Федеральна резервна система (ФРС) підвищила відсоткову ставку за федеральними кредитними коштами (federal funds rate) на 75 базисних пунктів, тепер її діапазон становить 2,25-2,5% річних, йдеться у комюніке Федерального комітету з операцій на відкритому. ринку (FOMC) за підсумками липневого засідання.
Рішення співпало з прогнозами економістів та учасників ринку та було прийнято одноголосно всіма 12 голосуючими членами FOMC. Комітет зібрався у повному складі вперше за останні роки.
Таким чином, Федрезерв підняв ставку на 75 б.п. за підсумками другого засідання поспіль і зазначив, що очікує продовжити курс на посилення грошово-кредитної політики, що виражатиметься у збільшенні ставок та скороченні обсягу активів на балансі центробанку.
Керівництво регулятора відзначило послаблення виробничих показників та витрат в американській економіці і водночас вказало на активне зростання кількості робочих місць в останні місяці за збереження низького безробіття.
“Інфляція залишається підвищеною, що відображає дисбаланс попиту та пропозиції, викликаний пандемією, зростання цін на продукти харчування та енергоносії, а також більший ціновий тиск”, – йдеться у документі.
Війна в Україні створює “додатковий підвищувальний тиск на інфляцію та негативно впливають на глобальну економічну активність”, наголосили керівники ФРС.
Як повідомлялося раніше, у червні темпи зростання споживчих цін у США прискорилися до 9,1% з 8,6% у травні, оновивши максимум більш як за 40 років.
“FOMC прагне досягнення максимальної зайнятості та інфляції на рівні 2% у довгостроковій перспективі”, – наголошується в повідомленні.
“Оцінюючи доцільність грошово-кредитної політики, FOMC продовжить відслідковувати вплив інформації, що надходить на економічний прогноз. Федрезерв готовий скоригувати свій підхід до грошово-кредитної політики при необхідності, якщо виникнуть ризики, здатні перешкодити досягненню цілей FOMC, – йдеться в комюніке. – Комітет буде приймати до уваги широке коло інформації, включаючи дані зі сфери охорони здоров’я, про умови на ринку праці, інфляційний тиск та інфляційні очікування, події на фінансових ринках, а також про міжнародні події”.
Американські фінансові ринки помірковано відреагували на підсумки засідання ФРС, оскільки вони багато в чому були враховані у поточних котируваннях. Фондовий індекс Dow Jones до 21:16 МСК збільшився на 0,4%, тоді як Standard & Poor’s 500 зріс на 1,44%, а Nasdaq Composite – на 2,65%. Прибутковість 10-річних держоблігацій США, як і раніше, знаходиться поблизу позначки 2,77%.
ДП “НАЕК “Енергоатом” готове запустити в роботу цієї зими всі 15 енергоблоків 4 українських АЕС, заявив президент компанії Петро Котін в ефірі Українського радіо в середу.
“Ми готові запустити всі 15 енергоблоків із боку генерації “Енергоатому”, – сказав Котін.
Водночас він пояснив, що найбільша в Україні та окупована російськими загарбниками Запорізька АЕС зараз працює на половину потужності через пошкодження ліній електропередач.
“Все залежатиме від завершення військових дій. Якщо ми звільнимо Запорізьку АЕС та відновимо роботу пошкоджених ліній, то ми зможемо працювати всіма шістьма енергоблоками на ЗАЕС”, – зазначив голова “Енергоатому”.
Водночас, за його словами, решта дев’яти енергоблоків на контрольованій Україні території будуть готові працювати на повній потужності.
“Ми з оптимізмом дивимося на ці події та на те, що ми пройдемо опалювальний сезон”, – наголосив президент НАЕК.
Як повідомлялося, “Енергоатом” використав практику роботи 15-ма енергоблоками в січні-лютому цього року, що викликало неоднозначні коментарі експертів щодо оптимальності завантаження енергосистеми з точки зору структури генеруючих потужностей.
Однак у майбутньому опалювальному сезоні 2022-23 р.р. запуску максимальної кількості енергоблоків АЕС може сприяти збільшення експорту електроенергії до країн ЄС до кінця 2022 року орієнтовно до 1 тис. МВт.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у січні-червні 2022 року скоротив виробництво курятини на 3% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 346,04 тис. тонн, тоді як її продаж – на 12%, до 338,6 тис. тонн, повідомив холдинг на Лондонській фондовій біржі у середу.
