, Volkswagen вивчає можливість використання майданчика в Оснабрюку для випуску військової техніки, хоча підкреслювала, що остаточних виробничих рішень поки немає.
Ще один приклад — переговори про можливий випуск компонентів для системи ППО Iron Dome на одному з німецьких заводів Volkswagen. При цьому Reuters окремо зазначало, що сам автоконцерн виключав виробництво зброї як такого і говорив лише про пошук варіантів завантаження майданчика та випуск компонентів.
Паралельно тиск на німецький автопром посилюється. Reuters повідомляло в лютому, що майже половина опитаних автопостачальників скорочує робочі місця в Німеччині, а галузеве об’єднання VDA називало ситуацію кризовою. На цьому тлі оборонний сектор для частини виробників стає одним з небагатьох ринків, що зростають, з довгим горизонтом замовлень.
Додатковим фактором стала різка активізація оборонної політики самої Німеччини. Після зміни бюджетних правил і розширення можливостей запозичень Берлін отримав простір для істотного збільшення військових витрат у найближчі роки. Reuters раніше повідомляв, що сукупні оборонні витрати Німеччини можуть зрости з 95,1 млрд євро у проекті бюджету на 2025 рік до 161,8 млрд євро до 2029 року, а загальний обсяг можливих запозичень на оборону у 2025-2029 роках оцінювався у 380 млрд євро.
автопрому, ВИРОБНИЦТВО, криза, НІМЕЧЧИНА, оборонний сектор, переорієнтація
Оборонний сектор в Україні за минулий рік зріс утричі, у 2024-му індустрія, як очікується, зросте в 6 разів, заявила заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр на організованій Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) конференції Global Outlook: A Winning Vision у середу.
“Ворог за чисельністю, за коштами, які вони залучають, звичайно, нас перевершує. І потреби армії настільки великі, що нам навіть разом із партнерами дуже важко їх задовольнити в повному обсязі. Однак тільки минулого року ми наростили оборонку втричі. Цього року ми очікуємо приріст у 6 разів”, – сказала Гвоздяр.
За її словами, міністерство створює можливості для залучення до роботи в напрямку military-tech цивільних компаній.
“Ми говоримо про боєприпаси, корпуси для боєприпасів. Їх можуть виробляти цивільні компанії, які мають відповідне обладнання, і в цьому напрямку ми теж рухаємося”, – сказала Гвоздяр.
Заступник міністра зазначила, що ще одна ніша – на ринку комплектуючих. За її словами, досі багато виробників дронів і БПЛА купують комплектуючі за кордоном, тоді як один із наявних пріоритетів – комплектація деталями вітчизняного виробництва.
“Наші дрони мають залежати і складатися з українських комплектуючих настільки, наскільки це можливо”, – сказала Гвоздяр.
“Гроші всі в оборонці. Таким чином, ми рано чи пізно все одно прийдемо до того, що це вигідніше для економіки в цілому. Нам дуже важливо залишати наш бюджет усередині країни”, – пояснила вона.
Гвоздяр зазначила при цьому, що Міністерство стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) працює над створенням майданчика для комунікацій, який міг би служити бібліотекою перевірених комплектуючих національного виробництва.
