“Нова пошта”, чиї два депо за останні три тижні було істотно пошкоджено “Шахедами”, відновила великі будівельні проєкти, розпочаті до війни, повідомив співвласник поштового оператора В’ячеслав Клімов.
“Ми ще до війни запустили великі наші будівництва, зараз ми їх відновили і дуже швидко будуємося”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
Клімов оцінив як помилку стрімке скорочення мережі та персоналу в перші місяці війни.
“Це були найважчі рішення, які ми тоді ухвалювали. Ми нікого не звільняли, але ми були змушені припиняти діяльність у багатьох відділеннях, де на той момент не було ні обороту, ні клієнтів. Пізніше ми це оцінили як помилку: ми стиснулися сильніше, ніж необхідно було”, – сказав він.
“Загалом ми дуже швидко поверталися. І вже через три-чотири місяці мережа набула “довоєнного” вигляду”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
За його словами, за нинішніх кредитних ставок залучення кредитів неможливе, тому необхідно розраховувати на власні сили.
“Цікавилися в банках, з такими кредитними ставками працювати неможливо. Не знаю бізнесів, які можуть тягнути такі ставки… Генеруй власну EBITDA і будуй за власні кошти”, – сказав Клімов.
За його словами, головний фокус для компанії – співробітники.
“2,5 тисячі новопоштовців зараз на фронті. Ми намагаємося робити якомога більше для цих людей”, – зазначив Клімов, уточнивши, що компанія продовжує виплачувати їм матеріальну допомогу навіть після дозволу припинити платити зарплату, а також надає іншу допомогу, зокрема, забезпечуючи теплим одягом.
“Нова пошта” – найбільший учасник українського логістичного ринку: її мережа налічує 10 тис. відділень і 13 тис. поштоматів по всій Україні. Кількість відправлень за 2021 рік перевищила 372 млн. Крім цього, небанківська фінансова установа “НоваПей” надає послуги з грошових переказів та операцій з електронними грошима. За 2021 рік було проведено 388 млн. транзакцій.
До складу групи також входить “Нова пошта Глобал”, яка розвиває міжнародну партнерську мережу, щоб надавати клієнтам послуги з експрес-доставки не тільки в Україні, а й за кордоном. Компанія виконує регулярні авіарейси до США, Європи, Китаю і за 2021 рік доставила 9,3 млн міжнародних відправлень.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кск у п’ятницю становить $90,27 за барель, що на $0,49 (0,55%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,08 (3,3%), до $89,78 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,67 (0,82%), до $82,31 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $3,95 (4,6%), до $81,64 за барель.
З початку цього тижня Brent втратила близько 6%, WTI – 7,5%.
Зниженню цін сприяють слабкі очікування трейдерів щодо перспектив споживання нафти. Експерти не чекають швидкого відновлення попиту на паливо в Китаї, де відновилося зростання захворюваності на COVID-19, зазначає агентство Bloomberg. Крім того, аналітики JPMorgan Chase & Co. прогнозують “м’яку рецесію” в економіці США наступного року через підйом базової відсоткової ставки Федеральною резервною системою (ФРС).
“Нафтовий ринок не може не брати до уваги погіршення перспектив попиту в двох найбільших економіках світу, – зазначає головний аналітик з енергетичного сектору Oanda Corp. Едвард Мойя. – Попит залишається низьким, навіть незважаючи на наближення набрання чинності ембарго на постачання російської нафти в Євросоюз”.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 17 листопада 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон на 6,9%, повідомляється на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів була 3 жовтня 2022 року у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена мапа” реалізуються з 2009 року двох видів: вся Європа, Молдова. Також із 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 923 грн (раніше – 863 грн), для автобусів – до 3,469 тис. грн (3,244 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,178 тис. грн. (2,037 тис. грн.).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,470 тис. грн (проти 1,375 тис. грн раніше), автобусів -4,818 тис. грн (4,506 тис. грн), вантажівок -2,891 тис. грн (2,703 тис. грн ).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,525тис. грн та 8,079 тис. грн відповідно, для автобусів –16,866 тис. грн та 31,323 тис. грн, для вантажних автомобілів –13,685 тис. грн та 25,829 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану та Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 672 грн (раніше 629 грн), на один місяць – 989 грн (925 грн), на півроку –2,268 тис. грн (2,121тис. грн), на рік – 3230 тис. грн. (3,102 тис. грн.)
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року та визначені в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Відповідно до рішення Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленого в Люксембурзі у травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Українським мережам АЗС вдалося освоїти європейський ринок моторного пального після втрати російського і білоруського з початком повномасштабного вторгнення РФ завдяки пропозиції конкурентної ціни і швидких контрактів, зазначив СЕО групи компаній “ОККО” Василь Даниляк.
“Українські компанії зайшли не на свій ринок поставок, де давним-давно все було законтрактовано. Відповідно, вони могли перебивати ціною і швидкими контрактами. Незважаючи на неприйнятність ціни, ми почали контрактувати 100% можливих ресурсів у всіх куточках Європи”, – сказав він на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
При цьому Даниляк зазначив, що такі рішення ухвалювалися, зокрема, й емоційно, хоча не завжди були економічно виправданими.
Він пояснив, що європейські ланцюжки поставок істотно довші за ті, що були зі східного та північного напрямків, коли “трубні поставки становили 3-4 дні, залізницею з найближчих білоруських заводів у середню нафтобазу паливо їхало максимум сім днів”.
“А в Європі ланцюжок міг розтягнутися на два місяці або більше. Наприклад, ми купили в регіоні Амстердам-Антверпен досить недешевий ресурс. Логістика поставок складна: спочатку невеликими (через низький рівень Рейну) баржами в Німеччину, потім зливається у великі термінали, а потім ти чекаєш на вікна відвантажень, бо там черги. Отже, у середині квітня ми зробили передоплату, а остання партія надійшла, якщо не помиляюся, у жовтні”, – описав ситуацію Даниляк.