Зазначається, у другому кварталі 2022 року агрохолдинг в умовах російського військового вторгнення скоротив виробництво курятини на 11% порівняно з березнем-червнем минулого року – до 170,4 тис. тонн, та на 3% порівняно з першим кварталом 2022 року. При цьому обсяг продажу курятини у другому кварталі 2022 року склав 140,6 тис. тонн, що на 23% нижче за показники аналогічного періоду минулого року, але на 1,6% перевищує продаж у першому кварталі цього року.
Згідно з біржовим повідомленням, у січні-червні 2022 року продаж курятини на внутрішньому ринку скоротився на 6% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 134,7 тис. тонн, тоді як постачання на зовнішні ринки – на 17%, до 157,9 тис. Тонн. При цьому у другому кварталі 2022 року продаж курятини в Україні становив 67,9 тис. тонн, знизившись на 6% до другого кварталу 2021 року, але збільшившись на 1,6% до першого кварталу 2022 року. У свою чергу, експорт курятини у другому кварталі 2022 року впав на 37% до другого кварталу 2021 року, і на 23% до першого кварталу 2022 року – до 68,55 тис. тонн.
Таким чином, частка експортних поставок курятини в січні-червні поточного року знизилася на 4 відсоткові пункти (п.п.) проти січня-червня 2021 року – до 52% з 56%, тоді як у березні-червні 2022 року цей показник скоротився до аналогічному періоду минулого року на 11 в.п – до 48% із 59%.
Крім того, птахофабрики МХП у Євросоюзі у січні-червні 2022 року виробили 37,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, що на 5% більше значень першого півріччя 2021 року, а у другому півріччі 2022 року – 19,6 тис. тонн (+ 1% до аналогічного періоду 2021 року).
Середня ціна курятини у січні-червні 2022 року збільшилася на 24% у річному обчисленні – до $1,93/кг, тоді як у березні-червні – на 22% до аналогічного періоду минулого року, до $2,03/кг.
За даними МХП, агрохолдинг у першому півріччі цього року наростив продаж кулінарних продуктів на 76% до першого півріччя минулого року – до 6,97 тис. тонн, у тому числі у другому кварталі 2022 року він продав 4,1 тис. тонн цієї продукції ( +54% до другого кварталу 2021 року).
Відповідно до звіту, реалізація агрохолдингом продуктів м’ясопереробки (включаючи ковбаси та сосиски) у січні-червні 2022 року скоротилася на 48% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 8,3 тис. тонн, а у березні-червні 2022 року – на 73 % до березня-червня минулого року, до 2,3 тис. тонн.
За підсумками першого півріччя періоду продаж м’ясних напівфабрикатів скоротився на 14% – до 7,4 тис. тонн, тоді як за підсумками другого кварталу – на 24%, до 3,42 тис. тонн.
МХП уточнив, що у січні-червні 2022 року продаж соняшникової олії скоротився на 11% до січня-червня минулого року, тоді як у березні-червні 2022 року вони зросли на 38% до березня-червня 2021 року, до 48,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії в першому півріччі 2022 року скоротився на 15%, а в другому кварталі збільшився на 23% порівняно з аналогічними періодами 2021 року – до 19,5 тис. тонн та 9,2 тис. тонн відповідно.
“У 2022 році в сегменті зернових культур компанія має засіяти близько 335 тис. га землі. Збиральна кампанія з озимого ріпаку та пшениці йде за графіком, з яких зібрано відповідно 70% та 25%. Урожайність усіх озимих культур очікується гарною і відповідає очікуванням компанії з враховуючи погодні умови. Ярові культури (кукурудза, соя та соняшник) перебувають у хорошому стані”, – констатував агрохолдинг у біржовому повідомленні. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Європейський союз зможе подвоїти експорт української електроенергії вже на цьому тижні, повідомила Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон у вівторок у Брюсселі на прес-конференції після закінчення неформальної зустрічі міністрів енергетики країн-членів ЄС. позачергове засідання Ради ЄС з енергетичних питань.
