Індекс споживчих настроїв (ІСН) українців у липні покращився на 1,1 п. – до 73,2 п. за 200-бальною шкалою, свідчить дослідження агентства Info Sapiens.
“Основні індекси стабілізувалися в липні і статистично незначно змінилися порівняно з червнем 2022 року. Індекс поточного стану значно сповільнив темпи падіння, а індекс економічних очікувань навіть показав тенденцію до зростання. Водночас погіршуються очікування безробіття, інфляції та девальвації”. агентство ситуації.
Згідно з дослідженням, індекс поточного стану скоротився на 1,1 – до 37,2 п. Зокрема, індекс поточного особистого матеріального становища минулого місяця просів на 2,9 п. – до 30,7 п., тоді як індекс доречності великих покупок виріс на 0,8 п. – до 43,8 п.
Окрім цього, індекс економічних очікувань (ІЕО) у липні зріс на 2,5 п. – до 97,2 п. Зокрема, індекс очікуваного розвитку економіки країни у найближчий рік зріс на 2,2 п. – до 79 п., тоді як на найближчі п’ять років скоротився на 2,5 п. – до 133,9 п.
Як повідомляється, індекс очікуваних змін особистого матеріального становища зріс на 7,7 в. – до 78,8 в.
У звіті Info Sapiens також зазначається, що липневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття в Україні зріс (погіршився – ІФ-У) на 3,7 п., – до 146,4 п., а індекс інфляційних очікувань – на 0,6 п. , до 183 в.
Водночас очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих трьох місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. – до 157,5 п.
Дослідження споживчих настроїв проводиться методом опитування 1 тис. осіб від 16 років за репрезентативною вибіркою за статтю, віком, розміром населеного пункту. Статистичне відхилення вбирається у 3,1%. Дослідження проводиться з червня 2000 року: раніше його проводила GfK Ukraine, а з 2019 року – Info Sapiens.
Віртуальний monobank з 1 вересня підніме тариф на зняття готівки до 0,9% з 0,5% чинних нині, повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
“З 1 вересня платіжні системи (…) більш ніж удвічі піднімуть міжбанківський тариф відшкодування за зняття клієнтами інших банків готівки в українських банкоматах. У таких умовах тариф, що діяв раніше за зняття готівки, не покриватиме наші витрати, і ми змушені з 1 вересня підняти тариф за зняття власних коштів із наших карток з 0,5% до 0,9%”, – написав він у своєму Telegram-каналі в середу.
Він уточнив, що тариф на зняття кредитних коштів залишиться без змін.
Страхова група “ТАС” (Київ) у липні 2022 року виплатила страхових відшкодувань на суму 53,24 млн грн, тоді як за аналогічний місяць роком раніше 96,13 млн грн (-44,6% -ИФ-У ).
Як повідомляється на сайті страховика, зокрема, за полісами ОСАЦВ постраждалим було відшкодовано 24,01 млн. грн., що становить 45,11% від загального обсягу виплат страховика за місяць.
Друге місце у липневому портфелі виплат із часткою 27,6% посідає КАСКО: за договорами страхування наземного транспорту компанія за вказаний період виплатила 14,69 млн грн.
Водночас, частка ДМС у сумарному обсязі виплат страховика за липень склала 14,25%: за договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” виплатила 7,59 млн грн.
За полісами “Зелена карта” за другий літній місяць 2022 року компанією було відшкодовано 4,92 млн. грн., що становить 9,24% від загального обсягу виплат за липень.
За іншими договорами страхування за звітний період виплатила як страхові відшкодування 2,03 млн грн.
Державний ПриватБанк та Укрсиббанк у червні очолили перелік із 32 прибуткових банків із чистим прибутком відповідно 629,2 млн грн та 374,5 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України даними на його сайті, ПриватБанк спрацював із прибутком, незважаючи на формування додатково 2,31 млрд грн резервів (у квітні – 0,1 млрд грн), тоді як прибуток ОТП Банку в червні багато в чому викликаний значним зростанням чистого процентного доходу.
Крім того, ПриватБанк у травні продемонстрував збільшення загальних активів на 50,34 млрд грн – це більше, ніж всі інші банки разом узяті, що наростили активи в червні.
Серед інших лідерів із прибутку в травні опинилися банк “Кредит-Дніпро” – 288,4 млн грн, Райффайзен банк – 203,6 млн грн, Універсал банк (monobank) – 136,9 млн грн та Сітібанк – 129,6 млн грн.
У порівнянні з травнем зі переліком найбільш прибуткових банків випали збитки, що показали ОТП Банк і Укргазбанк, а увійшов банк “Кредит-Дніпро”, проте сумарний розмір їх прибутку впав з 7,44 млрд грн до 1,76 млрд грн.
Найбільший збиток у червні, як і у травні, показали Альфа-Банк та державний Укргазбанк – відповідно 2 млрд 378,6 млн грн та 1 млрд 299 млн грн. Ці банки сформували за місяць додаткових резервів 1 млрд 256,2 млн грн та 1 млрд 288,7 млн грн відповідно. Однак, якщо в Альфа-Банк загальні активи в червні втратили ще 3,32 млрд грн, то в Укргазбанку вони зросли на 10,2 млрд грн.
Серед збиткових виявились також два інші держбанки – Ощадбанк та Укрексімбанк: відповідно 460,4 млн грн та 440,5 млн грн, – а також три банки з іноземним капіталом: ІНГ Банк Україна – 219,3 млн грн, ОТП Банк – 183, 4 млн грн та Прокредит Банк – 179,3 млн грн.