Водночас він зазначив, що навіть якби компанія заздалегідь знала, якою складною буде поставка, то все одно, найімовірніше, уклала б цей контракт.
“Був такий дефіцит, що рішення було очевидним. Про те, що воно буде не дуже вигідним, тоді не думали”, – запевнив СЕО “ОККО”.
Він також наголосив, що зміна логістики нафтопродуктів із початком війни була найбільшим викликом не лише для “ОККО”, а й для всієї галузі.
“Це був найбільший виклик у перший місяць війни, на якому сфокусувалися компанії. Весь ринок зіткнувся з тим, що в один день обнулилися всі поставки, кожен зафіксував свої збитки на момент 24 лютого, хто мав попередні оплати, до кого товар не доїхав у великій кількості. Відповідно, всі почали переорієнтуватися на західні поставки. І вже приблизно за три місяці, у червні, споживачі відчули суттєве покращення, а в липні все було так, ніби нічого й не відбувалося”, – зазначив Даниляк.
Крім того, він висловив думку, що розосереджений бізнес має більшу гнучкість у кризових ситуаціях.
“Великі і в одному місці – це не завжди добре, хоча, можливо, ефективніше за витратами. Наш бізнес, де багато малого, виявився більш стійким до стресу, ніж, наприклад, металургійний, коли втрата двох ключових підприємств забрала відсотків сімдесят бізнесу”, – аргументував він свою думку.
У зв’язку з цим Даниляк наголосив, що “ОККО” й надалі дотримуватиметься політики диверсифікації, що, у принципі, дозволяє сама суть бізнесу компанії.
Він також звернув увагу, що досвід війни навчить багато компаній суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки згідно з усіма вимогами, на які певною мірою “раніше дивилися крізь пальці”.
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, за підсумками 2021 року збільшив чистий прибуток у 3,62 раза порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 326,460 млн грн із 366,802 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією компанії до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 22 грудня, які відбудуться дистанційно, нерозподілений прибуток на кінець минулого року становив 3 млрд 418,682 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи 2021 року, затвердити звіти і схвалити значні угоди компанії.
У проєкті рішення пропонується спрямувати прибуток на поповнення оборотних коштів.
На зборах буде розглянуто кадрові питання: припинення повноважень чинних складів наглядової ради та ревізійної комісії, вибори нових членів.
Як повідомлялося, рудник “Суха Балка” у 2020 р. скоротив чистий прибуток на 59,7% порівняно з попереднім роком – до 366,802 млн грн із 909,636 млн грн.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
“Суха Балка” спеціалізується на видобутку і виробництві товарної залізної руди, до якої відносять агломераційну руду (вміст заліза 56-60%) і доменну руду (47% – 50%).
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, Ярославському, який позначений як громадянин Великої Британії та нерезидент України, безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Міністр фінансів Великої Британії Джеремі Хант представив новий проєкт бюджету країни, зазначивши, що змушений прийняти “складні рішення”, щоб забезпечити оптимальний “шлях до стабільності” економіки.
За словами Ханта, оцінки Управління бюджетної відповідальності (Office for Budget Responsibility, OBR) Великої Британії показують, що рецесія в економіці країни вже почалася. Проте, за підсумками 2022 року британський ВВП, як очікується, зросте на 4,2%.
Прогнози OBR для економіки Великої Британії на 2023 і 2024 роки було погіршено, переважно через високі ціни на енергоносії, зазначив він.
Британський ВВП, як очікується, знизиться на 1,4% у 2023 році та збільшиться на 1,3% у 2024 році. Березневі прогнози OBR передбачали зростання відповідно на 1,8% і 2,1%.
Прогнози підйому економіки на 2025 і 2026 рр. було поліпшено до 2,6% з 1,8% і до 2,7% з 1,7% відповідно.
Інфляція в країні цього року становитиме 9,1% і сповільниться до 7,4% у 2023 році, прогнозує OBR.
“Вони підтверджують, що наші сьогоднішні дії призведуть до суттєвого сповільнення інфляції з середини наступного року”, – заявив Гант.
Він зазначив, що його бюджетний проєкт передбачає запровадження двох нових правил.
“По-перше, держборг у відсотковому відношенні до ВВП має скоротитися через п’ять років. По-друге, державні запозичення за цей самий період мають бути меншими за 3% ВВП”, – наводить слова Ханта газета Financial Times.
У поточному фінансовому році запозичення Великої Британії становитимуть 7,1% ВВП, зазначив Хант. Дефіцит бюджету, за новими оцінками OBR, цього фінроку становитиме 177 млрд фунтів стерлінгів (березневий прогноз – 99,1 млрд фунтів).
Уряд Великої Британії збереже план субсидування витрат домогосподарств і бізнесу на оплату електроенергії загальним обсягом 55 млрд фунтів, підготовлений колишнім прем’єр-міністром країни Ліз Трассом і екс-міністром фінансів Квазі Квартенгом, заявив Хант.
Проєкт Ханта передбачає низку податкових заходів, які мають збільшити надходження до бюджету. Зокрема, планують знизити поріг річного доходу британців, який обкладатиметься максимальним податком, до 125,14 тис. фунтів із нинішніх 150 тис.
Крім того, буде заморожено зниження ставки прибуткового податку і податку на спадщину, яке планував Квартенг. Також передбачається скасування виключення сплати акцизних зборів для електромобілів із 2025 року.
Проєкт бюджету також передбачає виділення додаткових 2,3 млрд фунтів на освіту.