“Якщо комерційна торгівля електрикою допоможе Україні компенсувати деякі втрати доходів, то це шлях уперед. Ми не чекаємо на якісь певні технічні умови, щоб розпочати торгівлю. Торгівля вже йде”, – констатувала вона.
Єврокомісар нагадала, що українська та молдавська мережі електропередач “були синхронізовані з європейською за рекордні терміни”.
“Я продовжуватиму підтримувати наступний крок – повноцінну торгівлю електрикою з Україною. Перший комерційний транскордонний обмін електрикою розпочався наприкінці червня з Румунією, та зі Словаччиною – у липні. На даний момент здібності торгівлі становлять 1500 мегават. Але оператори європейської мережі передач зустрічаються на цій тижні і обговорюватимуть подвоєння цієї кількості”, – повідомила Сімсон.
У зв’язку з цим єврокомісар висловила думку, що “роблячи так, ми також зможемо компенсувати деяке виробництво потужностей, які тут, в ЄС, повинні бути вироблені за допомогою газу, швидше за все, газу з Росії”.
“Це – взаємовигідні дії. Але наша співпраця у майбутньому – це не тільки електрика та газ, але ви можете очікувати, що скоро ми будемо готові оголосити про майбутню співпрацю у сфері чистих газів, відновлюваних газів. Це ринок, який розвиватиметься в Європі, і Україна має чудові можливості стати нашим торговим партнером у найближчі роки”, – пояснила вона.
Сімсон також повідомила, що Група високого рівня з питань інтеграції енергетичних ринків Україна-ЄС відновить роботу у вересні, “пришвидшуючи необхідні реформи”. “Це буде ще важливішим, оскільки зараз Україна має статус кандидата в ЄС з чіткою європейською перспективою”, – зазначила єврокомісар.
Крім того, вона наголосила, що Україна має найбільші газові сховища у Європі. “І це в наших спільних інтересах їх використовувати з метою безпеки постачання”, – вважає Сімсон.
Зі свого боку, міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що Україна має можливості зберігати у своїх підземних сховищах газу понад 12 млрд газу для європейських компаній “в досить безпечних місцях”.
Галущенко наголосив, що українська газотранспортна система могла б гарантувати постачання газу на рівні тих обсягів, що транспортуються до Європи через Північний потік-1, “якщо росіяни його закриють”.
“Ми навіть під час війни забезпечили безпеку постачання тих обсягів, які йдуть через українську трубу, і це було нашим зобов’язанням перед нашими європейськими партнерами. Ми виконуємо це зобов’язання”, – наголосив міністр енергетики.
Щодо експорту української електроенергії, то, за його словами, вона сьогодні є прямою заміною російського газу.
“Сьогодні ми експортуємо 100 МВт до Європи. Але технічно ми вже могли б збільшити до 1,5-1,7 тис. МВт, розуміючи, що це може замінити до 5-6 мільярдів кубометрів російського газу українською електроенергією”, – сказав він.
Крім того, Галущенко наголосив на поведінці російських окупантів на майданчику Запорізької атомної станції.
“Те, що вони роблять там, називається ядерний тероризм. І тому ми повинні усвідомлювати, що в 21 столітті тільки одна країна може поводитися як терорист. І це питання ядерної безпеки. Це питання не тільки між Україною та Росією, це питання всього світу”, – наголосив глава Міненерго.
ПАТ “Сумихімпром” та ПрАТ “ПРОСТО-Страхування” (Київ) 21 липня уклали договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Цінова пропозиція компанії склала 112,053 тис. грн., що відповідає очікуваній вартості.
Компанія була єдиним учасником тендеру.
СК “ПРОСТО-Страхування” зареєстровано у 1997 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Кабінет Міністрів України виключив експорт кількох типів добрив і жита з переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, проте зберіг необхідність отримання ліцензії для їх експорту.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі.
За даними нардепа, постанову прийнято з метою скасування фактичної заборони експорту мінеральних добрив та жита з України.
Уточнюється, що квоти на експорт скасовано для таких товарних позицій: жито; хімічні та мінеральні азотні, калійні та фосфорні добрива; добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто до 10 кг.
Натомість зазначені позиції одночасно включено до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