За результатами першого півріччя цього року прибутковим із держбанків залишався лише ПриватБанк – 6,284 млрд грн, тоді як збиток Ощадбанку досяг 4,043 млрд грн, Укрексімбанку – 2,537 млрд грн та Укргазбанку – 3,199 млрд грн.
У групі з 16 банків іноземних банківських груп за підсумками січня-червня найбільш прибуткові Укрсиббанк – 724,1 млн грн та Райффайзен Банк – 628,5 млн грн, а найбільш збиткові – Альфа-Банк – 2 млрд 348,5 млн грн, Прокредит Банк – 907 млн грн та ОТП Банк – 783,1 млн грн.
У групі з 48 банків із приватним капіталом найбільший прибуток за підсумками півріччя у банку Кредит-Дніпро – 383 млн грн, банку “Південний” – 309,8 млн грн, Універсал банку – 250,1 млн грн та ПУМБу – 218,6 млн грн .
Найбільші ж збитки в ній у за підсумками шести місяців були в Індустріалбанку – 207,7 млн грн, тоді як у банку “Альянс”, що йде слідом, – 40,5 млн грн.
Загалом за січень-червень цього року 47 банків спрацювали із чистим прибутком, тоді як 21 – із чистим збитком, однак у червні 32 були прибутковими, а збитковими 36, тоді як у травні збиткових банку було 19.
Більше того, якщо у травні сумарний чистий прибуток усіх банків склав 6,1 млрд грн при збільшенні резервів на 6,8 млрд грн та зростанні активів на 5,7 млрд грн, то у червні банки показали сукупний збиток 3,5 млрд грн при збільшенні резервів на 13,16 млрд грн та зростанні активів на 67,73 млрд грн.
За даними Нацбанку, який на початку червня підняв облікову ставку з 10% до 25%, за червень приріст ОВДП в активах показали лише 6 банків порівняно з 16 у червні. Сумарно ж банківський портфель ОВДП за травень знизився на 12,46 млрд грн, тоді як у травні – лише на 0,24 млрд грн.
Нова ліберальна податкова модель зі скасуванням єдиного соціального внеску та військового збору обговорюється наразі за участю Офісу президента (ОП) і може бути затверджена протягом пів року, повідомив заступник голови ОП Ростислав Шурма.
“Остаточного рішення ще немає. Але так, ми справді обговорюємо модель, яка називається “10-10-10″: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО (податок на доходи фізосіб) та 10% – ПДВ (податок на додану вартість)”, – сказав він в інтерв’ю українському Forbes, опублікованому у вівторок.
Шурма наголосив, що ця модель передбачає майже повне скасування всіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства і “такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків”.
“На жаль, ми поки що не дійшли консенсусу в цьому питанні, але сподіваюся, протягом найближчих місяців – пів року зможемо ухвалити нову податкову модель”, – зазначив заступник голови ОП.
За його словами, основною перешкодою є відповідь на запитання, що буде з надходженнями до бюджету найближчого року, оскільки бюджет зараз і так не збалансований: за рахунок власних доходів покривається лише 30% потреб.
Шурма зазначив, що необхідно знайти компенсатори, й додав, що в Україні недостатньо оподатковуються забруднення навколишнього середовища або шкідливе споживання, тобто тютюн, алкоголь, нафтопродукти.
“Ще одна ідея – податкові стимули для розвитку переробної промисловості, які передбачають скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари”, – повідомив він.
“Це також наш унікальний шанс змінити культуру сплати податків у країні. Однак це справді дуже відповідальне рішення, тож ми маємо ухвалювати його тільки коли досягнемо консенсусу”, – сказав він.
Щодо ідеї запровадження 10% додаткового збору на купівлю валюти для імпорту Шурма повідомив, що підтримує його і розглядає як не стільки спосіб наповнення бюджету, скільки як засіб боротьби зі спекулянтами та підтримки національного виробника.
“Цей податок має знизити попит на валюту з боку недобросовісного бізнесу, який користується можливістю здійснювати розрахунки протягом 180 днів. Відповідно, це вирівняє платіжний баланс і знизить тиск на гривню”, – вважає він, прогнозуючи зниження попиту на валюту на $1-2 млрд.
Німецький концерн Bayer AG, який спеціалізується на медико-біологічних рішеннях для охорони здоров’я та сільського господарства, вирішив продовжувати постачання основних сільськогосподарських рішень російським аграріям, щоб вони могли зробити внесок у задоволення світового попиту.
При цьому Bayer сподівається, “що російська влада продовжить забезпечувати вільні поставки сільгосппродукції” і “не використовуватиме продовольство як засіб тиску на світ”, наголошується в повідомленні компанії.
Водночас, Bayer має намір вкласти значні кошти в Україну протягом наступного десятиліття. Зокрема, компанія інвестує понад EUR30 млн у насіннєвий завод у Житомирській області, щоб забезпечити попит на насіння кукурудзи в країні та за її межами.
Як зазначається в повідомленні, Bayer повністю прихильний до боротьби з тим, що може стати безпрецедентною продовольчою кризою, і поділяє думку ООН про те, що доступ до українських та російських продуктів харчування необхідний для зниження тиску на глобальну продовольчу систему.
Раніше компанія припинила постачання в РФ і Білорусь тих продуктів, які не є життєво необхідними, а також призупинила рекламну та промо-активність капіталовкладення в цих країнах.
