Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) та по 26 жовтня експортувала 12,19 млн. тонн зернових культур, з них 6,48 млн. тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 4,62 млн. тонн пшениці (37,9%) та 1,04 млн. тонн ячменю (8,5%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 33% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 26 жовтня 2021 року за кордон поставлено 18,19 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 26 жовтня 2022 року Україна експортувала 4,62 млн тонн пшениці (у 2,53 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,04 млн тонн ячменю (у 4, 04 рази менше), 6,2 тис. тонн жита (у 8,8 раза менше) та 34,3 тис. тонн борошна (на 19,7% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 6,48 млн. тонн, що у 3,24 рази перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом з початку жовтня експортовано 3,49 млн. тонн зернових культур (+0,66 млн. тонн за період 21-26 жовтня), серед яких 1,58 млн. тонн пшениці (+0,26 млн. тонн). ,63 млн тонн кукурудзи (+0,31 млн тонн), 267 тис. тонн ячменю (+91 тис. тонн), 9,7 тис. тонн борошна (+2,2 тис. тонн) та 1,9 тис. тонн жита (без змін).
Як випливає з даних міністерства, за п’ять днів 21-26 жовтня на зовнішні ринки постачалося в середньому 132 тис. тонн зернових на добу, тоді як за попередній період 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/добу, за 26- 30 вересня – рекордні з початку війни 267,5 тис. тонн/добу, за 21-26 вересня – 126 тис. тонн/добу, а за 9-21 вересня – 132,5 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 21-26 жовтня скоротилися на 6,7% порівняно з попереднім періодом 1-21 жовтня.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Котирування ф’ючерсів на американські фондові індекси знижуються у середу на слабких квартальних звітах чи прогнозах низки великих технологічних компаній.
Акції Alphabet Inc. (SPB: GOOG) та Microsoft Corp. (SPB: MSFT) втрачають у ціні по 6,6% під час попередніх торгів, папери Texas Instruments (SPB: TXN) – 4,7%.
Alphabet, холдингова компанія Google, збільшила виторг у третьому кварталі 2022 року на 6%, мінімальними темпами за два роки, а її чистий прибуток знизився на 27%. Крім того, рекламні доходи Google в минулому кварталі виявилися гіршими за прогнози експертів.
Microsoft зафіксувала чистий прибуток і виручку краще за очікування аналітиків у першому фінкварталі, що завершився 30 вересня. Однак прогноз виручки компанії на другий фінквартал – $52,35-53,35 млрд – виявився слабшим за консенсус-прогноз ринку, що становив $56,16 млрд.
Texas Instruments дала слабкий прогноз на поточний квартал, хоча її показники в липні-вересні перевершили очікування аналітиків.
“Звітності цих компаній є справді важливими показниками ситуації в рекламній галузі, а також провісником руху товарів та послуг в економіці”, – зазначає головний інвестиційний директор Kleinwort Hambros Фахад Камал, слова якого наводить Dow Jones.
Серед інших технологічних компаній, які опублікують звіти за минулий квартал цього тижня, – Meta (SPB: META) Platforms Inc. (визнана в РФ екстремістською організацією та заборонена), Apple Inc. (SPB: AAPL), Intel Corp. (SPB: INTC) та Amazon.com Inc. (SPB: AMZN) Акції цих компаній втрачають у ціні відповідно 4,3%, 1,1%, 1,2% та 3,6% на попередніх торгах у середу.
“Ми звикли до того, що технологічний сектор показував сильні результати від кварталу до кварталу, – каже головний інвестиційний директор FlowBank Есті Двек. – Були сподівання, що їхні звітності стануть черговим сигналом збереження стійкості сектору”.
Вартість паперу Boeing Co. (SPB:BA) опустилася на 0,8%. Один з найбільших світових виробників авіаційної, космічної та військової техніки збільшив виручку в третьому кварталі на 4%, проте показник виявився гіршим за середній прогноз ринку майже на $2 млрд. Водночас вільний грошовий потік Boeing у липні-вересні становив $2,9 млрд, суттєво перевищивши середній прогноз аналітиків у $1 млрд.
У центрі уваги трейдерів у середу – дані про продажі новобудов у США за вересень, які будуть оприлюднені міністерством торгівлі країни о 17:00 за київським часом.
Експерти, опитані Trading Economics, в середньому очікують на зниження продажів на 13,9% минулого місяця, до 585 тис. будинків.
Значення грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс S&P 500 до 15:50 у середу опустилося на 0,97% і склало 3832,75 пункту. Котирування грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс Dow Jones знизилося на 0,36%, до 31762 пунктів. Ф’ючерс на індекс Nasdaq 100 на грудень упав на 1,97%, до 11 483 пунктів.
Агропромислова група “Кернел”, найбільший виробник олії в Україні, оприлюднить консолідований звіт за 2022 фінансовий рік (ФГ, липень-2021 – червень-2022) 10 листопада замість раніше призначеної дати 28 жовтня.
Як зазначається у повідомленні холдингу на Варшавській фондовій біржі в середу, перенесення викликане збиранням додаткової інформації про наслідки російської агресії в Україні.
Уточнюється, що в день публікації звіту керівництво “Кернела” не проводитиме звичайну телефонну конференцію, оскільки “ніяка інформація на додаток до оприлюдненої у звіті не повинна бути надана під час такої конференції”.
