Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-жовтні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 26,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,654 млн тонн.
За даними підприємства, у жовтні шахти “Покровська”, “Криворізька”, “Козацька” виробили по 40 тис. тонн кожна, “Тернівська” – 30 тис. тонн.
Загалом по комбінату минулого місяця вироблено 150 тис. тонн продукції, тоді як у вересні – 200 тис. тонн, у серпні – 270 тис. тонн, у липні – 280 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК 2021 року збільшив виробництво залізної руди підземного видобутку на 12,7% порівняно з 2020 роком – до 4,298 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
КЗРК володіють група “Метінвест” і група “Приват”. Операційне управління підприємством здійснює група “Приват”.
Кабінет міністрів України виділив 33,3 млн грн на фінансування програми мікрогрантів “Власна справа”.
“Завдяки виділеним сьогодні коштам мікрогранти на початок або розширення бізнесу отримають близько 150 осіб. Буде створено сотні нових робочих місць. Це дуже важливо як для відновлення та розвитку економіки, так і для подолання проблеми безробіття в країні”, – цитує першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко пресслужба уряду.
Зазначається, станом на 4 листопада отримано 14,6 тис. заявок на гранти за чотирма грантовими програмами проєкту “єРабота”. Уже ухвалено 2 131 позитивне рішення на загальну суму 1,8 млрд грн. Зокрема, ухвалено 1 911 позитивних рішень за програмою “Власна справа”; 167 – за програмою “Переробка”; 53 – за програмами “Сад/Теплиця”.
“Через війну багато українців забули захопити з собою або втратили ці документи після ворожих обстрілів. Саме тому документи про освіту важливо цифровізувати. Так вони завжди будуть із вами у смартфоні”, – повідомило відомство в “Телеграм-каналі”.
Згідно з повідомленням, у застосунку будуть доступні документи про базову повну загальну середню освіту, повну загальну середню освіту, професійну (професійно-технічну) освіту, професійну вищу освіту та вищу освіту (науковий ступінь).
“Уряд уже підтримав відповідну постанову. Наша команда разом із Міністерством освіти та Державною податковою службою починає працювати над розробкою”, – написав віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму “Телеграм-каналі”.
Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська обл.) з 7 листопада відновлює виробництво після простою з 1 липня поточного року.
Згідно з офіційною інформацією комбінату, оперативний бізнес-план на поточний місяць складе 173 тис. тонн залізорудного концентрату. Товарну продукцію направлять у металургійні підприємства “Каметсталь” і “Запоріжсталь”.
При цьому уточнюється, що запланований обсяг виробництва розподілено між двома рудо-збагачувальними фабриками (РОФ) комбінату, які працюватимуть у цілодобовому режимі. Загалом почнуть працювати чотири технологічні секції.
Виробничий процес також розпочинається в кар’єрі ПГЗК, де буде видобуто і направлено на переробку 398 тис. тонн жовруди. Транспортування сировини виконуватимуть залізничним транспортом.
Зі зниженим навантаженням виробництво починається також в управлінні залізничного транспорту, дробильно-транспортному комплексі, цеху шламових систем. Персонал підрозділів виходить із простою частково, залежно від необхідності. Також працюватимуть допоміжні цехи.
Згідно з прес-релізом, план виробництва листопада-2022 становить 13,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причиною зниження обсягів є низка об’єктивних факторів. Насамперед – неможливість відвантаження товарної продукції морем із портів Одеси. На скорочення виробництва також впливає дефіцит електроенергії, що виник з початку жовтня.
Як повідомлялося, ПГЗК з 1 липня 2022 року вийшов у вимушений простій. Зупинка виробництва була викликана військовою агресією РФ в Україні. Зокрема, через блокування морських портів Одеси ПГЗК втратив можливість відправляти товарну продукцію споживачам з Азії та Північної Африки.
Як повідомлялося, 2021 року Південний ГЗК збільшив випуск залізорудного концентрату на 6,1% порівняно з 2020 роком – до 13 млн 581,8 тис. тонн.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів з отриманням залізорудного концентрату.
Сировинну базу комбінату складають кварцити Скелеватського родовища, розташованого в центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді ратифікувати рамкову угоду між урядами України та Австрії щодо економічного співробітництва у розвитку проектів.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram у п’ятницю, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю.
Схвалено, зокрема, проект закону “Про ратифікацію рамкової угоди між урядом України та урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво у розвитку проектів”.
Зазначається, що ратифікація рамкової угоди створить правові підстави для економічного співробітництва країн у розвитку пріоритетних проектів, зокрема, з будівництва (реконструкції) та оснащення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” у Києві, будівництва та оснащення клініки у Києві, створення Національного реабілітаційного центру Львів.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії 13 небанківським фінансовим установам і виключив з реєстрів 10 фінансових установ, повідомляється на сайті регулятора.
Так, на підставі власних заяв анульовано всі наявні ліцензії ТОВ “АРЕС Капітал”, ТОВ “Інфінанс”, ТОВ “КФ.ЮА”, ТОВ “Омега-Фінанс”, ТОВ “ФК “Аланд”, ТОВ “ФК “Альма”, ТОВ “ФК “Інтайм фінанс”, ТОВ “ФК “Монті”. Усі компанії крім ФК “Монті” виключені з Державного реєстру фінансових установ.
АТ “МОТОР СІЧ” також виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, у зв’язку з відсутністю чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Крім того, на підставі отриманих заяв анульовано окремі ліцензії у ТОВ “ФК “Прайм фінанс” на надання гарантій, ТОВ “Факторингова компанія “Фонд боргових зобов’язань” на надання гарантій, ТОВ “ФК “Елаєнс” – на надання послуг з фінансового лізингу.
Національний банк відкликав (анулював) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг КС “Гаранта-Л.К.” та КС Партнер-Плюс і виключив ці кредитні спілки з Державного реєстру фінансових установ на підставі їх власних заяв, керуючись особливим порядком під час дії воєнного стану*.
Обсяг активів КС “Гаранта-Л.К.” станом на 1 жовтня 2022 року становив 1,032 млн грн (0,067% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 105 тис. грн (0,012% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зокрема 105 тис. грн – зобов’язання, на які не нараховуються відсотки.
Обсяг активів КС “Партнер-Плюс” станом на 1 жовтня 2022 року становив 996,65 тис. грн (0,065% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 23,16 тис. грн (0,003% від загального обсягу ринку кредитних спілок).
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 3 листопада 2022 року.