“Керівництво не має наміру давати будь-які рекомендації або прогнози щодо майбутньої діяльності компанії, враховуючи невизначеність, що панує в Україні через російське вторгнення. Компанія повернеться до звичайної практики організації щоквартальних дзвінків після скасування військового стану в Україні”, – наголосив агрохолдинг у біржовому повідомленні. .
Крім того, група компаній продовжуватиме аналізувати наслідки російської агресії в Україні та інформуватиме всі зацікавлені в діяльності компанії сторони про оновлення та зміни в роботі “Кернела”.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 разу – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
Для нагальних потреб фронту бренд Parimatch придбав 27 розвідувальних БПЛА вартістю у 8 мільйонів гривень.
З перших днів повномасштабної агресії рф проти України безпілотні літальні апарати відіграють виняткову роль у захисті територіальної цілісності країни. Як засвідчує досвід української армії, дрони здатні оперативно проводити тактичну розвідку та за лічені секунди коригувати точність ударів по ворожим позиціям. Залежно від типів БПЛА і технічних характеристик аеророзвідка суттєво підсилює наземні війська. А також – здатна завдавати відчутних збитків російській армії і на передовій, і в тилу.
Для реалізації важливих оперативних завдань української армії Parimatch забезпечив різні підрозділи 27 розвідувальними дронами. У грошовому еквіваленті така допомога оцінюється в 8 мільйонів гривень.
“За останні вісім місяців БПЛА стали “очима” наших захисників і надійним джерелом інформації щодо театру бойових дій. Саме розуміння реальної поточної ситуації сприяє швидким і злагодженим діям різних підрозділів ЗСУ. Чим більше такої технологічної підтримки отримуватиме армія, тим швидше зможе наближати омріяну перемогу”, – підкреслила Наталія Гілевич, CEO Parimatch Ukraine.
Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення Parimatch надав допомогу Україні на понад 269 млн гривень, основна частина – допомога ЗСУ.
Національне рейтингове агентство “Рюрік” підтвердило ПрАТ “СК “Ультра Альянс” (раніше СК “Ультра” Київ) довгостроковий кредитний рейтинг позичальника на рівні uaAА інвестиційної категорії з прогнозом “в “розвитку” та рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні uainsАА – інвестиційної категорії.
Як повідомляється на сайті РА, також підтверджено рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика на рівні uainsАА – інвестиційної категорії.
Для визначення рейтингів використовувалася надана страховиком інформація та фінансова звітність з 1 січня 2018 р. по 1 липня 2022 р. включно, а також публічна інформація та власні бази даних.
До позитивних факторів РА, достатній запас платоспроможності страховика, який майже вчетверо перевищував нормативне значення. Достатній рівень фінансової автономії компанії, станом на 1 липня 2022 року рівень покриття активів та страхових резервів власним капіталом становив 46% та 137% відповідно. Достатній рівень ліквідності – 318% при рекомендованому мінімумі 60%.
До негативних факторів віднесено невисоку диверсифікацію страхового портфеля компанії за видами страхування. За результатами 6 міс. 2022 року на три найбільші види страхування припадало близько 72% страхових платежів, що свідчить про високу залежність компанії від ключових напрямів страхової діяльності.
Як повідомлялося, СК “Ультра” надає страхові послуги з 2004 року, має 17 ліцензій на обов’язкові та добровільні види страхування.
Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) підвищуються в ході торгів у середу, слідуючи динаміці американського фондового ринку.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:24 кв. виріс на 1,06%, гонконгський Hang Seng піднявся на 1,45%.
Лідерами зростання котирувань на Гонконгській фондовій біржі виступають акції Alibaba (SPB: BABA) Health Information Technology Ltd., що надає послуги зі збирання та використання медичних даних (+7,6%), та біофармацевтичних CSPC Pharmaceutical Group Ltd. (+6,3%) та Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (+5,7%).
Папери рітейлера JD.com Inc. (SPB: JD) подорожчали на 0,3%, тоді як акції Alibaba Group втратили 1,3%.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:27 кв. збільшилося на 0,9%.
Найбільше підвищуються котирування акцій хімічної компанії Denka Co. Ltd. (+6,1%), M3 Inc., що надає медпослуги (+4,7%), та страховика T&D Holdings Inc. (+4,1%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:30 кв додав 0,7%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 3%, вартість автовиробника Kia Corp. зменшується на 0,8%.
Акції іншого південнокорейського чіп-мейкера, SK Hynix Inc., дорожчають на 1,4%, хоча компанія повідомила, що планує скоротити інвестиції в 2023 більш ніж наполовину на тлі різкого зниження чистого прибутку в третьому кварталі через слабкий попит на напівпровідники.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 збільшився на 0,2%.
Темпи зростання споживчих цін в Австралії прискорилися, спровокувавши побоювання, що Резервному банку Австралії доведеться підвищити відсоткові ставки сильніше, ніж прогнозувалося раніше, пише MarketWatch.
Споживчі ціни у вересні збільшилися на 7,3% порівняно із зростанням на переглянуті 6,9% на місяць раніше. Це найвищий показник інфляції як мінімум з вересня 2018 року, пише Trading Economics.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto зросла на 0,1% та 0,6% відповідно.
